НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Катерина Вакарчук

Політична і економічна ситуація у грудні 2018 року

 

Останній місяць 2018 року для багатьох країн Латинської Америки відзначився змінами їх президентів. Зокрема, 1 грудня розпочав виконувати свої повноваження президент Мексики Л. Обрадор, у кількох країнах готуються у 2019 році до нових виборів. На Кубі активно обговорюють зміни до Конституції, в Бразилії формується новий уряд, а Венесуела, в особі президентів Росії та Туреччини, прагне отримати підтримку свого режиму. Окрім того, лідер Венесуели Н. Мадуро намагається проводити активну зовнішню політику та шукає партнерів, які б надавали кредити та гуманітарну допомогу.

 

Візит президента Туреччини Р. Ердогана до Парагваю та Венесуели

Візит президента Туреччини Р. Ердогана до Парагваю

Президент Туреччини Реджеп Ердоган, після участі у саміті лідерів G20 в Буенос-Айресі (Аргентина), 2–3 грудня відвідав з офіційними візитами Парагвай та Венесуелу.

Під час зустрічі в столиці Парагваю м. Асунсьйон він і його колега Маріо Абдо Бенітес домовилися про подальше зміцнення двосторонніх відносин. У спільному прес-релізі лідери відзначили міцні дипломатичні зв’язки двох країн. Парагвай і Туреччина домовилися про відкриття дипломатичних місій в Анкарі і Асунсьоні. Першим послом Туреччини в Парагваї стане Армаган Ерсой. Обидва президенти також пообіцяли вжити заходів для подальшого розвитку двосторонніх відносин в економіці, освіті, культурі, науці і техніці. І при цьому підкреслили важливість співробітництва у такому питанні, як боротьба з тероризмом і транскордонними злочинами. Вони також наголосили на необхідності збільшення взаємних інвестицій та важливості двосторонніх торговельних відносин.

Щодо турецько-венесуельських відносин, то вони активно розвиваються з 2010 року, коли Н. Мадуро в якості прем’єр-міністра відвідував Туреччину. В тому ж році лідера Венесуели запросили на інавгурацію Р. Ердогана. І ось нещодавно відбувся перший офіційний візит до Венесуели турецького лідера. У своєму виступі Р. Ердоган підкреслив, що Туреччина намагається диверсифікувати та поглибити співпрацю з Венесуелою у багатьох напрямках. «Наші країни, — сказав він, пов'язує міцна дружба і солідарність, а економічні відносини Туреччини і Венесуели мають великий потенціал». Р. Ердоган також зазначив, що відстань, яка розділяє Туреччину і Венесуелу, не може бути перешкодою для зміцнення двосторонніх зв'язків і співпраці. Так, за перші дев'ять місяців 2018 року товарообіг між двома країнами перевищив 1 млрд доларів. Турецький лідер розкритикував санкції, накладені Сполученими Штатами на Н. Мадуро та багатьох місцевих високих посадовців, і підкреслив, що торговельні обмеження і застереження — неправильні, що вони лише поглиблюють «нестабільність» у Венесуелі.

Візит президента Туреччини Р. Ердогана до Венесуели

Глава Туреччини відвідав мавзолей національного героя Венесуели Симона Болівара, поклав на його могилу вінок. Також був присутній на пишних урочистостях у Каракасі, залишив запис у «Почесній книзі» меморіального комплексу. Виступаючи на урочистостях, Р. Ердоган нагадав, що за останні 10 років торговельні та економічні відносини Туреччини з Латинською Америкою і країнами Карибського регіону значно розширилися. Так, якщо об’єм взаємної торгівлі у 2016 році становив 7 млрд доларів, то за перші три квартали 2018 року показник вийшов на рівень 9,2 млрд доларів. Президент Туреччини пообіцяв, що ці показники в майбутньому зростатимуть.

Президент Р. Ердоган разом з Н. Мадуро брав участь в Діловому форумі Туреччина-Венесуела, де сказав, зокрема наступне: «Ваша країна останнім часом зазнала серйозних економічних атак. Тому ми виступаємо проти свавілля, що ігнорують параметри глобальної торговельної системи». У своєму виступі Р. Ердоган закликав турецькі підприємства інвестувати кошти в економіку Венесуели. Своєю чергою Н. Мадуро повідомив, що турецькі підприємства мають намір інвестувати близько 4,5 млрд євро в економіку свого партнера по ОПЕК. Венесуела постраждала від економічної кризи 2014 року, до якої призвело падіння цін на нафту, і що зробило безробітними щонайменше близько 2 млн чоловік.

 

Візит президента Венесуели Н. Мадуро до Москви

4–5 грудня делегація з Венесуели на чолі президентом країни Н. Мадуро відвідала з офіційним візитом Росію. Мета візиту — поглиблення дипломатичних відносин та розширення дружніх стосунків між двома народами.

За підсумками переговорів сторони домовилися посилити взаємодію країн у військово-технічній сфері і підписали пакет документів, зокрема, контракти, якими передбачаються інвестиції з боку РФ в економіку Боліваріанської Республіки на суму понад 5 млрд доларів. Президенти обговорили російсько-венесуельські відносини в рамках стратегічного партнерства та їх подальший розвиток, включно зі спільними проектами в енергетиці та сільському господарстві. А також обмінялися думками з актуальних міжнародних питань та щодо спільної позиції на міжнародній арені.

Візит президента Венесуели Н. Мадуро до Росії

Н. Мадуро зустрічався не тільки з президентом Росії В. Путіним, але й з головою Федеральної служби технічного військового співробітництва Д. Шугаєвим, міністром енергетики О. Новаком, президентом «Роснефти» І. Сєчіним, міністром промисловості і торгівлі Д. Мантуровим, віце-прем'єр-міністром Ю. Борисовим та міністром економічного розвитку М. Орешкіним. Росія є головним політичним союзником Венесуели, а найбільша російська нафтова компанія «Роснефть» активно інвестує у південноамериканські нафтові родовища. Венесуельський лідер сказав, що сподівається на розширення економічних зв'язків з Росією.

Таким чином, нинішній очільник Венесуели заручився підтримкою лідерів Туреччини та Російської Федерації. У вересні він відвідав Китай, який надав Венесуелі серйозну допомогу. Все це, до речі, викликає занепокоєння у США та Бразилії, що найбільше потерпає від напливу мігрантів з Венесуели.

Безпрецедентним можна вважати прибуття 10 грудня російських стратегічних ракетоносців Ту-160, а також важкого військово-транспортного літака Ан-124 «Руслан» і дальномагістрального літака Іл-62 до Каракасу. Два бомбардувальники Ту-160 прибули в міжнародний аеропорт Каракасу після подолання відстані у 10 тис. кілометрів, що пролягала через Атлантику від авіабази Енгельс-2 (біля м. Саратов, Росія). Літак належить до російського елітного 121-го гв. авіаційного полку, тобто, єдиного підрозділу, який експлуатує приблизно 11 оперативних літаків Ту-160 з 6950-ої військово-повітряної бази. Літаки пройшли над водами Атлантичного океану, Баренцового, Норвезького, Карибського морів.

Ту-160 — це стратегічний ракетоносець дальнього радіусу дії, адаптований у першу чергу під використання ракет з ядерною бойовою частиною; також може нести широкий спектр озброєння, включно з бомбами кількох видів та високоточними ракетами. У 2018 році на озброєнні в Росії знаходилося 16 таких літаків. Російські Ту-160 вже не вперше прибувають до Венесуели. До цього вони відвідували країну у 2008 і 2013 рр.

Міністр оборони РФ С. Шойгу заявив, що не тільки російські ПКС продовжать практику перельотів стратегічної авіації на аеродроми Венесуели, а й російські кораблі заходитимуть у її порти. Російські Ту-160 демонструють підтримку з боку Росії Венесуели. РФ також має намір надавати активну економічну допомогу, включно з поставками зерна, продуктів першої необхідності, технічною підтримкою. Росія і Венесуела протягом десятиліть підтримували міцні військові зв'язки. Венесуела купувала чимало російської військової техніки — винищувачі, танки, стрілецьке озброєння та інше обладнання на загальну суму понад 12 млрд доларів. Нещодавно Росія допомогла Венесуелі розробити криптовалюту, що сприятиме їй у справі уникнення санкцій США.

Візит російських військових літаків до Венесуели

Світові ЗМІ одразу підхопили цю подію, як сенсаційну, розміщуючи інформацію про ядерну здатність Ту-160 і потенційну загрозу, яка виникатиме щодо материкових Сполучених Штатів. Також немає впевненості в тому, що відправлені Росією літаки не озброєні ядерною чи будь якою іншою зброєю. Реакція США на подібні маневри була вкрай негативною, та ймовірність того, що місія Ту-160 багато в чому є дипломатичним проявом рішучості РФ, досить непевна. Державний секретар Майк Помпео 9 грудня зазначив, що Сполучені Штати більше не будуть ховати голову в пісок, так як Росія могла порушити Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності 1987 року. Можливо, це перебільшення, але така думка має місце, на що РФ відповіла, що все це зроблено для військових спільних навчань РФ та Венесуели. Державний секретар США назвав уряди РФ та Венесуели корумпованими, що розтринькують державні кошти і розхитують свободу в той час, коли їхні люди страждають.

Міністр закордонних справ Венесуели Хорхе Арреаза назвав коментарі М. Помпео «не тільки зневажливими, але й цинічними», звертаючи увагу на кількість військових баз, які США утримують за кордоном. Міністр оборони Венесуели Володимир Падріно заявив, що прибуття літаків демонструє, що «ми також готуємося захищати Венесуелу до останнього дюйма, коли це необхідно», і додав, що навчання мають на меті підвищити рівень взаємодії систем аерокосмічної оборони обох країн. Також В. Падріно зазначив, що останніми роками Венесуела придбала у Росії військової техніки на кілька мільйонів доларів.

14 грудня два стратегічні бомбардувальники Ту-160 ПКС РФ вилетіли з Венесуели, взявши курс на базу в Росії. У міноборони РФ назвали переліт літаків на 10 тис. кілометрів «безпрецедентним».

 

Мексика

1 грудня вступив на посаду президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор (Амло), представник лівих сил, які вперше демократичним шляхом прийшли до влади. Л. Обрадор, кандидат від коаліції лівих сил «Разом створимо історію», переміг на президентських виборах, що відбулися 1 липня 2018 року.

У своїй промові Л. Обрадор відзначив, що розпочалась зміна політичного режиму Мексики. У зверненні до нації він говорив про проведення мирної, стійкої політичної трансформації, яка буде глибокою і радикальною, оскільки покладе край корупції і безкарності, що перешкоджають відродженню Мексики.

Місцем проведення інавгурації була обрана резиденція двопалатного федерального парламенту країни. Увагу світових ЗМІ привернула до себе сама церемонія, особлива жестикуляція як самого президента, так і депутатів парламенту, коли вони підняли руки перед собою, що нагадувало нацистські жести. Однак потім було роз’яснено, що це жести ритуальних корінних народів Мексики. Під час інавгурації Л. Обрадор в присутності індіанських шаманів поклявся покласти край соціальній нерівності, підвищити рівень життя корінних народів країни. Після цього Амло пройшов через індіанський обряд «очищення», який також виглядав досить незвично. Після церемонії президент «пішов у народ», обнімав чоловіків і цілував руки жінкам.

Інавгурація новообраного президента Мексики Л. Обрадора

Стало відомо, що першим розпорядженням нового президента був продаж президентського авіалайнера. Л. Обрадор заявив, що буде користуватися для перельотів звичайними рейсами. Вартість лайнера — близько 220 млн доларів. Виручені від продажу президентського літака кошти планується спрямувати на «покриття боргів».

На церемонії інавгурації були присутні поважні гості з усього світу. Так, з представників латиноамериканських країн був президент Колумбії Іван Дуке, глава Держради і Ради міністрів Куби Мігель Діас Канель, болівійський лідер Ево Моралес. Також прибули віце-президент США Майкл Пенс, дочка американського президента Іванка Трамп, король Іспанії Філіп VI. Незважаючи на протести деяких мексиканських політиків, запрошення було направлено і президенту Венесуели Н. Мадуро. Російську делегацію на інавгурації очолила віце-спікер Держдуми О. Єпіфанова, був там і прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

В інавгураційних заходах брав участь заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який також зустрівся з головою Сенату Мексики, міністрами закордонних справ Гватемали, Мексики, Перу, Белізу і Колумбії, міністром адміністрації президента Панами, в ході яких подякував за підтримку суверенітету та територіальної цілостності України та обговорив окремі питання двостороннього порядку денного та взаємодії країн в рамках міжнародних організацій.

 

«План Маршала» для Центральної Америки Л. Обрадора

Зіткнувшись з міграційною кризою в Центральній Америці, президент Мексики Л. Обрадор запропоновував спосіб для призупинення незаконного в'їзду мігрантів до Сполучених Штатів, відомий як «План Маршалла для Центральної Америки». Він повинен усунути проблему у спосіб інвестування 30 млрд доларів в регіон і для надання мігрантам у Мексиці віз, медичної допомоги та облаштування робочих місць. Величезна програма фінансування вже порівнюється з «планом Маршалла» Сполучених Штатів для Європи після Другої світової війни.

«План Маршала» для Центральної Америки Л. Обрадора

Депортовані мігранти зможуть перебувати в Мексиці і подавати заяву на робочу візу, що означає виявлення поваги мексиканського уряду до прав людини. Ключем цього плану є розвиток економіки не тільки Мексики, а й Центральної Америки загалом. Інвестиції також підуть на південь країни, де створюватимуть робочі місця і таким чином запобігатимуть міграції населення на північ. Адміністрація Л. Обрадора вже пообіцяла інвестувати 25 млрд доларів протягом найближчих п'яти років у південні регіоні країни. Вашингтон пропонує ще 5,8 млрд доларів для поліпшення управління та сприяння інституційним реформам в Сальвадорі, Гватемалі та Гондурасі.

 

Куба

22 грудня парламент Куби схвалив проект нової конституції, референдум щодо якої запланований на лютий 2019 року. Проект нової конституції підтримали 583 депутати із 602. У загальних рисах текст підтверджує соціалістичний устрій Куби і провідну роль комуністичної партії. Він також встановлює зміни в структурі держави, такі як створення посади президента республіки і прем'єр-міністра, розширює права і гарантії громадян. Текст нової конституції ще не опублікований. Його винесуть на голосування 24 лютого 2019 року.

Найбільш прогресивним можна назвати запровадження посади президента країни, його термін обмежуватиметься п'ятьма роками з можливістю подальшого переобрання ще на п'ять років. Мінімальний вік для балотування на пост — 35 років, а максимальний — 60 років, коли заява подається вперше. Президент обиратиметься депутатами Національної асамблеї, а однопартійна система з кубинською комуністичною партією, яка керує урядом на острові, збережеться. Важливо, що визнається приватна власність.

Обговорення проекту нової конституції в парламенті Куби

Дискусійним було положення про одностатеві шлюби на Кубі, згодом було оголошено, що стаття 68, яка захищає це право ЛГБТ-груп, вилучена з проекту конституції. і, отже, положення також вийде з остаточного формату. В комісії, яка відповідає за складання нової конституції, заявили, що питання шлюбу має висвітлюватися в сімейному кодексі, зміни в який вноситимуться через деякий час після затвердження нової конституції. Саме тому Національна асамблея вирішила замінити статтю 68 на 82, де зазначається, що шлюб є «соціально-правовим інститутом», який «заснований на вільній згоді і рівних правах, обов'язках і дієздатності подружжя», тому закон «буде визначати форму, в якій складається шлюб, і його наслідки».

Таким чином, незважаючи на те, що нові заходи створили враження, що на острові буде поступово впроваджуватись капіталізм, нова влада дала зрозуміти, що соціалістична ідеологія залишається провідною, хоча й відкритою для змін.

 

Перу

В Перу пройшов перший подібного роду всенародний референдум

9 грудня в Перу пройшов референдум, на який виносилося 4 питання: реформування судової системи, фінансування політичних партій, заборона на переобрання для парламентаріїв та перетворення однопалатного парламенту на двопалатний. Вперше в історії країни подібні реформи виносилися на всенародний плебісцит. Для президента Перу Мартіна Віскарра референдум також був важливим, оскільки з самого початку виборчої кампанії він виступав як кандидат, що прагне боротися з корупцією.

Загалом у країні 5 398 виборчих дільниць, окрім тих, що були створені в посольствах і консульствах перуанців, які проживають за кордоном. Голосування було обов'язковим, і відмова каралася штрафом. На думку аналітиків, цей референдум не є остаточним рішенням, яке може змінити десятиліттями глибоко вкорінені політичні злочини. Результати референдуму лише дають уряду шанс змінити політичну систему країни, що охоплена корупцією.

 

Бразилія

Новообраний президент Бразилії Ж. Болсонару із членами свого кабінету

Ще до початку вступу на посаду новообраний президент країни Жаїр Болсонару почав формувати свою команду. 10 грудня він оголосив про кандидатуру свого останнього міністра і створив свою команду у складі 22 членів. Його кабінет має 5 військових, одного колумбійця, християнського пастора, двох економістів чиказької школи і представників інтересів великих землевласників та бізнес-сектору.

Новий уряд Бразилії офіційно повідомив ООН про вихід з договору про міграцію. Майбутній міністр закордонних справ Бразилії Ернесто Араужо заявив 11 грудня, що уряд відсторониться від міграційного пакту ООН. Заява прозвучала буквально за кілька годин після того, як чинний уряд Бразилії на саміті 10 грудня 2018 року в Марокко підтримав цей договір.

Прийняття та розробку Глобального договору за безпечну, впорядковану і регульовану міграцію (Global Compact for Safe, Orderly and Regular Migration) ініціювала ООН. Загалом у переговорах щодо договору брали участь 192 країни. Після завершення перемовин про своє рішення не підписувати документ оголосили, зокрема, Австрія, Латвія, Польща, Угорщина, Чехія, Болгарія, Італія та Словаччина. Окрім цих європейських країн, договір відмовилися підписувати Австралія та Ізраїль. США оголосили про свою неучасть ще на етапі переговорів.

 

Отже, під завершення 2018 року у Мексиці з’явився новий президент, 1 січня 2019 року вступив на посаду президент Бразилії. Також наступний 2019 рік стане роком переобрання президентів у Аргентині, Болівії, Панамі, Уругваї, Гватемалі. Регіон змінює своє обличчя, найбільше це стосується Куби. Можна стверджувати, що з приходом Д. Трампа США повертає собі можливість впливати на країни Латинської Америки. Гостро стоїть питання щодо врегулювання незаконного перетину кордонів США біженцями з Центральної Америки. Запропонований президентом Мексики «план Маршала» викликає більше запитань, ніж відповідей. Венесуела залишається оплотом нестабільності та неспокою, однак Н. Мадуро не шкодує коштів на закордонні візити, пошук інвесторів, кредиторів та навіть союзників. Несподіваною виявилася підтримка режиму Н. Мадуро президентом Туреччини Р. Ердоганом, який вперше в історії двох країн здійснив офіційний візит до латиноамериканської країни (звісно, переслідуючи свої цілі). А Росія, демонструючи військові м’язи, привернула увагу світу до трансатлантичного перельоту своїх літаків та змусила згадати уроки історії, пов’язані з Карибською кризою.

Все нове — це добре забуте старе?