Вадим Волохов
23 січня 2018 року завершилась третя доба наземної операції «Оливкова гілка».
З різних джерел надходять повідомлення про локальні бої і сутички. Формування бойовиків союзної «Вільної сирійської армії» (FSA) за підтримки танків та авіації дуже повільно просуваються вглиб кантону Афрін. «Блискавична операція» пробуксовує. Напевне, командування турецької армії намагається запобігти великих втрат, а у загонів FSA боєздатність невисока, не зважаючи на отриману ними з турецьких арсеналів нову зброю.
Відомо, що швидкість і досягнення максимальних результатів у стислі терміни є одними з головних правил сучасної війни. «Оливкова гілка» тут не може слугувати за приклад. Це скоріш за все боротьба не за результат, а за більш вигідну позицію на майбутніх переговорах.
Станом на 23 січня, за даними агенції Anadolu, союзні війська захопили 15 сіл та «ключові позиції» на території кантону Афрін. Підрозділи наземних військ почали наступ на Афрін зі сходу, з району міста Азаз. Є повідомлення про загибель одного турецького солдата в районі на південний схід від турецького міста Гульбаба в провінції Кіліс.
Спостерігачі з британської Human Rights надали інформацію про 22 мирних мешканців, що загинули від турецьких ударів. Крім того, вони оприлюднили інформацію про загибель 35 турецьких військовослужбовців і 19 бойовиків зі складу загонів FSA та щонайменше 30 бійців зі складу курдських формувань. Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заперечив цю інформацію, назвавши її бездоказовою брехнею.
Сирійська сторона наводить дані про 106 загиблих, з них 23 — цивільних, 38 бійців «Сирійських демократичних сил» (SDF), 2 турецьких військовослужбовців і 43 бійців зі складу протурецьких FSA. Біля півтори десятка цивільних дістали поранення та вбиті в місті Джандаріс, що на південний захід від Афріну.
Як не прикро, але у великій політичній грі, з гіпертрофованими амбіціями і зрадою, на кожному кроці гинуть люди, які до цього непричетні.
Отож наприкінці третьої доби турецькі війська разом з союзниками без поспіху просуваються вглиб сирійської території, проросійські найманці за підтримки сирійської армії хутко займають свою частину «зони деескалації Ідліб». Проіранські формування практично захопили всю територію, що їм відведена при розподілі Сирії, і припиняють свій наступ.
Можна сподіватися, що далі буде найцікавіше. Коли всі гравці займуть «свої» території і розпочнеться новий етап розподілу чужої країни. Зі всіх таких гравців у Росії найбільш слабкі воєнні і політичні позиції. Тому обов’язково виникатимуть несподівані чи незрозумілі об’єднання та союзи.
Час покаже.
