16 вересня 2019

Афганістан: напередодні президентських виборів

Падіння центральної влади у Кабулі створить загрозу безпеці усього регіону Середньої Азії та Близького Сходу

 

Вадим Волохов

Афганістан — це країна гір та легенд. Країна, що розташована на роздоріжжі між Сходом і Заходом й з найдавніших часів є центром торгівлі та міграції. Межує з Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном на півночі, з Іраном — на заході, Пакистаном — на півдні та сході, Китаєм та Індією — на сході (спірні території Джамму і Кашмір). Геополітичне розташування між Південною і Центральною Азією з одного боку, і Близьким Сходом — з іншого давало змогу Кабулу грати помітну роль в економічних, політичних і культурних відносинах між країнами регіону. Це і обумовило бурхливий характер його історії.

Велика Британія у XIX сторіччі тричі намагалась підкорити Афганістан і тричі зазнавала невдачі. Провальною виявилася спроба Радянського Союзу «надати допомогу братерському народу», що коштувало десятки тисяч загиблих з обох боків. На зміну росіянам прийшли війська коаліції на чолі зі США. На сьогоднішній день тривалість війни на території цієї країни сягає майже сорока років.

Певний оптимізм щодо відновлення миру та безпеки в Афганістані був привнесений досить успішними переговорами з рухом «Талібан», що тривали майже рік. Восьмий та дев’ятий раунди переговорів з талібами закінчились опрацюванням проекту «угоди» та погодженням термінів виведення американських військ з території країни.

Певні надії покладалися і на зустріч й переговори президента США Д. Трампа з президентом Афганістану Ашрафом Гані та лідерами Талібану, що мали відбутися 9 вересня ц. р. в його резиденції в Кемп-Девіді, Меріленд. Передбачалося, що це буде завершальний етап переговорного процесу, де президент США уточнить деталі та оголосить перемогу у війні, яка розпочалась ще 11 вересня 2001 року. Себто, Д. Трамп обіцяв покінчити з війною в Афганістані і він свого слова дотримав!

Але 5 вересня у Кабулі неподалік від посольства США пролунав потужний вибух, який перекреслив всі сподівання. Внаслідок самопідриву смертника загинуло 10 і дістали поранення 42 людини. Серед загиблих — сержант першого класу 82-ї повітряно-десантної дивізії Елліс Ортіс. Відповідальність за теракт взяло на себе радикальне крило руху «Талібан».

Відповідальність за теракт 5 вересня ц. р. у Кабулі взяло на себе радикальне крило руху «Талібан» Відповідальність за теракт 5 вересня ц. р. у Кабулі взяло на себе радикальне крило руху «Талібан»
Відповідальність за теракт 5 вересня ц. р. у Кабулі взяло на себе радикальне крило руху «Талібан»

9 вересня президент США повідомив про припинення переговорів з талібами. Все повернулось до того, з чого розпочинали…

Державний секретар США Майк Помпео у своєму інтерв’ю інформаційній агенції CNN заявив, що США припиняють переговори з талібами та поновлять на них свій тиск, надаватимуть військову підтримку афганським урядовим військам «допоки не побачать прихильності до миру з боку талібів».

Воєнно-політична обстановка у Афганістані в 2019 році значно погіршилась. Станом на 1 серпня ц. р. офіційна влада контролювала тільки 35 % території країни. Збройна опозиція контролює 37 % уїздів (15 % в 2018 році), 27 % уїздів знаходяться під «спільним» контролем центральної влади та опозиції.

Регіони під контролем талібів в Афганістані
Регіони під контролем талібів в Афганістані

Влітку 2019 року загинуло 1,2 тис. співробітників силових відомств, серед яких і військовослужбовці США, та було знищено біля 700 бойовиків зі складу збройної опозиції та загонів талібів. Втрати серед мирного населення склали більше 1,5 тис. осіб, які загинули внаслідок бомбових ударів коаліції чи були страчені афганською армією без суду за «співробітництво з бойовиками».

Нескінченна війна та кровопролиття призводить до зростання авторитету талібів як сильного супротивника центральної влади у Кабулі. Протягом останніх двох років тисячі військовослужбовців та співробітників силових відомств перейшли на бік опозиції, переважно до талібів. Збройні сили коаліції та регулярна афганська армія не в змозі ані стабілізувати, ані контролювати ситуацію.

Останнім часом на 65 % збільшилася чисельність особового складу приватних військових компаній, які уклали договори з міністерством оборони США, але і вони не спроможні вплинути на ситуацію й змусити збройну опозицію скласти зброю.

Крім того, слід реально оцінювати поточну ситуацію і розуміти, що у разі виведення американських військ із території Афганістану розпочнеться «ланцюгова» реакція, коли країни Західної Європи будуть змушені або виводити свої війська, або домовлятись з Росією та країнами ШОС (Шанхайська організація співробітництва) та ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) щодо їх участі у конфлікті.

Довідково:

Станом на 1 вересня 2019 року в Афганістані дислокуються 13,6 тис. військовослужбовців ЗС США. Там також перебуває від 2 до 5 тисяч співробітників ЦРУ та біля 16 тис. цивільного персоналу і бійців ПВК, найнятих Пентагоном.

 

Майже два десятиліття військової присутності США в Афганістані
Майже два десятиліття військової присутності США в Афганістані

У такому разі Вашингтон потрапить у досить непросту ситуацію: адже його діяльність виявилася неефективною, а в питанні припинення війни в Афганістані — безпорадною.

Як демонструє досвід всіх попередніх війн, з настанням зими, коли закриті всі гірські перевали, бойова активність помітно спадає. Весна і літо 2020 року стануть переломними і тоді може визначитись не тільки доля Афганістану, але і подальший розвиток ситуації в регіоні.

З падінням центральної влади у Кабулі стрімко набиратимуть обертів такі процеси, як міграція значної кількості біженців, транскордонна злочинність, зростання потоку наркотиків до країн Західної Європи через республіки Середньої Азії та Росію, торгівля зброєю і людьми.

Падіння Кабулу спровокує та активізує діяльність терористичних організацій, наприклад, «Ісламської держави», радикальних рухів в Таджикистані і Узбекистані, зростання антиізраїльских настроїв.

Чинний президент Ісламської Республіки Афганістан Ашраф Гані
Чинний президент Ісламської Республіки Афганістан Ашраф Гані

За інформацією афганській інформагенції AfTAG, президент Афганістану Ашраф Гані 9 вересня заявив, що рух «Талібан» зловживає можливістю примирення. «Ми підготували всі умови для миру, але таліби припустилися помилки, не зрозуміли, що країна не буде підкорятися насильству», — підкреслив А. Гані. Також президент подякував збройним силам та спеціальним службам країни за їх боротьбу, наголосивши, що режим талібів не може повернутись.

12 вересня А. Гані зробив нову заяву, що у разі його перемоги на президентських виборах 28 вересня поточного року, він готовий відновити консультації на всіх рівнях щодо відновлення миру в країні та запросити до участі у них талібів. При цьому А. Гані наголосив, що у Афганістані повинна зберігатися республіканська форма правління, та вкотре виступив проти формування тимчасового уряду, на чому наполягає опозиція.

Довідково:

На президентських виборах 2014 року ще в першому турі виборів переміг Абдулла Абдулла, який випередив Хаміда Карзая на 14 %. Завдяки фальсифікаціям адміністрації президента Х. Карзая, під час другого туру голосування було вкинуто біля 2 млн бюлетенів за Ашрафа Гані. Виник гострий політичний скандал і за посередництва Вашингтона вдалося знайти компроміс: А. Гані став президентом Афганістану, а А. Абдулла був призначений прем’єр-міністром. Згодом А. Гані обдурив А. Абдуллу і не ініціював процес внесення змін до Конституції Афганістану щодо посади прем’єра. За останні два роки авторитет А. Гані дуже помітно похитнувся і залишитись на посаді президента він зможе тільки завдяки махінаціям та підтримці Вашингтону.

 

Афганістан на передодні знакових президентських виборів
Афганістан на передодні знакових президентських виборів

Таким чином, переговорний процес з талібами зупинений, Вашингтон надалі надаватиме підтримку нинішньому афганському режиму та намагатиметься стабілізувати ситуацію в Афганістані. Падіння Республіки Афганістан на чолі із президентом Ашрафом Гані створить реальну загрозу безпеці не тільки сусідів, але й усього регіону Середньої Азії та Близького Сходу.