НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд подій (17.05–21.05.2017)

 

Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських політико-економічних та регіональних інтересів

Світові експертні кола продовжують активно обговорювати підсумки Форуму високого рівня в рамках ініціативи КНР «Пояс і шлях», який проходив 14–15 травня ц. р. у Пекіні. Насамперед, у цьому плані зазначається, що Китай піднявся на якісно новий рівень і стає глобальною геополітичною силою світового значення.

Про це свідчить посилений вплив КНР на політичні, економічні та безпекові процеси в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Центральній і Південно-Східній Азії, Росії та Європі за допомогою реалізації проектів стратегії «Пояс і шлях». Зазначається також, що стає більш активною економічна діяльність Китаю у США, Канаді, Бразилії, Аргентині та інших американських і африканських країнах, що по суті завершує процес охоплення Китаєм усього світу.

Це певним чином змінює зовнішню політику КНР — від невтручання у внутрішні процеси у вищезгаданих країнах та регіонах — до прагнення впливати на них. Намагаючись відстоювати ці інтереси, Китай нарощує свою військову присутність в АТР та на важливих транспортних комунікаціях, що ведуть до інших регіонів.

Ініціатива «Пояс і шлях». Шість економічних коридорів, що охоплюють Азію, Європу та Африку

Експерти вважають, що відтепер всі країни, в т. ч. ті, що знаходяться у зонах інтересів США, НАТО, Росії та ЄС, повинні зважати на Китай. Щоправда, це об’єктивно загострює стосунки між ним та іншими провідними країнами, насамперед зі США — на світовому рівні, — та Індією — у Південно-Східній Азії, наприклад, ускладнюючи торговельно-економічне співробітництво КНР з тими ж США чи Індією, керівництво якої відмовилось від участі у форумі «Поясу і шляху».

Якщо вести мову про Росію, то в російських аналітичних колах активно поширюється думка, що з кожним роком КНР загрожує їй все більше. Адже переваги Китаю над Росією в економічній, військовій, науково-технічній та демографічній сферах стрімко зростають, зокрема, Пекін перехопив у Москви ініціативу щодо реалізації інтеграційних проектів на євразійському просторі. По суті, ініціатива «Пояс і шлях» нівелює будь-які сподівання Кремля стосовно побудови Євразійського союзу та ШОС як противаги США та НАТО. Досить сказати, що обсяги торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва КНР з членами згаданих організацій вже зараз в кілька разів перевищують обсяги їх співробітництва з Росією.

Підтверджуються такі процеси характером розвитку відносин Китаю з іншими країнами, а також його особливими діями в економічній, безпековій та інших сферах.

 

Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Форум високого рівня, що пройшов в рамках ініціативи «Пояс і шлях», надав поштовх процесам зміцнення зв’язків між Китаєм та його партнерами, про що свідчать приклади міжнародного співробітництва на багатосторонньому та двосторонньому рівні.

Так, 18–19 травня ц. р. у місті Гуйян (провінція Гуйчжоу) пройшла 14-а зустріч високопоставлених представників країн АСЕАН і Китаю, які обговорювали питання спільної діяльності в регіоні. За підсумками зустрічі ухвалено рамковий проект загального Кодексу поведінки у Південно-Китайському морі.

Зустріч високопоставлених представників країн АСЕАН і Китаю	Зустріч глав торгових відомств країн-членів АТЕС у В’єтнамі

А вже 20–21 травня ц. р. у В’єтнамі зустрічалися глави торгових відомств країн-членів АТЕС. Там Китай запропонував розробити нову концепцію регіональної взаємодії на основі спільного розвитку регіону та створити зону вільної торгівлі в межах АТЕС. Сторони обіцяли продовжувати регіональну економічну інтеграцію та підтримувати систему багатосторонньої торгівлі.

Щодо розвитку стосунків між Китаєм та ЄС, то він триває. Наприклад, 16–20 травня ц. р. у Пекіні пройшов 13-й раунд переговорів про китайсько-європейську інвестиційну угоду.

 

Якщо вести мову про двосторонній рівень співпраці, то головним партнером Китаю вважаються США. Згідно з доповіддю американської «Rhodium Group», у 2016 році обсяг двосторонніх прямих інвестицій двох країн перевищив 60 млрд дол. США і досяг історичного максимуму. При цьому у 2016 році загальний обсяг інвестицій Китаю в США перевищив 46 млрд дол. США, що втричі більше, ніж у 2015 році. Насамперед китайські підприємці вкладали кошти у нерухомість, транспорт та інфраструктуру, а також у інформаційну галузь Сполучених Штатів Америки. У той же час прямі інвестиції США в Китай помітно не збільшилися.

Двосторонні прямі інвестиції Китаю і США, млн дол. США

КНР продовжує свою співпрацю як з Росією, так і з країнами колишнього СРСР. Форум високого рівня «Пояс і шлях» російське керівництво намагалося використати для зміцнення міжнародних позицій Росії і створення противаг санкціям США та ЄС. Так, президент РФ В. Путін запропонував залучити східні російські енергетичні потужності для реалізації проекту створення «Азійського енергетичного кільця» (передбачає об’єднання енергетичних систем Росії, Китаю та Корейського півострова). Крім того, серед перспективних назвалися проекти Росії та КНР зі створення широкофюзеляжного літака та освоєння космічного простору.

В рамках візиту делегації РФ до Китаю підписано двосторонні угоди та контракти, у т. ч. між китайською нафтогазовою компанією CNPC та російським «Газпромом» про спорудження підземних газосховищ та будівництво в КНР теплових електростанцій. Також CNPC і «Газпром» уточнюють терміни початку роботи газопроводу «Сила Сибіру».

 

Голова КНР Сі Цзіньпін із президентом Білорусі Олександром Лукашенком

Широкий спектр домовленостей у різних сферах було досягнуто під час візиту до КНР урядової делегації Білорусі на чолі з її президентом О. Лукашенком 14–16 травня ц. р. Основними такими стали угоди про надання Китаєм техніко-економічної допомоги в обсязі 300 млн юанів для реалізації проекту будівництва соціального житла у Білорусі, приєднання до Індустріального парку «Великий камінь» чотирьох нових компаній (в т. ч. «Бел Лотосленд», «АЕ Інтернешнл Інвестмент», «Компанії з виробництва освітлювальних приладів «Фен Чен» та «Флюенс Інтернешнл Технолоджі»), а також для створення китайсько-білоруського венчурного фонду «Великий камінь». Розглядалися також питання облаштування ділянки китайської швидкісної магістралі до Європи по білоруській території, вартість якого оцінюється у суму близько 7,5 млрд дол. США.

 

Голова КНР Сі Цзіньпін із президентом Аргентини Маурісіо Макрі

Керівництво КНР зустрічалося з лідерами країн інших регіонів, зокрема, АТР, Південної Америки, Африки, в т. ч. Аргентини, Кенії, Камбоджі та Лаосу. В даному контексті найбільш показовими були переговори між Головою КНР Сі Цзіньпіном та президентом Аргентини М. Макрі. Сторони дійшли згоди щодо активізації стосунків двох країн у галузях торгівлі, інвестицій, науки, техніки, сільського господарства, туризму та спорту. Зокрема, між китайською компанією «China National Nuclear Corp.» (CNNC) і аргентинською атомною енергогенеруючою компанією «Nucleoelectrica Argentina» підписано угоду про будівництво в Аргентині 4-ої та 5-ої атомних електростанцій.

 

Окремі аспекти внутрішньої економічної ситуації в КНР

Під час розширення інвестиційної співпраці Китаю з іншими країнами нарощуються обсяги інвестицій і у китайську економіку. Зокрема, 16 травня ц. р. група державних компаній КНР разом з Китайською аерокосмічною науковою і технологічною корпорацією (CASC) створили фонд у обсязі 150 млрд юанів (близько 22 млрд дол. США) для інвестування у стратегічні інноваційні проекти. Насамперед такі інвестиції призначатимуться для розвитку авіаційної та космічної галузей, відновлювальної енергетики, технологій 3D-друку, квантового зв'язку, високошвидкісних залізниць та робототехніки.

 

Питання безпеки та силові структури

В процесі поглиблення інтеграції країн АТР в торговельно-економічній сфері не можна не зважати на зростання напруженості внаслідок дій Північної Кореї з реалізації її ракетно-ядерної програми. Так, лідер КНДР Кім Чен Ин під час зустрічі з розробниками балістичної ракети великої дальності «Hwasong-12» (була запущена 14 квітня ц. р.) заявив, що Пхеньян за будь-яких умов створюватиме потужні системи озброєння, спираючись при цьому лише на власні сили. Він навіть пообіцяв, що Північна Корея стане провідною ракетною державою в Азійсько-Тихоокеанському регіоні і буде «готова завдати адекватного удару у відповідь на агресію проти КНДР».

21 травня збройні сили Північної Кореї виконали пуск нової балістичної ракети

На підтвердження таких намірів 21 травня ц. р. збройні сили Північної Кореї виконали новий пуск балістичної ракети на дальність близько 560 км. У ракети твердопаливний двигун, що є новим кроком у розвитку ракетної програми КНДР. Оскільки цей пуск ракети вдалий, то Кім Чен Ин розпорядився розпочати її серійне виробництво. Разом з сухопутним варіантом розробляється ще один, призначений для пуску з підводних човнів. В цьому плані Північна Корея розраховує, що Росія допоможе з відповідними технологіями.

А ось США за таких обставин посилюють тиск на Північну Корею, в т. ч. нарощуючи свою військову присутність біля Корейського півострова. До згаданого району направлена друга ударна авіаносна група (УАГ) ВМС США на чолі з авіаносцем «Ronald Reagan». Після її прибуття до місця призначення плануються спільні навчання УАГ «Ronald Reagan» та УАГ «Carl Vinson», яка вже знаходиться в регіоні. Зосередження двох ударних авіаносних груп американських ВМС в районі Корейського півострова не виключає того, що США можуть завдати повітряного удару по військовій інфраструктурі КНДР та її об’єктах, які беруть участь у ракетно-ядерній програмі.

Авіаносець «Ronald Reagan» та УАГ «Carl Vinson»

Серйозно занепокоєний ракетними пусками Північної Кореї уряд Японії. За заявою прем’єр-міністра країни С. Абе, він має намір порушити це питання під час зустрічі «великої сімки» 25–27 травня ц. р. в Італії (на острові Сицилія). Японія засудила також дії Росії з відкриття поромної переправи з КНДР (з 17 травня ц. р.), що вважається порушенням запроваджених Радою безпеки ООН санкцій проти Північної Кореї.

До слова, за інформацією деяких джерел, керівництво КНР готує комплекс заходів з впливу на владу КНДР, що змусять її припинити розробку ракетно-ядерної зброї. Ці заходи координується зі США.

Разом з тим, Китай негативно сприймає посилення американської військової присутності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. 17 травня ц. р. два китайські винищувачі Су-30 перехопили над Східно-Китайським морем літак ВПС США WC-135 «Constant Phoenix», призначений для ведення атмосферних досліджень (зокрема, виявлення ядерних вибухів). Літаки зблизились на небезпечну відстань до 45 м.

Китайській винищувач Су-30 та літак ВПС США WC-135 «Constant Phoenix»

Ще один фактор дестабілізації обстановки в АТР — суперечності між Китаєм та рештою країн регіону щодо деяких островів у Південно-Китайському та Східно-Китайському морях.

Риф Юншудао (Fiery Cross Reef) в Південно-Китайському морі

Так, проблеми стосовно спірних островів архіпелагу Спратлі та рифу Скарборо у Південно-Китайському морі обговорювались на зустрічі Голови КНР Сі Цзіньпіна з президентом Філіппін Р. Дутерте 15 травня ц. р. Сторони обіцяли утримуватися від дій, які можуть спровокувати зіткнення у згаданому районі.

Разом з тим, 18 травня ц. р. Китай розмістив протикорабельні ракетні комплекси на спірному з В’єтнамом рифі Юншудао (Fiery Cross Reef) в Південно-Китайському морі. За твердженням міністерства оборони КНР, цей риф є китайською територією, що дозволяє КНР розміщувати на ній будь-які оборонні системи озброєння. США, Японія, Нова Зеландія та В’єтнам з цим категорично не погодилися.

 

Візит міністра оборони Об’єднаних Арабських Еміратів М. Аль-Баварді до Китаю

КНР активно співпрацює у військовій сфері з іншими країнами. Так, 17 травня ц. р. були проведені переговори заступника голови Центральної військової ради Китаю Фань Чанлуна та міністра оборони Китаю, члена Державної ради КНР Чан Ваньцюаня з міністром оборони Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) М. Аль-Баварді. За словами Фань Чанлуна, ОАЕ є стратегічним партнером Китаю в зоні Перської затоки і як постачальник енергоносіїв мають важливе для Китаю значення. Виходячи з цього, сторони домовилися поглиблювати взаємодію у питанні посилення безпеки на маршруті руху танкерів із зони Перської затоки до АТР.

Аналогічні цілі щодо гарантування безпеки морських комунікацій є також у військового співробітництва Китаю з М’янмою. Зокрема, минулого тижня в акваторії затоки Моутама ВМС КНР та М’янми вперше провели спільні морські маневри. Опрацьовувались питання налагодження радіозв’язку між кораблями обох країн, спільного руху флотилій та ведення пошуково-рятувальних операцій.

 

Наука і технології

Для того, щоб підвищити енергетичну безпеку КНР, уряд реалізує масштабні програми з отримання доступу до альтернативних джерел енергоносіїв. Так, у травні цього року китайські нафтовики вперше у світі видобули з дна моря т. зв. горючий лід. Це — кристалічне з’єднання води та природного газу, воно може використовуватись в якості вуглеводневого палива (містить 99,5 % метану). Один кубометр такого «горючого льоду» є еквівалентом 160 куб. метрів природного газу у пароподібному стані.

За словами представника міністерства земельних та природних ресурсів КНР, освоєння Китаєм технології видобутку «горючого льоду» може бути поставлено в один ряд зі «сланцевою революцією» в США. При цьому видобуток зазначеного палива може призвести до критичного падіння світових цін на нафту і газ.

Перша китайська підводна свердловина зроблена у Південно-Китайському морі на глибині 1,2 км, на відстані 285 км від Гонконгу.

Китайські нафтовики вперше у світі видобули з дна моря «горючий лід»

Посилену увагу приділяє керівництво КНР розробці нових систем озброєнь, як для потреб національних збройних сил, так і для експортних поставок. Зокрема, 18 травня ц. р. у Харбіні проводилося перше льотне випробування ударного вертольоту експортного типу Z-19Е китайської компанії «HAIG» (Harbin Aircraft Industry Group). Особливість цієї машини — в посиленому захисті екіпажу від атак супротивника, низькому рівні шуму, а також підвищеній швидкості та маневреності. Злітна вага Z-19Е становить 4,25 тонн. Вертоліт призначений для ураження легкої та важкої техніки на полі бою, придушення вогневих точок супротивника, а також для підтримки сухопутних військ. Крім того, він може використовуватись для перехоплення низьколітаючих цілей. На озброєнні вертольоту — кулемети та ракети «повітря-земля» і «повітря-повітря».

Китайський ударний вертоліт Harbin Z-19E

Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Підписання контракту між Адміністрацією морських портів України та китайською компанією «Harbour Engineering Company LTD»

Важливим позитивом у співробітництві між КНР та Україною в рамках ініціативи «Пояс і шлях» є розширення участі китайського бізнесу у розвитку української інфраструктури. Так, на минулому тижні між Адміністрацією морських портів України та китайською компанією «Harbour Engineering Company LTD» підписано контракт на ведення робіт з днопоглиблення у порту «Південний» в Одеській обл. Реалізація проекту суттєво розширить можливості порту як «морських воріт» України. При цьому буде створено понад 350 нових робочих місць.

Крім того, досягнуто попередньої домовленості між Київською міською державною адміністрацією (КМДА) та китайським консорціумом у складі компаній «China Railway International Group» та «China Pacific Construction Group» щодо реалізації проекту будівництва четвертої лінії метро у Києві. Консорціум може виступати в якості підрядника, що працює за схемою ЕРС (проектування, закупівля та будівництво) та виконувати проекти за моделлю EPC+F (проектування, закупівля, будівництво та фінансування). В цьому плані консорціум надаватиме допомогу КМДА у залучені коштів китайських фінансових установ.