5 березня 2014

Афгансько-американська угода про безпеку і президентські вибори

Вадим Волохов, керівник програм Близького та Середнього Сходу.

У Афганістані розгортається досить запекла боротьба за президентський пост, в яку активно включилися кандидати в президенти разом зі своїми заступниками. Офіційна дата її початку — 2 лютого. З цього дня офіційно дозволяється проводити передвиборні збори, розміщувати фотографії і плакати, поширювати рекламу через аудіо, відео, в друкованих і електронних ЗМІ, у тому числі, через соціальні мережі. Самі вибори відбудуться 5 квітня.

 Чинний президент Афганістану Хамід Карзай
Чинний президент Афганістану Хамід Карзай

Президентські вибори проводитимуться одночасно з виборами в провінційні ради. На сьогодні відомі імена 11 кандидатів в президенти і 22 кандидатів у віце-президенти (до речі, троє з них — жінки). Усі вони є представниками практично усього політичного спектру сучасного Афганістану, у тому числі моджахедів, ісламістів, осіб з числа наближених до останнього шаха і технократів, що повернулися із заходу.

Ці вибори уперше повинні забезпечити мирний перехід влади від одного обраного президента до іншого.

Примітка: Перші президентські вибори в Афганістані відбулися 9 жовтня 2004 року, коли переконливо переміг Хамід Карзай, отримавши 55,4% голосів (втричі більше, ніж у кандидата, що йшов за ним). У виборах взяло участь 3/4 із близько 12 млн. зареєстрованих виборців.

Другі президентські вибори в Афганістані відбулися 20 серпня 2009 року. Тоді було зареєстровано близько 17 мільйонів виборців. Президентські вибори також були об’єднані з виборами в регіональні органи влади.

На пост президента претендувало понад 30 осіб, у тому числі дві жінки. Основними претендентами були чинний президент Хамід Карзай, колишній міністр закордонних справ доктор Абдулла Абдулла і екс-міністр планування, депутат Національної Асамблеї Рамзан Башардост.

Вибори розпалили політичну обстановку в країні. Рух Талібан закликав населення їх бойкотувати, попереджаючи у своїх листівках, що усі ті, хто проголосував, стануть ворогами ісламу. Незважаючи на вжиті заходи безпеки, напередодні виборів було здійснено декілька терактів в Кабулі і інших містах країни. А під час виборів талібами було здійснено понад 70 нападів.

Самовідвід з другого туру виборів альтернативного кандидата доктора Абдулли Абдулла, а також різке погіршення внутрішньополітичної обстановки і загроза нових терактів змусили виборчу комісію прийняти рішення про відміну другого туру голосування. Обраним президентом був визнаний Хамід Карзай.

 Відповідно до конституції Афганістану, Хамид Карзай, який двічі обирався на пост президента країни, не має права знову балотуватися в президенти і зобов'язаний передати владу іншій обраній народним голосуванням особі.

Досвід минулих виборчих кампаній в Афганістані показав, що з наближенням терміну виборів більшість кандидатів виходять з передвиборної боротьби на користь однієї з двох або трьох важливих фігур. Передбачається, що і на майбутніх президентських виборах з 11 кандидатів тільки Абдулла Абдулла, Ашраф Гани Ахмадзай, Абдул Каюм Карзай, Абдул Расул Сайяф, Гуль Ага Шерзай і Залмай Расул продовжать боротьбу за пост президента.

Сам Хамід Карзай, як очікується, підтримуватиме наближених до нього Залмая Расула або Абдул Каюма Карзая. Про це ж свідчать закулісні переговори Хаміда Карзая, що проводяться з метою зменшення числа проурядових кандидатів в президенти.

Підсумки майбутніх виборів матимуть велике значення для майбутньої стабільності не лише Афганістану, але і усього регіону.

На сьогодні на території Афганістану перебувають близько 55 тисяч іноземних військових, з яких 33,5 тисячі — американські військовослужбовці. Очікується, що, відповідно з домовленостями між НАТО і урядом Афганістану, основна частина іноземного військового контингенту покине країну до кінця 2014 року і афганські сили безпеки будуть змушені самостійно забезпечувати безпеку і вести боротьбу з озброєною опозицією, у тому числі, з рухом Талібан.

НАТО в Афганістані
НАТО в Афганістані

Досі не визначена доля угоди про безпеку між Афганістаном і США, згідно з якою частина американських сил після закінчення нинішньої місії повинна залишитися в країні. Її підписання США і НАТО оголосили головною умовою для подальшої підтримки 350-тисячних сил безпеки Афганістану.

25 лютого президент США Б. Обама попередив Х. Карзая, що Вашингтон має намір повністю вивести свої війська з афганської території, оскільки нинішнє кабульське керівництво не бажає підписувати цю двосторонню угоду. Обама вже доручив Пентагону підготувати плани виведення контингенту ЗС США до кінця поточного року. Якщо ж угоду буде підписано, то Вашингтон готовий залишити в Афганістані «десятитисячну обмежену місію» радників і інструкторів, які допомагатимуть афганській армії в боротьбі з «Аль-Каїдою» і іншими незаконними збройними формуваннями.

Президент Афганістану Хамід Карзай заявив у відповідь, що не піддасться тиску і не підпише цієї угоди доти, доки США не виконають його умов, що стосуються практичного початку мирних переговорів з Талібаном і припинення операцій американських сил в афганських селах. Він підтвердив це у своєму інтерв'ю, опублікованому в газеті The Washington Post.

«Моя позиція залишається все такою ж: я не можу підписати цю угоду з США без запуску мирного процесу», — заявив Карзай. Він також украй критично відізвався про стосунки між Вашингтоном і Кабулом. За його словами, військова кампанія США, що розпочалася наприкінці 2001 року, не принесла миру в Афганістан. «Збройні сили США не досягли мети, через яку вони, за їх словами, знаходяться тут», — сказав афганський лідер. На його думку, США діють в Афганістані не заради громадян цієї країни в Південно-Західній Азії, а «заради справи, яка дорога самій Америці».

Карзай утруднювався відповісти на питання про те, чи вартувала взагалі американська війна в Афганістані витрачених на неї зусиль. «Не можу дати простої відповіді «так» або «ні». Це дуже складно. Можливо, зможу дати таку відповідь за два або за три роки, за п'ять років, коли не буду такий емоційний», — зазначив президент.

Коли ж у нього поцікавилися, який сигнал він хотів би надати американцям, Карзай відповів: «Народу передайте мої найкращі побажання і вдячність. А уряду США — мій гнів, мій найсильніший гнів».

США і НАТО у свою чергу зазначають, що вони не сподіваються, що цю угоду підпише саме Хамід Карзай. І тому, наполягаючи на проведенні вільних і прозорих виборів в Афганістані, підкреслюють, що з цього питання готові вести переговори з новим президентом країни.

Як заявив Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу А. Ф. Расмуссен, присутність сил НАТО в Афганістані після 2014 року неможлива без підписання афгансько-американської угоди у галузі безпеки. Він також підкреслив, що, не дивлячись на те, що повне виведення іноземних військ з Афганістану небажане, та сили НАТО будуть вимушені покинути територію країни через відсутність правової бази для їх подальшого там перебування.

Таким чином, невизначеність щодо афгансько-американської угоди про безпеку, існуюча реальна загроза безпеці країни з боку Талібану, недотримання владою нейтралітету і повторення масових фальсифікацій, що мали місце на попередніх президентських виборах, можуть відчутно позначитися на розвитку військово-політичної ситуації в країні.