2 травня 2018

Європейський тиждень України

Найбільш важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО

В умовах подальшого загострення відносин між Росією та США і Європою західні країни та міжнародні організації посилюють увагу до України, яка відіграє вагому роль у стримуванні російської експансії на європейському напрямі. Зокрема, питання протидії агресивній політиці Москви стало однією з основних тем зустрічі міністрів закордонних справ «Великої сімки» (США, Японія, ФРН, Великобританія, Франція, Італія, Канада) 22 квітня ц. р. у Торонто. Вперше до участі у зустрічі був запрошений міністр закордонних справ України.

Головним результатом саміту з точки зору українських інтересів стало підтвердження країнами G7 непохитності своїх позицій щодо продовження спільного тиску на Росію та підтримки України. Згідно з підсумковою заявою учасників зустрічі, пріоритетним завданням «Великої сімки» є захист міжнародних норм та принципів, які визначають порядок у світі. При цьому висловлюються наміри продовжити застосування санкцій проти Росії, а також посилити протидію «гібридним» загрозам з її боку.

Окремо вказується на відповідальність Москви за агресію проти України, а саме — анексію Криму та провокування війни на Донбасі; висловлюється підтримка територіальної цілісності української держави; робиться наголос на необхідності повного виконання Росією Мінських домовленостей, що залишається головною передумовою зняття з неї санкцій. Крім того, підтверджується підтримка реформ в Україні.

Міністри закордонних справ країн G7 у Торонто (Канада)
Міністри закордонних справ країн G7 у Торонто (Канада)

Як і слід було очікувати, зустріч міністрів закордонних справ G7 викликала негативну реакцію Москви, яка назвала її «відверто русофобською». Тим самим була підтверджена вірність курсу, який проводиться «Великою сімкою».

 

ПАРЕ визнала «фактичне управління Росією» окремими районами Донецької та Луганської областей України
ПАРЕ визнала «фактичне управління Росією» окремими районами Донецької та Луганської областей України

У свою чергу, 24 квітня ц. р. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЕ) у резолюції «Про надзвичайний стан…», яка присвячена випадкам призупинення окремих статей Європейської конвенції з прав людини (на сьогодні таку можливість задіяли три країни — Україна після нападу з боку Росії, Франція після терористичних атак та Туреччина після спроби перевороту), визнала «фактичне управління Росією» непідконтрольними Києву територіями Донецької та Луганської областей. Незважаючи на неспроможність ПАРЕ прямо визнати факт їх окупації Москвою, резолюція покладає на неї відповідальність за ситуацію у т. зв. «ДНР» та «ЛНР» і знімає її з України.

Крім того, 25 квітня ц. р. ПАРЕ одноголосно підтримала проект української резолюції щодо необхідності посилення протидії російській пропаганді на рівні Європейського Союзу. Країнам-членам Ради ЄС рекомендується створити спеціальні органи, призначені для відстеження дій Росії у згаданій сфері та попередження їх негативного впливу.

 

Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами

Керівництво ЄС та провідні країни Європейського Союзу продовжують надавати допомогу Україні у розвитку її економіки та вирішенні соціально-економічних проблем.

Європейська комісія розробляє нову програму залучення інвестицій в Україну під назвою контракт «Реформи заради інвестицій». В рамках нового Зовнішнього інвестиційного плану ЄС може бути зарезервовано 50 млн євро для інвестування реального сектору української економіки. За оцінками експертів, у разі ефективного використання зазначених коштів, це сприятиме залученню ще близько 500 млн євро приватних інвестицій. Разом з тим, кошти з фондів ЄС будуть виділені Україні лише за умов виконання нею низки вимог, у т. ч. щодо введення незалежного регулювання в енергетиці, затвердження бізнес-омбудсмена та скасування е-декларування для антикорупційних активістів.

Європейська комісія розробляє нову програму залучення інвестицій в Україну
Європейська комісія розробляє нову програму залучення інвестицій в Україну
IFC, ЄС та ФРН створять фонд для підвищення енергоефективності в Україні
IFC, ЄС та ФРН створять фонд для підвищення енергоефективності в Україні

Важливе значення для України має також підписання 21 квітня ц. р. договору з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), Європейським Союзом та ФРН щодо створення фонду для підвищення енергоефективності нашої держави. Згідно з документом, на початковому етапі під управлінням IFC буде знаходитись 53 млн євро, наданих ЄС та ФРН. Мультидонорський фонд спільно з українським Фондом енергоефективності будуть фінансувати проекти з підвищення ефективності енергозабезпечення багатоквартирних будинків в Україні та надавати експертну підтримку для розвитку енергетичного ринку в країні. Проект сприятиме створенню в Україні близько 75 тис. нових робочих місць для інженерів, будівельників та робітників.

 

Окремі події та чинники впливу на відносини між Україною і західними країнами та міжнародними організаціями

Негативним чинників впливу на розвиток співробітництва між Україною та НАТО і ЄС залишається деструктивна позиція Угорщини, яка використовує європейські прагнення нашої держави з метою здійснення тиску на неї. 23 квітня ц. р. Угорщина наклала вето на плани проведення в Брюсселі засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Офіційним приводом таких дій Бухареста є демонстрація негативної реакції на новий Закон України «Про освіту». Разом з тим, за рахунок цього Угорщина фактично підтримує дії Росії зі створення перешкод процесам європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі
Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі

Незважаючи на це, в ході саміту міністрів закордонних справ країн-членів НАТО 27 квітня ц. р. було підтверджено право України на вступ до Північноатлантичного альянсу. Водночас учасники зустрічі досягли домовленості щодо продовження політики стримування Росії.