26 березня 2018

Європейський тиждень України

Найбільш важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО

Європейський Союз зберігає посилену увагу до України. 19 березня ц. р. на засіданні Ради ЄС у Брюсселі на рівні міністрів закордонних справ країн-членів організації були обговорені питання підтримки реформ у нашій державі. Учасники засідання визнали прогрес України у згаданій сфері, зокрема щодо досягнення конкретних результатів у реформуванні енергетичного сектора та пенсійної системи країни.

В цьому зв’язку Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Ф. Могеріні висловила наміри Європейського Союзу продовжити надання допомоги Україні за двома основними напрямами, а саме: у повній реалізації Мінських домовленостей, а також розвитку української економіки та державної системи. Разом з тим, вона зробила наголос на необхідності активізації зусиль України у боротьбі з корупцією, зокрема прискоренні процесу створення антикорупційного суду.

Водночас міністри закордонних справ ЄС відмітили успіхи у реалізації планів створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що сприяє активному розвитку торговельно-економічного співробітництва сторін. Так, у січні поточного року Україна збільшила обсяги свого експорту до європейських країн на 23,5 % у порівнянні з минулим роком. За рахунок цього частка Європейського Союзу у загальному експорті України досягла 45,8 %.

 

Важливе значення для України має також підтримка ЄС української позиції з кримського питання. 20 березня ц. р. Європейський Союз виступив з офіційною заявою щодо невизнання російської належності Криму та Севастополя, а також результатів президентських виборів Росії на Кримському півострові. Поряд з цим група депутатів Європейського парламенту виступила з критикою на адресу президента Європейської комісії Ж.-К. Юнкера, який привітав В. Путіна з перемогою на виборах, однак жодним чином не згадав проблему Криму.

 

Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами

Віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчович
Віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчович

Керівництво Європейської комісії підтверджує готовність до посередництва у вирішенні суперечностей між Росією та Україною в сфері транзиту російського газу українською територією. За заявою віце-президента Єврокомісії з питань енергетики М. Шефчовича, Європейський Союз зацікавлений у припиненні протистояння між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» і готовий сприяти підписанню сторонами нового транзитного контракту після 2019 року. З огляду на важливість даного питання як для Європи, так і для Росії та України, він виступив за необхідність якнайшвидшого початку тристоронніх переговорів, а також висловив наміри взяти особисту участь у їх проведенні.

 

В умовах проведення Росією чергової «газової» війни проти України позитивне значення для нашої держави, що посилює її позиції на переговорах, мають кроки ЄС з блокування російського проекту «Північний потік-2». 21 березня ц. р. комітет Європейського парламенту з питань промисловості підтримав проект правил, які поширюють дію європейського законодавства про енергетичний ринок на підводні газопроводи. Згідно з т. зв. третім енергетичним пакетом ЄС, одна і та ж сама компанія не може одноосібно видобувати, транспортувати та продавати газ.

 

Окремі події та чинники впливу на відносини між Україною і західними країнами та міжнародними організаціями

Голова Воєнного комітету НАТО генерал Петр Павел
Голова Воєнного комітету НАТО
генерал Петр Павел

За словами голови Воєнного комітету НАТО генерала П. Павела в інтерв’ю виданню Deutsche Welle від 20 березня ц. р., протягом останніх чотирьох років Україна змогла суттєво наблизитись до Північноатлантичного союзу, в т. ч. у рамках проведення оборонної реформи та участі українських Збройних Сил у навчаннях і операціях Альянсу. При цьому збереження незалежності України та її демократичний розвиток були названі ключовим фактором євроатлантичної безпеки. Виходячи із зазначеного, П. Павел висловив тверді наміри НАТО та окремих країн-членів Альянсу продовжувати активні заходи з підтримки України.

 

Солідарність з Україною була висловлена також міністром закордонних справ Польщі Я. Чапутовичем під час парламентських слухань 21 березня ц. р. з питань пріоритетів зовнішньої політики країни на 2018 рік. Зокрема, він підтримав позицію України у її протистоянні з Росією, а також висловив впевненість у збереженні позитивного характеру та подальшому розвитку польсько-українських відносин. В цьому плані особливо підкреслювалося поглиблення співробітництва між двома країнами у військовій, військово-технічній та транспортній сферах.

Міністр закордонних справ Республіки Польща Яцек Чапутович під час парламентських слухань у Сеймі 21 березня ц. р.
Міністр закордонних справ Республіки Польща Яцек Чапутович
під час парламентських слухань у Сеймі 21 березня ц. р.

Разом з тим, негативним чинником впливу на розвиток співробітництва між Україною та ЄС і НАТО залишаються антиукраїнські виступи керівництва Угорщини та окремих політичних сил Польщі.

19 березня ц. р. МЗС Угорщини висунуло вимогу до України надати юридичні гарантії внесення змін до нового закону про освіту, які б враховували інтереси угорської меншини, а також утриматись від введення його в дію до 2023 року. При цьому Україна була фактично звинувачена у порушенні своїх зобов’язань щодо захисту національних меншин. Крім того, була підтверджена позиція Угорщини щодо можливості її повернення до підтримки України в НАТО і ЄС лише після вирішення згаданого питання. Висловлюється також стурбованість планами передислокації до м. Берегово (місце проживання найбільшої угорської громади) батальйону ЗС України.

Того ж дня, поблизу Посольства України у Варшаві була проведена маніфестація польських націоналістичних організацій антиукраїнської спрямованості. У заході взяли участь представники «Руху народового» (RN), «Національно-радикального табору» (ONR) та «Всепольської молоді» (MW).

Наведені дії керівництва Угорщини та польських націоналістів активно підтримуються російськими ЗМІ, що має на меті провокування загострення відносин між Україною та країнами ЦСЄ.