10 червня 2013

«Арабська весна 2013». За ким подзвін…

Події «арабської весни», що охоплюють країни Близького Сходу та Північної Африки вже близько трьох років, призводять до все більш негативних наслідків як в регіональному, так і світовому масштабах. Зокрема, зберігається перманентна напруженість в Єгипті, Тунісі та Лівії, загострюється збройне протистояння в Сирії, поширюються соціально-політичні заворушення на інші райони Африки, Близького Сходу, а відтепер уже і Чорноморський регіон, Центральну Азію та мусульманські райони Російської Федерації.

Хронологія «Арабської весни»
Хронологія «Арабської весни»
http://www.itar-tass.com/g55/546.html

Так, у травні ц. р. під впливом подій в Сирії відновилось збройне протистояння між прихильниками та супротивниками сирійської влади в Лівані. Найзапекліші сутички, що супроводжуються жертвами з обох сторін, тривають у лівійському місті Тріполі.

Хто б міг подумати, що найбільший табір анархістів в Європі збереться в Туреччині. Гасла суцільно анархічні і соціалістичні
Хто б міг подумати, що найбільший табір анархістів в Європі збереться в Туреччині. Гасла суцільно анархічні і соціалістичні
http://arktal.livejournal.com/

В цей же час, наприкінці травня — на початку червня ц. р., загострилась ситуація в Туреччині, де масовими акціями протесту опозиція вимагає відставки прем’єр-міністра Туреччини Р. Ердогана, звинувачуючи його у тоталітаризмі та проведенні політики ісламізації країни. Загалом, безлад спостерігався щонайменше у 70 турецьких містах. Під час розгону поліцією мітингів та демонстрацій поранення дістали понад дві тисячі осіб і близько трьох тисяч осіб було заарештовано.

Подіями у Туреччині та, зокрема, Близькосхідного регіону, стурбовані провідні країни світу а також міжнародні організації, в т. ч. Європейський Союз, що звинувачує Анкару у надмірному застосуванні сили проти демонстрантів, нагадуючи, що це не лише суперечить європейським демократичним принципам, а й може перешкодити європейській інтеграції турецької держави.

 

Карта областей Киргизстану
Карта областей Киргизстану
http://ondosug.com/

Події «арабської весни» опосередковано впливають і на країни Центральної Азії, де активізувалися місцеві опозиційні сили, різного штибу екстремістські рухи. Посилилося політичне протистояння в Узбекистані, відновилися акції протесту на півдні Киргизстану, невдоволена чинною владою частина населення гірських районів Таджикистану, яка підтримує таджицьку опозицію.

Зокрема, на початку червня ц. р. масово протестували представники киргизької опозиції та місцевого населення Іссик-Кульської і Джалал-Абадської областей Киргизстану. Як у першому, так і у другому випадках учасники акцій вимагали відмінити угоди з іноземними компаніями щодо розробки киргизького родовища золота Кумтор, які не враховують інтереси місцевого бізнесу та робітників. Під час виступів опозиція у Джалал-Абадській області Киргизстану захопила приміщення обласної державної адміністрації, ініціювала обрання нового керівництва області та міста.

Карта Таджикистану із зазначенням району проведення спецоперації в місті Хорог Гірно-Бадахшанської автономної області
Карта Таджикистану із зазначенням району проведення спецоперації в місті Хорог Гірно-Бадахшанської автономної області
http://www.itar-tass.com/g57/2646.html

Намагаючись запобігти подальшому розвиткові негативних подій, керівництво цих центральноазіатських країн посилює боротьбу з тероризмом. Наприклад, в травні ц. р. у східних районах Таджикистану та на території Гірно-Бадахшанської автономної області відбулися комплексні контртерористичні навчання таджицьких силових структур «Захист-2013», до яких залучалася бронетанкова техніка, артилерія та бойові вертольоти.

 

Останнім часом аналогічні проблеми, схоже, визрівають і у Російській Федерації, де на початку поточного року активізувалася діяльність ісламських екстремістів на Північному Кавказі. Так, за три перших місяці 2013 року на території Північно-Кавказького федерального округу Росії було зафіксовано понад 120 злочинів терористичного характеру, в т. ч. 15 підривань та 35 обстрілів. Об’єктами злочинних нападів стали співробітники правоохоронних органів, представники влади, підприємці.

Хаос на Північному Кавказі
Хаос на Північному Кавказі
http://www.aif.ru/society/article/54367

У квітні – травні ц. р. ситуація на Північному Кавказі ще більш загострилася. Фактично майже щодня трапляються бойові зіткнення підрозділів силових структур РФ з бойовиками і втрат зазнають обидві сторони. Найбільш резонансний характер мали терористичні акти в Махачкалі, а саме: вибухнули два заміновані автомобілі 20 травня ц. р. (загинули 4 та отримали поранення 46 осіб) та підірвався терорист-смертник 25 травня ц. р. (загинули 2 особи та отримали поранення 15 осіб). Лише у травні ц. р. через напади і теракти кількість вбитих та поранених перевищила аналогічні показники всього першого кварталу поточного року.

Епіцентр арабської весни перемістився в Сирію
Епіцентр арабської весни перемістився в Сирію
http://www.pukmedia.com

Більшість експертів прямо пов’язують загострення ситуації на Північному Кавказі як із внутрішніми проблемами регіону (нагромадження соціально-економічних проблем у місцевого населення, міжнаціональні суперечності, боротьба між кланами тощо), так і з впливом процесів ісламізації країн Близького Сходу та Північної Африки. Так, прихід до влади ісламістів (зокрема, представників руху «Брати мусульмани») в Єгипті і Тунісі, посилення позицій радикальних ісламських угруповань у Лівії та участь ісламських терористів у збройній боротьбі в Сирії і інших країнах, активізує ісламістські організації та поширює радикальні настрої і на території російського Північного Кавказу. При цьому головна мета екстремістських організацій в регіоні — побудова єдиної ісламістської держави, Кавказького Халіфату.

Ідеї ісламського радикалізму поширюються також в центральних регіонах Росії — Татарстані та Башкортостані. Про це свідчить збільшення кількості ісламістських організацій на їх території, які набувають все більшої популярності серед мусульманського населення регіону, особливо у молоді. Від суто просвітницько-релігійної діяльності ці організації поступово переходять до більш активних дій, в т. ч. до проведення масових акцій під радикальними ісламістськими гаслами, до нападів на місцевих релігійних діячів — прихильників федерального центру.

У Татарстані почав відкрито виходити з підпілля ісламістський рух
У Татарстані почав відкрито виходити з підпілля ісламістський рух
http://rusinform.ru/index.php?newsid=640

У Татарстані найбільш активні позиції у Татарського Громадського Центру, «Міллі меджлісу», «Іттіфаку», а також Союзу татарської молоді «Азатлик» («Свобода»), що виступають за захист прав мусульман регіону та відокремлення Татарстану від Росії. З 2010 року спостерігається активне зрощування татарських націоналістів з ісламськими фундаменталістами.

Основними ж радикально-націоналістичними організаціями Башкортостану, що виступають проти Росії, є Виконком Всесвітнього Курултаю башкир, Татарський громадський центр Башкирії, а також молодіжне угруповання «Кукбуре». При цьому відбувається зближення радикальних татарських та башкирських організацій на антиросійській основі.

За оцінкою російських спецслужб, незважаючи на відсутність відкритого збройного протистояння в регіоні, ситуація у мусульманських районах Поволжя набагато складніша, ніж на Північному Кавказі. Причиною цього є потужний потенціал ісламських рухів Татарстану та Башкортостану. Вони більш згуртовані, посилаються у своїй діяльності на історичне державницьке минуле (зокрема, Казанське та Башкирське ханства) та економічні можливості регіону.

На погляд російських експертів, в контексті наведених проблем найбільшу небезпеку для Росії становить поширення ультра-радикальної ісламістської течії — ваххабізму — в мусульманських та інших районах Російської Федерації. Так, до 2013 року ваххабіцькі общини були створені практично в усіх регіонах РФ. При цьому найбільше ваххабізм поширився у Дагестані, Кабардино-Балкарії, Інгушетії, Чечні, Мордовії, Татарстані та Башкортостані. Посилення активності ваххабітів спостерігається також у Ставропольському краї та Північній Осетії, Астраханській, Саратовській, Оренбурзькій, Пензенській, Нижегородській, Ульяновській та Самарській областях Росії.

Ваххабіти успішно працюють із молоддю
Ваххабіти успішно працюють із молоддю
http://topwar.ru/

На сьогоднішній день ваххабіти успішно працюють з населенням (особливо з молоддю), грамотно використовують у своїх цілях прорахунки державницьких структур та нейтралізують вплив традиційних мусульман, в т. ч. шляхом фізичного усунення їх духовних лідерів. Також ваххабіцькі структури зрощуються з чиновниками та правоохоронними органами, дістаються навчальних і культурних закладів. Загальна пропагандистська діяльність ваххабітів суттєво змінюється, переходячи від суто релігійної агітації до закликів негайного збройного джихаду проти Росії.

Негативно на ситуацію в Поволжі впливає обстановка в Центральній Азії. Адже територіально ці два регіони (де в чому зі схожими цивілізаціями) розташовані неподалік. В даному контексті треба сподіватися на посилення нестабільності в Центральній Азії після виведення до кінця 2014 року Міжнародних сил з Афганістану. Це матиме деструктивні наслідки також і для Татарстану та Башкортостану, а також інших мусульманських регіонів Росії, в т. ч. Північного Кавказу.

Крім того, окремим механізмом перенесення подій «арабської весни « з Близького та Середнього Сходу до Росії служитиме участь бойовиків з мусульманських районів Російської Федерації у збройному конфлікті в Сирії. В цьому плані диверсійно-терористична діяльність ісламських екстремістів на Північному Кавказі може бути одним із актів помсти Російській Федерації за її підтримку режиму Б. Асада, і одночасно засобом відволікання уваги та зусиль росіян від сирійського конфлікту.

 

Критичний характер наведених вище загроз для національної безпеки Росії визнається як керівництвом силових структур Російської Федерації і незалежними неурядовими організаціями РФ, що спеціалізуються у безпековій галузі, так і іноземними країнами.

Зокрема, наприкінці травня ц. р. прес-центр Північного регіонального прикордонного управління ФСБ Росії виступив з заявою щодо підвищення диверсійно-терористичних загроз на території Південного та Північно-Кавказького федеральних округів Російської Федерації. При цьому зауважувалося, що ісламські бойовики таємно прибувають до Росії з інших країн. І це вже набуває системного характеру.

Ідель-Урал від Астрахані до Тюмені, від Самари до Новосибірську – такою уявляють свою державу татарські національності
Ідель-Урал від Астрахані до Тюмені, від Самари до Новосибірську – такою уявляють свою державу татарські національності
http://ttolk.ru/?p=13462

Загроза поширення ісламізму у Російській Федерації була визнана також і під час проведення круглого столу на тему «Ісламізм та національна безпека Росії «, який ініціювала спілка воєначальників РФ 22 травня ц. р. у Москві. Голова спілки генерал-армії А. Куліков стверджував, що необхідно розробити спеціальну програму протидії зазначеному явищу.

Враховуючи всі наведені обставини, у травні ц. р. Міністерство закордонних справ Великобританії порадило британським громадянам відмовитись від поїздок до Чечні, Дагестану, Інгушетії, Північної Осетії, Карачаєво-Черкесії та Кабардино-Балкарії, а також низки районів Ставропольського краю РФ саме через підвищення терористичної загрози на тамтешніх територіях.

Дислокация войск Северо-Кавказского военного округа и Каспийской флотилии
Дислокація військ Північно-Кавказького військового округу та Каспійської флотилії
http://www.tipologic.narod.ru/doc_carta_skvo.htm

Російська сторона, посилюючи протидію поширенню ісламського екстремізму в Російській Федерації, основні свої зусилля зосередила на двох основних напрямках. А саме: на шляху з Середземно-Чорноморського регіону до Північного Кавказу, і з Центральної Азії — до Поволжя. На першому напрямку триває нарощування угрупування військ Північно-Кавказького військового округу ЗС РФ, який відіграє особливу роль у системі гарантування безпеки Російської Федерації. Це підтверджує зосередження на Північному Кавказі найбільш потужного угрупування Збройних сил Росії у складі двох загальновійськових армій, які прикривають Чорноморський та Каспійський сектори. Крім того, в регіоні знаходяться значні сили МВС та ФСБ Росії, включаючи підрозділи Прикордонної служби. Для оснащення такого угрупування в пріоритетному порядку виділяються сучасні види озброєння та військової техніки, в т. ч. танки, бронетранспортери, артилерійські системи, найновіші ударні вертольоти та бойові літаки.

А у зв’язку з розширенням зони нестабільності на Близькому Сході, зокрема, загостренням збройного конфлікту в Сирії, Росія намагається створити «передовий рубіж» захисту своїх інтересів та безпеки, посилюючи тим самим російську військову присутність в регіоні. Так, за рішенням керівництва РФ, передбачається відновити Середземноморську ескадру Військово-морського флоту Росії, яка знаходитиметься в Середземному морі на постійній основі.

5-та Середземноморська ескадра ВМФ Росії
5-та Середземноморська ескадра ВМФ Росії
http://ruskline.ru/opp/

З початку 2013 року, в рамках виконання такого рішення, в східній частині СЗМ знаходиться міжфлотське угруповання бойових кораблів ВМФ РФ з завданням надавати підтримку режиму Б. Асада в Сирії, якого російська сторона вважає головною опорою своїх позицій в регіоні, а також чинником протидії ісламському екстремізму.

Щоправда, через нестачу сил та засобів у Чорноморському флоті, для виконання цього завдання, комплектування загону бойових кораблів ВМФ Росії у Середземному морі зараз здійснюється як за рахунок кораблів ЧФ РФ, так і за допомогою інших флотів Російської Федерації, в т. ч. — Північного, Балтійського та Тихоокеанського. Однак, з огляду на зростання значення Середземно-Чорноморського регіону для інтересів Росії, у подальшому планується оснащувати новою корабельною технікою перш за все Чорноморський флот. Так, найближчим часом на озброєння ЧФ РФ має прийняти до 10 новий бойових кораблів та 6 підводних човнів.

До того ж, враховуючи непоступливість України в питанні переозброєння Чорноморського флоту в Криму, а також фактичну неможливість повноцінно виконувати нові завдання російського флоту з української території, передбачається прискорити заходи з розвитку Новоросійської бази ЧФ РФ на узбережжі Російської Федерації. Ці плани підтвердив міністр оборони Росії С.Шойгу під час свого візиту до Новоросійська в травні ц. р. Зважаючи на надзвичайну важливість цього питання для Росії, процес реалізації зазначених планів на особливому контролі уряду Російської Федерації. При цьому, вперше за останні 20 років першочергова увага російської сторони приділяється базуванню ЧФ РФ саме на території Росії, а не в Севастопольській ВМБ, якій відтепер відводиться другорядна, допоміжна роль.

Нарукавний знак військовослужбовців 201-ї російської військової бази в Таджикистані
Нарукавний знак військовослужбовців 201-ї російської військової бази в Таджикистані
http://wikimapia.org/

Своєю чергою, пріоритетні зусилля Росії в протидії витокам екстремізму з Центральноазіатського регіону безпосередньо докладаються для зміцнення Організації Договору про колективну безпеку, нарощування російської військової присутності в країнах Центральної Азії. Російська сторона зміцнює сили Центральноазіатського регіону колективної безпеки, прагне встановити повний контроль над керівними органами ОДКБ, створити розвідувальний та авіаційний компоненти Організації, а також об’єднати її сили на зразок ОЗС НАТО.

Досягнуті також домовленості щодо продовження термінів дислокації російської військової бази в Таджикистані, ведуться переговори щодо передачі Росії другого військового аеродрому в Киргизстані (в найбільш проблемному районі на півдні країни) та об’єднання всіх російських об’єктів на киргизькій території в рамках єдиної військової бази ЗС РФ.

 

Слід очікувати подальшого поширення різноманітних форм проявів «арабської весни»
Слід очікувати подальшого поширення різноманітних форм проявів «арабської весни»

Та як показує світовий досвід, соціальні заворушення серед населення країни, зокрема, виступи ісламських екстремістів не можуть бути швидко усунені лише за допомогою військової сили. Отож, слід очікувати на подальше поширення різних форм проявів «арабської весни» у вищезгаданих країнах, в т. ч. у Російській Федерації. Це вимагатиме від їх урядів застосування всіх наявних ресурсів для збереження у своїх руках влади, що підвищуватиме загрозу виникнення ланцюгової реакції нових криз та соціальних конфліктів.