17 травня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (10.05–16.05.2017)

 

Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Ключовою подією у КНР, яка стосується також інших країн регіону та світу, став Форум високого рівня з міжнародного співробітництва в рамках китайської ініціативи «Пояс і шлях» 14–15 травня ц. р., у якому брали участь близько 1,2 тис. осіб, у т. ч. 29 глав держав та урядів, підприємці, експерти і журналісти з понад 100 країн, а також представники 60 міжнародних організацій. Зокрема, на форумі були присутні генеральний секретар ООН А. Гутерріш, президент Всесвітнього банку Дж. Кім та глава Міжнародного валютного фонду К. Лагард. Склад та статус учасників Форуму фактично відповідав саміту G20 у китайському місті Ханчжоу у вересні 2016 року, що ще раз підтвердило зростаючу роль КНР на світовій арені.

Головна тема заходу — обговорення способів реалізації та практичного наповнення спільних проектів в рамках ініціативи «Пояс і шлях». Як заявив Голова КНР Сі Цзіньпін на відкритті форуму, китайська ініціатива стимулюватиме розвиток торговельно-економічних зв’язків між країнами Азії, Африки та Європи. З цією метою Китай поглиблюватиме співробітництво з тими країнами, які в рамках ініціативи «Пояс і шлях» братимуть участь у реалізації проектів і за якими вже досягнуто конкретних домовленостей. Серед таких проектів пріоритетне значення надаватиметься науково-технічним обмінам, а також створенню спільних науково-технічних парків. У цілому протягом найближчих років Китай планує вкласти у створення нового «Шовкового шляху» 124 млрд дол. США. Зокрема, уряд Китаю має намір виділити 14,5 млрд дол. США для Фонду «Шовкового шляху». Ще 380 млрд юанів налаштовані виділити Імпортно-експортний банк КНР та Державний банк розвитку Китаю.

Плани з розвитку «Поясу і шляху» підтримала більшість учасників форуму, відзначивши роль КНР як єдиної держави, спроможної запропонувати глобальний позитивний проект, що сприятиме зростанню життєвого рівня близько 60 % населення Землі. Так, за словами засновника та виконавчого голови Всесвітнього економічного форуму К. Шваба, по суті, на просторах «Поясу і шляху» будується новий інтегрований світ, а сама ініціатива є зразком регіональної співпраці, розвитку та зростання.

На форумі також пройшли окремі зустрічі керівництва КНР з лідерами інших країн. Загалом за їх підсумками укладено понад 30 угод і домовленостей щодо дво- та багатостороннього співробітництва з реалізації спільних проектів. Крім того, лідери країн-учасниць форуму підписали спільний документ про підтримку «Поясу і шляху». За словами глави Державного комітету з питань розвитку та реформ КНР Хе Ліфена, все це послужить основою подальшого поглиблення прагматичних зв’язків між усіма сторонами та гарантуватиме втілення в життя китайської ініціативи.

Форум також показав, що мають місце деякі розбіжності між КНР та Європейським Союзом в питаннях соціальних та екологічних стандартів, прозорості торгівлі та підтримки національних виробників. Зважаючи на ці розбіжності, представники ЄС відмовились підписувати спільну підсумкову заяву. Крім того, від участі у роботі форумі відмовилась Індія, що свідчить про загострення регіонального протистояння між Делі та Пекіном.

Форумом у КНР повною мірою скористалася Росія для просування своїх зовнішньополітичних та економічних інтересів, а також для створення противаг санкціям США та ЄС за рахунок зміцнення стосунків з КНР. Саме це мав на увазі президент РФ В. Путін, виступаючи на міжнародній зустрічі в Пекіні.

До речі, як вважають експерти, китайська ініціатива «Пояс і шлях» створює пряму конкуренцію московським планам з побудови Євразійського Союзу, а також фактично нівелює завдання Шанхайської організації співробітництва. Про це свідчать досить насторожені коментарі в російських ЗМІ щодо участі у форумі лідерів країн Центральної Азії (ЦА) та підписання ними угод про розширення співробітництва з КНР. У цьому контексті відзначається, що внаслідок помітної переорієнтації країн регіону на Китай посилюється загроза в ЦА російським інтересам.

 

Важливими були також інші тенденції та події у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього.

 

Політика

Напередодні форуму «Пояс і шлях» до КНР прибули лідери тих країн, які зацікавлені у співробітництві з нею за різними напрямами. Так, у період 11–14 травня ц. р. у Пекіні Голова КНР Сі Цзіньпін та інші представники керівництва Китаю зустрічалися з президентами Узбекистану — Ш. Мірзієвим, В’єтнаму — Чан Куангом, Чилі — М. Бачелетом, Чехії — М. Земаном і Туреччини — Р. Ердоганом, а також главами урядів Ефіопії — Х. Десаленєм, Угорщини — В. Орбаном та Греції — А. Ципрасом. Розглядались питання розвитку зв’язків сторін у політичній, економічній, безпековій та інших сферах.

 

Економіка

Одним з тих чинників, що стимулюють розвиток китайської економіки, вважається торговельно-економічна та інвестиційна взаємодія КНР з іншими країнами. В цьому плані найбільш важливою була укладена 11 травня ц. р. торговельна угода між Китаєм та США, за якою передбачається взаємне розширення доступу на ринки. Зокрема, збільшилися квоти на поставки до КНР сільськогосподарської і біотехнологічної продукції зі США, а також покращилася в Китаї робота американських фінансових компаній, платіжних систем та рейтингових агенцій. А США відмінили обмеження на постачання до КНР свого природного газу, та на імпорт м’ясної продукції з Китаю.

Підписання угоди стало першим практичним кроком у справі реалізації домовленостей щодо врегулювання торговельно-економічних проблем між двома країнами, які були досягнуті під час зустрічі Глави КНР Сі Цзіньпіна та президента США Д. Трампа 6–7 квітня ц. р. Це свідчить про відновлення позитивної динаміки у розвитку співробітництва між Китаєм та США, певне ускладнення якого спостерігалося після обрання Д. Трампа президентом Сполучених Штатів Америки.

 

Водночас двосторонні економічні угоди було укладено під час зустрічей Глави КНР Сі Цзіньпіна та прем’єра Держради Китаю Лі Кецяна з президентом Узбекистану Ш. Мірзієвим. Це — десять документів по нафтогазовій галузі на загальну суму 5 млрд дол. США, в числі яких контракт на поставку природного газу з Узбекистану до КНР, угоди про фінансування Китаєм будівництва заводу синтетичного рідкого палива на півдні Узбекистану. Було домовлено, що Китай братиме участь у розвитку гідроенергетики в Узбекистані (в т. ч. модернізації близько 300 насосних станцій), міжнародного автомобільного сполучення та у стимулюванні взаємодії суб’єктів малого бізнесу обох країн. У цілому обсяг підписаних угод та контрактів перевищив 20 млрд дол. США.

Нині Китай є одним з найбільших торговельно-економічних та інвестиційних партнерів Узбекистану. У 2016 році обсяг взаємного товарообігу склав 4,25 млрд дол. США, у т. ч. експорт Узбекистану — 2 млрд дол. США, імпорт — 2,25 млрд дол. США. Узбецькі поставки сировини (природний газ, бавовна, уран) залишаються основною частиною взаємного товарообігу. Обсяг китайських інвестицій в економіку Узбекистану досяг 8 млрд дол. США. В Узбекистані функціонує понад 650 китайських підприємств, включно з 90 — зі стовідсотковим китайським капіталом.

 

КНР розвиває торговельно-економічні зв’язки з іншими країнами. Минулого тижня за участю китайських інвесторів розпочалася реалізація проекту зі спорудження АЕС «Хінклі-Пойнт С» у Великобританії. Проект вважається ключовим у справі розвитку співробітництва між КНР, Великобританією та Францією. Його фінансують китайський концерн CGN і французька державна компанія EDF. Китайській стороні належатиме 30 % акцій майбутньої АЕС, яка забезпечуватиме поставку 7 % електроенергії в Великобританії.

 

11 травня ц. р. між КНР та Бангладеш було підписано угоду про надання китайською стороною безоплатної фінансової допомоги для розвитку бангладешської транспортної інфраструктури, зокрема, для будівництва дев’ятого «моста дружби Китаю і Бангладеш». На сьогодні Китай вже надав допомогу для спорудження семи таких мостів.

 

Питання безпеки та силові структури

Головне, що дестабілізує обстановку в АТР і позначається на інтересах КНР та інших країн регіону, так це активність Північної Кореї у ракетно-ядерній сфері. Наприклад, в ніч на 14 травня ц. р. КНДР виконала черговий випробувальний пуск балістичної ракети Hwasong-12, яка на висоті майже 2 тис. км пролетіла за 30 хвилин 787 км та впала у Японське море (до слова, подолала найбільшу відстань за весь час випробувань). Експерти вважають, що траєкторія руху ракети свідчить про можливість її пуску на дальність до 4,5 тис км.

Коментуючи цей ракетний пуск, лідер Північної Кореї Кім Чен Ин сказав, що КНДР, незважаючи на тиск з боку світової спільноти, твердо налаштований продовжити реалізацію своєї ракетної програми. І звинуватив Вашингтон у тому, що той «підштовхує Корейський півострів до ядерної війни, що матиме катастрофічні наслідки для самих Сполучених Штатів Америки». За його словами, «материкова частина США та операційна зона Азійсько-Тихоокеанського регіону вже знаходяться в межах досягнення потужних засобів КНДР, які готові завдати удар у відповідь».

Такі дії Північної Кореї засуджують США, Японія, Південна Корея, НАТО і ЄС, які назвали їх загрозою стабільності в АТР та викликом усьому світу. Зважаючи на такі обставини, 16 травня ц. р. РБ ООН скликала позачергове засідання, де розглядалася ситуація, що склалася внаслідок ракетних пусків КНДР, та можливості впливу на неї. До того ж Міністерство закордонних справ Китаю виступило з черговою заявою, закликаючи всі сторони до мирного вирішення проблем, пов’язаних з ракетно-ядерними програмами КНДР. Також наголошувалося на неприпустимості будь-яких провокацій, через які у регіоні може виникнути конфлікт. Водночас КНР висловила свою готовність до поглиблення взаємодії зі США у згаданій сфері.

 

Що стосується відомих проблем довкола спірних островів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях, то вони, як мовиться, зберігаються на порядку денному. На початку травня ц. р. Філіппіни розмістили свій військовий контингент на спірному острові Тіту зі складу архіпелагу Спратлі у Південно-Китайському морі. На островах цього архіпелагу також активно споруджуються військові об’єкти КНР, через що можуть виникнути у даному районі збройні інциденти.

 

До того ж новим джерелом нестабільності в АТР вважається жвава провокаційна діяльність Росії проти США. Це — відновлення систематичних польотів літаків дальньої (стратегічної) бомбардувальної авіації Повітряно-космічних сил РФ в напрямі Аляски з наближенням до кордону Сполучених Штатів Америки (зокрема, такі польоти за участю двох бомбардувальників Ту-95МС та у супроводі двох винищувачів Су-35 спостерігалися 18 квітня та 4 травня ц. р.). Реагуючи на такі дії росіян, минулого тижня США провели масштабні навчання «Northern Edge» для своїх ВПС у повітряному просторі штату Аляска. Під час навчань вперше опрацьовувались питання спільних дій винищувачів F-22 Raptor ВПС США та F-35 Lighting Корпусу морської піхоти США.

 

З огляду на ускладнення обстановки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а також для підтримки стратегічного паритету сил, керівництво КНР продовжує послідовно зміцнювати військовий потенціал країни. Зокрема, минулого тижня Ракетні війська НВАК провели бойове випробування нової ракетної системи. Тип та параметри системи не оприлюднюються.

Окрему увагу командування НВАК приділяє питанню посилення захисту таємної інформації, розробляючи спеціальні автоматичні засоби з прослуховування мобільних телефонів китайських військовослужбовців та відстеження їх роботи в мережі Інтернет, де можуть розголошуватися секретні дані.

 

Наука та технології

Послідовна політика китайського керівництва у питаннях розвитку науки та передових технологій обумовлює вихід КНР на передові позиції в цій сфері. Так, за рішенням Державного комітету у справах розвитку та реформ Китаю, у травні ц. р. у місті Хефей було відкрито першу у КНР національну лабораторію з розробки технологій «мозгоподібного» штучного інтелекту. Лабораторія вважається структурним підрозділом Китайського науково-технічного інституту, який, зокрема, займається створенням квантових комп’ютерів та засобів зв’язку. У квітні ц. р. інститут вперше у світі продемонстрував прототип комп’ютера, що на порядок перевищує потужність комп’ютерів зі звичайними процесорами.

 

Уряд Китаю також продовжує реалізацію масштабної програми океанологічних досліджень. 10 травня ц. р. в рамках другого етапу 38-ї наукової експедиції китайський пілотований батискаф «Цзяолун» виконав дев’яте занурення в районі підводної гори Пуюань в Південно-Китайському морі. Апарат перебував під водою протягом 9,5 годин на глибині до 1900 метрів, а піднявшись на поверхню, доставив придонну морську воду, зразки відкладень, фотографії та високоякісний відеозапис.

38-а океанологічна експедиція розпочалася 6 лютого 2017 року. У рамках її першого етапу «Цзяолун» виконав занурення в північно-західній частині Індійського океану. На другому етапі виконуються дослідження Південно-Китайського моря, а на третьому будуть обстежуватися Японська та Маріанська западини. Батискаф «Цзяолун» досяг найбільшої глибини занурення у 7062 метрів в червні 2012 року в Маріанській западині.

 

Окремі аспекти співробітництва між ЄС та Україною

Для України дуже важливо, що КНР долучається до розвитку української транспортної інфраструктури. За повідомленням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у травні ц. р. Україна та КНР домовилися про те, що Китайська корпорація доріг і мостів братиме участь у будівництві мосту поблизу Кременчука та реконструкції Шулявського шляхопроводу в Києві.

У перспективі китайська компанія може брати участь також і в реалізації інших інфраструктурних проектів на території України, що сприятиме її включенню до транспортного коридору Китай-Європа в рамках китайської стратегічної ініціативи «Пояс і шлях». Це питання обговорювалося і на Форумі високого рівня у Пекіні.