17 квітня 2018

Саміт лідерів країн Америки. Геополітичні змагання

Сергій Польовик

На фоні останніх подій навколо вогневих ударів коаліцією США, Франції та Великобританії по сирійських об’єктах з виробництва та складування хімічної зброї дещо поза увагою залишилася знакова для американського континенту подія. А саме — зустріч президентів країн Америки та Карибського басейну, включно з Мексикою та Бразилією, на яку, до речі, планував прибути президент США Д. Трамп. Цей захід проходив у столиці Перу, Лімі 13–14 квітня ц. р.

Щодо запланованого візиту на форум Д. Трампа, то він не відбувся. Пояснення просте: була необхідність особистої участі американського президента у сирійському «процесі». Тому до Ліми прибув віце-президент США Майк Пенс. Американський канал CNBC зауважує, що за останні 24 роки це вперше, коли президент США не брав участі у саміті країн Америки. Зазначається також, що Китай, на противагу позиції США, своєю чергою скористався шансом продемонструвати зацікавленість у розвитку стосунків зі згаданими країнами регіону.

Віце-президент США Майк Пенс на саміті країн Америки
Віце-президент США Майк Пенс
на саміті країн Америки

Зрештою, останнім часом така активна економічна політика КНР вже стає традиційною. Достатньо звернути увагу на прямі інвестиції Китаю до Латинської Америки, що зросли з 2003 по 2016 рік більш, ніж на 110 млрд доларів. Основне таке зростання спостерігалося в період з 2012 по 2016 рік, повідомляється агенцією CNBC з посиланням на дані аналітичного центру Atlantic Council. Аналітик Atlantic Council Шон Майнер стверджує, що «Китай має можливості збільшувати такий вплив. Частково — через нестачу уваги від США, …які останнім часом більше переймаються світовими подіями». Наголошується також, що Китай інвестує в енергетику згаданого регіону, в транспорт та технологічні галузі. Цікаво, що 80 % китайських інвестицій до Латинської Америки надходить від державних компаній.

«США залишаються основним союзником (країн Латинської Америки), — стверджує Моніка де Бойль, провідний дослідник Peterson Institute for International Economics. — Однак, мало країн по-справжньому дають оцінку адміністрації Трампа… Складається враження, що США не мають стратегії стосовно Латинської Америки… Трамп був дуже необачним, коли ще до своєї відмови від участі у заході, грюкаючи по столі, вимагав від керівників Латинської Америки співпрацювати зі США проти Китаю».

У цьому зв’язку може бути цікавим матеріал з приводу подій у Лімі кореспондента швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) у Латинській Америці Ніколь Анлікер. У статті під заголовком «Немає єдиної позиції щодо Венесуели», надрукованій у NZZ 15 квітня, зазначається, що відсутність президента США Д. Трампа на саміті лідерів країн Америки в Лімі продовжує демонтаж відносин між США та Латинською Америкою. Китай же тим часом поширює свій вплив на згаданий американський субконтинент.

Учасники саміту країн Америки, що пройшов у столиці Перу, Лімі, 13–14 квітня ц. р.
Учасники саміту країн Америки, що пройшов у столиці Перу, Лімі, 13–14 квітня ц. р.

Слід звернути увагу на напружену обстановку та відсутність єдності у лідерів країн регіону щодо майбутніх виборів президента Венесуели. Сумнозвісний через свої недемократичні форми правління Ніколас Мадуро, термін каденції якого вже закінчується, був у центрі уваги на цьому саміті. Щоправда, зараз йому ще передчасно остерігатися якихось негативних для себе наслідків, хоча президенти Аргентини та Чилі й заявили, що не визнають президентських виборів, запланованих у Венесуелі на 20 травня ц. р.

США та інші впливові країни згаданого регіону, такі як Бразилія та Мексика, різко критикували Н. Мадуро за його авторитаризм. Однак держави американського континенту та Карибського басейну не змогли одностайно осудити Н. Мадуро. Тільки 16 з 33 країн-учасниць саміту закликали уряд Каракасу провести прозорі президентські вибори. До того ж така заява навряд чи відрізняється від попередніх пропозицій чи заяв.

Отже, вкотре з'ясовується, що регіонові гостро бракує лідера, який об'єднав би тамтешні країни. Подейкують, що таку можливість для об’єднання може створити гуманітарна криза в Венесуелі.

 

Напружені відносини США та країн регіону

Напружені відносини США та країн регіонуТим часом у США є інші пріоритети. Як згадувалося вище, президент Д. Трамп скасував свою поїздку до Ліми в короткостроковій перспективі через сирійську кризу. Віце-президент М. Пенс, який брав участь у цьому саміті, оголосив, щоправда, про надання додаткової допомоги венесуельським біженцям в розмірі 16 млн доларів. Але не оголосив про жодні нові санкції проти правлячого режиму.

М. Пенс намагався, у першу чергу, усунути деяку напругу у стосунках між США та Латинською Америкою. Він заявив, що переговори про укладення угоди про вільну торгівлю в Північній Америці (NAFTA) з Мексикою та Канадою можуть завершитися за кілька тижнів.

Цікаво, що кілька днів тому з вуст президента США все лунало зовсім по-іншому: Д. Трамп погрожував Мексиці припинити проект NAFTA внаслідок того, що країна ацтеків не робить нічого або майже нічого для запобігання нелегальній імміграції до США. У той же час Д. Трамп наказав послати підрозділи ЗС США на південний кордон з Мексикою. Після того президент Мексики Енріке Пенья Ньєто доручив своєму кабінету переглянути двосторонні відносини зі США.

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA)Довідково:

Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA) уклали Канада, Мексика та США.

Угода набула чинності 1 січня 1994 року, а всі додаткові торгові мита та кількісні обмеження були скасовані з 1 січня 2008 року. 

Ці відносини від самого початку терміну президентства Д. Трампа мали проблемний характер. Ще під час виборчої кампанії він обізвав мексиканців «торгівцями наркотиками, насильниками і злочинцями» та оголосив про зведення прикордонної стіни між обома країнами. Д. Трамп загрожує Мексиці розривом угоди про вільну торгівлю і заявляє, що не бажає вирішувати проблеми «мрійників».

Але Д. Трамп так поводиться не лише з Мексикою. Він якось принизливо висловився щодо країн Латинської Америки, погрожуючи Колумбії та Перу припинити надання фінансової допомоги для боротьби з наркотиками, відносини з Кубою під час його керівництва також помітно охололи. Така агресивна риторика та непередбачувана політика Д. Трампа підірвали міждержавні відносини всередині американського континенту та викликали занепокоєння лідерів країн Латинської Америки. Згідно з дослідженням Інституту дослідження громадської думки (Інститут Ґеллапа), у уряду Д. Трампа зараз середній рівень підтримки у регіоні становить лише 16 %.

У країнах Латинської Америки рівень підтримки дій Д. Трампа складає лише 16 % У країнах Латинської Америки рівень підтримки дій Д. Трампа складає лише 16 %
У країнах Латинської Америки рівень підтримки дій Д. Трампа складає лише 16 %

Дистанціювання та відсутність Д. Трампа на саміті країн Америки в регіоні сприйняли насамперед як підтвердження його стабільної байдужості до Латинської Америки. Після вступу на посаду президента США він ще жодного разу не навідався до регіону. А це був також перший саміт країн Америки без присутності американського президента. Хоча у своєму зверненні до нації в січні ц. р. Д. Трамп заявив, що 2018 рік буде роком американського континенту, поки що це мало відчувається. У багатьох існує відчуття, що Д. Трамп використовує свою зовнішню політику щодо Латинської Америки для внутрішньополітичних цілей, зокрема — щоб задовольнити консервативний електорат запланованим будівництвом прикордонної стіни та підбурити на цькування мігрантів.

 

Китай вже тут

Китай вже тутУ той час, коли Д. Трамп називає деякі латиноамериканські країни «не його друзями», китайський лідер Сі Цзіньпін дотримується більш прагматичної позиції. З 2012 року він тричі побував у регіоні з візитами, назвавши його «живим та багатообіцяючим», перехоплюючи геополітичну ініціативу в США.

Китай зорієнтований не тільки на мінеральні та сільськогосподарські сировинні ресурси Латинської Америки. Цей регіон є також найбільшим донором та найважливішим торговельним партнером багатьох країн. У 2017 році обсяг торгівлі між Китаєм і латиноамериканськими країнами зріс до майже 260 млрд доларів, що більш ніж у 20 разів перевищило обсяги початку тисячоліття. За оцінкою ООН, прямі інвестиції Китаю в Латинську Америку тільки у минулому році становили суму в понад 25 млрд доларів. При цьому все частіше фінансуються такі інфраструктурні проекти, як залізниці, дороги та порти.

Прямі інвестиції Китаю в Латинську Америку, по країнам (2003–2016)
Прямі інвестиції Китаю в Латинську Америку, по країнам (2003–2016)

І це не влаштовує США. Білий дім оголосив перед згаданим самітом, що саме Сполучені Штати, а не Китай повинні бути першочерговим торговим партнером Латинської Америки. У січні ц. р. виступ тодішнього держсекретаря США Р. Тіллерсона став сенсаційним, де на адресу Пекіна пролунало, що Латинській Америці не потрібні нові імперські держави, які сповідують лише свої інтереси. Проте така заява видається парадоксальною, з огляду на те, що в регіоні зменшується довіра до реальних дій Д. Трампа.

Таким чином, останні події навколо саміту лідерів країн Америки та Карибського басейну свідчать про загострення геополітичних змагань між двома основними світовими потугами.