Основні події та тенденції у розвитку співробітництва між Україною та Європейським Союзом і НАТО
Протягом минулого тижня головним чинником впливу на інтереси України в контексті її відносин із західними країнами та міжнародними організаціями стала зустріч президентів США Д. Трампа та Росії В. Путіна. Зустріч мала досить неоднозначний характер і з одного боку підтвердила суто популістську спрямованість політика Д. Трампа, а з другого — показала фактичну незмінність ставлення США до Російської Федерації.
Так, за результатами переговорів Д. Трамп виступив з низкою чергових скандальних заяв щодо «величезних успіхів від зустрічі з Путіним» та «початку відновлення конструктивного співробітництва між США і Росією». Разом з тим, окрім спільних декларацій Д. Трампа та В. Путіна щодо «невтручання Росії у президентські вибори в США», жодних точок дотику досягнуто не було. Більш того, сторони відкрито визнали наявність принципових проблем у відносинах між ними, які по суті не мають вирішення.
Незважаючи на це, «загравання» Д. Трампа перед Росією викликали вкрай негативну реакцію як в США, так і в Європі. Так, за заявою прем’єр-міністра Великої Британії Т. Мей, країни НАТО повинні розмовляти з Росією «з позиції єдності та сили». Згідно з її оцінкою, підтримка нормальних відносин з Росією є метою союзників по НАТО у довготривалій перспективі, однак у нинішній ситуації стосунки сторін повинні будуватись з урахуванням дій Москви на міжнародній арені. У наведеному контексті Т. Мей підтримала територіальну цілісність України, а також зробила наголос на необхідності стримування Росії.
| Д. Трамп та В. Путін відкрито визнали наявність принципових проблем у відносинах між ними, які по суті не мають вирішення |
На цьому фоні 18 липня ц. р. Європейський Союз оголосив про продовження санкцій проти Росії за анексію нею Криму і Севастополя ще на один рік (до 23 червня 2019 року). Обмежувальні заходи включають заборону на імпорт продукції із Криму та Севастополя до країн ЄС, а також інвестування суб’єктів економічної діяльності на півострові. До санкцій ЄС з кримського питання приєдналися також Чорногорія, Албанія, Норвегія, Україна та Грузія. Крім того, посли країн-членів Європейського Союзу схвалили санкції проти 6 осіб, причетних до незаконного будівництва мосту через Керченську протоку.
Інші важливі питання, які стосуються інтересів України та ЄС і НАТО
Західні країни та міжнародні організації демонструють солідарність з Україною також і у питанні визнання відповідальності Росії за катастрофу пасажирського літака Boeing 777 «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 із Амстердама до Куала-Лумпур, який був збитий російським ЗРК «Бук» 17 липня 2014 року в небі над Донбасом.
Так, у четверту річницю трагедії верховний комісар ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Ф. Могеріні виступила зі спеціальною заявою, в якій від імені Європейського Союзу закликала Росію визнати провину за катастрофу літака та в повній мірі співпрацювати зі світовою спільнотою для з’ясування обставин його загибелі. Водночас Ф. Могеріні висловила повну підтримку Європейським Союзом резолюції Ради безпеки ООН № 2166 щодо необхідності притягнення до відповідальності всіх винних у трагедії літака рейсу МН17.
Інші аспекти співробітництва між Україною та її західними партнерами
Згідно зі своїми зобов’язаннями керівництво ЄС надає посередницьку допомогу Україні у врегулюванні газових проблем з Росією. 17 липня ц. р. у Берліні відбувся перший раунд тристоронніх газових переговорів щодо транспортування російського газу до Європи українською територією. За результатами зустрічі була досягнута домовленість стосовно розробки графіку подальших кроків з вирішення згаданого питання.
| 17 липня ц. р. у Берліні відбувся перший раунд переговорів щодо транспортування російського газу до Європи українською територією | |
В цьому зв’язку досить показовий характер мала заява В. Путіна під час зустрічі з Д. Трампом щодо готовності Росії продовжити транзит газу через Україну у випадку зняття претензій НАК «Нафтогаз України» до російської компанії «Газпром». З однієї сторони це свідчить про невпевненість Росії у можливості реалізації проекту «Північний потік-2», а з іншої — може бути свідомими спробами В. Путіна ввести в оману США та ЄС, що і становить основу політики Кремля.
На стороні України у газових суперечностях з Росією фактично виступають і США. 18 липня ц. р. у Конгресі США був зареєстрований законопроект щодо запровадження санкцій проти учасників «Північного потоку-2». Як відмічається у документі, санкції дозволять країнам НАТО уникнути політичних маніпуляцій зі сторони Росії у сфері постачання енергоресурсів. Крім того, автори законопроекту наполягають на тому, що європейські країни, зокрема Німеччина, мають зменшувати свою залежність від постачання російського газу, а не збільшувати її, як це відбувається на теперішній час.
