12 листопада 2018

Латинська Америка. Аналітичний огляд 10/2018

Катерина Вакарчук

Політична і економічна ситуація у жовтні 2018 року

Жовтень 2018 року був надзвичайно насичений подіями в Латинській Америці, найвизначнішими з яких стали вибори президента Бразилії. Перемога одіозного ультраправого радикала викликала неоднозначні відгуки, а ЗМІ наповнилися інформацією про нового «латиноамериканського Трампа». Оскільки Бразилія вважається представником та формувальником зовнішньої політики майже всього латиноамериканського регіону, то вибори її нового президента викликали резонанс у світі, а кількість публікацій про новообраного президента Ж. Болсонару була величезною. Також на кордонах США скупчилися мігранти з країн Центральної та Карибської Америки, а ось щодо позиції з цього приводу американського президента, то вона сприймалася по-різному.

 

Президентські вибори в Бразилії

7 жовтня ц. р. відбулися вибори не тільки президента, але й віце-президента Бразилії, а також депутатів Національного конгресу, губернаторів, віце-губернаторів і законодавчих регіональних органів штатів.

Виборча компанія в Бразилії у жовтні 2018 року
Виборча компанія в Бразилії у жовтні 2018 року

Вибори президента в Бразилії проходять у два тури. Кожен громадянин може висунути свою кандидатуру на пост глави держави та взяти участь у загальних виборах. Якщо кандидат отримує понад 50 % голосів виборців, то його оголошують переможцем, якщо ж п’ятдесятивідсотковий поріг не здолає жоден з кандидатів, то другий тур голосування відбувається за два тижні. У другому турі можуть брати участь лише ті два кандидати, які у першому турі отримали найбільшу кількість голосів. Переможець другого туру стає президентом Бразилії. Згідно з конституцією Бразилії, президент має великі повноваження, одночасно стаючи головнокомандуючим, главою уряду, дістає право призначати міністрів і вносити до парламенту законопроекти.

Щодо права волевиявлення, то в Бразилії право голосу мають більш ніж 147 млн виборців. Голосування обов'язкове для громадян віком від 18 до 69 років. 16–17-річні підлітки і люди, котрим за 70 років, а також неписьменні жителі республіки голосують за бажанням.

Жаїр Болсонару та Фернанду Аддад
Жаїр Болсонару та Фернанду Аддад

У першому турі цих виборів 7 жовтня переміг Жаїр Болсонару. Як представник правої Соціал-ліберальної партії, він випередив 13 інших кандидатів і набрав 46,7 % голосів. Ж. Болсонару здобув більшість у заможних південних бразильських штатах, Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро, де мешкає, в основному, біле населення.

Друге місце дісталося Фернанду Аддаду, якого підтримало 28,37 % виборців. Оскільки він — лівий кандидат від Партії трудящих, то його за нього голосувала бідніша північно-східна частина Бразилії. До слова, згаданий регіон вважається таким, що отримує найбільше різноманітних соціальних пільг, тому за традицією його жителі підтримують лівих кандидатів.

Другий тур президентських виборів проходив 28 жовтня і Ж. Болсонару отримав 55,5 % голосів, а Фернанду Аддад — 44,5 %. Під час виборів виявлено ряд порушень, що стосувалися незаконної агітації, підкупу виборців, підміни урн для голосування. В цілому, за порушення виборчого законодавства під арешт потрапило щонайменше 130 осіб. Однак, вибори визнані такими, що відбулися. За підсумками одночасних парламентських виборів Соціал-ліберальна партія отримала найбільшу кількість місць у національному парламенті. Партія трудящих перебувала при владі з 2003-го по 2016 рік, більша частина цього періоду припала на роки економічного зростання Бразилії та подолання бідності мільйонів бразильців. Але вже з 2013 року Бразилію почала охоплювати економічна криза, вибухати корупційні скандали, що підірвали довіру до уряду…

Інавгурація нового президента Бразилії призначена на 1 січня 2019 року, його мандат розрахований на чотири роки.

 

Політична програма Ж. Болсонару: «Бразилія понад усе. Бог вище за всіх»

Ж. Болсонару прийшов на вибори під гаслом «Бразилія понад усе. Бог вище за всіх». Тут можна прослідкувати аналогію з виборчими гаслами президента США Д. Трампа. Тому не дивно, що Ж. Болсонару дістав прізвисько «Тропічний латиноамериканський Трамп». Його погляди є неоднозначні та викликають багато суперечок у суспільстві, адже Ж. Болсонару вважається прихильником ультраправих поглядів, прибічником диктатури, затятим гомофобом, расистом, ненависником біженців та мігрантів, особливо з Венесуели. За час своєї кар'єри Ж. Болсонару прославився як один з найскандальніших і найбільш радикальних політиків не тільки в Бразилії, але й у всьому світі, який різко виступає проти одностатевих союзів, програми сексуальної освіти в школах.

Жаїр БолсонаруУ передвиборчій програмі Ж. Болсонару зазначено про:

  • зниження податків; приватизацію державних активів, в тому числі державної нафтової компанії Petrobras;
  • безкомпромісну боротьбу зі злочинністю, аж до надання дозволу поліції спочатку стріляти, а потім ставити питання підозрюваним; він пропонує зменшити вік кримінальної відповідальності до 16 років та запровадити імунітет для поліцейських на час виконання їхньої професійної діяльності;
  • хімічну кастрацію ґвалтівників;
  • лібералізацію законодавства та розширення прав громадян на володіння зброєю і «самозахист»;
  • створення військових шкіл, відмову від расових квот на навчання в університеті, відмову від привілеїв для темношкірих і жінок;
  • жорстку міграційну політику.

Ж. Болсонару також вирізняється економічним націоналізмом, пропонуючи долати кризу за допомогою ультраліберальної економічної моделі, запропонованою його радником з питань антикризової політики, представником «чиказької школи» Пауелом Гедесом. Зокрема, Ж. Болсонару різко критикує посилення ролі китайських інвесторів у бразильській економіці. «Китай підкоряє Бразилію, і це тривожить. Вони інвестують у гірничодобувну промисловість, сільське господарство, енергетику, порти і аеропорти», — обурився якось Ж. Болсонару, пообіцявши обмежити можливість продажу бразильських компаній китайцям.

Що стосується зовнішньої політики новообраного президента Бразилії, то поки що передчасно робити якісь висновки, однак у його виступах лунали деякі пропозиції, що стосувалися:

  • проатлантичного вектору та зближення зі США;
  • здобуття статусу глобального партнера НАТО;
  • зменшення ролі Бразилії в БРІКС та, можливо, її вихід з цієї організації;
  • зменшення впливу Китаю на економіку Бразилії;
  • погіршення відносин з Венесуелою.

 

Якщо повернутися до питання українсько-бразильських відносин, то річ у тому, що утримання Бразилією від голосування на Генеральній Асамблеї ООН 27 березня 2014 року за резолюцію щодо територіальної цілісності України, було розцінено в нашій країні, як голосування «проти». По суті, Бразилія, як активний зовнішній партнер Росії з 2006 року, підтримала анексію Криму.

Водночас 23 квітня 2014 року комісія у закордонних справах і національної оборони Палати депутатів Національного конгресу Бразилії ухвалила резолюцію щодо ситуації в Україні, в якій бразильський парламент офіційно висловив підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також публічно засудив збройну окупацію на сході України і анексію Криму Росією, як дії, що суперечать міжнародному праву.

Щодо бекграунду відносин між Бразилією та Україною, то ці дві країни об’єднують не тільки давні історичні, культурні зв’язки, пов’язані з українською значною діаспорою, але й економічні.

Зустріч президентів України і Бразилії у жовтні 2003 року
Зустріч президентів України і Бразилії
у жовтні 2003 року

У 2003 році на той час президент України Леонід Кучма відвідав Бразилію та після переговорів уклав договір між Україною і Бразилією про довгострокове співробітництво у використанні ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі «Алкантара», меморандум про взаєморозуміння між Національним космічним агентством України та Бразильським космічним агентством щодо майбутніх двосторонніх космічних проектів, а також міжурядовий протокол про наміри щодо співпраці між міністерствами оборони України та Бразилії.

Для цього Бразилія надавала для запуску свій космодром «Алкантара» та забезпечувала інфраструктуру. Україна повинна була розробити ракету-носій «Циклон-4», провести випробування, підготувати виробничу базу і виготовити технологічний електромеханічний макет ракети-носія для випробувань та перший льотний зразок ракети-носія.

Перший та другий ступені ракети-носія «Циклон-4»
Перший та другий ступені ракети-носія «Циклон-4»

У 2015 році Бразилія денонсувала проекти, звинувативши Україну у невиконані умов контракту. Є чимало офіційних версій щодо закриття даного проекту, однак те, що Бразилія в цей період була активним зовнішнім партнером Росії на міжнародній арені, відіграло ключову негативну роль у розриві контракту. Президент П. Порошенко зазначив, що Україна більше не зацікавлена у вкладанні коштів у космічні проекти у зв’язку з воєнними діями на території нашої держави та реорганізацією військової галузі.

У 2017 році прем’єр-міністр України В. Гройсман ухвалив директиву про пошук потенційних партнерів і інвесторів для забезпечення запуску ракети-носія «Циклон-4» з території інших держав.

Таким чином, зміна зовнішньополітичного курсу Бразилії може призвести до перезавантаження відносин між Україною та Бразилією та до відновлення колишнього спільного проекту. Оскільки протягом останніх 4-х років Україна частково втратила латиноамериканський ринок, то зараз, з приходом до влади Ж. Болсонару, з’являється можливість змінити на краще ситуацію в українсько-бразильських відносинах.

 

Міграційна політика США щодо громадян Латино-Карибської Америки

Караван мігрантів Караван мігрантів

«Караван в нікуди», «колона зневірених» у пошуках нового життя з 12 жовтня ц. р. рухалася з Мексики на північ до кордону зі США. Для того, щоб організувати таку кількість людей, звісно, потрібно було поширити інформацію, зокрема соціальними мережами. Інформаційний ресурс Noti Bomba розмістив на своїй сторінці у Facebook відеоролик групи з 160 осіб, яка знаходилася на автобусній зупинці м. Сан-Педро-Сула, Гондурас. Цього було достатньо, щоб група розрослася до кількох тисяч, і вже наприкінці жовтня щонайменше 5 тис. мігрантів з Сальвадору та Гватемали рухалися до кордону зі США територією Мексики.

Колишній депутат Національного конгресу Гондурасу Бартолло Фуентес
Колишній депутат Національного конгресу Гондурасу Бартолло Фуентес

Сьогодні у Гондурасі 68 % населення живе за межею бідності, 80 % працевлаштованих людей заробляють менше офіційної мінімальної зарплати. В країні високий рівень злочинності, насильства з боку банд та державної корупції. Однак, такого масового зібрання мігрантів в країні ще не було. Влада Гондурасу звинуватила в організації каравану колишнього депутата Національного конгресу Бартолло Фуентеса, який був активним критиком президента країни Хуана Орландо Ернандеса. Саме він розповів про цей караван 12 жовтня в ефірі телеканалу UNE TV.

Наслідки цієї події можуть бути плачевними, адже розмістити таку кількість людей просто нереально, потрібні інші механізми врегулювання даного питання.

Президент США Д. Трамп неодноразово намагався вжити якихось заходів, тиснучи на мексиканську владу і вимагаючи зупинити цей караван. Д. Трамп заявив, що вживатиме всіх заходів, навіть з закриття кордону з Мексикою за допомогою військових. Президент США публічно звинуватив демократів у причетності до фінансування каравану мігрантів з метою «нападу на країну». Повідомив він і про обмеження гуманітарної допомоги країнам, які пропускають караван через свій кордон. В 2016–2017 роках Гондурасу, наприклад, США виділили понад 175 млн доларів.

У 2006 році держави, що належать до «північного трикутника» (Гватемала, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа), підписали договір про забезпечення вільного пересування своїх громадян у Центральній Америці. Згідно з офіційним договором, представленим міністерством закордонних справ Гватемали під назвою «Центральноамериканська угода про вільну торгівлю» (CA4), між сторонами встановлюється вільне пересування, обмін культурними та економічними зв’язками. Представники країн, що приналежні до СА4, можуть вільно та без будь-яких перешкод пересуватися по цьому центральноамериканському коридору. Однак існує одне дуже важливе обмеження, що стосується пересування дітей та неповнолітніх.

Новими змінами, які пропонуються Д. Трампом до законодавства США стосовно мігрантів-нелегалів, передбачається, що вони не матимуть автоматичного права на перебування в країні. Адже раніше будь-який мігрант міг подати заявку на отримання притулку, незалежно від того, у який спосіб він потрапив на територію США.

Слід зазначити, що ситуація, яка склалася в країнах Західної півкулі, — надскладна, і вона знаходиться у центрі уваги міжнародної спільноти. Відмінність її у тому, що, наприклад, біженці з Сирії, нелегально перетинаючи кордони, тікають від війни, а тут — від бідності та злиднів. При цьому за останні два десятиліття США втратили свій вплив в країнах Латинської Америки, оскільки адміністрація Дж. Буша молодшого і Б. Обами займалися переважно питаннями Близького Сходу. Крім того, прихід в країнах Латинської Америки до влади в 2000-х роках так званих лівих режимів, активізація на міжнародній арені Бразилії та її участь в БРІКС, відчутна економічна експансія Китаю і збільшення інтересу до регіону з боку Росії помітно зменшили роль США в Латинській Америці. Такі події сприяли тому, що латиноамериканський світ зустрів прихід до влади нового президента США в 2016 році з деякою осторогою та недовірою.

 

Венесуела

Ніколас Мадуро та Рауль Кастро
Ніколас Мадуро та Рауль Кастро

30 жовтня ц. р. в Гавані відбулася зустріч президента Венесуели Ніколаса Мадуро та Рауля Кастро. Візит був пов’язаний з 18-тою річницею угоди про всеосяжне співробітництво Куби та Венесуели, внаслідок якого було створено Боліваріанський альянс для народів Латинської Америки.

Довідково:

Боліваріанський альянс для народів Америки (АЛБА, ісп. ALBA) — соціалістичний союз держав Латинської Америки і Карибського басейну. До його складу входять 11 країн: Болівія, Венесуела, Куба, Еквадор, Нікарагуа, Домініка, Антигуа і Барбуда, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Люсія, Гренада та Сент-Кітс і Невіс.

Фернандо Альбан Салазар
Фернандо Альбан Салазар

У серпні ц. р. на Ніколаса Мадуро було здійснено замах, у організації якого звинуватили венесуельського опозиційного політика Фернандо Альбана Салазара. Він проходив як один із головних підозрюваних у справі про замах. Заарештований 5 жовтня в Каракасі, він вже 8 жовтня повинен був постати перед судом. Перед цим опозиціонера доправили на допит до штаб-квартири Боліваріанської служби національної розвідки. За версією, озвученою генпрокурором країни Тареком Вільямом Саабом, політик відпросився до туалету, де наклав на себе руки, стрибнувши у вікно.

Управління ООН з прав людини вимагає провести незалежне розслідування обставин смерті венесуельського опозиційного політика. Крім того, керівники Канади і п'яти держав Латинської Америки звернулися до Міжнародного кримінального суду із запитом на проведення розслідування щодо можливих злочинів у Венесуелі. В історії Міжнародного кримінального суду це перший випадок, коли держави-члени вимагають розслідування подій в іншій країні.

 

Санкції США щодо Венесуели

Президент Сполучених Штатів Америки Д. Трамп підписав указ, який забороняє усім його громадянам вести з Венесуелою торгівлю золотом. Нові санкції негативно впливатимуть на вже пригнічену економіку Венесуели. На такий крок адміністрація Д. Трампа пішла не просто так, а у зв’язку з обміном венесуельського золота у Туреччині, як способом фінансування венесуельського режиму. Згідно з офіційними даними турецького уряду, цього року Венесуела експортувала до Туреччини 23,6 тонн золота на суму 900 млн доларів США, тоді як у минулому році такого експорту не було зовсім. Звісно, в той час як США намагаються економічними санкціями тиснути на режим Мадуро, Р. Ердоган, торгуючи з Венесуелою, фактично його підтримує.

 

Отже, в згаданому регіоні відбуваються важливі зміни, які обов’язково матимуть наслідки, які відчуватимуться в багатьох країнах, і не лише латиноамериканських. Новообраного президента Бразилії Ж. Болсонару привітали лідери США, Росії, Колумбії та більшості латиноамериканських країн. Потік колони мігрантів, організованою ходою наближається до кордонів Сполучених Штатів. Занепокоєння викликає і ситуація в Венесуелі, де порушуються права людини, і економічна ситуація не покращується.