21 квітня 2018

Дипломатичний скандал між Сербією та Хорватією. Напруження триває

Сергій Польовик

Європейські видання, зокрема, австрійська Die Presse з посиланням на Reuters повідомили у четвер, 19 квітня, про дипломатичний скандал, що виник під час дводенного офіційного візиту спікера парламенту Хорватії Гордана Яндроковича до Белграду.

Сербський ультра-націоналіст Воіслав Шешель вчинив акт вандалізму проти державного прапору Хорватії, встановленого у парламенті Сербії в Белграді. Відповідно до повідомлень, В. Шешель наступив ногою на державний прапор Хорватії та в подальшому намагався розірвати його. У кулуарах сербського парламенту, серед своїх прихильників, він вилаявся на адресу хорватської делегації. Після цього офіційний візит було скасовано, хорватська делегація повернулася до Загребу.

Голова парламенту Хорватії Г. Яндрокович зробив заяву на прес-конференції після повернення, в якій засудив акт вандалізму над державним символом Хорватії, що спричинив скасування візиту до Белграду.

Державні керівники Хорватії, зокрема, прем’єр-міністр Андрей Пленковіч та президент держави Колінда Грабар-Кітаровіч підтримали скасування візиту хорватської делегації до Белграду та зазначили, що повернення до Загребу було адекватною відповіддю на провокацію. Прем’єр-міністр А. Пленкович висловив також сподівання, що керівництво Сербії засудить дії В. Шешеля.

У свою чергу, президент Хорватії висловила сподівання, що прогрес, досягнутий між обома країнами, протягом останніх місяців, не постраждає. К. Грабар-Кітаровіч вітала реакцію високопосадових осіб Сербії, які засудили дії провокатора. Зокрема, до критики провокації В. Шешеля долучилися президент Сербії Александар Вучіч, прем’єр-міністр Ана Брнабіч та спікер парламенту Сербії Майя Гойковіч.

Спікери парламенту Хорватії Гордан Яндрокович та Сербії Майя Гойковіч, Белград, 18 квітня ц. р.
Спікери парламенту Хорватії Гордан Яндрокович та Сербії Майя Гойковіч, Белград, 18 квітня ц. р.

Міністерство закордонних справ Хорватії вручило ноту протесту послу Сербії у Хорватії Мірі Ніколіч, в якій висловило гострий протест та неприпустимість «нецивілізованого і неприйнятного нападу з боку засудженого військового злочинця». У ноті висловлено також вимогу негайного вжиття заходів з боку керівництва Сербії. Зазначено, зокрема, що В. Шешель, внаслідок недостатніх санкцій та реакції на його попередні випади «очевидно, заохочується» до подальших радикальних дій. Зазначається, зокрема, що керівник Сербської Радикальної партії в минулому вже кидав хорватський державний прапор до вогнища. Згідно з повідомленнями, посол Сербії відмовилася прийняти ноту протесту, тому її було надіслано до посольства Сербії.

 

З огляду на цей регіональний та, начебто, локальний конфлікт між представниками сусідніх держав Балканського регіону, очевидними є деякі спостереження та тривожні висновки.

По-перше, прояви вандалізму у парламенті Сербії з боку керівника парламентської праворадикальної партії В. Шешеля, не могли бути випадковими та несподіваними для сербського керівництва, зокрема, голови парламенту. Передбачити подібний розвиток подій повинен був сербський протокол та служби міжпарламентських зв’язків обох держав. Ігнорування можливості провокації з боку В. Шешеля може свідчити про недостатній рівень підготовки державного візиту або небажання його відповідним чином підготувати.

По-друге, випадок у Белграді свідчить про існування прихованого конфлікту між обома країнами, що може будь-якої миті перетворитися на офіційні протести та торпедувати досягнуті міждержавні домовленості.

Керівник Сербської Радикальної партії ультра-націоналіст Воіслав Шешель
Керівник Сербської Радикальної партії ультра-націоналіст Воіслав Шешель

Очевидно, що подальша нормалізація стосунків між Сербією та Хорватією не влаштовує європейських ревізіоністів та інспіраторів Балканського напруження на чолі з Росією. Очевидною стає роль сербських провокаторів на зразок В. Шешеля, здатних у необхідний момент створити новий етап напруженості на міждержавному рівні. Такі провокації вписуються у наміри Росії торпедувати єдність ЄС та призвести до його дискредитації зсередини, а саме, використовуючи Балканські приховані конфлікти.

По-третє, не виключається застосування на Балканах «українського сценарію», а саме, інспірація проголошення окремих невизнаних республік з підтримкою з боку Росії, — з метою дестабілізації ситуації в регіоні та демонстрації нездатності облаштувати справи в Європі без участі Москви.

 

Деяке послаблення уваги до колись вибухонебезпечного регіону з боку США та ЄС, на фоні загострення подій в інших «гарячих» регіонах, спровокувало прояви керованої з боку зацікавлених сил нестабільності, а також провокацій на міждержавному рівні між Сербією та Хорватією. Не виключаються аналогічні провокації у Чорногорії, Косово та інших регіонах півдня Європи з потенційним напруженням та стабільним впливом з боку Росії.

Такі провокації вписуються у наміри Росії торпедувати єдність ЄС, використовуючи Балканські приховані конфлікти
Такі провокації вписуються у наміри Росії торпедувати єдність ЄС, використовуючи Балканські приховані конфлікти

З огляду на зазначене, МЗС України доцільно було б визначити та рішуче артикулювати позицію України у міждержавному діалозі з країнами регіону, з ЄС та НАТО, — з метою упередження небажаних потенційних геополітичних, іміджевих та економічних втрат для нашої держави.

Зокрема, ініціатива КНР «Пояс і шлях» передбачає створення геополітичних умов для просування китайських товарів, людей та фінансів до ЄС, у тому числі, й через Південну Європу. Тобто, через Туреччину, Болгарію, Грецію та Балканські країни. Доцільно передбачити участь українських компаній та наукового потенціалу України в інфраструктурних проектах на європейському континенті, зокрема, у тих галузях, де Україна є на сьогодні конкурентоспроможною. Зокрема, у будівництві залізниць, мостів, тунелів, здійсненні вантажних перевезень власним авіаційним транспортом тощо. Переговори щодо участі в таких проектах будуть складними, оскільки пов’язані з суттєвими фінансовими інвестиціями. Та діалог стосовно таких намірів потрібно вести, заявляти про нашу готовність і бажання.

Врегулювання локальних конфліктів у регіоні, на зразок того, що відбувся нещодавно між Сербією і Хорватією, лежить поза компетенцією і можливостями нашої держави. Зрозуміло, ким такі конфлікти інспіруються та яким цілям служать. Завдання нашої держави у цьому випадку — займати та демонструвати конструктивну позицію щодо підтримки єдності системи колективної безпеки на континенті, стабільності ЄС та готовності підтримати його, у випадку необхідності. Адже Україна має досвід та позитивний міжнародний імідж внаслідок участі українських військових підрозділів у складі миротворчих контингентів у країнах колишньої Югославії.

Доцільно долучитися до зусиль міжнародної спільноти, зокрема, на рівні уряду, Міністерства закордонних справ та дипломатичних представництв України в країнах ЄС та Південної Європи щодо недопущення відцентрових тенденцій у стосунках між країнами регіону. Геополітичний вектор в інтересах України пролягає й на Балканському напрямку, недооціненому нами, на жаль, до цього часу.

 

www.reliablecounter.com