10 липня 2019

Аналіз загроз національній безпеці Німеччини

Звіт Федерального відомства охорони конституції (BfV) за 2018 рік

 

Сергій Польовик

Для того, щоб усвідомити сучасні особливості міжнародних відносин слід постійно спостерігати за механізмом дії загроз національній безпеці та суб’єктами, що повинні їм протидіяти. По суті, це є запорукою успішності держави, союзів чи блоків, альянсів і навіть цивілізації. Останнім часом безпека держави залежить від віртуальних загроз, кібернетичних війн та створених ними умов доповненої реальності. При цьому усвідомлення чи не усвідомлення своєї історичної ролі лідерів чи очільників держав не принципове за своїм значенням для об’єктивного процесу розвитку громадянського суспільства загалом чи окремих регіонів світу — зокрема.

Боротьба та неоголошені війни є способом реалізації державної політики, спрямованої, насамперед, на об’єкти впливу, якими є інші держави чи блоки. Суттю таких загроз є нав’язування контрагенту своєї волі, створення вигідних для себе умов та тенденцій стосовно розвитку міждержавних відносин. Що ж до загроз національній безпеці, то вони у сучасному світі визначається еволюцією світогляду, геополітикою, оновленими і вдосконаленими формами та засобами.

З огляду на вищезазначене, не може не привертати до себе уваги діяльність відповідних органів ФРН, що опікуються питаннями національної безпеки країни, запобігають нинішнім загрозам, знешкоджують джерела їх походження, вдаючись передусім до верифікації країн, звідки ці загрози можуть надходити.

 

Органом, що відповідає за стан внутрішньої безпеки та своєчасну і ефективну протидію загрозам в Німеччині, є Федеральне відомство охорони конституції (BfV). Це одна з спецслужб, що виконує контррозвідувальні завдання і збирає інформацію про шпигунську діяльність, яка ведеться на території ФРН на користь інших країн. 27 червня ц. р. Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер та керівник BfV Томас Хальденванг оприлюднили документ BfV під назвою «Звіт про захист конституційного ладу, 2018 рік». Традиційно у деталях документ висвітлює поточну ситуацію, що склалася у світі та навколо Німеччини, визначає існуючі чи потенційні загрози для ФРН, вказує на тенденції розвитку політичної ситуації у світі. При цьому визначаються завдання та актуальність розвідувального забезпечення безпеки держави.

Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер та керівник BfV Томас Хальденванг презентують
«Звіт про захист конституційного ладу, 2018 рік»

Назва розділів документу окреслює коло поточних подій і заходів. Зокрема, вже у першому розділі охорона конституції визначається як передумова захисту усієї архітектури безпеки Німеччини та аналізується його чинний механізм та роль у цьому процесі розвідки.

У розділі «Політично мотивований криміналітет» визначається система класифікації загроз, подається їх загальний огляд, класифікуються політично мотивовані злочини екстремістського походження в окремих унікальних проявах.

У розділі «Правий екстремізм» розглядаються загрози, пов’язані з міграцією населення, тенденції у розвитку правого екстремізму, партійні спектри правоекстремістської орієнтації у Німеччині, надається перелік об’єктів спостереження і їх основні характеристики.

Окремим розділом проходить тема охорони конституції у контексті діяльності в Німеччині так званих «Громадян рейху» (Reichsbürger) та «Самоврядовців» (Selbstverwalter). Цій категорії громадян, як загрозі чинній конституції держави, не надали вчасно належної оцінки. Так, вони не визнають конституційного ладу Німеччини, вважаючи його нав’язаним ззовні після 1945 року та таким, що не має права на існування. Водночас, кількість «громадян рейху» сьогодні становить 16 тис. осіб і щороку помітно зростає. Вони вважають німецький рейх станом на 1945 рік легітимним і тому не визнають разом з конституцією законодавства сучасної Німеччини і ніби знаходяться у віртуальному світі та становлять за великим рахунком загрозу для суспільства.

У розділі «Лівий екстремізм» подаються тенденції розвитку цього явища, визначається політичний потенціал окремих особистостей, масштаб поля активних дій прихильників, їхній перелік та характеристики, партійний спектр організацій лівого екстремізму. Окремо вказується на роль Інтернету та соціальних комунікацій в діяльності лівого екстремізму, його можливі і реальні загрози, подається характеристика організацій, що сповідують таку політику, перелік спілок в якості об’єктів для спостереження з боку держави.

Також виділені в окремий розділ ісламізм та ісламський тероризм. Подається загальний огляд цього явища, перелік організацій та їх потенціальні загрози, аналізуються міжнародні конфлікти в контексті їх впливу на безпеку Німеччини. Розглядається також, яку саме загрозу можуть становити прихильники течії ісламу — салафізму, який не допускає включення світського у ісламське вчення. Приділяється увага антисемітизму в ісламі як загрозі для конституційного ладу Німеччини. Також серед найбільш активних організацій ісламського тероризму, визначені такі як, зокрема, «Ісламська держава», «Аль-Каїда», «Хизбулла». Вони вважаються основними об’єктами для спостереження тощо.

Звертається увага на екстремістську діяльність іноземців, що складає небезпеку для конституційного ладу, щоправда, за винятком ісламізму. До такої групи небезпек віднесена діяльність, зокрема, Робітничої партії Курдистану, «Революційного народно-партійного визвольного фронту», «Правого екстремізму Туреччини».

Звіт про захист конституційного ладу Німеччини, 2018 рік

У окремий розділ виноситься шпигунська та інші види розвідувальної діяльності, зокрема, у кіберпросторі. Визначені виміри та параметри таких загроз, основні їх учасники. Спецслужби Росії і Китаю оцінюються за наступними параметрами: цільові області та пріоритети збору інформації; методологія збору інформації; кібернетичні атаки; потенціал їх загроз. У огляді проаналізовані існуючі та потенційні загрози від діяльності спеціальних служб інших держав, зокрема розглядається їх структура та завдання, що виконуються ними в Німеччині.

Приділено увагу такому явищу, як проліферація, тобто намагання здійснити несанкціоноване розповсюдження засобів масового ураження. Визначені також потенційні об’єкти агентурного проникнення у Німеччині для спецслужб країн, що релевантно ставляться до спроб розповсюдження елементів та засобів атомного, хімічного, бактеріологічного ураження.

Системним захистом економіки Німеччини передбачається протидія спробам ворожих спецслужб отримати доступ до новітніх німецьких наукових досягнень та технічних розробок. З метою захисту економіки та інтересів держави у ФРН розроблена «Ініціатива захисту економіки», в рамках якої передбачається створення окремих установ для спільних дій держави та зацікавлених підприємств. Інформація щодо такої ініціативи викладена у відкритий доступ в Інтернеті.

З метою профілактики та інформування населення у розділі «Розслідування та затримання» подані статистичні дані про наслідки діяльності органів прокуратури, зокрема, арешти та винесені вироки за шпигунство.

У розділі «Методологічні засади діяльності закордонних розвідувальних служб» визначені способи отримання інформації спецслужбами у Німеччині. Серед них: використання легальних резидентур, отримання офіційної інформації з використанням посад прикриття, здійснення діяльності спецслужб та керівництво агентурою з території своїх країн, використання офіційних поїздок співробітників керівного складу спецслужб Німеччини для отримання важливої інформації, отримання інформації із соціальних мереж, використання співробітників німецьких спецслужб, які тривалий час перебувають за кордоном у справах та втратили надійну легалізацію, використання закордонних ЗМІ, «мозкових центрів» та соціальних мереж для поширення інформації, що може впливати на процеси у політичному житті та прийняття відповідних рішень країни зацікавлення; здійснення шпигунських операцій з використанням сучасних технічних засобів; вживання заходів з розвідки засобів телекомунікації державних органів влади Німеччини; кібернетичні атаки; заходи іноземних спецслужб у сферах державної зовнішньої політики, безпеки, економіки та фінансів, а також оборони та систем озброєння; постійне ускладнення шкідливих програм для ураження об’єктів у Німеччині, зростання їх ефективності; прямі закордонні інвестиції в економіку Німеччини, що можуть призвести до небажаного прихованого витоку чутливої інформації.

У звіті є також розділ про захист таємної інформації та протидію несанкціонованому доступу до таємниці, порядок перевірки осіб для надання їм відповідного доступу до інформації з обмеженим доступом. Також визначений комплекс заходів з перевірки осіб та з забезпечення високого рівня безпеки інформації державного рівня, встановлені рівні безпеки для осіб, які підпадають під перевірку.

Приділено увагу протидії деструктивним спробам розвитку саєнтології у Німеччині, подається історичний аспект виникнення такого явища, його структура, організації, окремі представники, тенденції та вірогідні загрози.

 

Німецьке видання Bild у статті від 30 червня ц. р. звертає увагу, що всі розділи документу викладені у зручній для читача формі, супроводжуються схемами, підкріпляються фактами та відомостями, що доповнюють розділи. Зазначається, що звітом робиться суттєвий внесок у визначення масштабів загроз для держави та суспільства.

Видання Bild зазначає, що Відомство охорони конституції надає об’єктивні оцінки сучасним та перспективним загрозам. Зокрема, що атаки спеціальних служб інших країн постійно оновлюються і переходять у цифровий формат, а такі напади зафіксовані вже навіть стосовно міжнародних організацій. У документі BfV робиться висновок, що широкий спектр подій, серед яких вбивства, фінансові махінації, кібернетичні атаки, визначає стан загрози для Німеччини з боку спеціальних служб інших країн як підвищений.

У звіті BfV вперше згадується чотири країни, які, за оцінкою відомства, становлять найбільшу загрозу для конституційного ладу Німеччини. Це — Росія, Китай, Іран та Туреччина. Оскільки Росія та Китай входять до переліку найбільших геополітичних потуг світу, обґрунтування загроз, що виходять від них для Німеччини, можуть бути цікавими й для України.

 

Росія

Ця держава, зазначає видання Bild, має повний комплект спеціальних служб, а саме: відомство, що відповідає за внутрішні загрози — Федеральну службу безпеки (ФСБ), таємну службу зовнішнього призначення — Службу зовнішньої розвідки (СВР) та зовнішню військову розвідку — ГРУ.

Німецьке видання повідомляє, що для забезпечення вищого політичного керівництва Росії розвідувальною інформацією працює 400 тис. осіб. Далі наголошується, що окрім традиційного шпигунства ці особи намагаються впливати в Німеччині на суспільну думку, формуючи позитивне враження стосовно Росії. Необхідність таких зусиль росіян щодо Німеччини не випадкова, бо обумовлена, серед іншого, суттєвими іміджевими втратами Росії внаслідок невдалого замаху її диверсантів на життя подвійного агента Сергія Скрипаля. Як відомо, цей колишній агент ГРУ працював одночасно на британську розвідку МІ6. Він та його дочка уціліли, оскільки замах не вдався. Інформація про подію та про безпосередніх її фігурантів була оприлюднена, що негативно позначилося на репутації російських спецслужб загалом та призвело до погіршення офіційних відносин Росії з іншими державами. З Німеччини, зазначає видання, було вислано чотирьох російських дипломатів.

Росія також вдається до диверсій в галузі цифрових технологій. Зокрема, штаб-квартиру НАТО та ОБСЄ минулого року атакували комп’ютерні хакери, які завдали шкоди програмному забезпеченню. У квітні 2018 року, повідомляє Bild, у Гаазі заарештували чотирьох агентів ГРУ, які намагалися за допомогою бездротової локальної сітки WLAN підключитися до мережі Організації із заборони хімічної зброї та викрасти її дані. Видання нагадує, що ще 2017 року на урочистостях з нагоди 100-річного ювілею з дня заснування Головного розвідувального управління ГШ Росії В. Путін заявив, що кожен з агентів ГРУ «все робить в ім’я Росії та нашого народу», та наголосив, що він особисто знає їх потенційні можливості, включно з тими, що призначені для проведення спеціальних операцій.

 

Китай

У згаданому «Звіті про захист конституційного ладу у 2018 році» вказується, що китайські спеціальні служби піклуються перш за все про подальше зміцнення влади Комуністичної партії Китаю.

У самій Німеччині за допомогою спецслужб Китай прагне якомога більше дізнатися про її наукові та економічні досягнення. Широкого вжитку набуло словосполучення «економічне шпигунство». Мета Китаю — стати глобально домінуючою у промисловості нацією. Для цього китайці посилюють свою активність, зокрема, й у Німеччині, цікавлячись підприємствами середнього бізнесу, що використовують нові технології. Нерідко вони просто намагаються скуповувати такі технології.

У дослідженні також повідомляється про явище промислового шпигунства. Зокрема, інформація про освіту і військову підготовку чи реальний стан збройних сил Німеччини (Бундесверу) так само цікавить китайських розвідників, як і внутрішня інформація з ЄС чи відомості щодо торговельного конфлікту зі США.

Описується і тактика дій Китаю за кордоном. Зокрема, через посольства Китаю в країнах акредитації офіційні дипломати намагаються встановити контакт з неурядовими організаціями, підприємствами бізнесу та об’єднаннями громадян. Як правило, об’єкт зацікавленості не усвідомлює, що має справу з китайським агентом, констатує Bild.

 

Туреччина

У згаданому звіті також вказується, що «Організація національної розвідки Туреччини» (МІТ), розпочинаючи з 2017 року, підпорядковується безпосередньо президенту країни, тобто Р. Ердогану. Близько 9 тис. співробітників відомства протистоять насамперед угрупованням, які Туреччина вважає екстремістськими чи терористичними. На особливому рахунку перебуває Робітнича партія Курдистану, яка в Туреччині вважається терористичною організацією, а також Рух ісламського проповідника Ф. Гюлена, який, на думку турецького керівництва, причетний до путчу 2016 року. BfV відзначає, що МІТ також може викрадати людей, як це чинили її агенти, викрадаючи вірогідних прихильників цього проповідника. За офіційними повідомленнями міністерства внутрішніх справ Туреччини, йдеться орієнтовно про понад 100 осіб приблизно з 20 країн.

Оскільки у Німеччині постійно мешкає чимала кількість турків, то Р. Ердоган вважає, що це може забезпечити Туреччині міцні позиції у такій поважній європейській країні. Тому турецька спеціальна служба звертає увагу на можливі чи фактичні випадки расизму, ісламофобії та прояву ненависті до турків у Німеччині, що відвертає увагу населення Туреччини від своїх внутрішніх проблем.

Оскільки у Німеччині існує чимало турецьких організацій, то для національної розвідки Туреччини неважко добувати необхідну інформацію. Одним з найбільш наближених до урядових кіл у Німеччині вважається Турецько-ісламський союз у справах релігій (DITIB). Згідно зі звітом BfV, цей союз свідомо позиціонує себе поміркованим та намагається демонструвати зменшення інтенсивності зв’язків з Туреччиною.

 

Іран

Згідно з BfV, у Європі є чимало свідчень про активізацію державного тероризму іранського походження. Відповідальність за це покладається на Міністерство інформації і національної безпеки Ірану (MOIS). Протягом 35 років його найважливішим завданням є розвідка та нейтралізація супротивників іранської влади. У Німеччині під наглядом MOIS знаходяться іранські опозиційні групи, і як зазначає Bild «не тільки вони».

Іран сьогодні конфліктує з Ізраїлем, повідомляючи час від часу, що готовий знищити цю єврейську державу. Тому навіть у Німеччині MOIS веде спостереження за проізраїльскими та проєврейськими особами.

MOIS — не єдина така спеціальна служба Ірану, нагадує видання. Сили спеціальних операцій КВІР («підрозділ Аль-Кудс») — військове бойове формування Ірану для дій за кордоном. У березні 2018 року, зазначається у звіті, один іранець з числа членів цієї організації був засуджений у німецькому Франкфурті-на-Майні на сім років ув’язнення за спробу провезти на територію країни машину для друку фальшивих грошей.

 

Отож вищезгаданий звітний документ Федерального відомства охорони конституції Німеччини грунтовно проаналізував діяльність та окреслив перспективу контррозвідувального забезпечення державної стабільності, визначив існуючі та можливі загрози, вказав на ті країни, з яких надходить серйозна загроза. Документ змістовний і за своєю методологією цікавий для широкого кола фахівців, що опікуються національною безпекою та вивчають діяльність різних спецслужб.