23 серпня 2018

США та Європа — партнери чи противники?

Об’єктивний погляд на відносини сторін

Зустріч президента РФ В. Путіна та Федерального канцлера ФРН А. Меркель 18 серпня ц. р. стала приводом для чергової хвилі масштабних інсинуацій різного роду ЗМІ, політиків та експертів, як у Росії, так і на Заході та в Україні. Так, стверджується про ніби то об’єднання Москви і Берліну у спільній боротьбі проти США та, навіть, формування російсько-європейського альянсу на антиамериканській основі.

Причинами таких тенденцій називаються «радикальні» зміни політики Вашингтону у відношенні Європи, які були здійснені президентом США Д. Трампом та «підірвали» партнерські стосунки сторін. Насамперед в цьому плані відмічаються рішення Д. Трампа щодо припинення переговорів про створення трансатлантичної зони вільної торгівлі між США та ЄС, підвищення ввізних мит на європейські товари, а також ультимативні вимоги до країн-членів НАТО стосовно підвищення військових витрат до 2 % від ВВП вже у 2019 році.

Крім того, робиться акцент і на інших діях США, які ніби то суперечать європейським інтересам, а саме: посилення санкцій проти Росії, що завдає економічних збитків країнам ЄС, нав’язування Європі американського скрапленого газу (СПГ, який непотрібен їй і дорожчий за російський), а також погрози введення санкційних обмежень у відношенні учасників проекту «Північний потік-2».

Окремі заяви президента США викликають занепокоєння в Європі та обурення європейських політиків

У наведеному контексті широко коментуються окремі заяви президента США, які мають емоційний, не виважений, а подекуди і брутальний характер, і викликають занепокоєння в Європі та обурення європейських політиків. Так, з часу приходу Д. Трампа до влади на початку минулого року найбільш негативний резонанс надавався його словам щодо можливості виходу США із НАТО, односторонніх витрат Америки на забезпечення безпеки Європи, а також нечесності дій ЄС на американському ринку.

Особлива увага приділяється проблемам у відносинах між США та ФРН, як фактичним лідером Європейського Союзу. Зокрема, прикладом цього став інформаційний та політичний скандал, який був розпалений російськими та німецькими ЗМІ довкола заяви Д. Трампа в липні ц. р. щодо ФРН, як «заручниці» Росії, а також звинувачень на адресу Берліну, який «розраховує на захист від Москви, однак укладає з нею масштабні угоди по нафті та газу і щорічно сплачує їй мільярди доларів».

Водночас інспірується питання необхідності «адекватної відповіді» Європи Сполученим Штатам. Для цього активно розповсюджуються заяви європейських політиків популістської спрямованості з критикою дій Вашингтону та різноманітними «гучними» пропозиціями на кшталт об’єднання зусиль країн ЄС для стримування США, створення власної європейської армії, відмови від американського долара або заснування незалежної від США платіжної системи тощо.

 

…Росія намагається сформувати громадську думку про виникнення «глибокої кризи» у стосунках між США та Європою…

Все це є елементами інформаційної кампанії Росії та проросійських і антиамериканських сил в Європі та Україні, які намагаються сформувати громадську думку про виникнення «глибокої кризи» у стосунках між США та Європою, яка начебто вже переростає у протистояння сторін у політичній, економічній та безпековій сферах. Виходячи з цього стверджується про «наближення розпаду НАТО» та «наміри США вивести свої війська з Європи», що має спонукати європейські країни до пошуку інших партнерів, у т. ч. для спільного захисту своїх інтересів перед Вашингтоном.

Насамперед серед таких партнерів Європи називається Росія, чим і пояснюється «покращання» відносин між Москвою та провідними європейськими лідерами, яке ніби то відбувається протягом останнього часу. А з подібної сентенції вже робиться висновок про те, що Європа готова «здати» Україну на користь відновлення повноцінної співпраці з Росією.

Нажаль, такі погляди розділяє і частина українських політиків та експертів, які займають проросійські позицій, знаходяться під впливом російської пропаганди або просто не розбираються в ситуації, однак дозволяють собі публічно демонструвати своє бачення розвитку подій. З огляду на небезпечність поширення таких думок, які підривають стійкість України у її протистоянні з Росією, вважається за доцільне подивитися на справжній характер відносин між США та Європою, який має зовсім інший вигляд, ніж це намагається показати Москва та її сателіти.

 

На стратегічному рівні євроатлантичне партнерство залишається без змін та як і раніше постає «наріжним каменем» Західного світу

Так, політика Д. Трампа дійсно призвела до погіршення відносин між США та Європою і саме з наведених вище причин. Разом з тим, нинішні проблеми у стосунках сторін мають виключно ситуаційний характер і здебільшого пов’язані з імпульсивними, популістськими та не до кінця продуманими діями президента США, що є наслідком особливостей його менталітету. На стратегічному рівні євроатлантичне партнерство залишається без змін та як і раніше постає «наріжним каменем» Західного світу.

Зокрема, свідченням цього стали результати Брюссельського саміту НАТО 11–12 липня ц. р., які показали збереження єдності США та інших членів Альянсу з основних питань розвитку та діяльності організації. Так, була підтверджена непорушність ключового принципу НАТО щодо колективної оборони, задеклароване спільне ставлення до Росії як країни, що проводить агресивну зовнішню політику та кидає виклик Альянсу, а також прийняті конкретні рішення стосовно подальших кроків зі зміцнення Північноатлантичного союзу та протидії загрозам з боку Москві. При цьому країни-члени НАТО підтвердили свої зобов’язання про збільшення оборонних витрат, незважаючи на попередні суперечності з даного питання.

Водночас США нарощують власні зусилля зі стримування Росії в Європі та продовжують відігравати головну роль у цьому питанні. Так, новий воєнний бюджет США на 2019 фінансовий рік передбачає виділення на згадані цілі 6,5 млрд дол. США, що на 1,7 млрд доларів більше, ніж у поточному році. З них 3,2 млрд дол. США буде витрачено на посилення американської військової присутності в Європі, в т. ч. модернізацію військових баз та розгортання інших об’єктів.

Зокрема, триватиме розвиток інфраструктури авіабази Емарі в Естонії, де планується розмістити штурмовики А-10 та винищувачі ВПС США, в т. ч. новітніх типів F-22 і F-35. Поряд з цим, на базі буде розгорнута навчальна інфраструктура Командування Сил спеціальних операції ЗС США. Реконструкція злітно-посадочних смуг, паливозаправних станцій та інших об’єктів планується також і на угорській авіабазі Кечкемет, словацькій — Малакі та норвезькій — Рігге. Як і в Естонії, там також будуть базуватись штурмовики та винищувачі американських ВПС, а в Угорщині ще і стратегічні літаки військово-транспортної авіації С-5.

Крім того, плани Пентагону передбачають розширення авіаційних складів з технікою, обладнанням та запасними частинами на німецькій авіабазі Рамштейн та британській — Ферфорд. За рахунок цього будуть підвищені можливості оперативного розгортання ВПС США в Європі.

Військова присутність США в Європі

 

Зустріч президента США Д. Трампа та голови Єврокомісії Ж.-К. Юнкера 25 липня ц. р. у Вашингтоні

Незважаючи на існуючі проблеми, у конструктивному руслі залишаються також і відносини між США та ЄС. Так, за результатами зустрічі Д. Трампа та голови Європейської комісії Ж.-К. Юнкера 25 липня ц. р. у Вашингтоні була досягнута згода щодо нормалізації ситуації довкола американських мит на європейську металургійну продукцію. Водночас сторони висловили наміри продовжити роботу над зниженням митних бар’єрів та розширенням торговельно-економічного співробітництва в сферах надання послуг, а також хімічної, фармацевтичної, медичної та сільськогосподарської продукції. Для цього передбачається створення виконавчої експертної групи. Згідно з досягнутими між США та ЄС домовленостями, під час переговорів додаткові митні обмеження вводитись не будуть.

Важливим підсумком переговорів стала домовленість сторін щодо поглиблення стратегічної співпраці в енергетичній сфері. Зокрема, в країнах ЄС передбачається спорудження до нових 12 терміналів для прийому та регазифікації американського СПГ (на сьогодні в Європі вже діє 21 такий термінал). За заявою Д. Трампа, яка була підтримана Ж.-К. Юнкером, вирішення даного питання сприятиме диверсифікації поставок газу до Європи та зниженню її енергетичної залежності від Росії.

Тим самим були повністю знівельовані ствердження Москви про негативне ставлення ЄС до планів США збільшити обсяги поставок американського скрапленого газу на європейський ринок. Свідченням цього є також факт внесення до коаліційної угоди між правлячими партіями ФРН спеціального положення щодо спорудження двох терміналів по прийому СПГ на німецькому узбережжі Балтійського моря.

До речі, в липні ц. р. за результатами зустрічі Д. Трампа та А. Меркель на полях саміту НАТО був відкритий шлях і до врегулювання проблем у американсько-німецьких відносинах. Так, лідери обох країн підтвердили збереження стратегічного партнерства між США та ФРН, що створює сприятливі умови для подальшого розвитку їх стосунків у всіх сферах.

Стійкість Західного світу базується на спільних стратегічних інтересах США та Європи

В цілому наведені обставини в повній мірі демонструють стійкість Західного світу, яка базується на спільних стратегічних інтересах США та Європи. Саме незмінність таких інтересів і є головною запорукою збереження єдності Заходу, незважаючи на зовнішні та внутрішні виклики, які існують на сьогоднішній день і будуть існувати у майбутньому. В свою чергу, це гарантує продовження підтримки України з боку її західних союзників.