1 вересня 2016

ТЕС і ТЕЦ не дообладнані?

Богдан Соколовський

Колишній міністр енергетики і вугільної промисловості України В. Демчишин під час свого нещодавнього інтерв’ю телеканалу «112» чи не вперше публічно заявив, що певну кількість наших теплових електростанцій можна дообладнати для спалювання вугілля газової групи, а не антрацитної. І навіть вказав, що найменша сума коштів для такого дообладнання може становити приблизно 400 млн американських доларів.

Після такої операції українська теплова енергетика повністю може відмовитися від спалювання вугілля антрацитної групи, яке видобувається на непідконтрольних нині Києву територіях, і перейти до використання вугілля газової групи, якого вдосталь видобувається, зокрема, у Львівсько-Волинському і Дніпропетровському вугільних басейнах. Інакше кажучи, це дало б можливість Україні збутися залежності від РФ (безпосередньо чи опосередковано через підконтрольні їй території) у питанні забезпечення енергетики антрацитним вугіллям. Зрозуміло, видобуток вугілля у згаданих басейнах має бездоганно організувати українська держава, як це робиться у багатьох країнах, де теплова енергетика забезпечується винятково вугіллям газової групи.

Йдеться про друге відверте «одкровення» вже колишнього міністра. Перше таке було 11 березня 2015 року, коли він чесно визнав, що в Україні протягом року 25-30 % нафтопродуктів — нелегальні (за іншими оцінками, не менше 100 %). Очевидно, що інформація про ТЕС і ТЕЦ надійшла до міністра від фахівців зі сфери теплової енергетики. Немає сумніву, що така інформація (можливо, навіть розширена) є й у розпорядженні І. Насалика — нинішнього міністра енергетики та вугільної промисловості України.

Теплова енергетика УкраїниУ цьому контексті згадується, що під час свого візиту до України у квітні 2015 року Президент Польщі Б. Коморовський обіцяв приблизно 50 млн євро на дообладнання українських теплових станцій, щоб вони могли використовувати тільки «газове» вугілля. Безумовно, що поляки виходили з того, що решту коштів для цієї роботи українська сторона забезпечить сама — чи з бюджету, чи з міжнародних грантів, чи позик тощо. Адже, серед іншого, йдеться про реальну вугільну незалежність України від РФ. На жаль, про долю згаданих коштів більше нічого не відомо.

Сподіваємося, що завдання з фінансування робіт зі створення технічних можливостей унезалежнення України від РФ по вугіллю отримали і проробляли відповідні державні структури, а відтак — все це, в т. ч. і реалізація проекту утаємничені. Зауважимо, що Міненерго до таких структур не належить.

У протилежному випадку, якщо згаданих коштів не було, то напрошується висновок, що колишній і нинішній міністри енергетики і вугільної промисловості України інформацію мали, а ось щодо фінансових можливостей… Отож рано чи пізно, а в українському суспільстві постане питання: «як це пояснити? і кому це вигідно?».

 

www.reliablecounter.com