1 квітня 2015

31.03.2015. Стрес-тест для України та його наслідки

Присутність на 5-му експертному форумі поважних представників Кабінету міністрів і голови Служби безпеки України, що відбувся в останній день першого весняного місяця, красномовно свідчить про актуальність порушеної теми: «Україна. Стрес-тест». Організатор заходу — Інститут Горшеніна. Відповідні були і запропоновані для обговорення питання, зокрема, як змінилася Україна за рік, що минув після Революції Гідності, анексії Криму Росією та початку війни на Сході; чи можна передбачити спосіб мирного врегулювання ситуації на Донбасі; чи має Україна боротися за Донбас військовими методами; наскільки ефективно світ підтримує Україну в її протистоянні з Росією тощо.

І голова Служби безпеки України В. Наливайченко, і міністр внутрішніх справ А. Аваков у відведений час мали змогу викласти свої погляди на теперішню ситуацію, які можна стисло узагальнити наступним чином: обстановка в Україні непроста, проблем не зменшується, але альтернативи сьогоднішнім діям українського уряду, українського суспільства немає. Суспільство має і далі консолідуватися, докладати всіх зусиль для реформ в Україні.

«У нас є прошарок громадян, які живуть «чадом» так зв. антимайдану, — сказав В. Наливайченко, — а найбільший клопіт для органів безпеки — протистояти диверсіям тих, хто минулого року втік з України, і знешкоджувати російських диверсантів». На думку В. Наливайченка, нині дуже важливо до відповідальної роботи залучати молоде покоління українців, а також наполегливо працювати з населенням, посилюючи інформаційний вплив.

- Так, у нас сьогодні війна, але робити щось необхідно, — відповідає на поставлене питання з аудиторії А. Аваков. — От тільки чи вистачить нашому народові сил і терпіння?

На погляд міністра внутрішніх справ, українці сьогодні мають ту владу, яку заслуговують, і якщо вони хочуть її заміни, то мають змінюватися самі. Якщо вони прагнуть змін, то мають владі допомагати в цьому. І кожен має робити те, що може.

Відповідаючи на запитання про те, як існувати Україні під час воєнного конфлікту, А. Аваков висловив своє переконання, що необхідно жити у своїх рамках.

- Росія напала на нас, і готова рухатися далі до Європи. Путін піде далі, якщо ми матимемо якісь ілюзії щодо його подальших кроків, — впевнений А. Аваков.

 Присутній на форумі міністр інформаційної політики України Ю. Стець звернув увагу аудиторії на те, що жоден керівник української держави за минулі роки не займався інформативною політикою на користь України, не переймався питаннями української мови, які можуть об’єднати і консолідувати українське суспільство.

Україна повертається на карту Європи, підкреслив Ю. Стець, і це важливо, хоча непросто і недешево. «Я не вірю, що Росія може щось привнести позитивного Україні, — зауважив Ю. Стець. — Захід вважає, що Україна може впевненіше рухатися у Європу. Але нам необхідно, зокрема, розробити нову політику безпеки. Нам необхідні сильні фахівці з інформаційної політики. Перебуваючи нещодавно у Брюсселі, я в цьому переконався, особливо під час спілкування з депутатами Європарламенту. До речі, в українських ЗМІ про цю проблему зовсім не згадується».

На погляд міністра інформаційної політики, подальша війна цілком можлива. Тому світ має тиснути на Росію у різний спосіб, як на руйнівника світового порядку. А ось Росія активно домагається свого, створюючи свої так звані платформи у Польщі, Прибалтиці, намагаючись перетягнути на свій бік європейські країни. «Європа має усвідомити, що Росія їй також загрожує. І якщо Європа не допоможе нині Україні, то незабаром вона матиме не менші проблеми, ніж нині їх має Україна», — зауважив під час свого виступу Ю. Стець.

Цікаво, що із ним не погодився Ю. Луценко: «Уточню, що перенесення війни у Європу — це надмірне передбачення. Путін прагне захопити Україну, щоб розвалити єдність ЄС. Від трьох до п’яти європейських країн вже виступають за Росію, а деякі з них вже висловили готовність вести з нею перемовини».

Про своє бачення ситуації, яка нині склалася в Україні, розповіли депутат Європейського парламенту П. Ауштрявічюс, експерт Інституту перспективного прогнозування та безпеки в Європі К. Дюгуен-Клеман. Перший, зокрема, висловив впевненість, що Росія має бути зупинена на її кордонах, а самій Європі конче треба вести більш агресивну політику щодо Росії. А французька громадянка зауважила, серед іншого, що на її погляд, Росія нині намагається створити одну націю з однією мовою… Що стосується ЄС, то він вимушений переглядати свою стратегію добросусідства.

Так звана дискусійна панель «Економіка воєнного часу» була не менш цікавою за попередню. Адже там прозвучали думки, які часом були протилежні за своїм змістом. Зрозуміло, тут не можна говорити про якусь дискусію, адже ті, хто брав для виступу слово, наводили аргументи і підтверджували їх своєю практикою. Наприклад, важко було щось заперечити генеральному директорові АТ «Запоріжсталь» Р. Шурмі, коли він розповів про умови праці його підприємства останнім часом — нерегулярне постачання сировини для роботи устаткування, змінювання тарифів на перевезення продукції, фінансування виробництва тощо. «Тиснув» на практичну сторону роботи промисловості на сході України народний депутат України С. Тарута. Щоправда, розпочав він свій виступ з іншого питання: конституційна реформа. Зараз, на його погляд, це найважливіша тема. Хоча він зауважив і про те, що реформ, як таких, він сьогодні не спостерігає.

З С. Тарутою не погодився заступник голови АП України Д. Шимків, у ґрунтовному виступі якого увага приділялася важливості питання створення робочих місць, підвищенню рівня самозайнятості населення. До речі, слід сказати, що він визнав за належне торкнутися питання функціонування владних структур, яке останнім часом непокоїть українські ЗМІ.

— Жодних суперечок у владних структурах немає. Це все — вигадки Кремля. Ми сьогодні залучаємо мільярдні іноземні інвестиції, вдало заощаджуємо на проведенні тендерів, наприклад, для продукції Міноборони.

Перш, ніж перейти до висвітлення проблем енергетичної безпеки України, відзначимо, що на форумі були створені напрочуд зручні умови для роботи фахівців і запрошених до аудиторії гостей. Практично кожен з тих, хто прибув на захід, зокрема, міністри, заступники міністрів і народні депутати, намагалися детально відповісти на поставлені запитання. Народний депутат С. Тарута був досить конкретний у відповіді на запитання автора цих рядків щодо перспектив промисловості Донеччини. За що і висловлюю йому подяку.

 О. Махно, НАЦГД «Борисфен Інтел»