Розвиток ситуації в Росії як прояв послаблення позицій В. Путіна
Аналіз внутрішніх процесів, які відбуваються в Росії, свідчить про поступове послаблення владних позицій В. Путіна, що може відчутно вплинути на ситуацію в цій країні. Останнім часом найбільш показовими проявами такої тенденції стали:
по-перше, — зниження довіри російського населення до керівництва РФ та особисто В. Путіна. За показниками соціологічних опитувань Фонду «Общественное мнение», дослідницької організації «Левада-Центр» та інших установ, з часу анексії Криму та окупації Донбасу в 2014 році рівень довіри російських громадян до В. Путіна впав з найвищого показника близько 75 % — до 66 % у лютому 2018 року, 56 % — у середині літа ц. р. та 37 % — у вересні ц. р. Така тенденція визнається також і на офіційному рівні;
| Рейтинг В. Путіна та партії «Единая Россия». За даними Фонду «Общественное мнение» |
по-друге, — обрання частиною фінансово-олігархічних кіл РФ більш незалежних від керівництва країни позицій. Зокрема, в серпні ц. р. адміністрація президента РФ доручила уряду розглянути можливість вилучення до державного бюджету експортних надприбутків російських компаній ненафтогазового сектора (тобто, частини їх виручки, яка перевищує рівень рентабельності торговельних операцій). Однак, під час зустрічі членів Російського союзу промисловців та підприємців з помічником президента РФ А. Бєлоусовим та першим віце-прем’єром А. Сілуановим 24 серпня ц. р. представники російського бізнесу відмовились від подібного перерозподілу згаданих коштів. У підсумку це питання зняте та замінене формальною згодою підприємців реінвестувати надприбутки до економіки країни;
| Послаблення позицій правлячої партії «Единая Россия» за підсумками місцевих виборів у вересні ц. р. |
по-третє, — послаблення позицій правлячої партії «Единая Россия» (ЕР) на регіональному рівні. Динаміка змін рейтингу ЕР сповна відповідає зміні рейтингу В. Путіна. Про це свідчать підсумки місцевих виборів в Росії у вересні ц. р., коли ЕР вперше програла в низці регіонів. Так, губернатором Орловської обл. обрано кандидата від КПРФ; Омської обл. — від «Справедливой России»; Володимирської обл. і Хабаровського краю — від ЛДПР. По суті, представники опозиції отримали більшість голосів також і в Республіці Хакасія та Приморському краї, де призначено повторні вибори. Крім того, «Единая Россия» втратила контроль над регіональними парламентами Великого Новгорода, Іркутської та Уляновської областей, а також Хакасії;
по-четверте, — збільшення амбіцій окремих місцевих лідерів, що загострює міжнаціональні проблеми. Наприклад, на початку вересня ц. р., за розпорядженням лідера Чечні Р. Кадирова, було створено комісію з метою «уточнення» кордонів Чеченської республіки. По суті, йшлося про одностороннє усунення чеченсько-інгуських суперечностей про окремі території Сунженського та Малгобекського районів, що викликало масові акції протесту інгуського населення. Згодом Р. Кадиров формально зняв свої претензії, але це нічого не змінило, тобто, проблема не розв’язана.
Причина такого розвитку подій — в ускладненні у Російській Федерації соціально-економічних проблем внаслідок західних санкцій, які постійно набувають більш жорстких форм і вже стосуються не тільки збройної агресії проти України, але і низки інших питань. Так, додаткові санкції проти Росії запроваджуються за її втручання у вибори в США і європейських країнах, за надмірне застосування сили в Сирії, а також за політично вмотивовані вбивства. За даними Російської академії народного господарства та державної служби при президентові РФ, з 2014 року кількість російських громадян, які вважають себе бідними, зросла вдвічі (до близько 40 млн осіб), що відчутно впливає на суспільні настрої в країні.
Водночас, у рамках реалізації Закону «Про протидію противникам Америки через санкції», США завдають цілеспрямованого удару по оточенню В. Путіна та провідним російським олігархам з метою підірвати єдність їх інтересів. Така політика вже дає свої наслідки, що фактично і засвідчила ситуація, яка виникла довкола надприбутків російських підприємців. І навіть більше, спостерігаються ознаки можливої «змови» окремих російських олігархів зі США. Зокрема, у вересні ц. р. міністерство фінансів США знову відклало запровадження санкцій проти російських компаній En+ та «Русал» О. Дерипаски, що може свідчити про певні між ними домовленості.
| Російське суспільство реагує вкрай негативно на збільшення ПДВ та підвищення пенсійного віку |
При цьому збільшення доходів від експорту нафти не дає змоги керівництву РФ досягти позитивних зрушень у російській економіці та забезпечити належну підтримку соціальної сфери, оскільки додаткові кошти спрямовуються для поповнення Фонду національного добробуту. Саме така ситуація і змушує Москву ухвалювати непопулярні рішення, на які російське суспільство реагує вкрай негативно. Насамперед це стосується збільшення податку на додану вартість та, особливо, підвищення пенсійного віку.
Крім того, як і у 1990-х роках, через послаблення позицій федерального центру активізуються різного роду егоїстичні прояви на рівні окремих регіональних лідерів. Одним з таких і стали наміри керівника Чечні Р. Кадирова переглянути кордон з Інгушетією. На цьому фоні досить показовим стало рішення В. Путіна задовольнити вимоги Р. Кадирова щодо передачі Чеченській Республіці 100 % акцій ВАТ «Чеченнефтехимпром», яке знаходилось у федеральній власності. Такі вимоги лідер Чечні висував з 2015 року, однак дозвіл на власність отримав лише зараз.
Зважаючи на те, що у керівництва РФ немає будь-яких реальних перспектив для швидкого усунення соціально-економічних проблем країни без зміни її зовнішнього курсу, всі вони і надалі поглиблюватимуться. При цьому спроби В. Путіна зберегти свої владні позиції подальшим посиленням репресивного режиму в Росії та загостренням конфронтації із Заходом лише підвищуватимуть внутрішню напруженість в країні.
