9 грудня 2013

Чорні новини з Ємену

Володимир Гузенко — випускник Військового інституту іноземних мов (Москва).  Нині перебуває в Єменській Республіці, де має можливість відстежувати на місці події однієї з революцій «арабської весни».

 

Кілька тижнів тому я писав буквально, що в Ємені «в росіян поки що не стріляють», мовляв, там охочі до американців. Так от, помилився я...

26 листопада в Сані, десь о дев’ятій ранку, було забито двох російських фахівців. Один помер на місці, другий вже у госпіталі помер в реанімації. Спосіб вбивства добре вивчений — під'їхали двоє на мотоциклі, дістали два пістолети з глушниками, вистрілили майже впритул і тут же зникли.

Сана. Активність бойовиків зростає.
Сана. Активність бойовиків зростає. turkish.ruvr.ru

Обидва застрелені проживали в готелі «Амстердам», що на вулиці Бейнун в Сані. Уранці вони стояли біля входу в готель в очікуванні службового автобуса. Не дочекалися.

Співробітники готелю практично відразу ж викликали поліцію. Через 10 хвилин вона прибула на місце, квартал було оточено. Але всім зрозуміло, що це все марно, хіба що тільки для опитування свідків.

Адміністрація готелю повідомила, що постояльці «вважалися росіянами», та і загиблі так казали. Тут потрібно мати на увазі, що усі вихідці з колишнього СРСР, а потім і з країн СНД, в закордонні іменуються «росіянами». Будь вони хоч казахами чи якутами, вже не кажу про українців. Адміністрація також повідомила, що в готелі вони оселилися 4 місяці тому, але відомо із слів постояльців, що в Ємені вони перебували вже рік. Рахунки готелю оплачує Генеральний штаб, точніше — Управління зовнішніх зв’язків ГШ МО ЗС ЄР. Ким працювали ці росіяни — радниками, фахівцями, інструкторами — не відомо. Імена їх і прізвища чомусь також не розголошуються. Тільки те, що працювали вони в 3-ій бригаді Охорони уряду.

Особисто я чомусь сумніваюся, що ці фахівці працювали саме в третій бригаді охорони. Чому?

Ну, по-перше, ця бригада — бронетанкова, і там могли працювати тільки фахівці з ремонту танків, а такі працюють тільки в Центральних бронетанкових майстернях (до речі, чудовий побудований киянами танковий ремзавод). У бригадах таким фахівцям просто робити нічого.

По-друге, 3-а бригада охорони сформована на базі 314-ої бронетанкової бригади зі складу колишньої 1-ої танкової дивізії бунтівного генерала Алі Мохсіна і росіян будь-якого штибу бути в ній не може за визначенням, це виключено. Тоді що ж, навмисно чи випадково ввели в оману? Та й імена загиблих фахівців досі не оприлюднені.

Але у мене є інший варіант. Звичайно, це просто роздуми. Можна назвати їх домислами, але я не бачу іншої версії і вона, на мій погляд, досить небезпідставна. Ці фахівці могли бути зі складу 4-ої або 5-ої бригади Групи ракетних військ ЗС ЄР. Дійсно, ще з давніх часів там працювали наші фахівці, чоловік 5, не більше. Їх курирував особисто Командувач Ракетними військами генерал Ахмед Алі Абдалла аль-Ахмар, син колишнього президента.

Слід сказати, що за нашими поняттями Сана більше нагадує велике село, де усі один одного знають, особливо росіяни. «Точками кристалізації» були і залишилися наші лікарі. У них ми усі вважали за краще лікуватися, консультуватися, а потім і самогонку пити, обмінюючись попутно новинами. Тому і знали, що у ракетників працювали наші, а у ВПС працювали білоруси, українці, росіяни, азербайджанці. Така ж каша була і в ППО. А ось про танкістів ніхто не згадував.

Пускова установка оперативно-тактичних ракет Р- 17 (SS-1c «Scud B», експортний варіант R - 300)

Пускова установка оперативно-тактичних ракет Р- 17 (SS-1c «Scud B», експортний варіант R — 300)

А що таке ракетні бригади ЗС ЄР сьогодні?

По-перше, це бригада оперативно-тактичних ракет Р-17 (SS-1c «Scud B», експортне позначення R-300) комплексу «Ельбрус» з дальністю пуску від 50 до 300 км з бойовою частиною, яка має вагу до 1 тонни (990 кг), з круговим вірогідним відхиленням (КВВ) до 450 м. Нині є 6 ПУ і 33 ракети. Широко застосовувалися під час громадянської війни 1994 року між Півднем і Північчю.

По-друге, це бригада високоточних тактичних ракет «Точка-У» (SS-21 «Scarab») з дальністю пуску до 120 км з КВВ до 45 м і площею ураження до 2 га.

Нині на озброєнні знаходиться 10 одиниць. І наскільки знаю, без наших фахівців в Ємені обійтися не можуть.

Пускова установка тактичних ракет «Точка-У» (SS-21 «Scarab»)
Пускова установка тактичних ракет «Точка-У» (SS-21 «Scarab»)

Посольство РФ в Сані відразу поспішило заявити, що в Ємені немає жодного російського військового фахівця, хоча і допустили, що могли перебувати особи, що працюють за приватними контрактами. Потім з’явилося повідомлення, що загиблі — громадяни Білорусії. МЗС РБ заявило, що «перевіряє інформацію, отриману від посольства РФ в Сані». І тільки через добу після трагедії глава білоруського Військово-промислового Комітету Сергій Гуруєв заявив, що загиблі дійсно працювали в Ємені за державним контрактом, укладеним відповідно до міжнародних законів.

Ні, звичайно, я все розумію, потрібно було з'ясувати імена і прізвища загиблих, тим паче, що навіть в готелі були копії паспортів постояльців. Але чому владні структури в першу чергу були стурбовані збереженням свого обличчя? Побоювалися якихось звинувачень на свою адресу? Посольство РФ відразу заявило, що «наших немає», мовляв, це не ми працюємо у військових структурах. Мінськ визнав, що це саме білоруси, але тут же поспішив повідомити, що «працювали в рамках міжнародного законодавства», ніби остерігаючись якихось звинувачень. І ніхто не заявив обурено, що в Ємені НАШИХ Б'ЮТЬ! І зовсім не важливо, який у них паспорт, усі — вони і ми — наші, усі — росіяни. Хоча б в очах арабів.

Місцева влада вже за звичкою відразу звинуватила в теракті горезвісну аль-Каїду, хоча ми ж то знаємо, що під цією маскою ховаються Брати-мусульмани, які у тісному зв'язку з Саудівською Аравією. Почерк вбивства вже понад ста шістдесяти чоловік один і той же, усі жертви — люди зовсім не випадкові. Усі вони кимсь визначені, кимсь замовлені.

Самі розумієте, що треба було відстежити кожну жертву, порядок її переміщення, визначити відповідне місце замаху, підготувати засоби (хоч би той же мотоцикл), мати на руках зброю (зазначимо, що практично в усіх випадках застосовувалися пістолети з глушниками).

Не забуватимемо, що «брати» об'єднані в так звані сім'ї, причому, велика їх частина зведена в бойові загони, що керівництво «братів» має в розпорядженні власний «спецназ», що саудити закидають до Ємену своїх найманців, які пройшли бойовий вишкіл боями в Сирії.

Зазначимо, що велика частка жертв цих терактів — офіцери вищої ланки служб безпеки, в першу чергу, керівники служби Політичної безпеки. Потім терористи перемкнулися на ВПС — льотчиків, технічний склад, фахівців. Усередині ВПС почастішали акти саботажу, через що авіація залишилася практично без запчастин, що понизило її боєготовність. Спостерігається, по суті, агонія ВПС. Справа дійшла до того, що міністр оборони Ємену буквально вимолює у наслідного принца саудівської династії гроші на «відновлення боєготовності авіації». Тобто, «братикам» вдалося-таки гранично підрізати крила ВПС. Ще пара-трійка місяців — і польоти бойової авіації припиняться остаточно.

Після «приземлення» ВПС в руках Головкому ВС залишається останній козир з довгими і сильними руками — ракетні бригади. Саме тому і вважаю, що не в 3-ій бригаді працювали білоруські фахівці, занадто вже явним був вибір об'єкту для нападу. Ну не могли малограмотні байкери стріляти в іноземного підданого, який першим потрапив їм на очі, та ще і в росіянина. Значить, ціль їм хтось таки вказав. Та і не будуть саудити сплачувати за ліквідацію якогось танкіста!

Як ми пам'ятаємо, кілька місяців тому генерал Алі Мохсін повернувся з чергового інструктажу в ер-Ріяді з вказівкою «максимально дестабілізувати обстановку». І елементи дестабілізації відразу ж посипалися, як з рогу достатку — провокації, серія вбивств, напади на військові частини і пости, блокування доріг, теракти на ЛЕП і нафтопроводах. В результаті спалахнула війна на півночі, в Сааді, що, у свою чергу, дозволило Саудийі практично відкрито направити «добровольців» з числа найманців на допомогу салафітам.

Ось тут саудити і загнали себе в пастку. Серед «добровольців» виявився великий відсоток немусульман, що викликало обурення правовірних як серед шиїтів-хуситів, так і серед сунітів, у тому числі і салафітів. І ось вже кілька днів тривають збройні сутички між хуситами і найманцями, яких звинувачують в «такфірі» (тобто в невірі, сектантстві).

Племена з сунітів теж не стоять осторонь і б'ють «кефірів», себто «гяурів» і інших «добровольців». Словом, важко зрозуміти — де, хто, кого, за що і чому. Перестаралися саудівці явно.

І остання новина — 28 листопада з’явився указ про заборону з 1 по 15 грудня користуватися в Сані мотоциклами.

Значить, чогось остерігаються?