17 грудня 2018

Латинська Америка. Аналітичний огляд 11/2018

 

Катерина Вакарчук

Політична і економічна ситуація у листопаді 2018 року

 

Події, що відбулися в листопаді поточного року у Південній Америці, важливі не тільки для країн регіону, але й для всього світу. Маються на увазі візити лідерів латиноамериканських країн до європейських та азійських держав з метою розвитку економічного та політичного співробітництва у недалекій перспективі. Так, пожвавлення зв’язків Куби з Росією та Китаєм викликане позицією США та ЄС до санкцій щодо РФ у зв’язку з російсько-українським протистоянням. Також потрібно відзначити активізацію двосторонніх відносин Іспанії з країнами Латинської Америки. Зокрема, візит королівської сім’ї Іспанії до Перу та нещодавнє латиноамериканське турне іспанського прем’єр-міністра. Схоже, що Іспанія сьогодні зацікавлена в посилені відносин з своїм колишніми колоніями.

 

Міжнародне турне президента Куби М. Д. Канеля 1–12 листопада ц. р.

Вперше після свого обрання по пост президента країни Мігель Діас Канель відвідав з офіційними візитами з 1 по 12 листопада ц. р. низку країн, серед яких Росія, КНДР, Китай, В’єтнам та Лаос. Перед початком свого турне голова Державної ради, голова Ради міністрів Республіки Куба Мігель Діас Канель транзитом прибув до Франції, де 31 жовтня ц. р. зустрівся з прем’єр-міністром Едуардом Філіпом.

Також М. Д. Канель привітав посла Куби у Франції Еліо Родрігеса та поспілкувався з послом Куби в Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) Дульсе Бюрго.

 

2 листопада ц. р. президент Куби М. Д. Канель мав зустріч з президентом РФ В. Путіним. На переговорах були присутні деякі міністри РФ. В рамках російсько-кубинського діалогу порушувалися ключові питання двосторонньої взаємодії обох держав щодо участі в глобальних міжнародних процесах. Зазначалося, що обидві країни підтримують міцні дружні відносини.

Цікавим можна назвати ухвалений сторонами документ під назвою «Спільна заява у загальних підходах в міжнародних справах Куби та РФ». Це означає, що Куба підтримуватиме позицію РФ на міжнародній арені, від чого можуть бути не у захваті США. Як наслідок, відносини між обома країнами тільки поглиблюватимуться.

Достатньо уваги приділялося економічній та інвестиційній співпраці Росії та Куби. На кубинській території активно працюють енергетичні компанії Росії, такі як «Роснефть», що забезпечують економіку Куби ресурсами та гарантують її енергетичну безпеку. Також російські нафтові компанії, як, наприклад, «Зарубежнефть», ведуть геологорозвідувальні роботи на морському шельфі Куби. РФ бере участь у модернізації місцевих перероблювальних заводів, а «ИнтерРАО», зокрема, займається будівництвом чотирьох енергоблоків на кубинській ТЕС. На території Куби планується розміщення наземної станції російської системи ГЛОНАСС, що забезпечуватиме доступ до супутникових та телекомунікаційних послуг. За участі російських компаній технічно переоснащуються металургійні, нікелеві кубинські заводи. Цікавою є пропозиція РФ збудувати об’єкти транспортної інфраструктури, зокрема нову залізничну мережу. В цілому російський бізнес готовий брати участь у різноманітних інвестиційних проектах та реалізувати програми з модернізації національної економіки Куби.

 

Візит президента Куби М. Д. Канеля до КНДР, В’єтнаму та Лаосу

До Пхеньяна М. Д. Канель прибув 4 листопада ц. р. В аеропорту гостей зустрічав лідер КНДР Кім Чен Ин. Зустріч пройшла у форматі тет-а-тет у державній гостьовій резиденції. Співрозмовники відзначали спільне минуле двох країн і висловили готовність продовжувати відносини. В офіційних заявах відзначалося, що переговори відбувалися в теплій дружній атмосфері, але інформації про зміст переговорів не надається.

Очевидно, обговорювалися економічне співробітництво двох країн, що великою мірою залежить від американських економічних санкцій, і заходи з їх уникнення.

Також М. Д. Канель зустрівся також з головою Президії Верховного народного зібрання Кім Юн Намом і прем’єр-міністром Пак Понг-Ю. Сторони підписали декларації про співробітництво в сферах освіти, туризму та охорони здоров’я.

 

Візит президента Куби М. Д. Канеля до Китаю 8 листопада ц. р.

Голову Державної ради, голову Ради міністрів Куби М. Д. Канеля зустрічав лідер Китаю Сі Цзіньпін. Зустріч пройшла в дружній обстановці, керівництво Китаю звернулося з проханням направити своє привітання першому секретарю Комуністичної партії Куби Раулю Кастро.

Глави обох держав висловилися за подальший розвиток стосунків між китайським і кубинським народами, а також за відкриття нової сторінки в двосторонніх відносинах. Також обговорювали оголошені президентом США Д. Трампом плани про вихід з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД), про можливу роль Куби в питаннях протидії американським планам, пов'язаним з відмовою від цього договору.

Наголошувалось, що китайська сторона високо цінує довготривалу, позитивну і важливу роль Куби в сприянні розвитку відносин Китаю з країнами Латинської Америки і Карибського басейну, і бажає зберегти тісну двосторонню координацію у міжнародних і регіональних питаннях. КНР вітає участь Куби в стратегії Китаю «Пояс і шлях». Обидві сторони обговорювали подальшу співпрацю в таких пріоритетних галузях, як економіка і торгівля, енергетика, сільське господарство, туризм, біофармацевтика В Китаї кубинський гість також зустрівся з прем'єр-міністром Лі Кецяном і президентом Всекитайських зборів народних представників і Китайської народної політичної консультативної конференції Лі Чжаншу.

Після офіційних переговорів сторони уклали угоди про розширення виробничих потужностей в пріоритетних проектах співробітництва та надання китайської позики для придбання будівельної техніки, впровадження системи з поновлюваних джерел енергії і туризму тощо.

 

Візит президента Куби М. Д. Канеля до В’єтнаму розпочався 10 листопада ц. р. Кубинська делегація провела офіційні переговори з генеральним секретарем Комуністичної партії В’єтнаму, президентом країни Нгуеном Фу Чонгом. Високого кубинського гостя нагородили почесним орденом Хо Ші Міна.

Сторони підписали торговельну угоду, зокрема щодо врегулювання торгівельних операцій між двома країнами.

У Ханої М. Д. Канеля зустрічав прем'єр-міністр країни Нгуен Сюан Фук і глава Національних зборів Нгуен Тхі Кім Нган.

У Хошиміні, що нині вважається головним економічним, промисловим і фінансовим центром, президент Куби підтвердив, що його країна готова інтенсифікувати відносини з В’єтнамом в тих сферах, в яких має потенціал, зокрема фармацевтиці та охороні здоров’я.

 

Під час свого візиту до Лаосу 12 листопада ц. р. президент Куби М. Д. Канель провів офіційні переговори з президентом країни, генеральним секретарем Народно-революційної партії Лаосу Буннянгом Ворачітом.

На зустрічі президентом Лаосу, зокрема, зауважив, що для його співвітчизників слово «Куба» означає «друг в іншому морі», і що візит кубинського лідера «є стимулом для нашого народу продовжувати боротьбу і зміцнювати відносини».

Також відбулися зустрічі М. Д. Канеля із прем’єр-міністром Лаосу Тхонглуном Сісулітом та головою Національної асамблеї країни Пані Ятхоту.

 

 

 

Цікавою можна назвати зустріч президента Куби М. Д. Канеля з міністром фінансів Великобританії Філіпом Хаммондом під час транзитної зупинки в Лондоні.

Ф. Хаммонд — впливова фігура британського уряду. Ще у 2016 році він відвідував Кубу в якості державного секретаря у закордонних справах. Це був перший офіційний візит британського секретаря на Кубу з 1958 року.

Ф. Хамонд та міністерство закордонних справ Куби повідомили, що співрозмовники обмінялися думками стосовно двосторонніх відносин.

Під час перебування в столиці Сполученого Королівства М. Д. Канель також зустрівся з працівниками Посольства Куби і представниками кубинських установ в цій країні.

 

 

12–14 листопада ц. р. візит короля Іспанії Філіпа IV Хуана Карлоса з сім’єю до Перу

Візити королівських сімей завжди привертають увагу світових ЗМІ. Не стала винятком і монарша сім’я Іспанії — країни, у якої давні культурні та історичні зв’язки з Латинською Америкою. Цього разу сім’я іспанського короля відвідала Перу, де її зустрічали на найвищому рівні, тобто, з усіма почестями та урочистостями, які притаманні таким подіям.

Президент Перу Мартін Віскарра привітав іспанських гостей на офіційній церемонії в Палаці уряду в Лімі, де глави держав підписали низку двосторонніх угод. До слова, король Філіп VI прибув вранці до Ліми з Парижу, відразу після участі у міжнародній церемонії з нагоди річниці завершення Першої світової війни. А іспанська королева Летиція вже чекала на нього у столиці Перу, прилетівши з Мадриду за кілька годин до церемоніальної зустрічі.

Програма першого державного візиту монаршої сім’ї розпочалася в Національному пантеоні героїв Перу. Потім монархи завітали до палацу уряду, де король Іспанії оглянув почесну варту. Також високий іспанський гість та президент Перу провели зустріч у палаці, де король Філіп отримав у нагороду Великий хрест «Ордену за видатні заслуги».

Серед документів, які підписали обидві сторони, — меморандум про взаєморозуміння для зміцнення співпраці у галузі оборони, домовленість про сприяння в дослідженні Антарктики, а також спільна декларація про урочистості з нагоди святкування через два роки Дня Незалежності Перу та угоду про співпрацю між державною телевізійною корпорацією Іспанії RTVE та перуанською IRTP.

 

Візит прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса на Кубу 23 листопада ц. р.

Свій візит на Кубу прем’єр-міністр Іспанії розпочав з незвичних речей. П. Санчес продемонстрував річ, яку привіз у подарунок музею столиці Гавани — стілець з пальмового дерева, який колись належав генерал-майору визвольної армії Антоніо Масео. Стілець був конфіскований іспанськими військовими і привезений до метрополії генерал-капітаном Валеріано Вейлером.

П. Санчес також був присутній на діловому форумі, присвяченому співпраці між Кубою та Іспанією, в якому брали участь близько 250 бізнесменів обох країн. П. Санчес був присутній і на відкритті виставки іспанської архітектури та на церемонії підписання двох меморандумів про взаєморозуміння між Кубою та Іспанією. Одним з них передбачається проведення двосторонніх консультацій, розширення зв'язків та закладання основ для розгляду питань, що становлять спільний інтерес. Інший стосується стимулювання співпраці в культурній сфері.

Таким чином, цей візит можна вважати своєрідною відповіддю П. Санчеса на пропозиції лідера Куби М. Д. Канеля, висловлені під час їхньої зустрічі в Організації Об'єднаних Націй у вересні ц. р.

 

Але найбільш визначною подією місяця, до якої була прикута увага всього світу, був саміт «Великої двадцятки» (G20), що відбувся у Буенос-Айресі в Аргентині 30 листопада – 1 грудня ц. р.

Що ця подія означає для Аргентини? Проведення такого рівня зустрічі однозначно позитивно позначається на міжнародному авторитеті країни. Аргентина, яка тривалий час намагається вийти з важкої економічної кризи, прагне змінити ситуацію в зовнішній політиці, і для цього шукає нових надійних торгівельних партнерів, які б погодилися поліпшити інвестиційний клімат в країні.

Лідери присутніх на саміті країн і міжнародних організацій узгодили спільну декларацію, якою охоплюються майже всі сфери економіки і визначаються передумови для розвитку та економічного зростання в майбутньому. Документ складається з понад 30-ти пунктів. У декларації підкреслюється важливість реагування на кліматичні зміни, навіть незважаючи на наміри нинішньої адміністрації США вийти з Паризької угоди. І наголошується на необхідності реформування Світовий організації торгівлі (СОТ) з метою поліпшення її функціонування в глобальному вимірі.

Цікаво, що декларація також охоплює проблеми міграційного характеру, підкреслюючи, що масштабні переміщення біженців «є глобальною проблемою з гуманітарними, політичними, соціальними та економічними наслідками».

 

Таким чином, всі згадані події і заходи демонструють світовій спільноті, що південно-американський регіон розвивається динамічно і включається у міжнародні процеси. Поїздка кубинського лідера демонструє, що до Куби прихильно ставляться насамперед ті країни, які сповідують комуністичні цінності.

Візити іспанських представників свідчать, що Іспанія цікавиться країнами Латинської Америки і для цього її високі посадовці налагоджують конструктивні діалоги. А ось для Аргентини саміт «Великої двадцятки» став вкрай важливою подією, що демонструє її повернення у лоно світової демократії.