З 29 червня по 9 липня поточного року проходив сьомий раунд переговорів представників США з делегацією руху «Талібан» в Досі (столиця Катару), але, схоже, підсумки щонайменше сумнівні. Як і раніше, офіційний Кабул на цей захід не запрошували, тому певна частина афганських політиків обурилась.
Так склалося, що переговори тривали у два етапи: з 29 червня по 7 липня і 9 липня, оскільки протягом двох днів (7-8 липня) в Досі проходила міжнародна конференція щодо Афганістану, організаторами якої виступили Німеччина з Катаром.
 |
| Спеціальний представник США з питань афганського врегулювання Залмай Халілзад |
Доцільно окремо розглянути підсумки американсько-талібанських переговорів і міжнародної конференції в Катарі.
Спеціальний представник США з питань афганського врегулювання Залмай Халілзад після цих переговорів заявив, що сьомий раунд був найбільш продуктивний, досягнуто певних домовленостей за всіма чотирма питаннями порядку денного, а саме:
- контртерористичні гарантії (невикористання території Афганістану для підготовки терористичних акцій в інших країнах);
- виведення військ із території Афганістану;
- участь талібів у внутрішньому афганському діалозі і переговорах;
- всеосяжне припинення вогню.
Також З.Халілзад знову наголосив, що угоду з талібами може бути укладено ще до 1 вересня поточного року і Сполучені Штати Америки можуть вивести свої війська із Афганістану у разі «відсутності загроз для себе та світу, або згідно з рішенням уряду країни». «Ми не хочемо вводити людей в оману і прагнемо досягти довготривалого миру, завершити конфлікт, щоб Афганістан не перетворився на ще одну Сирію. Помилки, що зроблені після виведення радянських військ, не повинні повторитися» - вказав З.Халілзад.
12 серпня в Досі відбувся восьмий раунд переговорів з талібами. Як і раніше, американську делегацію очолював З.Халілзад, рух «Талібан» представляв лідер політичного крила талібів Аббас Станікзай. На вимогу талібів, офіційних представників влади Афганістану на переговори не запрошували.
За повідомленнями афганської інформаційної агенції AfTAG, Вашингтон і «Талібан» домовились про терміни виведення американських військ із території Афганістану. У базовому документі передбачається, що після укладення мирних домовленостей відразу країну покинуть 5 із 14 тисяч присутніх там військовослужбовців. Решта виводитиметься протягом 2 наступних років. Дану інформацію підтверджено у американських виданнях The Washington Post та The New York Times.
Домовленостями передбачено розпочати політичні перемовини між учасниками конфлікту та встановити безтермінове перемир’я.
Офіційний Кабул відмовляється укладати Угоду, а Вашингтон на цьому наполягає, бо у протилежному випадку останні два пункти не буде реалізовано.
Представники уряду Афганістану наголошують, що розглядатимуть Угоду з талібами тільки після президентських виборів, які, як відомо, призначені 28 вересня 2019 року. Таліби, своєю чергою, виборів не визнають і погрожують новими нападами на виборчі дільниці.
У суботу, 16 серпня, президент США Д.Трамп в Білому домі провів нараду, де обговорювалася ситуація в Афганістані та розглядався проект Угоди та графік виведення американських військ.
 |
| Спеціальний представник Німеччини з питань Афганістану і Пакистану Маркус Потцель |
Спеціальний представник Німеччинb з питань Афганістану і Пакистану Маркус Потцель у своїй промові на відкритті конференції сказав, що майбуття Афганістану не може нав’язуватися ззовні, його повинні визначати самі афганці. Він також досить високо оцінив підсумки переговорів США з талібами, при цьому зауваживши, що «цього замало для досягнення миру і стабільності».
Глава делегації талібів Шер Мохаммад Аббас Станікзай у своїй заяві після завершення переговорів наголосив, що питання припинення вогню і перемир’я не буде обговорюватись до визначення дати виведення іноземних військ з території Афганістану. Щодо укладання угоди, то він сказав, що її проект готовий і що «у нас немає жодних розбіжностей з американцями і після остаточного узгодження угоду буде оприлюднено». В інтерв’ю японському виданню «Mainichi Shimbun» він нагадав, що країни Європи та Азії мають виступати гарантами виконання угоди між рухом «Талібан» та США, і Японія має бути серед гарантів.
За даними Wall Street Journal, що посилається на свої джерела, Вашингтон погодився з виведенням військ протягом двох років, в той час як таліби наполягають на дотриманні дев’ятимісячного терміну. Це означає, що з ключового питання переговорів домовленостей не досягнуто і обговорення проекту угоди триває.
Таким чином, переговори США з талібами завершились фактично нічим. Річ у тому, що рух «Талібан» – організація вже не однорідна. Фракція, яка налаштована на політичне врегулювання конфлікту, готова до переговорів і вишукує шляхів з примирення. Інша фракція, радикальна, влаштовує теракти з метою зірвати переговорний процес.
Обидві сторони, так би мовити, визначили для себе «червоні лінії», які не перетинають. Таліби вимагають негайного виведення іноземних військ, а Вашингтон вимагає від талібів припинити бойові дії і негайно розпочати з Кабулом переговори.
Після їх завершення 9 липня спеціальний представник США провів робочу зустріч з вищим керівництвом Катару і вирушив до Китаю, де 11 липня брав участь у чотиристоронній зустрічі (США, Пакистан, Китай і Росія ), де обговорювалися підсумки переговорів та ситуація в Афганістані.
Офіційний представник політичного офісу руху «Талібан» у Катарі Мохаммад Сохаїл Шахін, своєю чергою, наголосив, що щойно американці повідомлять про дату виведення своїх військ з Афганістану, як розпочнеться процес внутрішньо афганських переговорів талібів з урядом Афганістану і жодним чином – не раніше.
Більш успішними і результативними були переговори в Досі, що розпочались 7 липня за сприянням Німеччини та Катару. З боку Афганістану були присутні біля 50 делегатів, серед яких не було представників вищого керівництва країни, впливових опозиційних політичних партій, що пов’язані із «Північним альянсом» та національними меншинами, не були присутні і політики, які брали участь у переговорах з талібами у Москві в травні 2019 року. Не зайвим буде нагадати, що список учасників кабульської делегації склала Німеччина, яка дуже піклується реалізацією свого проекту відновлення миру в Афганістані.
Рух «Талібан» представляла делегація у складі 17 осіб. Вони знову не були гоготові вести переговори з офіційними представниками уряду Афганістану, тому всі учасники виступали у якості приватних осіб.
Готував резолюцію Конференції спеціально створений комітет із представників кабульської делегації (Надер Надері, Хабіба Сарабі, Мухаюддін Махді, Омар Захілвал, Лотфулла Наджафізаде) та руху «Талібан» (Амір Хан Мутакі, Шахабуддін Делавар, Салам Ханафі).
За підсумками дводенних переговорів сторони ухвалили резолюцію щодо умов досягнення довготривалого миру в Афганістані, в якій подаються принципи єдності країни, умови недопущення нових конфліктів та взаємної поваги під час переговорів.
У резолюції, зокрема, закріплено:
- Консенсус всеосяжних переговорів щодо миру в Афганістані.
- Всі афганці, незалежно від віри, мови і національності, виступають прихильниками єдиної і ісламської країни.
- Афганістан не охопить нова війна. Міжнародна спільнота, регіональні і внутрішні елементи мають поважати цінності афганців.
- З метою сприяння ефективним міжафганським переговорам, воюючі сторони повинні уникати погроз, помсти і провокативних заяв.
В рамках програми досягнення миру сторони домовились про безумовне звільнення в’язнів похилого віку, інвалідів та хворих. Було закріплено принцип необхідності гарантування безпеки громадських установ, перш за все медичних центрів та лікарень, всіх навчальних закладів, релігійних центрів, базарів, водних гребель, поваги і захисту гідності людей, їхнього життя та майна та унеможливлення втрат серед мирних громадян.
Було закріплено право жінок на участь у суспільно-політичному житті країни, згідно з нормами ісламу.
 |
| Рух «Талібан» на переговорах представляла делегація у складі 17 осіб. Вони знову не були гоготові вести переговори з офіційними представниками уряду Афганістану, тому всі учасники виступали у якості приватних осіб |
Погодженою сторонами «Дорожньою картою» примирення передбачається:
- створення у країні «ісламського укладу»;
- одночасний початок мирного процесу усіма сторонами конфлікту з дотриманням всіх досягнутих домовленостей;
- реформа у сфері безпеки;
- створення умов для повернення біженців;
- надання допомоги та підтримки з боку країн-донорів;
- міжнародний контроль за виконанням домовленостей та проведення міжнародних конференцій з питань Афганістану;
- гарантія відсутності втручання у справи Афганістану з боку сусідніх та регіональних країн;
- заклик до Організації ісламського співробітництва, ООН, Європейського союзу та всіх сусідніх з Афганістаном країн схвалити та підтримати спільну резолюцію Конференції.
 |
| За словами представника Міністерства закордонних справ Афганістану пана Ахмади, «досягнення Афганістану добре захищені» |
Слід зауважити, що питання реформи політичної системи Афганістану перебуває у центрі уваги всіх політичних сил країни, як у контексті мирного процесу, так і напередодні президентських виборів. На сьогодні існує вірогідність того, що демократична система Афганістану може бути змінена заради миру із талібами. Офіційна влада намагається нівелювати ці побоювання і запевняє, що уряд країни готовий до переговорів із талібами, бо, за словами представника Міністерства закордонних справ Афганістану пана Ахмади, «досягнення Афганістану добре захищені».
 |
| Голова Вищої ради миру Афганістану Мохаммад Карім Халілі |
З приводу створення «Ісламського емірату», Голова Вищої ради миру Афганістану Мохаммад Карім Халілі заявив, що підтримує зусилля щодо процесу примирення, але «Ісламський емірат» не може бути адекватною системою для Афганістану. На його думку, країна значною мірою змінилася з часів правління талібів в 1996-2001 роках і згода на ісламський емірат в рамках мирної угоди є капітуляцією. Саме тому Халілі виступає за забезпечення гідного миру, наголошуючи, що мир під тінню «ісламського емірату» не може бути миром. Він каже, що афганський уряд просить талібів здатися, але це також не мир.
Таліби не готові здатися, але і народ Афганістану не готовий сприймати ісламський емірат.
З різкою критикою міжнародної конференції в Катарі виступив лідер Ісламської партії Афганістану Гульбеддін Хекматьяр.
Його обурило те, що склад кабульської делегації визначали іноземні держави і він не відповідав інтересам народу Афганістану, оскільки значна частина афганського суспільства не була представлена на переговорах. Г.Хекматьяр заявив, що іноземці намагаються монополізувати «національне питання надзвичайної важливості». «Якщо Америка намагається передати комусь керування в Кабулі, то це неможливо. Якщо хтось сподівається, що Америка може привести його в Арг (президентський палац в Кабулі) або гарантувати йому місце у палаці, то він помиляється», - наголосив він.
 |
| Лідер Ісламської партії Афганістану Гульбеддін Хекматьяр |
Колишній президент Афганістану Хамід Карзай, навпаки, вітає зусилля Німеччини та Катару щодо відновлення миру в Афганістані та організації міжнародної конференції. Зокрема, він повідомив, що зараз триває розробка програми введення талібів в легальну політичну систему і її реалізація повністю залежить від термінів виведення іноземних військ.
За повідомленнями інформаційної агенції AfTAG, уряд Афганістану розпочав підготовку до наступних переговорів з талібами. Про це ще 16 липня поточного року заявив прес-секретар президента Афганістану Сіддік Сіддікі. У своїй заяві він підкреслив, що уряд делегує на переговори відомих особистостей, які будуть гідно представляти народ Афганістану. За його словами, наступна зустріч відбудеться у Самарканді (Узбекистан) і керівництво руху «Талібан» погоджується з участю в переговорах урядової офіційної делегації.
Вважаю за необхідне згадати також про те, що і сьомий раунд переговорів США з талібами, і міжнародна конференція в Досі відбувалися на тлі зростання насильства з боку радикально налаштованої частини талібів. Тільки під час проведення згаданих заходів здійснено кілька терористичних акцій в Кабулі і Кандагарі. За останні кілька тижнів у Афганістані загинуло 264 військовослужбовці зі складу силових відомств країни, поранення дістали понад 300 сотень мирних громадян, загинули 58 бойовиків, що є насідком масштабного наступу талібів у провінціях Фарьяб, Кундуз і Джаузджан. Сили самооборони та поліції практично без бою відступали або здавалися у полон.
Станом на кінець червня поточного року під контролем талібів та інших збройних формувань опозиції 63 адміністративних райони, 141 район контролює центральна влада і у 193 районах влада фактично поділена між адміністрацією та бойовиками.
Вважається за вірогідне, що терористичні акти є своєрідною реакцією на повідомлення МЗС Афганістану про прямі переговори з талібами. Це повідомлення з’явилося відразу після зустрічі і переговорів президента Афганістану Ашрафа Гані в Ісламабаді. Можливо, що афганський президент зумів знайти з пакистанцями спільну мову, які займають перше місце серед інших за ступенем впливу на талібів. А якщо так, то радикальна частина руху таким чином продемонструвала свою незгоду з заявою Кабулу.
 |
| Прем‘єр-міністр Пакистану Імран Хан |
На користь даного припущення свідчить заява помічника з політичних питань прем‘єр-міністра Пакистану Наїм уль-Хака, який повідомив, що у короткостроковій перспективі прем‘єр-міністр Імран Хан зустрінеться з представниками керівництва руху «Талібан».
Зрозуміло, що напередодні президентських виборів в Афганістані Пакистан намагається налагодити стосунки не тільки з офіційним Кабулом, а і з представниками опозиції. Так, на початку червня Ісламабад організував конференцію з питань мирного процесу, на яку запрошувалися афганські політики-опозиціонери, в тому числі і кілька кандидатів на посаду в президента.
Для повного розуміння ситуації бажано ще розглянути позиції сторін країн-учасниць процесу мирного врегулювання.
Схоже, що таліби змінили напрям своєї дипломатичної орієнтації з Росії на Німеччину. Міністерство закордонних справ Афганістану, за підсумками переговорів в Катарі, повідомило про майбутні переговори з талібами, при цьому звернулось до Німеччини, як до посередника. Відомо, що за останні місяці вона значно посилила свою дипломатичну активність в афганському питанні, що викликає певне занепокоєння у інших європейських столиць з приводу занадто самостійних її дій. До речі, Німеччина намагається врятувати свій проект, оскільки теперішня афганська політична система народжена в Бонні, і якщо вона зруйнується і переможуть таліби, то це вдарить по її міжнародному авторитету.
Таліби також в переговорному процесі змінюють свою тактику, про що говорить і їх недавній візит до Китаю. Вони дещо занепокоєні діями Москви, яка підтримує дружні стосунки з певними політичними фігурами в Афганістані. Загалом, участь Москви у всіх цих процесах обмежується тільки спробами запропонувати майданчик для переговорів талібів з офіційною владою в Кабулі. Вона намагається «застовбити ділянку» учасника афганського мирного процесу і в майбутньому брати участь у відновленні Афганістану, вирішувати питання безпеки його північних провінцій, що межують з колишніми республіками вже колишнього Радянського союзу. Росія не може брати участь у переговорах в Катарі, її туди не запрошують, вона не має змоги активно впливати на мирне врегулювання.
Таким чином, переговори США з талібами можна назвати почасти успішними, бо головної мети ще не досягнуто. Міжнародна конференція в Катарі зробила досить помітний крок у справі відновлення миру і цей процес триватиме з перспективою на конкретний результат.
Переговори і консультації тривають.
