Після самітів ЄС та НАТО наприкінці червня — на початку липня ц. р., у ході яких були прийняті ключові рішення щодо продовження санкцій проти Росії та посилення військової присутності Альянсу в країнах ЦСЄ і Балтії, головним чинником впливу на ситуацію довкола України та інтереси і безпеку нашої Держави стають перспективи переходу конфронтації між Москвою та Заходом на якісно новий рівень.
Свідченням реальності таких перспектив стали результати засідання Ради Росія-НАТО 13 липня ц. р., у ході якого обговорювались ситуація довкола України та в зонах інших конфліктів, підсумки Варшавського саміту Альянсу, а також тема військової активності в Європі та зниження ризиків безпеки. Розгляд даних питань продемонстрував наявність глибоких розбіжностей між Росією та НАТО практично за всіма напрямами.
Так, 13 липня ц. р. у Брюсселі відбулось друге за останні два роки засідання Ради Росія-НАТО, яке стало можливим з огляду на зацікавленість НАТО та Російської Федерації у відновленні діалогу з метою досягнення стратегічних цілей. Делегація Північноатлантичного альянсу надала Росії інформацію щодо рішень про посилення безпеки країн-членів, що були прийняті під час Саміту НАТО 8-9 липня ц. р. у Варшаві.
Разом з тим учасники заходу зосередили першочергову увагу на обговоренні можливих дій щодо стабілізації ситуації та припинення бойових дій на території України. Розбіжності у поглядах сторін стосовно дійсних причин виникнення конфлікту в нашій Державі не дозволили учасникам засідання зблизити позиції та створити умови для виконання Мінських домовленостей, а також відновлення територіальної цілісності України.
Намагаючись зберегти свій вплив на країни колишнього соціалістичного табору, російська сторона спробувала скористатися засіданням Ради Росія-НАТО та нав’язати НАТО власне бачення щодо розвитку стратегічного діалогу, який був припинений внаслідок збройної агресії РФ проти України. Одночасно захід був використаний Росією для переконання Альянсу у необхідності відмовитися від діяльності у Східній Європі.
Фактично, на засіданні російська делегація висунула основні вимоги Росії до НАТО, а саме: припинити розгортання військових контингентів Альянсу поблизу російського кордону з подальшим їх поверненням у місця постійної дислокації (насамперед це стосується елементів ПРО в Європі), а також відмовитись від надання політичної та військової допомоги Україні. Крім того російська сторона виступила проти присутності сил НАТО в акваторії Чорного моря. За заявою постійного представника РФ при НАТО О. Грушко, під час засідання російська делегація попередила Альянс про можливі негативні наслідки такої діяльності.
Намагаючись змусити НАТО прийняти російські умови розвитку відносин, РФ, одночасно з підготовкою засідання, вдалась до демонстрації військової могутності та спроможності створювати загрозу силам Альянсу на європейському театрі воєнних дій. Так, 12 липня ц. р. шість літаків Ту-22М3 ПКС РФ нанесли повітряні удари по об’єктам терористичної організації «Ісламська Держава» на території Сирії. Незважаючи на офіційно визнані незначні результати застосування бомбардувальників (знищено табір бойовиків, три склади зброї, три танки та чотири броньовані машини), цей факт разом з інформацією про наміри Москви розмістити у поточному році морський ракетоносний авіаційний полк дальніх бомбардувальників Ту-22М3 на аеродромі Гвардійське на території окупованого Криму (район Сімферополю), на думку російської сторони, мав би сприяти стримуванню НАТО.
У рамках тиску на Північноатлантичний альянс, 13-14 липня ц. р. також були здійснені заходи інформаційного впливу, які мали підтвердити наміри Москви розвивати військовий потенціал. Так, російські засоби масової інформації оприлюднили дані про плани створення до 2020 року дослідного зразка нового гіперзвукового бомбардувальника для ПКС РФ, а також початок робіт зі створення нової балістичної ракети для перспективного атомного підводного човна п’ятого покоління «Хаскі».
Незважаючи на відсутність практичних результатів, під час засідання Росія-НАТО сторони підтвердили важливість відповідальності за забезпечення передбачуваного розвитку відносин між сторонами. Зважаючи на це, делегація НАТО погодилась вивчити пропозиції Росії щодо дотримання повітряної безпеки на Балтиці. Відповідно до заяви Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, Альянс та Росія мають наміри продовжити проведення засідань Ради, формат яких обговорюватиметься окремо.
