17 березня 2018

Віктор Гвоздь: «Путін не розуміє, що біполярний світ вже створений, і Росії там немає»

 

Христина Зеленюк

Цієї неділі, 18 березня, в Росії проходитимуть перевибори Володимира Путіна. Про свої плани на наступне шестиріччя він повідомив у щорічному президентському посланні до Федеральних зборів. Якщо читати його між рядків, то фактично Путін порадив росіянам міцніше затягнути паски, бо економіка в першу чергу буде працювати на «оборонку», вироблятиме нові види озброєнь, а вже потім  — на поліпшення рівня життя людей.

Промову президента РФ можна вважати офіційним початком нової «холодної війни» з гібридним присмаком. Причому не важливо, що по деяким видам озброєнь США випередили Росію на ціле покоління. Путін все одно каже, що таких систем, які створили росіяни, немає в жодній країні. «Ми не робили таємниці з планів, щоб спонукати до переговорів. Але з нами по суті ніхто не бажав спілкуватися. Ніхто нас не слухав, так послухайте тепер», - заявив Путін в посланні до Федеральних зборів.

Нинішня путінська Росія хоче повернутися у часи біполярного світу і розділити його на сфери впливу Вашингтону і Москви. І Україна, як завжди стверджував Володимир Путін, повинна залишатися у сфері впливу Кремля. Проте, за словами колишнього голови Служби зовнішньої розвідки України (2014–2016 рр.) Віктора Гвоздя, президент РФ не розуміє, що біполярний світ вже створений. І домінують в ньому не США і РФ, а США і Китай. В інтерв’ю сайту «Сегодня» Віктор Гвоздь розповів, як на путінську Росію впливатиме гучний скандал з отруєнням колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, та чи багато в Україні залишилося російських агентів впливу, які працюють на ворога.

 

— Щось Путіну останнім часом не фартить. То розгром їхніх «вагнерівців» в Сирії, то тепер  — отруєння Скрипаля… Час працює не на них.

— Однозначно, і це все буде зростати в геометричній прогресії. Якось ще перебуваючи на посаді (в Службі зовнішньої розвідки  — Авт.), я, спілкуючись з керівником однієї з іноземних спецслужб, кажу: отака ситуація склалася, десь там вбили людину, подейкують, що це, можливо, ваших рук справа… На що він відповідає: «Вікторе, чому якщо в світі десь хтось помирає, то всі на нас вказують?»… Так і сьогодні з Росією. У них вже таке негативне «портфоліо», і всюди Путін твердить «це не наших рук справа». Чи коли Литвиненка отруїли, чи Березовського вбили… А приклад зі Скрипалем, коли Путін пропонує: «А ви нам надайте докази, що це саме ми зробили?» Але після анексії Криму, коли він переконував, що «зелених чоловічків» там не було, а згодом перед телекамерами офіційно медалі роздавалися за заслуги… Тобто, щоб Путін вже не казав, або щоб десь щось не сталося  — все зараз буде валитися на Росію.

— Але Росія дуже вдало використовує свої приватні армії, тих же «зелених чоловічків»…

— Це  — «корисні ідіоти», кримінальні структури, це просто кримінальні елементи, яких дуже легко купити, а потім відхрещуватися: «Бачите, це не ми, це  — криміналітет». А гроші їм заплатили… Це один із головних «почерків» російських спецслужб  — використовувати різні кримінальні угруповання. Фактично пропаганда і гібридна політика Росії направлена на роз’єднання Європи: євроскептики, радикальні угруповання, ліві та проросійські сили, Ле Пен  — у Франції, Берлусконі  — в Італії, «Альтернатива для Німеччини»  — у ФРН, радикальні організації  — в Польщі, які дуже легко спрямовувати в потрібне русло, досить професійно використовуючи якісь історичні моменти.

— До чого нам готуватися після перевиборів Путіна 18 березня?

…Російське суспільство хворе на так званий пост-версальський синдром приниженої нації після розвалу Радянського Союзу…

— Не думаю, що в політиці Путіна щось кардинально зміниться. Звісно, можуть бути різні рухи вліво чи вправо. Але це питання геополітичне. Не треба його применшувати, мовляв, у такий спосіб Путін бореться тільки за владу, щоб зберегти свої статки, втримати оточення тощо. Російське суспільство після розвалу Радянського союзу дістало так званий пост-версальський синдром приниженої нації, вважаючи себе обдуреним, коли дало можливість республікам, які були в складі СРСР, стати незалежними країнами. А підступне НАТО, бачте, почало потихеньку підлазити під кордони Росії, що, на її думку, складає для неї загрозу.

А це все виходить із геополітичної парадигми. Росія і Путін бачать, що є Сполучені Штати як наддержава і зараз, мовляв, триває війна між двома геополітичними цивілізаційними парадигмами  — англосаксонською і євразійською. А всі інші  — це десь між ними, які не повинні мати власну геополітику, а просто мають бути в сфері інтересів однієї або іншої наддержави. Тому росіяни і вважають, що Україна була і повинна залишатися в сфері їх інтересів. Якщо ж українці не хочуть, то, на думку росіян, порушують червоні лінії. Адже як в Росії вважають? Що НАТО взяло під свій вплив країни колишнього Варшавського договору, а тепер і Україну.

…Путін одного не усвідомлює: фактично вже утворений біполярний світ, в якому не США і Росія, а США і Китай…

— Та Путін вже прямо каже про біполярний світ, де б домінували тільки США і Росія!..

— Путін вважає, що Росія знову повинна стати світовою надпотугою. Тільки він одного не усвідомлює: фактично вже утворений біполярний світ, в якому не США і Росія, а США і Китай. І ще одне він не хоче розуміти, а може і розуміє, але в нього немає можливості і сил  — як це зробити! Військова сила, щоб стати наддержавою,  — тільки один з елементів. Головне  — це бути економічною потугою, якою як раз є США і Китай. А вже маючи цю економічну потугу, можна і потужні збройні сили створювати. Якщо порівнювати військові бюджети Росії, Китаю і США, то найменший з них російський, бо у росіян немає економічних можливостей витрачати на оборонку більше.

— Але ж під час останнього послання Федеральним зборам Путін вихвалявся новою невразливою ядерною ракетою…

— Це елементарне залякування  — у нього ядерна кнопка. Якщо взяти їхні збройні сили, вони, звичайно, ще можуть позмагатись з певними країнами. Але в Сирії ми вже бачили, як без безпосереднього контакту, за рахунок застосування високоточної зброї, літаків і дронів Америка знищила «вагнерівців». Звісно, у Росії є певні розробки, але на сьогоднішній день в світі і так достатньо зброї, якою можна декілька разів знищити цей світ. І навряд чи якась оборонна система може це зупинити. Якщо ж оперувати фактами, то на слова Путіна про наявність нової зброї американці вже відповіли, що готові до всіх російських викликів. Мені здається, що всі ці путінські залякування були адресовані не зовнішньому ворогу, а озвучені як раз для внутрішнього споживання, бо незабаром вибори. Треба ж було на чомусь будувати передвиборну кампанію. На соціалці? Навпаки, Путін визнав, що там у них проблеми. На економіці? Теж не можна. А на військових  — так!  — тому і показував всі ці мультики.

— Цікаву річ у своєму Facebook днями написав представник України в безпековій підгрупі Тристоронньої контактної групи Євген Марчук, що в Ульяновську проходять «спільні військові навчання Росії та Білорусі з підготовки до миротворчих дій в буферній зоні». Це що, вони готуються до можливого розгортання миротворчого контингенту на Донбасі?

…Росія намагатиметься, щоб сценарій миротворчості на Донбасі виконувався на її умовах…

— Ви ж розумієте, що коли обговорюються якісь питання, то до них всі готуються. І не треба в цьому плані Росію недооцінювати. Є питання миротворчості, всім поставлені завдання, розпочинаючи з політичного керівництва і закінчуючи військовими, відпрацьовувати різні сценарії. Звісно, Росія намагатиметься, щоб сценарій миротворчості на Донбасі виконувався на її умовах. І не треба вважати, що миротворча операція  — це лише військовий компонент. Це тільки її частина, а левова частка  — саме політична складова. Насправді там буде працювати цілий цивільний штаб, який вирішуватиме ці питання. Тому Росія до цього просто готується, це нормальна практика.

— Але навіть в разі розгортання миротворчої місії на Донбасі Росія робитиме все, щоб залишити там своїх «феесбешників», «грушників», розвідників і агентів, аби не втратити важелі впливу.

— Все так зване «керівництво» корпусами, структурами, розвідувальними органами в «ДНР»/«ЛНР»  — це все росіяни. Розвідка більш тонка справа і російські розвідники там можуть не просто залишатися, але й потрапити в майбутні цивільні і державні структури. Однозначно Росія намагатиметься залишити якомога більше своїх людей впливу. Так як це було, а подекуди і зараз спостерігається в Україні.

— Тобто, навіть зараз в Україні досить багато завербованих Росією агентів впливу?

— Їх достатньо, причому, на всіх рівнях. Принаймні, я так вважаю. Ми це можемо спостерігати. Я маю на увазі тих, хто працює у Верховній Раді, чи в економічному блоці. Бути агентом  — не означає давати підписку, що ти агент. Нині це вже практика вчорашня. Агент повинен робити свою роботу, причому, це може бути з різних мотивів: фінансових, політичних, ідеологічних, дискредитації.

— Але рівень протидії російським спецслужбам в самій Україні досить невисокий…

— Робота триває. Наскільки ефективно? Цьому даватиме оцінку суспільство, з точки зору якого, напевно, не так вже й ефективно, бо підривають, вбивають… Але українці багато чого ще й не знають. Наприклад, чого і скільки насправді вдалося запобігти, яка робота постійно виконується. Праця спецслужб дуже важка і невдячна в будь якій країні  — їх завжди звинувачують. Можна запобігти десять актів, а на черговому якомусь резонансному не встигли і …маєш на свою адресу докори суспільства.

Оригінал інтерв'ю: https://www.segodnya.ua

Reliable Counter