9 жовтня 2013

А в Ємені поки що все спокійно...

Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень "Борисфен Інтел" надає можливість аналітикам висловити свою точку зору стосовно конкретної політичної, економічної, безпекової, інформаційної ситуації в Україні та в світі в цілому, на основі особистих геополітичних досліджень та аналізу.

 

Зауважимо, що точка зору авторів
може не співпадати з редакційною

Володимир Гузенко — випускник Військового інституту іноземних мов (Москва).

Народився в 1947 році у Воронезькій області (РФ).

Служба в Збройних Силах СРСР — 1966–1992 рр.

Службові відрядження:
— в Йеменській Арабській Республіці (1969–1970 рр., 1974–1976 рр.);
— в Арабській Республіці Єгипет (1971–1973 рр.);
— в Лівії (1988–1991 гг.).

 Виконував також службові обов'язки в інших країнах Близького Сходу і Європи, у тому числі в НДР, Чехословаччині, Сирії, Лівані, Саудівській Аравії, Курдистані, ОАЕ, Кувейті, Тунісі, на Мальті і в Італії. Нині перебуває в Єменській Республіці, де має можливість відстежувати на місці події однієї з революцій «арабської весни».

 Володіє арабською і англійською мовами.

 

Той, хто відстежував стан справ в районі Близького Сходу, напевно, звернув увагу на дуже незвичний сплеск активності Держдепартаменту США, який на підставі розшифрованих АНБ переговорів між лідерами так званої «аль-Каїди» зробив висновок, що нібито готується велика терористична акція проти США. Вибухнула справжнісінька істерія в ЗМІ і услід за нею — паніка, що призвела до термінової евакуації практично усіх західних посольств з Сани, столиці Ємену.

Але чи це так було насправді? Чи не перестарався американський Держдеп з висновками, усвідомлюючи, що це, м'яко кажучи, неправда?

Нещодавно у Червоне море увійшов загін американських ВМС, згодом — група британських бойових кораблів. Обидва загони — зі складу амфібійних сил, тобто десантні. Але якщо з англійцями усе було ясно, вони прибули в Аденську затоку нібито на навчання «Кугуар 13», то американці на перших порах просто випали з поля зору. Офіційно не повідомлялося ні скільки їх, ні куди і навіщо прийшли. Як пізніше вдалося з'ясувати, це так звана «Експедиційна ударна група Кіарсадж» (Expeditionary Strike Group KEARSARGE) за назвою флагмана USS Kearsarge (LHD 3) — багатоцільового ударного десантного корабля (multipurpose amphibious assault ship). До речі, у США всього 11 таких ударних груп, і шість з них нині активні.

На десантних кораблях базується 26-ий експедиційний загін морської піхоти США (26 MEU) чисельністю до 2200 чоловік
На десантних кораблях базується 26-ий експедиційний загін морської піхоти США (26 MEU) чисельністю до 2200 чоловік http://maxpark.com/

У складі групи — 3 десантні кораблі і кілька кораблів супроводу (крейсер, есмінець, фрегат, усе з УРО, підводний човен). На десантних кораблях базується 26-ий експедиційний загін морської піхоти США (26 MEU) чисельністю до 2200 чоловік. Він має засоби посилення і авіагрупу підтримки, в основному вертолітну.

26-й MEU відзначився в Іраку (Басра), в Афганістані (Кандагар), в Лівії, а до того ще і в Косові (деякі його фахівці тилу і ремонтники потрапили там у полон).

26-й MEU з ескортом попрямував Червоним морем з Середземного до однієї з військово-морських баз (ВМБ) в Омані, де він базується останнім часом. День Незалежності, 4 липня, моряки зустріли біля берегів Ємену (на сайті флагмана є фотозвіт про цю подію). Пройшовши Червоне море і опинившись в Аденській затоці, загін просто зник з поля зору.

Здавалося б, справа звична. Але це тільки на перший погляд. Хронологія подій розвивалася далі за певним сценарієм.

Командувач ЦЕНТКОМу генерал Ллойд Остін 3-й
Командувач ЦЕНТКОМу генерал Ллойд Остін 3-й http://commons.wikimedia.org/

До столиці Ємену Сани прибуває командувач ЦЕНТКОМу генерал Ллойд Остін 3-й (General Lloyd J. Austin III). У нього за плечима — 37 років служби у військах. Виходець з 82-ої повітряно-десантної дивізії, він відзначився в усіх «гарячих точках», у тому числі в Іраку і Афганістані. У Іраку з 2010 по 2012 р. був Командувачем багатонаціональних сил. Після цього займає крісло заступника начальника штабу Сухопутних сил (тобто, заступника командувача), а в березні 2013 р. він очолив ЦЕНТКОМ.

Зустрічаючись з президентом Мансуром Абдо Раббо, він досить відверто викладав свої думки, не намагаючись при цьому якось оминути гострі питання. На зустрічі були присутні також керівники МО Ємена. Американський генерал зустрівся також з міністром закордонних справ Ємену аль-Кірбі. Завдяки цим зустрічам з'ясувалися дуже цікаві факти, що висвітлюють досить, здавалося б, дивні моменти в новітній історії Ємену.

Американський генерал зустрівся з президентом Мансуром Абдо Раббо та міністром закордонних справ Ємену аль-Кірбіи

Американський генерал зустрівся з президентом Мансуром Абдо Раббо та міністром закордонних справ Ємену аль-Кірбіи

Не зупиняючись на протоколі, коли в таких випадках ведеться розмова, як правило, про «посилення двосторонньої співпраці в боротьбі з тероризмом», економічних труднощах, «успіхах» Національного Діалогу (тут, до речі, президент озвучив цікаву думку: «Національний Діалог витяг протиборчі сторони з-за барикад за стіл переговорів»), наведу лише короткий перелік озвучених генералом Ллойдом Остіном тем.

Генерал повідомив, що 26 MEU затримається в Аденській затоці «для надання допомоги і сприяння британській амфібійній групі швидкого реагування в період проведення навчань «Кугуар 13», зокрема, при «евакуації британських громадян з Джибуті». (Тобто, до грудня 2013 року опрацьовуватиметься питання евакуації кількох британців?). Отож, ці дві потужні десантні групи знаходитимуться біля єменських берегів ще кілька місяців…

За словами генерала, Ємен входить в зону відповідальності ЦЕНТКОМа, і йому, як командувачу, небайдужа тамтешня обстановка. Тому він поспішив завірити президента, що американські війська, які знаходяться в Ємені і поруч з ним, допоможуть владі зберегти спокій, впоратися з безладом і не допустити поширення громадянської війни.

Для вирішення цих завдань був збільшений контингент морської піхоти в Ємені. Поповнення відправлене до Сани і на базу Анад. На військово-повітряній базі (ВПБ) Анад вже базується авіагрупа з 12 ударних і 6 розвідувальних БПЛА разом з інженерно-технічною групою в складі до півсотні осіб. Там же дислокується батальйон (група) антитерору, батальйон морської піхоти, понад 120 броньованих бойових машин, а також розвідувально-інформаційний підрозділ.

У Адені фахівці США разом з єменським персоналом облаштували «Передовий інформаційний центр», аналогічний центр розгорнуть в Сані. Обидва центри за допомогою супутникового зв'язку інтегровано в глобальну розвідувальну мережу США. За необхідності будуть відновлені польоти розвідувальних літаків «Оріон» в проблемних районах, як було нещодавно над Саною 8–10 серпня ц. р.

США передають єменській порикордонній варті 12 розвідувальних літаків «Цессна 422» з тепловізійною і іншою розвідувальною апаратурою на суму близько 42 млн. доларів, а також 100 бронемашин і сучасні засоби зв'язку.

На заяву президента про те, що Ємену, у рамках війни з терором, украй потрібні власні БПЛА, генерал відповів, що прохання буде уважно вивчене, але остаточне рішення прийматиметься у Вашингтоні.

Словом, генерал багато що прояснив, але при цьому виникла маса нових запитань, на які відповідей поки що немає. Проте вони скоро з'являться.

Треба звернути також увагу, що неодноразово американці говорять про надання «допомоги уряду в припиненні безладу», маючи на увазі наступні кроки:

  • президент приймає цю допомогу;
  • президент і його американські «партнери» серйозно побоюються безладу, який незабаром ніби самочинно переросте в громадянську війну.

З цим не можна не погодитися: загроза реальна, велика і може проявитися вже тепер, ну, принаймні, найближчим часом. Джерела цих загроз наступні.

Перше джерело і найбільш реальне — проблема Півдня. Друге — Брати-мусульмани, яких американці почали «зливати». Третє — події в Сирії і можливе завдання ударів по ній американцями.

Розглянемо усе за порядком.

Проблема Півдня постає проблемою в повному розумінні цього слова. Відмова делегації Харак Джанубі від участі в Національному Діалозі (НД) поставила під удар усю ідею цього діалогу. Прагнучи долучити мешканців півдня до Діалогу, прем'єр-міністр провів через кабмін так зване «офіційне вибачення» перед Півднем за війну 1994 року. Це вибачення відкинули усі організації і партії «Харака Джанубі» (»Рух Півдня»).

Прем'єр-міністр Мохаммед Салем Басиндва
Прем'єр-міністр Мохаммед Салем Басиндва http://modus-agendi.org/

Щоб якось залагодити справу, прем'єр-міністр Мохаммед Салем Басиндва від імені усього Ємену гарантував мешканцям півдня компенсацію для сімей загиблих, пораненим, що були покалічені в боях з мешканцями півночі, повернення майна і захопленої землі тощо. Проте, і ця фактична капітуляція уряду не мала очікуваного ефекту. Представник мешканців (а він, до речі, за сумісництвом — глава робочої групи «Проблема Півдня» НД) Мухаммед Алі Ахмед закликав бойкотувати усі ці запрошення до НД, а питання про компенсації обговорити вже у рамках міждержавних переговорів між відродженою НДРЄ і Північним Єменом. Іншими словами, «вирішимо питання відділення», а потім вже і все інше.

Одночасно колишній останній президент НДРЄ Алі Салем аль-Бейд, що підписав акт про об'єднання і згодом зайняв пост віце-президента єдиного Ємену (нині один з найнепримиренніших сепаратистів, до речі, підтримуваний і підживлюваний Іраном), закликав до «загальної громадянської непокори». І вже через кілька днів було зачинено багато держустанов Адена, практично усі магазини, крамниці, школи, поліцейські відділки, муніципалітет Кратера, Хор Максара, Муалли і інших районів Адена.

Більшість учасників акцій — агресивно налаштована, погано керована озброєна молодь. Саме на цій хвилі був розстріляний кілька днів тому прямо на центральній вулиці начальник Політичної безпеки Адена полковник Хаді. Армія, поліція і сили безпеки приведені в повну бойову готовність. З центральних округів в район Адена і Лахджа перекинуті додаткові сили.

Лідери сепаратистів постійно підігрівають усе населення, і соціальний вибух цілком вірогідний. А США не дозволять розвалити єдиний Ємен: спробуй потім домовся з незалежними мешканцями півдня…

«Брати-мусульмани», своєю чергою, посилили тиск в усіх напрямах і на усіх рівнях. Прикладом можуть служити хоч б рішення кабінету міністрів, про які згадувалося трохи вище. Президент був категорично проти будь-яких вибачень і, тим більше, проти компенсаційних виплат, оскільки в казні держави зараз порожньо. За останні два тижні вересня почастішали теракти, що списуються на «аль-Каїду», яка, як відомо, і є «Братами мусульманами».

Нова «деталь» — теракти смертників. Один з них підірвав «пояс шахида» на ринку Сани. Інший керував замінованим автомобілем біля КПП в Хадрамауті. Підірваний автобус з курсантами коледжу ВПС і ППО, що слідували на заняття. Того ж дня на вулиці були убиті два полковники ВПС. Ось тільки минулого тижня в Лахджі був убитий начальник місцевого відділу Політичної безпеки полковник Хасан Алі Мансурі.

Ці акції практично щоденні. Тільки минулого року убито 79 офіцерів Політичної безпеки, в поточному — близько 50. А це вже прямо вказує на Братів-мусульман, яким так і не вдалося підім'яти під себе цю службу.

На вулицях Сани знову роз'їжджають пікапи без номерів з групами озброєних бойовиків — шейх Садек посилює своє «угрупування». З'явилися дані про підготовку генералом Алі Мохсіном і шейхом Садеком військового перевороту.

Зміни у відносинах між США і «братами мусульманами» дуже сильно позначилися на місцевих «братах». Не дістаючи підтримки і підживлення з Катару і Сполучених Штатів, лідери «братів» в Ємені занервували і, не бажаючи втратити своїх досягнутих позицій, мабуть, готові на все. Міра їх нервозності добре визначається за їх реакцією на приїзд на весілля своєї сестри до Сани генерала Ахмеда Алі, сина колишнього президента, а нині посла ЄР в ОАЕ. «Брати» захвилювалися: «Яке весілля? Воно вже було в Дубаї»!, «Він приїхав, щоб очолити кампанію по ліквідації «братів»!», «Ахмед — це єменський Ас-Сісі»! і так далі. Ахмед був змушений посилити свою охорону. Загалом, переполох був справжній. І тільки час покаже, які для цього були підстави.

Увечері, 31 серпня, на вулиці Хадда в Сані був обстріляний кортеж прем'єр-міністра Мухаммеда Салема Басиндва. Прем'єр не постраждав. А напередодні був обстріляний кортеж міністра інформації Алі Амрані. Він теж не постраждав. І тут вже виникає запитання — а, може, й справді Ахмед приїхав не на весілля? В суботу, 14 вересня, знову спалахнули бої між хусітами і салафітами в провінції Саада. Хусіти розв'язали бойові дії о 4 ранку, використовуючи артилерію і танки. А напередодні, в п'ятницю, в провінції Амран, бойовики шейха Хаміда Ахмара розстріляли в ресторані сім'ю одного з хусітів, що завітала туди на обід.

Прес-секретар шейха Хаміда відверто заявив, що «ця земля — наша земля, тут ми — головні». Потрібно зважати, що салафіти близькі друзі і союзники «братів» і шейха Хаміда. Отож хусіти запустили танки не просто так. І звернемо увагу: усе це сталося практично протягом доби.

І ще один момент, що стосується «братів». У суботу увечері, 31 серпня, в місцевих ЗМІ з'явилася копія документа з підписом Радника президента з питань армії і безпеки бунтівного генерала Алі Мохсіна, адресованого колишньому муршиду «Братів мусульман» Єгипту шейхові Мухаммеду Махді Акяфу. Алі Мохсін в листі вітає свого старшого «брата» і повідомляє, що він вже має «кілька тисяч бойовиків, що готові негайно відправитися до Єгипту» для надання допомоги у війні з «бунтівним режимом». (Копія листа, що завірена печаткою Алі Мохсіна, опублікована в пресі, додається — Авт.). Ефект цієї публікації дійсно можна порівняти з сильним вибухом не лише у Єгипті, але і в Ємені.

МЗС Єгипту вже направило ноту в Сани, вимагаючи пояснень. Місцеві єменські ЗМІ опублікували сотні статей, листів, заміток з обуреннями щодо поведінки Алі Мохсіна, під цікавими заголовками, зокрема, «Хто у нас править — президент чи його радник»?, «Хто визначає зовнішню політику і оголошує війни»?, і так далі. Словом, публікація з'явилася явно не випадково. Так чи дійсно Ахмед приїхав в Сани на весілля?

Документ, підписаний Радником президента з питань армії і безпеки генералом Алі Мохсіном, адресований колишньому муршиду «Братів мусульман» Єгипту шейхові Мухаммеду Махді Акяфу
Документ, підписаний Радником президента з питань армії і безпеки генералом Алі Мохсіном, адресований колишньому муршиду «Братів мусульман» Єгипту шейхові Мухаммеду Махді Акяфу

І, нарешті, третє можливе джерело безладу — антиамериканські виступи. А вони цілком реальні, навіть спонтанні. Ємен дуже хворобливо реагує на новини з Сирії. Кілька тисяч молодих єменських громадян вже воюють на боці Асада. Тому грізні заяви президента США Б. Обами на адресу Сирії викликають у Ємені не просто обурення. Там упевнені, що США налаштовані воювати не проти Асада, а проти ісламу. Багато юнаків, навіть посильні з супермаркетів, взялися готувати свою зброю. Не можна забувати, що на руках населення Ємену щонайменше 60 мільйонів стволів вогнепальної зброї! У разі завдавання ударів по Сирії навіть «брати» не утримаються, щоб не висловити з цього приводу своє «фе». Вже не кажу про «Ансар Шарія», тобто «аль-Каїду». До речі, з'явилося цікаве інтерв'ю з одним із лідерів бойовиків «Ансар Шарія», в якому він заявив: «Смішно оголошувати вселенську тривогу тільки на підставі перехоплення телефонної розмови, якої, можливо і не було взагалі.», «Ми не воюємо з західними посольствами, але ось голову посла США Фаєрштейна ми дістанемо.», «США своїми заявами про загрозу намагаються виправдати свою агресію, і якщо вони завдадуть удару по Сирії і підірвуть там сховища хімічної зброї, то це буде найбільший теракт у світі, бо загинуть тисячі і тисячі сирійців, мирних жителів. Це вже чиста кримінальщина. І хто, окрім нас, покарає їх за це?».

Взагалі-то, з ним важко не погодитися.

Отже, в Ємені поки що спокій. Відносний спокій, звичайно, але ключове слово тут — «поки що». Що буде завтра або післязавтра — передбачати не візьмуся. Але те, що обстановка на межі вибуху, відчувають усі.

Далі буде.

Додаток: документ, підписаний Радником президента з питань армії і безпеки генералом Алі Мохсіном, адресований колишньому муршиду «Братів мусульман» Єгипту шейхові Мухаммеду Махді Акяфу.