19 жовтня 2017

США денонсують ядерну угоду Ірану. Що далі?

Вадим Волохов

В п’ятницю, 13 жовтня 2017 року, президент США Д. Трамп виступив з заявою про «нову стратегію» щодо Ісламської Республіки Іран, за якою він намагатиметься «перекрити Тегерану всі шляхи до ядерної зброї». За його словами, Тегеран дотримується букви, але не духу угоди, і при цьому отримує всі переваги від зняття санкцій.

Д. Трамп звинуватив Тегеран, що той намагається використовувати нестабільну обстановку, яка спостерігається у сусідніх країнах, для посилення свого впливу в регіоні, і це створило «одну з найнебезпечніших загроз інтересам Сполучених Штатів».

Президент США назвав Іран «фанатичним режимом, який порушує угоду та фінансує тероризм» і запропонував ввести нові санкції. «Ми відмовляємося і надалі рухатись шляхом, який передбачувано веде до насилля, терору і реальної загрози ядерного озброєння Ірану», — вважає Д. Трамп, погрожуючи також, що у випадку, коли не буде знайдено консенсусу з Конгресом США та союзниками, ядерну угоду з Іраном буде відмінено миттєво.

Довідка:

Міністри закордонних справ Китаю, Франції, Німеччини, ЄС, Ірану, Великої Британії та США досягли згоди щодо ядерної програми Ірану, 14 липня 2015 рокуЯдерна угода (Спільний всеохоплюючий план дій, СВПД) була підписана в 2015 році між шісткою світових держав (США, Великобританія, РФ, КНР, Франція та Німеччина) та Іраном. За цією угодою були запроваджені обмеження на іранську ядерну програму в обмін на послаблення режиму міжнародних санкцій.

За тією ж угодою, президент США кожні три місяці (90 днів) засвідчує Конгресові, що вона, як і раніше, дотримується і відповідає національним інтересам країни, і рекомендує продовжувати припинення санкцій, введених у відповідь на іранську ядерну програму.

Після свого вступу на посаду Д. Трамп вже двічі неохоче підписував зазначений документ, але зараз вирішив від цього відмовитися.

 

Поки що неясно, що вчинить Конгрес США у відповідь на пропозицію президента, адже єдності серед законодавців з цього питання немає. Так, лідер демократів в Палаті представників Ненсі Пелосі назвала рішення президента небезпечним кроком, який може зашкодити національним інтересам США, а спікер та лідер республіканської більшості в палаті Пол Райан, навпаки, підтримав рішення Д. Трампа. Демократи рішуче налаштовані зберегти те, що вони розглядають як спадщину адміністрації Б. Обами, яку чинний президент намагається зруйнувати. А республіканці, навпаки, рішуче виступають за скасування угоди. Так, напередодні виступу президента США, ввечері 12 жовтня ц. р. сенатор-республіканець від штату Теннессі, голова комітету у закордонних справах Боб Коркер разом із сенатором-республіканцем від штату Арканзас Томом Коттоном оприлюднили свій план дій щодо «автоматичного» відновлення режиму санкцій проти Ірану, якщо буде доведено, що Тегеран протягом року зможе розробити ядерну зброю, або допускає інші порушення угоди.

 

Якою ж була реакція учасників ядерної угоди та світової спільноти на заяву президента США?

Міжнародні спостерігачі вважають, що Тегеран «в повному обсязі дотримується угоди».

Великобританія, Франція та Німеччина у спільній заяві наголосили, що угода з Іраном повністю співпадає з їх національними інтересами у сфері безпеки.

В заяві ЄС вказується, що чинна угода не може бути денонсована рішенням однієї країни.

Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні заявила, що Європа і весь світ не можуть собі дозволити скасувати угоду з Іраном, якої дотримуються всі сторони.

Президент Франції Емануель Макрон під час телефонної розмови з президентом Ірану Хасаном Роухані запевнив, що Франція і надалі дотримуватиметься угоди.

«Ця угода буде чинною і надалі і це добре», — заявив британський міністр закордонних справ Борис Джонсон.

Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габриель заявив, що будь-який крок адміністрації Д. Трампа щодо виходу з ядерної угоди з Іраном значно загострить протиріччя між Європою та США, що «вкрай важливо, аби Європа дотримувалась цього питання… Ми повинні сказати американцям, що їх поведінка в іранському питанні приведе нас, європейців, до спільної позиції з Росією та Китаєм проти США».

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США генерал Джозеф Данфорд ще 26 вересня ц. р. повідомляв, що Іран дотримується умов угоди і застеріг, що вихід США з ядерної угоди призведе до того, що інші країни більш обережно будуть ставитись до укладання будь яких договорів з Америкою.

Голова Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) Юкія Амано заявив, що Тегеран повністю дотримується угоди і всі його ядерні об’єкти перевіряються «найбільш прискіпливим чином».

Директор Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) Ден Сміт в інтерв’ю іранській інформаційній агенції «Tasnim News» заявив, що ядерна угода 2015 року залишатиметься життєздатною навіть тоді, коли США вийдуть з неї.

Міністерство закордонних справ РФ заявило, що не підтримує рішення президента США, але вважає, що це не призведе до зупинення дії угоди.

Європейські дипломати застерігають, що будь-які зміни в односторонньому порядку можуть призвести до скасування угоди і відновлення ядерного протистояння на Близькому Сході.

Рішення президента США та його «тверду стратегію» підтримали Саудівська Аравія та Бахрейн.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху привітав намагання президента США Д. Трампа «сміливо протистояти терористичному режиму Ірану».

Китай поки що не відреагував на заяву Д. Трампа, але ще раніше закликав Вашингтон зберегти угоду.

Президент Ірану Хасан Роухані на заяву Д. Трампа відповів, що США опинилися в ізоляції. «Чи може президент США анулювати багатосторонню міжнародну угоду в односторонньому порядку? …Може він не знає, що це не двосторонній договір між Іраном та США?» — запитує Х. Роухані. Він також заявив, що Іран не братиме участі в жодному повторному обговоренні угоди.

 

Яких змін вимагає президент США?

Президент США Д. Трамп заявляє про «нову стратегію» відносно Ірану, 13 жовтня
Президент США Д. Трамп заявляє про
«нову стратегію» відносно Ірану, 13 жовтня

По-перше, Д. Трамп стверджує, що угода лише гальмує, а не унеможливлює виробництво Іраном ядерної зброї, і вимагає скасування так званих прикінцевих статей угоди, одна з яких передбачає зняття обмежень на програму збагачення урану після 2025 року. Це означатиме, що потрібно або знову вести переговори щодо пролонгації угоди, або Іран таки відновить свою ядерну програму в повному обсязі і все знову повертається до стану 2015 року.

По-друге, він оголосив про введення фінансових санкцій з боку міністерства фінансів США проти Корпусу стражів ісламської революції (КВІР), який він назвав «терористичним, корумпованим особистим підрозділом іранського лідера».

Д. Трамп закликав ввести обмеження на програму розробки та створення іранських балістичних ракет, яка виходить за рамки угоди. (У вересні ц. р. Тегеран повідомив про успішне випробування нової балістичної ракети з радіусом дії в 2 тис. км) Він заявив також, що Конгрес розробляє поправки до угоди, які скасують граничні терміни дії обмежень на ядерні дослідження в Ірані.

 

Що означає відмова Д. Трампа від угоди?

Конгрес США вимагає, щоб президент підписав документ, а це означатиме, що Іран виконує свої зобов’язання щодо угоди. Якщо президент цього не зробить, то Конгрес протягом 60 днів повинен розглянути питання щодо припинення участі США в цій угоді і повернутися до раніше відміненого режиму санкцій проти ІРІ.

Вийти з угоди дуже непросто в умовах, коли інші учасники переконані в її дієвості. Вважається також, що майже неможливо змусити Великобританію, Францію та Німеччину знову сісти за стіл переговорів для повторного обговорення угоди. Таке рішення Вашингтону може викликати величезний дипломатичний скандал у відносинах не тільки з трьома найближчими союзниками США в Західній Європі, але і з Китаєм та РФ. Д. Трампу буде важко заново створити широку коаліцію, яка необхідна для підтримки нових санкцій проти Ірану.

Чи розірве Д. Трамп ядерну угоду з Іраном?
Чи розірве Д. Трамп ядерну угоду з Іраном?

Таким чином, президент США Д. Трамп фактично переглянув список основних загроз на Близькому Сході і визначив ІРІ у якості «ворога номер один», замість «Ісламської держави» (ІДІЛ). Цю точку зору поділяють його найбільш сильні союзники в регіоні: Ізраїль та лідери країн Перської затоки, які протягом багатьох років вважають Іран своїм головним ворогом і намагаються перешкодити йому стати в ряди лідерів зони Перської затоки.

Нові підходи Вашингтона до згаданої угоди загрожують введенням нових санкцій, але утримуються від оголошення КВІР «терористичною організацією». Тегеран застеріг, що такий крок означатиме, фактично, оголошення війни Ірану. Політичні аналітики передбачають, що така політика може посилити позиції прихильників «жорсткої лінії» в самому Ірані, в тому числі і в КВІР. Відомо, що підрозділи «Кодс» КВІР беруть безпосередню участь у бойових діях в Сирії та Іраку проти ІД.

Довідка:

Шиїтський коридорСвого часу для провідних країн світу і регіону ядерна угода з Іраном була багатовекторною за характером і один з її аспектів визнавав право Ірану на посилення його ролі в регіоні взагалі і створення так званого «шиїтського коридору» — зокрема. На їх думку, такий коридор міг перешкодити поширенню ІД на північ і перенаправленню її на південь, у бік Королівства Саудівська Аравія. В перспективі послаблення КСА мало викликати нову хвилю арабських революцій та сприяти подальшій фрагментації регіону Близького та Середнього Сходу. Крім того, занепад саудитів сприяв би укріпленню позицій та ролі Катару у формуванні регіональної політики.

Для консервативної гілки влади у США такий розвиток подій неприйнятний, бо Іран був і залишається для них «ворогом номер один».

Деякі політологи стверджують, що іранська ісламська революція 1979 року є ніщо інше, як розвиток національно-визвольних рухів в нових неоколоніальних умовах. На їх думку, ІДІЛ і теперішня ІД також є антинеоколоніальною революцією, але більш радикальною і менш національною аніж іранська. Тому США аж ніяк не могли дозволити, щоб у цьому регіоні з’явився і укріпився Халіфат.

Таким чином, вихід США з ядерної угоди стає своєрідною умовою для закриття всієї стратегії глобалістів в регіоні Близького та Середнього Сходу та Північної Африки. Спротив таким планам буде потужним, а головне, немає єдності всередині адміністрації президента США та в Держдепартаменті.

 

 

Час покаже, чи зможе Д. Трамп негайно вирішити цю проблему. Тегеран також виказує занепокоєння, бо йому дуже важко буде пережити без проблем скасування ядерної угоди. В Тегерані добре розуміють, що погіршення відносин зі США створить нові труднощі для них у Сирії. І війська Західної коаліції, і Ізраїль без будь яких перешкод можуть розпочати завдавати удари по підрозділах КВІР, що воюють в Сирії проти ІД. Вже зараз є інформація, що шиїтські формування в Сирії знизили свою активність у зв’язку з погіршенням взаємодії з російськими підрозділами, які все більше втягуються в боротьбу з ІД.

Крім політичних наслідків виходу США з ядерної угоди є ще й економічні. Перш за все, це стосуватиметься нафти. На сьогодні Іран протягом доби експортує біля 2,2 млн барелів нафти. З відновленням санкцій експорт знизиться, а Вашингтон почне вимагати від інвесторів скорочення інвестицій, і не тільки у нафтову та газову промисловості Ірану. Це, своєю чергою, потягне за собою зростання ціни на нафту та сировину. Всі розуміють, якщо Білий дім захоче змусити іноземні фірми вийти з Ірану, то завжди може поставити їх під загрозу виключення з ринків капіталу США.

Прихильники дотримання ядерної угоди з Іраном намагаються переконати Вашингтон не виходити з угоди.

Як поведе себе Іран, якщо він не контролюватиметься СВПД?

Як Тегеран відреагує на зростання агресивності та ворожого ставлення США?

Чи не стане Іран другою КНДР в регіоні Близького та Середнього Сходу?