20 вересня 2018

Більше ніж економіка

Китай нарощує оборонне співробітництво з країнами Африки

Роман Кот

Черговий, вже сьомий за рахунком форум співробітництва Китай-Африка, що відбувся 3–4 вересня, зазвичай був багатий на обіцянки багатомільярдних інвестиційних проектів з боку китайського керівництва. У своєму виступі на відкритті Голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай має намір вкласти в економіку країн чорного континенту близько 60 млрд дол. США. Щоправда, керівництво КНР схожі заяви постійно озвучувало на подібних майданчиках, тому нічого незвичного в цьому немає. Цьогорічний форум важливий з іншої причини. Вперше керівництво КНР заявило про наміри розширити безпекову компоненту своєї присутності в Африці.

Планується, що створюватиметься Китайсько-африканський фонд миру і безпеки для стимулювання співробітництва в сфері підтримки миру і стабільності. Крім того, Пекін планує найближчими роками запустити понад 50 програм в галузях безпеки, миротворчої діяльності, правоохоронній сфері, боротьбі з піратством та протидії тероризму. Деталі щодо них поки що невідомі, але ухвалений за результатами саміту «Пекінський план дій Форуму щодо китайсько-африканського співробітництва на 2019–2021 роки» передбачає, що Китай:

  • надаватиме військову допомогу і підтримуватиме країни Сахеля, Аденської та Гвінейської заток щодо забезпечення безпеки та боротьби з тероризмом;
  • виділить 100 млн дол. США для підтримки африканських резервних сил та їх потенціалу для негайного реагування на кризи;
  • співпрацюватиме з країнами Африки, щоб посилити їх роль у миротворчих місіях на континенті;
  • створить Китайсько-африканський форум миру і безпеки в якості платформи для проведення обміну інформацією в сфері безпеки;
  • надасть поліцейське обладнання і запропонує короткострокові навчальні курси, в тому числі з китайської мови, і стипендійні програми для співробітників правоохоронних органів країн Африки.

Окрім того, обидві сторони інтенсифікують обмін розвідувальними даними та досвідом з питань безпеки та «підтримуватимуть одна одну в справі запобігання тероризму і боротьби з ним».

3–4 вересня ц. р. у Пекіні пройшов Форум китайсько-африканського співробітництва
3–4 вересня ц. р. у Пекіні пройшов Форум китайсько-африканського співробітництва

Таких кроків варто було очікувати давно, бо вони напрошувалися з логіки розвитку подій не тільки на африканському континенті, а й в інших точках земної кулі, де китайські інтереси потребують захисту силовими методами.

Китайська портова інфраструктура в Індійському океані вздовж «Поясу і шляху»
Китайська портова інфраструктура в Індійському океані вздовж «Поясу і шляху»

Станом на 2018 рік КНР вже володіє невеликим досвідом з розгортання збройних сил за межами своєї території, хоча присутність НВАК майже не торкалася Африки. Йдеться перш за все про створення військової інфраструктури в Індійському океані вздовж маршруту «Пояс і шлях». Це військово-морські бази в Джибуті і пакистанському Гвадарі, мережа пунктів матеріально-технічного забезпечення в М’янмі і Шрі-Ланці. Також слід нагадати, що Китай де-факто створив військову базу в афганській провінції Бадахшан, де дислокуватиметься батальйон НВАК з озброєнням та обладнанням для підготовки афганських військовослужбовців.

На території Африки КНР набув лише досвіду миротворчої діяльності в рамках ООН. Станом на березень 2017 року в миротворчих місіях ООН на африканському континенті брали участь понад 2,5 тис. китайських військовослужбовців, поліцейських і військових фахівців. Зокрема, в березні 2013 року в Малі прибуло близько 300 військовослужбовців для захисту китайських інженерів, що будували табір ООН в місті Гао. У 2014 році КНР доправила 800 миротворців до Південного Судану для охорони нафтових родовищ, захисту китайських робітників і бурильних установок.

Принципово ситуація змінюється з минулого року, після XIX з’їзду КПК. Важливим маркером зміни ставлення Китаю до застосування військової сили став вихід минулого року блокбастера «Війна вовків 2», сюжет якого закручується навколо китайської військової інтервенції в одній з країн чорного континенту.

Китай-Африка: торгівля та інвестиції
Китай-Африка: торгівля та інвестиції

Формально інтенсифікація співпраці у сфері безпеки обґрунтовується необхідністю захистити економічні позиції та убезпечити китайські інвестиції від різного роду ексцесів на кшталт раптово виникаючих громадянських війн, повстань чи просто діяльності різного штибу терористичних організацій. Щоправда, в таких випадках переважно використовуються більш тонкі інструменти, зокрема, приватні військові компанії. Посилення безпекової компоненти китайської присутності в Африці викликане не тільки на цим.

Під час реалізації китайських проектів, в тому числі і на території Африки, КНР зіштовхується зі зростаючим незадоволенням країн-партнерів. Як правило, претензії стосуються несправедливих умов контрактів, використання китайської, а не місцевої робочої сили та екологічної шкоди. За даними RWR Advisory Group, 14 %, або 234 з 1674 китайських інфраструктурних проектів у 66 країнах світу стикаються з тими чи іншими проблемами в процесі їх реалізації.

Військова присутність Китаю в Африці
Військова присутність Китаю в Африці

«Першою ластівкою» стало замороження низки китайських проектів в Малайзії сумарною вартістю до 20 млрд дол. США, про що вже повідомляв «Борисфен Інтел». На черзі Мальдіви, де 23 вересня відбуватимуться президентські вибори. Опозиційний кандидат Ібрагім Мохамед Соліх вже заявив, що в разі перемоги перегляне контракти на будівництво аеропорту в столиці країни Мале і ще кількох інфраструктурних об’єктів.

В Африці поки що невдоволення Китаєм не набрало загрозливих масштабів і проявляється в поодиноких акціях протесту. Так, у червні ц. р. в столиці Кенії Найробі відбулися масові протести проти спорудження вугільної ТЕС у місті Ламу, що фінансується КНР. Також час від часу спорадичні протести спалахують в Замбії, Гані та на Мадагаскарі. Тим не менш, не виключено, що приклад Малайзії наслідуватимуть і на чорному континенті.

Незалежно від того, чи є реальні підстави для невдоволення китайськими проектами, в Африці, як і в більшості країн третього світу завжди знайдуться такі, хто з різних причин готовий виступити проти, розпочинаючи з племінної вендетти і закінчуючи відстороненням від фінансових потоків. Крім того, нарощування безпекової присутності Китаю в Африці з високою долею ймовірності викличе відповідні кроки тих держав, які вважали ті чи інші частини чорного континенту своїми сферами впливу — Франції, Великобританії та США в контексті політики, спрямованої на стримування КНР в усьому світі. Все це створює додаткові підстави для нових конфліктів за переділення сфер впливу в Африці.

 

html visitor counter