16 липня 2018

Малайзія: перша перешкода на китайському “Поясі і шляху”

Роман Кот

Китайська експансія в рамках ініціативи «Пояс і шлях» дала перший серйозний збій. Так, 4 липня ц. р. Малайзія заморозила три китайські проекти на своїй території. Йдеться про залізничну магістраль East Coast Rail Link (ECRL), транс-сабахський газопровід протяжністю 662 км на півночі Борнео, а також 600-кілометровий нафтопровід на Малаккському півострові. Уряд Малайзії вважає, що вартість проектів значно завищена і вимагає, як мінімум, їх переоцінки.

Зокрема, ECRL мав би з'єднати найбільший порт країни Кланг зі східним узбережжям Західної Малайзії та дозволити КНР диверсифікувати потоки товарів через Малаккську протоку. Будівництвом залізниці займається державна China Communications Construction Company Ltd. Її проектна вартість близько 19,8 млрд дол. США. При цьому, 85 % коштів в якості кредиту надав Експортно-імпортний банк Китаю. Інші 15 % залучено через випуск сукуків (еквівалент облігацій в ісламському банкінгу).

Трубопроводи теж будуються за китайські кошти від того ж банку. За їх будівництво відповідає China Petroleum Pipeline Bureau — дочірня структура державної China National Petroleum Corporation.

Одночасно з цим відбувся арешт колишнього прем’єр-міністра Малайзії Наджиба Разака, який очолював уряд в 2009–2018 рр. Йому інкримінують розкрадання 4,5 млрд дол. США з державного фонду 1Malaysia Development Berhad (1MDB). Важливо, що за даними слідства — частина з цих коштів це китайська позика на вищезгадані проекти.

Колишній прем’єр-міністр Малайзії Наджиб Разак
Колишній прем’єр-міністр Малайзії Наджиб Разак

Саме підчас урядування Н. Разака відбулося зближення Малайзії з КНР. Останній прорив у співробітництві відбувся в серпні 2017 року підчас його візиту до Пекіну. Малайзія і Китай підписали торговельні та інвестиційні угоди, які передбачають вкладення інвестицій на суму 47,7 млрд дол. США у 14 сферах, окрім транспортної інфраструктури — це переважно нерухомість та телекомунікації. Щоправда, разом з цим виріс державний борг Малайзії — до 272 млрд дол. США, що складає 80 % ВВП.

Китайські інвестиції в Малайзії

Китайські інвестиції в Малайзії
Джерело: ISEAS – Yusof Ishak Institute

Ініціатором антикитайського демаршу став новий-старий очільник уряду Малайзії Махатхір Мохамад. Очолюваний ним «Альянс надії» на парламентських виборах 10 травня ц. р. отримав перемогу, відсторонивши від влади домінуючу протягом всього періоду незалежності «Об’єднану малайзійську національну організацію».

М. Махатхір — патріарх малайської політики, він зараз є найстарішим очільником уряду в світі (92 роки). Він вже обіймав посаду прем’єр-міністра з 1983 по 2003 рр. За його урядування Малайзія здійснила економічний прорив, перетворившись на третю економіку АСЕАН. Після 2003 року М. Махатхір пішов на пенсію і до цих виборів не брав активної участі в політичному житті країни.

Політик мотивує своє повернення в велику політику в першу чергу зростанням залежності країни від КНР. Зокрема, в численних інтерв’ю до і після виборів він неодноразово підкреслював, що прагне запобігти повторенню шрі-ланкійського сценарію для Малайзії. На острові свого часу на китайські кредити китайськими ж підрядниками був побудований глибоководний порт Хамбантота. Порт виявився збитковим, а через необхідність повертати кредит уряд Шрі-Ланки був змушений в липні минулого року передати його в оренду Китаю на 99 років.

Махатхір Мохамад після перемоги на виборах у травні ц. р.
Махатхір Мохамад після перемоги на виборах у травні ц. р.

Важливо, що зважаючи свій поважний вік, М. Махатхір планує через 2 роки передати посаду прем’єра нещодавно звільненому з в’язниці своєму колишньому заступнику Анвару Ібрагіму. У 1997 році підчас азійської фінансової кризи, він намагався протидіяти прем'єру і проводити рекомендовану МВФ політику, через що був відправлений у відставку та згодом засуджений до 15 років ув'язнення за корупцію і гомосексуалізм. У 2003 році, після відходу М. Махатхіра з політики, А. Ібрагім вийшов на свободу, але в 2015 році знову був ув’язнений за тими ж звинуваченнями та повторно звільнений після перемоги нового прем’єра на виборах.

В якості противаги КНР новий-старий прем’єр М. Махатхір бачить перш за все Японію. 12 червня він здійснив візит в Токіо і зустрівся з прем’єром Сіндзо Абе. На перемовинах йшлося про можливість виділення кредиту в єнах, яким М. Махатхір планує перекрити китайські позики. В обмін він пообіцяв японським корпораціям контракти на модернізацію залізничної мережі, зокрема, підряд на спорудження високошвидкісної магістралі Куала-Лумпур — Сінгапур. Виходячи з цього, імовірність, що Малайзія отримає японський кредит — досить висока. На користь цього грає і позитивний попередній досвід співпраці Японії та Малайзії. Підчас перебування М. Махатхіра біля владного керма минулого разу японські компанії домінували в Малайзії, а сам уряд регулярно звертався до Токіо за кредитами. Наприклад, Малайзія отримала 5 з 30 млрд дол. США, які Японія видала країнам регіону після азійської фінансової кризи.

Прем’єр-міністри Малайзії та Японії Махатхір Мохамад і Сіндзо Абе на зустрічі в Токіо
Прем’єр-міністри Малайзії та Японії Махатхір Мохамад і Сіндзо Абе
на зустрічі в Токіо

Офіційний Пекін поки що ніяк не відреагував на демарш Куала-Лумпура. Заморожування проектів з економічної точки зору для КНР не є надто болючим. Важливіше те, що вперше завданий удар по іміджу Китаю. З моменту запуску ініціативи «Пояс і шлях» жоден з партнерів Китаю не насмілювався так відверто діяти всупереч інтересам Піднебесної. Відсутність жорсткої реакції в умовах, коли Китай позиціонує себе як одного з двох світових лідерів, призведе до втрати обличчя, що є ключовим. В цьому випадку керівництво КНР мусить зважати на можливість блокування Малайзією Малаккської протоки.

Тим не менш, імовірність активних дій КНР щодо Малайзії до початку серпня ц. р., коли відбудеться візит М. Махатхіра в Пекін для перемовин/торгів, низька. До цього часу завданням № 1 для малайзійського прем’єра є набуття підтримки від геополітичних суперників Китаю — США, Індії та Австралії.

 

visitors counter script