25 вересня 2017

Черговий «облом» режиму В. Путіна

24 вересня ц. р. у ФРН відбулись чергові вибори до Бундестагу (парламенту) країни. Як і слід було очікувати, отримав перемогу союз ХДС/ХСС на чолі з діючим Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель. За попередніми даними, він набрав 33 % голосів виборців. Друге місце посіла Соціал-демократична партія Німеччини (20,5 %), а третє — правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» (12,6 %), що дозволило їй вперше увійти до німецького парламенту. До Бундестагу пройшли також Вільна демократична партія (10,7 %), Ліва партія (9,2 %) та Зелені (8,9 %).

За оцінками німецьких експертів, зазначені результати дозволять А. Меркель сформувати правлячу коаліцію у складі ХДС/ХСС, Вільної демократичної партії і Зелених та у четвертий раз залишитися на посаді глави німецького уряду. З огляду на це, незмінною залишатиметься і зовнішня політика ФРН, у т. ч. стосовно України та Росії. Більш того, відкрита підтримка Росією політичних суперників ХДС/ХСС, насамперед «Альтернативи для Німеччини», а також проведення активної кампанії з дискредитації особисто А. Меркель, неминуче погіршать її ставлення до режиму В. Путіна.

Саме така ситуація склалася у французько-російських відносинах після президентських виборів у Франції навесні поточного року. Так, підтримка Росією проросійського кандидата М. Ле Пен цілком об’єктивно посилила негативне відношення до В. Путіна з боку Е. Макрона, який отримав перемогу на виборах в країні.

Загалом результати виборів у Франції та ФРН створюють передумови для підвищення жорсткості курсу ЄС зі стримування Росії, у т. ч. за рахунок подальшого нарощування санкцій проти неї. Крім того, перемога Е. Макрона та А. Меркель засвідчують дієвість європейської системи протидії інформаційній експансії Росії, яка була створена в 2016 році у відповідь на втручання Москви у вибори в країнах ЄС.

В той же час новий розклад політичних сил у ФРН дозволяє зробити висновок про ряд тривожних тенденцій у розвитку ситуації в країні. Насамперед це стосується росту популярності партії «Альтернатива для Німеччини», яка отримала можливість проводити свою політику вже у парламенті ФРН. У свою чергу, в порівняні з попередніми парламентськими виборами союз ХДС/ХСС втратив близько 8,5 % голосів, що послабило його позиції в Бундестазі.

Попередні результати виборів до Бундестагу Німеччини в порівнянні з парламентськими виборами 2013 року
Попередні результати виборів до Бундестагу Німеччини
в порівнянні з парламентськими виборами 2013 року

По суті, саме на це і розраховує Росія, яка намагається внести розкол в ЄС та серед керівництва окремих країн Європейського Союзу шляхом надання підтримки різного роду проросійським, євроскептичним, лівим та націоналістичним силам, включаючи «Альтернативу для Німеччини» (AfD). При цьому режим В. Путіна жодним чином не реагує на фактично неонацистські позиції AfD, що ще раз засвідчує подвійність та безвідповідальність політики Росії.

До речі, свідченням такої політики Москви є і ситуація довкола «згоди» Кремля із розгортанням миротворчої місії на Донбасі. Так, напередодні виборів у ФРН 11 вересня ц. р. В. Путін у телефонній розмові з А. Меркель погодився на розміщення миротворців у всій зоні дій спостерігачів ОБСЄ на Донбасі, а потім відмовився від цього. Це і є фіналом «прагнення до миру», що було підкріплено Кремлем шляхом демонстративного розгону акції протесту у Санкт-Петербурзі 24 вересня ц. р. проти війни Росії в Україні.

На цьому фоні досить показовий характер має факт загибелі в Сирії 23 вересня ц. р. старшого групи військових радників Росії генерал-лейтенанта В. Асапова (командувач 5-ї загальновійськової армії ЗС РФ; у 2015–2016 роках командував 1-м армійським корпусом російсько-терористичних військ на Донбасі). Зазначене є черговим ударом по політиці Москви не тільки на європейському та українському напрямах, але і на Близькому Сході, який постає черговою пасткою для Російської Федерації.