4 січня 2018

Іран: найманці і бандити

Вадим Волохов

Не далі, як вчора ми повідомляли про нестачу прибічників режиму і про його певні побоювання щодо переходу до жорсткого сценарію. Схоже на те, що влада визначилась стосовно своїх подальших дій.

В Ірані розпочались масові арешти учасників протестів, десятки іранців вбито, сотні арештовано. Бойовики «Басідж» та мобілізовані злочинці відкривають вогонь з вогнепальної зброї по скупченню людей.

В сценаріях придушення народних виступів влада застосувала новий метод: організація та проведення вночі «антимітингів», для участі в яких активно залучаються ветерани КВІР, «Басідж» та силових структур. «Клин клином вибивають!» Влада покладається на перевірених в боях ветеранів, які мають виправити ситуацію на вулицях міст.

Але режим розраховує не тільки на внутрішні резерви. За інформацією ресурсу «NORS for Studies» з посиланням на іранські джерела, до Ісфагану з Афганістану прибули бойовики-найманці, що входять до складу бригади «Фатемійюн», для надання допомоги режимові у придушенні протестів.

Навряд чи вони вирішать проблему, а ось розлютити людей їм вдасться напевно! Це ще раз свідчить про те, що режим вирішив за будь-яку ціну втримати владу у своїх руках.

Лідер «Партії свободи Курдистану» (PAK) Хуссейн Язданпанах

Не можна оминути ще один факт, про який стало щойно відомо.

Іранський курд на прізвисько «Сталін» — лідер «Партії свободи Курдистану» (PAK) Хуссейн Язданпанах — заявив, що іранські курди зробили великий внесок у боротьбу проти іранського режиму взагалі, і в нинішні події — зокрема.

Потім він закликав США та світову спільноту підтримати іранських курдів.

Примітка:

Іранська курдська «Партія свободи Курдистану» (Partiya Azadîya Kurdistan, PAK) знаходиться у вигнанні і розташовується на півночі Іраку. Партія заснована у 1991 році на базі «Організації іранських народних партизан» (Organization of Iranian People’s Guerillas, OIPF). У 80-х роках минулого століття OIPF була змушена залишити Іран і приєдналась до курдського руху в містах Кіркук, Сулейманія та Ербіль. В 2006 році на черговому з’їзді партії OIPF була перейменована у «Партію свободи Курдистану».

У РАК досить складні стосунки з курдською Партією вільного життя в Курдистані (PJAK), з діяльністю якої вона не погоджується. Тісно співпрацює з Демократичною партією Іранського Курдистану (PDKI) та партією KOMALA (Товариство революційних робітників Іранського Курдистану).

Прапор та емблема «Партії свободи Курдистану» Засновник партії Алі Казі

Мета партії: в короткостроковій перспективі — розподіл влади між етнічними групами в Ірані. У довгостроковій перспективі — створення курдської держави. Колишній лідер партії Алі Казі — син президента «Мехабадської республіки», засновника PDKI Казі Мухаммада. Партія має свої відділення у Європі, Скандинавії та Північній Америці. Член «Національного конгресу Курдистану». Разом із загонами «Пешмерга» загони партії активно воювали з ІД. Сам Х. Язданпанах був командувачем фронту та керував своїми загонами в районі Мосулу (Північний Ірак). Партія активно підтримує боротьбу за незалежність курдів Південного (Іракського) Курдистану, Західного (Сирійського) Курдистану, Східного (Іранського) Курдистану.

 

Таким чином, режим Ісламської Республіки Іран вдається до нових форм тиску з метою придушення протестів та готовий відстоювати свою владу.