Богдан Соколовський
Нещодавно повідомлялося, що із закінченням сезону закачування (приблизно 15 жовтня ц. р.) в наших підземних сховищах газу (ПСГ) є щонайменше 14,7 млрд кубометрів газу (48 % їх об’єму). Відомо, що газ з українських ПСГ, окрім як для власного споживання, забезпечує ще й транзит російського природного газу до країн ЄС.
10 вересня 2016 року заступник керівника НАК «Нафтогаз України» оголосив про намір наповнити підземні газосховища «…понад 16 млрд кубометрів газу». Кабмін України на початку вересня ц. р. постановив закачати в ПСГ 17 млрд кубометрів газу. Газпром і ЄК твердили про 19 млрд кубометрів газу (для гарантії транзиту). Про цифру від 17-ти до 19-ти говорив минулого року і попередній прем’єр-міністр України.
Словом, користуючись лексикою північно-східного сусіда, в розрахунках критичного заповнення українських ПСГ повний «раздрай». Поважні особи з офіційних установ повідомляють про підсумки розрахунків, що не співпадають навіть на 25 %. Така похибка у розрахунках не лише неприйнятна, але й породжує більше запитань, ані ж дає відповідей. Цікаво, що заповнення газом на 14,7 млрд кубометрів тепер не викликає великої стурбованості у згаданих інституцій: ані у РФ, ані в ЄК, ані в Міненерго України чи загалом в українському Кабміні. Хоча нещодавно вони озвучували інші цифри.
Без сумніву, у такій ситуації лише практика (поточний опалювальний сезон) надасть максимально наближену до істини відповідь.
|
Баланс газу в українських газових сховищах |
У цьому контексті привертає до себе увагу те, що перед зимами 2007/8-го, 2008/9-го, 2009/10-го років фахівці галузі інформували тодішній Секретаріат Президента України, що в українських ПСГ має бути щонайменше 17 млрд кубометрів газу. За менших обсягах заповнення наших ПСГ — виникатимуть загрози щодо транзиту російського газу до країн ЄС, а також внутрішніх потреб України. З того часу не зазнали змін ані технологія транзиту, ані технічна політика НАК «Нафтогаз України». Практично, не змінився й рівень кваліфікації українських газових інституцій та фахівців. Зниження обсягів заповнення ПСГ певним чином можна пояснити скороченням загальних обсягів споживання російського газу і у нас, в Україні, і в ЄС. Але ж офіційна інформація про згадані 17 млрд кубометрів газу в ПСГ стосувалася тільки гарантій належного транзиту, а не обсягів споживання. Тому, щоб забезпечити і внутрішні потреби споживання, і транзит у ті роки наприкінці періодів закачування у ПСГ накопичувалося понад 17 млрд кубометрів газу (майже 30 млрд кубометрів у 2007-му, 28 млрд — у 2008-му, 26 млрд — у 2009-му).
Тобто, якщо порівнювати нинішні 14,7 млрд кубометрів із реальним заповненнями ПСГ у згадані роки (з метою гарантування транзиту і належного внутрішнього споживання, про що тоді інформували президента України), то в коштах йдеться про додаткові декілька мільярдів доларів США (0,5-1,0 — лише для транзиту).
Грошей завжди бракувало та й сьогодні бракує і для НАК «Нафтогаз України», і для бюджету нашої держави. Однак у згаданий період держава Україна, керуючись згаданою ж офіційною інформацією щодо оптимального заповнення газосховищ, погоджувалась на такі видатки — купувала імпортний газ і закачувала його в ПСГ — аби виконати згадані зобов’язання. При цьому наша держава зазнавала значних додаткових фінансових навантажень, що її постійно виснажувало.
Тепер, серед багатьох інших, виникають наступні запитання: коли і хто подавав керівництву України правдиву/неправдиву інформацію про мінімальні обсяги наповнення ПСГ? А подаючи, вводив в оману ще й наше суспільство разом з нашими зовнішніми партнерами? І коли ця інформація правдива — тепер чи тоді? Чи йдеться (а може йшлося?) про халатність, чи про свідоме приниження та ослаблення Української Держави і дезінформування Глави нашої Держави?
Чесні відповіді на ці питання, серед іншого, важливі для відстоювання іміджу керівництва нашої Держави. Адже у нас так заведено, а наразі так сприймають у світі, що за всі наші «успіхи і недоліки» відповідає наш Глава Держави. У тому числі й за те, чи вистачить 14,7 млрд кубометрів газу в ПСГ на цей опалювальний сезон, а також чи достатньо його було в період з 2005-го по 2009-й роки тощо.
