Богдан Соколовський
9 грудня 2016 року у Брюсселі закінчилися тристоронні (ЄС, Україна, РФ) переговори щодо постачання російського газу іншим країнам Європи у зимовий період 2016/2017. Як інформують ЗМІ, переговори безрезультатні. Вони були ініційовані та організовані не Україною, і стосувалися насамперед транзиту російського газу через Україну до країн ЄС. Конкретніше: європейці і РФ стурбовані тим, що в українських ПСГ є приблизно 15 млрд кубометрів газу, хоча росіяни (а за ними й ЄС) завжди стверджували, що для гарантованого забезпечення треба 17-19, як і було раніше.
На перший погляд, переговори таки закінчилися безрезультатно для постачальника і споживача, оскільки не підписано кінцевого документу, що був би юридичною гарантією транзиту російського газу до країн ЄС. Тобто, ані продавець газу — РФ, ані споживач у Європі не мають підстав бути задоволеними наслідками даних перемовин — вони не досягли бажаної ними мети. Що не можна казати про українську делегацію, яка хоч бажаного й не досягла, але й нічого не втратила.
Інтерес української сторони як транзитера принципово відрізняється і від інтересів постачальника, і від інтересів споживача. Тим більше тепер, під час війни. У контексті згаданих перемовин, українській делегації робилися досить цікаві пропозиції як з російського боку, так і з європейського. Зрозуміло, такі пропозиції супроводжувалися певними обіцянками і ультиматумами. Але українська делегація чи не вперше не пішла на поступки ані російській, ані європейській сторонам.
Наразі складно однозначно сказати про те, чим керувалася українська делегація у Брюсселі 9 грудня 2016 р. Однак, можна стверджувати, що від її дій не постраждали українські національні інтереси.
Риторичним, серед інших, залишається питання про те, коли газовики (і українські, і російські, і європейські) казали правду — раніше, коли запевняли, що для гарантованого проходження будь-якого (навіть дуже холодного) опалювального сезону, в українських ПСГ має бути не менше 17-19 млрд кубометрів газу — інакше катастрофа; чи тепер, коли по факту перед початком опалювального сезону було трохи більше 15? Звичайно, найбільш об’єктивну відповідь надасть зима. Однак у таких розрахунках навіть у період проектування ГТС (у 60-70-х роках) і сьогодні похибка в 11-27 % — неприйнятна.
