15 червня 2016

Платформа громадянського суспільства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надія Сербенко

1995 року народження,

студентка Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

спеціальність «Міжнародне право»

 

Серед міжнародних договорів, які укладає Європейський Союз з іншими країнами й міжнародними організаціями, особливу роль у залученні країн-партнерів ЄС до європейської інтеграції відіграють угоди про асоціацію. Вони становлять один із потужних правових інструментів створення такими країнами разом із ЄС простору стабільності й економічного, політичного та правового співробітництва. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС була повністю підписана 27 червня 2014 року та одночасно ратифікована Верховною Радою і Європейським парламентом 16 вересня 2014 року. А з 1 січня 2016 року Угода про так звану «Поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі» набула чинності.

Загалом інституційні механізми, які створюються у рамках угод про асоціацію третіх країн з ЄС, відрізняються один від одного, хоча, як правило, використовується схожа загальна структура. Зокрема, передбачається створення таких органів: Ради асоціації та Комітету асоціації (на додаток до нього може створюватися Парламентський комітет). Так, відповідно до положень глави 1 розділу VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» статей 460-470 Угоди про асоціацію України та ЄС (УА) органами, що забезпечують інституційне співробітництво є: Рада асоціації; Комітет асоціації; Парламентський комітет асоціації; Платформа громадянського суспільства.

Особливий інтерес для нашого дослідження представляє Платформа громадянського суспільства, оскільки ми вперше маємо справу з такого роду інституцією, яка передбачена виключно для громадськості. Жодна інша міжнародна угода і в досвіді України, і в досвіді ЄС не передбачає створення інституції з такою роллю та функціями.

Отже, Платформа громадянського суспільства (ПГС) — це орган громадянського суспільства, який створений відповідно до статей 469-470 УА. Він складається із представників громадянського суспільства України, з однієї сторони, і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) — з іншої (стаття 469 УА). ПГС є форумом для проведення такими представниками зустрічей, що проводяться з регулярністю, яку вона визначає самостійно, та обміну думками. Щодо головування у ПГС, то воно здійснюється по черзі, відповідно: представниками громадянського суспільства — від української сторони і представником ЄЕСК — згідно з положеннями, викладеними в його регламенті.

Безпосередній процес утворення ПГС був розпочатий у травні 2014 року, коли українською стороною (УС ПГС) внаслідок публічного обговорення було створено Оргкомітет. 7 листопада 2014 року відбулися Установчі збори УС ПГС, де понад 165 громадських організацій з усієї країни обрали 15 учасників УС ПГС з річним терміном дії мандату, які репрезентують три сектори: професійних спілок, роботодавців та інших організацій громадянського суспільства. При цьому саме вони є координаторами 15 робочих груп, створених відповідно до тематичних розділів Угоди про асоціацію.

Сама установча зустріч ПГС відбулась 16 квітня 2015 року, тобто саме ця дата є початком офіційної діяльності цієї інституції. Тоді ж було затверджено Регламент ПГС. Передбачено, що Комітет асоціації та Парламентський комітет асоціації здійснюватимуть регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їх думки щодо досягнення цілей цієї Угоди. Відповідно до Регламенту ПГС, кожна зі сторін ПГС формується у складі 15 осіб, які репрезентують вже згадані три сектори: професійних спілок, роботодавців та інших організацій громадянського суспільства.

Сторона Європейського Союзу складається з 9 членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), які обрані компетентними органами, а також не більше ніж 6 представників провідних європейських організацій, які представляють громадянське суспільство в якості постійних спостерігачів. При цьому передбачається, що у разі необхідності ЄЕСК на власний розсуд може змінювати пропорційне представництво членів та спостерігачів зі сторони ЄС, проте загальна кількість членів не має перевищувати 15 осіб.

Українська сторона складається з 9 членів, котрі представляють організації професійних спілок, роботодавців та інших організацій громадянського суспільства: по 3 представники від кожного із секторів, які делегуються їх компетентними органами відповідно до власних процедур, а також 6 голів тематичних робочих груп (що відповідають структурі Угоди про асоціацію), які обираються Асамблеєю. Серед членів, обраних Асамблеєю, має бути не менше як 1 представник кожного із 3 секторів.

З метою забезпечення більш широкого представництва соціальних партнерів за пропозицією ЄЕСК у складі УС ПГС була створена Рада соціальних партнерів, що складається з 5 представників профспілок і 5 представників організацій роботодавців. Також до складу УС ПГС увійшов Координатор національної платформи Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства».

Окрім членів та постійних спостерігачів, в залежності від тем, що підлягають обговоренню під час зустрічей, до участі можуть бути запрошені інші громадські організації, експерти та представники європейських та міжнародних інституцій. Передбачається можливість залучення в процесі роботи додаткових експертів у тих чи інших галузях.

Склад членів ПГС та постійних спостерігачів оновлюється кожні 2,5 роки, що збігається з поновленням терміну повноважень членів ЄЕСК. Члени української сторони ПГС не можуть бути обраними більш як на два строки підряд (тобто загальна тривалість повноважень — 5 років).

Щодо засідань, то вони відбуваються почергово, двічі на рік — у ЄС (штаб-квартира ЄЕСК у Брюсселі) та в Україні. У разі потреби періодичність проведення засідань може бути переглянута.

Щодо механізму контролю, який має ПГС, то статтею 470 УА передбачено, що ПГС повинна бути поінформованою про рішення та рекомендації Ради асоціації. Окрім того, ПГС може висловлювати свої погляди, в межах компетенції, у формі рекомендацій, думок, заяв, оцінок, звітів, позиційних документів, листів або будь-яких інших аналогічних засобів, які вважатиме доцільними. Також Комітет асоціації та Парламентський комітет асоціації повинні здійснювати регулярні контакти з представниками ПГС з метою отримання їх думки (результатів оцінки) щодо досягнення/недосягнення цілей УА.

Щодо результатів роботи ПГС, то вони не є очевидними на сьогоднішній день, оскільки 11 лютого 2016 року в Брюсселі відбулося лише друге засідання ПГС. Учасники обговорили поточний стан виконання Угоди про асоціацію і проведення пов’язаних з нею реформ, а також основні перепони на цьому шляху. На засіданні було представлено два тематичні звіти ПГС з питань, визнаних пріоритетними для аналізу ПГС у 2015 році — антикорупційної політики і енергетики. За результатами усіх обговорень на засіданні було прийнято Спільну декларацію. Також було здійснено ротацію керівництва УС ПГС — очільником якої на наступні 10 місяців був обраний голова Федерації профспілок України (ФПУ) Григорій Осовий.

Довідково:

Загалом профспілки у цьому органі (УС ПГС) представляють такі всеукраїнські профоб’єднання, як: Федерація профспілок України; Конфедерація вільних профспілок України; Федерація профспілок працівників малого та середнього підприємництва.

Варто зазначити, що обрання Головою УС ПГС саме представника профспілок свідчить про важливу роль, яку відіграють профспілки у процесі становлення в Україні громадянського суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

Так, члени ПГС підкреслили важливість захисту прав людини на всій території України та, зокрема, в анексованому Криму (перш за все, кримських татар, які потерпають від дискримінації) та на територіях непідконтрольних районів Донбасу. Було схвалено Національну стратегію з прав людини та підкреслено недостатність сукупних позитивних змін, насамперед щодо свободи висловлювання, захисту дітей та людей, які страждають від важких умов (внутрішньо переміщених осіб /ВПО/), осіб, що проживають у та поблизу зони конфлікту). Також члени ПГС проситимуть ЄС збільшити допомогу ВПО — для захисту прав людини, в першу чергу у віддалених сільських районах.

Крім того, було наголошено на необхідності забезпечення своєчасної та належної реалізації Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки спільно з експертами громадянського суспільства та міжнародних організацій. Члени ПГС закликали Уряд України здійснити деолігархізацію та демонополізацію енергетичного сектору і забезпечити повне застосування правил прозорості та належної практики управління (стандарти Організації економічного співробітництва і розвитку /ОЕСР/) у компаніях сектору з метою підвищення потенціалу конкурентоздатності на енергетичному ринку.

У контексті поточної реформи децентралізації, ПГС закликає інституції ЄС надати допомогу регіональним та місцевим органам влади і громадянському суспільству України в активізації обміну досвідом та з передовою практикою з країнами ЄС у галузі місцевого енергетичного планування та управління.

24 березня 2016 року відбулась перша зустріч Наталії Гнидюк (заступника міністра Кабінету Міністрів України — директора Урядового офісу з питань європейської інтеграції) та ряду заступників міністрів з питань європейської інтеграції з представниками української сторони ПГС, а також інших громадських організацій.

Мета цієї зустрічі носила установчий характер та була пов'язана із зобов’язаннями України відповідно до УА, зокрема щодо здійснення регулярного діалогу між представниками виконавчої гілки влади та громадянським суспільством для професійного обговорення порядку денного імплементації Угоди про асоціацію. За заявою Н. Гнидюк, саме на громадянське суспільство покладено важку ношу узагальнення роботи органів влади — підготовки комплексної, фахово-аналітичної оцінки імплементації Угоди. Тому Уряд зацікавлений в отриманні від громадськості фахової об’єктивної оцінки стану/вартості євроінтеграційних реформ, а також кваліфікованого аналізу стану та ефективності адаптації законодавства України до європейського права (права ЄС), у тому числі обговорення окремих законодавчих актів. У свою чергу, представники УС ПГС представили вже згадані вище дві доповіді (щодо антикорупційної політики та енергетики), а також наголосили на необхідності більш активного залучення громадянського суспільства України до формування політики як на загальнонаціональному, так і регіональному рівнях.

Що ж ми маємо у підсумку?

1. Повноваження Платформи громадянського суспільства є досить обмеженими, оскільки вона не єдиний орган, що буде здійснювати контроль за виконанням положень Угоди про асоціацію, так як вона вироблятиме лише 1 (один) висновок на півріччя, тоді як питання УА охоплюють дуже велику кількість різноманітних сфер. Можливо її компетенція буде розширена при перегляді Регламенту ПГС у 2017 році, що звісно буде відбуватися за згодою ЄЕСК та інших органів, створених для імплементації положень УА.

2. Крім того, згідно з її Регламентом, Платформа громадянського суспільства може висловлювати свої погляди в межах компетенції, тільки у формі рекомендацій, думок, заяв, оцінок, звітів, позиційних документів, листів або будь-яких аналогічних засобів, які вважатиме доцільними. Тобто, як бачимо, інструментарій, яким володіє ПГС, в основному представлений актами рекомендаційного характеру, проте вони матимуть силу, якщо будуть братися до уваги Урядом та іншими органами, створеними відповідно до Угоди про асоціацію.

3. Разом з тим, незважаючи на обмеженість своєї компетенції, Платформа громадянського суспільства є унікальним інструментом прямої двосторонньої співпраці України з Європейським Союзом з метою забезпечення участі громадськості у процесі виконання Угоди про асоціацію. Перш за все, Платформа громадянського суспільства представляє собою діалог у плані демократії, прав людини та солідарності, будучи при цьому неурядовим громадським майданчиком для збереження репрезентативності, демократичності, можливості ротації та неупередженої оцінки процесів імплементації положень Угоди про асоціацію.

4. Лише зробивши євроінтеграційні реформи завданням для усього нашого суспільства, ми перетворимо на реальність повноцінну європейську перспективу для України. Разом з тим, оскільки ця справа для українського громадянського суспільства нова, нам треба ще засвоювати демократичні процедури європейського зразка, вчитися знаходити компроміси та порозуміння з принципових питань євроінтеграції. Що ж стосується результатів діяльності Платформи громадянського суспільства, то будемо уважно спостерігати за її роботою та, у свою чергу, оцінювати ефективність, адже ми теж є невід’ємною частиною громадянського суспільства України!

 

www.reliablecounter.com