1 квітня 2015

31.03.2015. Енергобезпеку України не можна відкладати «на потім»

До обговорення третьої частини організованого Інститутом Горшеніна експертного форуму — дискусійної панелі «Енергетична безпека. Український контекст» — були запрошені народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігор Діденко, генеральний директор приватного акціонерного товариства «СМАРТ-ХОЛДИНГ» Олексій Тимофєєв, професор права CityUniversity (Лондон), науковий співробітник Центру європейських політичних досліджень (Брюссель) Алан Райлі.

Присутнім запропонували для обговорення широке коло загальних питань енергетичної галузі, але зважаючи на обмаль часу та чималу кількість доповідачів, кожен з присутніх намагався акцентувати увагу аудиторії на найгостріших, на його погляд, питаннях сьогодення.

Зокрема, народний депутат М. Мартиненко зазначив, що сьогодні енергетика розглядається не тільки як економічна складова держави, а й як фактор безпеки України. Адже конче необхідно дбати не лише про день сьогоднішній, а й про перспективу. З урахуванням цього на законодавчому рівні підготовлено низку нормативно-правових актів стратегічного значення. Як-от, закон «Про ринок газу» вже ухвалений в першому читанні, і наступного тижня буде винесений на розгляд до сесійної зали ВР. Законопроект концептуальний, передбачає перегляд всього ринку газу відповідно до Третього енергопакету. В основному є, так би мовити, баланс розуміння всіх фракцій, тому ймовірно, що він буде ухвалений остаточно вже за декілька днів.

Наступний ключовий законопроект — закон «Про національного регулятора». Він поки що на стадії розгляду у комітеті. Його необхідно ухвалити до 22 травня, коли на раді директорів Світового банку ухвалюватимуть рішення про виділення Україні 800 млн доларів. Без цього закону таких коштів Україні не нададуть!

І третій закон — доповнення до закону «Про ринок електроенергії», який ухвалили наприкінці 2011 року. Робота над ним ще триває, а терміни вирішення цього питання — поточна сесія.

Микола Володимирович зазначив також, що у галузі енергетики є й інші нагальні для вирішення проблеми, в тому числі щодо зеленої енергетики, теплової генерації, тарифоутворення.

Представник виконавчої влади І. Діденко звернув увагу присутніх на практичні питання, а саме на те, що після закінчення опалювального сезону 2014/2015 необхідно братися за підготовку до наступного сезону. Для цього Урядом ведуться переговори щодо диверсифікації газових поставок, вживаються заходи для входження на європейський ринок енергопостачання. Ігор Миколайович повідомив присутнім про обговорення питання щодо кредитування світовими банками опалювального сезону 2015/2016. Також порушувалося питання про припинення діяльності на території України іноземних нафтогазовидобувних компаній.

Представник бізнесу О. Тимофєєв стисло повідомив, що СМАРТ є однією з вітчизняних компаній, яка вже тривалий час функціонує на газовидобувному ринку та, не зважаючи на складну ринкову ситуацію, роботу свою не припиняє. Компанія інвестувала до 400 млн доларів у видобуток корисних копалин в Україні. Це чи не найбільшою інвестицією серед усіх інвесторів разом узятих. Компанія використовує свердловини глибиною і до 5 км, і понад 5 км... Твердження, що нафтовидобуток є бізнесом дуже прибутковим, який може сплачувати коштів до бюджету значно більше, не відповідає дійсності. Успішними в Україні стають не більш ніж 20-25 % свердловин, а 75 % інвестицій в нафтогазовий видобуток не дають бажаних результатів. Виходячи зі свого досвіду роботи в державних нафтогазовидобувних компаніях (О. Тимофєєв тривалий час працював в системі НАК «Нафтогаз України»), він з оптимізмом дивиться в майбутнє своєї компанії, стверджуючи при цьому, що якщо вони не впораються з сьогоднішніми проблемами та ринковими тенденціями, то в майбутньому доведеться все розпочинати «з нуля».

Щодо питання залишення українського ринку іноземними компаніями, то О. Тимофєєв вважає, що це сталося через встановлений фіскальний режим, який зробив цю галузь непривабливою в інвестиційному плані.

Іноземний експерт А. Райлі у своєму виступі висловив впевненість, що Україна рухається у правильному напрямку і внаслідок цього виграє від реформ в газовій галузі. Але тут заважає зростання рентних платежів на видобуток корисних копалин. У західних партнерів це підриває довіру. Окрім цього, Словаччина могла б збільшити постачання Україні газу, а зростання рентних поставок було б вигідне й іншим європейським країнам. Щодо України, то у неї значні переваги завдяки газосховищам, транзитним мережам. І щойно лібералізується ринок, відкриється доступ до газотранспортних мереж для приватних інвесторів, то і київська ціна стане основною ціною реверсного газу. За оцінкою А. Райлі, наслідком лібералізації європейського ринку можна вважати початок розгляду справи проти «Газпрому», в рамках якої аналізується питання невідповідності газової ціни, що порушує європейські вимоги. Україна також повинна вдатися до таких підходів та залучати до цього процесу фахівців, в тому числі зі світовим досвідом. Головне питання для вивчення — правила вільної конкуренції.

Під час дискусії на запитання екс-міністра палива та енергетики, голови наглядової ради «Київенерго» І. Плачкова щодо стану інтеграції української енергосистеми в європейську, про що лунають заяви на усіляких заходах, М. Мартиненко пояснив, що це питання краще переадресувати Урядові, додавши при цьому, що з Росією ці відносини Україна припиняє, але омріяна інтеграція з західними партнерами не відбувається.

Запрошеними на захід «Україна. Стрес — тест» озвучувалися й інші думки та підходи до вирішення так званих газових проблем, але всі вони зводились до оцінювання енергетичної безпеки української держави.