20 червня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (12.06–18.06.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Друге засідання координаторів країн БРІКС за участю КНР 14–15 червня ц. р. у китайському м. Ціндао (провінція Шаньдун) не безпідставно вважається важливою подією. Учасники проаналізували підсумки своєї співпраці першої половини 2017 року в політичній, економічній, фінансовій, безпековій та гуманітарній сферах. Обговорили також майбутні зустрічі лідерів Бразилії, Росії, Китаю, Індії та Південної Африки, зокрема, на полях саміту «великої двадцятки» у липні поточного року в Гамбурзі, а також чергового вересневого саміту БРІКС на вищому рівні в китайському м. Сямень (провінція Фуцзянь).

В рамках засідання координаторів БРІКС також пройшли інші заходи, зокрема, форум політичних партій, аналітичних центрів та громадських організацій країн-членів групи (організував відділ міжнародних зв’язків ЦК Комуністичної партії Китаю). За підсумками форуму ухвалена Фучжоуська ініціатива, якою передбачається зміцнення контактів між неурядовими організаціями учасників БРІКС. Робота в цьому напрямі буде зосереджуватись на різноманітних гуманітарних питаннях, включно з охорони здоров’я та боротьби з бідністю.

Друге засідання координаторів країн БРІКС, м. Ціндао, 14–15 червня
Друге засідання координаторів країн БРІКС, м. Ціндао, 14–15 червня

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» в контексті китайських та регіональних інтересів

Перспективи розвитку транспортної інфраструктури «Поясу і шляху»
Перспективи розвитку транспортної інфраструктури «Поясу і шляху»

Влада КНР намагається взаємодію з країнами-партнерами зробити більш ефективною. З цією метою при Сяменьскому державному інституті бухгалтерського обліку (провінція Фуцзянь) створено Центр досліджень фінансово-економічного розвитку ініціативи «Пояс і шлях». Центр вивчатиме фінансово-економічну політику учасників «Поясу і шляху», нормативно-правову базу та економічне середовище, надаватиме учасникам ініціативи платформу для контактів з питань фінансово-економічної політики та обміну відповідною інформацією.

З часом на базі Центру проходитимуть регулярні фінансово-економічні форуми високого рівня, вестиметься підготовка чиновників і підприємців країн-учасниць «Поясу і шляху». Це підвищить ефективність діяльності фінансово-економічних інституцій «Поясу і шляху», зокрема Фонду Шовкового шляху. На сьогоднішній день Фонд вже виділив понад 6 млрд дол. США для реалізації різного роду проектів.

Розвиток «Поясу і шляху» збільшує обсяги вантажопотоків між Китаєм та Європою. Так, до 2020 року кількість контейнерних потягів на маршруті з КНР до ЄС через Казахстан передбачається збільшити до 3 тис. протягом року. У 2016 році по цьому маршруті пройшло 1,8 тис. потягів, а загальний обсяг вантажних перевезень склав 8,29 млн тонн, що на 16 % перевищило показник 2015 року.

Виходячи з цього, планується продовжити заходи з подальшого розширення транспортної інфраструктури «Поясу і шляху», в т. ч. у рамках реалізації проектів спорудження залізниці Китай–Киргизстан–Узбекистан та Харбін–Росія, а також участі КНР у модернізації контейнерних терміналів в іспанських портах Валенсія і Більбао та залізничних терміналів в Мадриді і Сарагосі.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Китайсько-американський семінар аналітичних центрів в м. Де-Мойн (Айова)
Китайсько-американський семінар
аналітичних центрів в м. Де-Мойн (Айова)

З огляду на взаємні інтереси КНР та США у політичній, економічній, безпековій та інших сферах, сторони здійснюють пошук шляхів поглиблення відносин на всіх рівнях. Так, на минулому тижні в м. Де-Мойн (адміністративному центрі американського штату Айова) працював китайсько-американський семінар аналітичних центрів високого рівня, де китайські та американські вчені обговорили перспективи розширення співробітництва між двома країнами, в т. ч. у рамках взаємодії провінцій та штатів.

При цьому відзначався стрімкий розвиток торговельно-економічних зв’язків Китаю та США, що створює підґрунтя і для політичного діалогу сторін. Одним з основних завдань аналітичних центрів було названо підготовку довідкових матеріалів та пропозицій для урядів двох країн в інтересах ухвалення різноманітних державних рішень. Наприклад, наголошувалося на необхідності вирішення проблеми дисбалансу у торгівлі між КНР та США.

 

Китай вважає налагодження тісного зв‘язку з країнами Європейського Союзу одним із пріоритетних напрямів своєї роботи. Так, 12 червня ц. р. у Пекіні прем’єр Держради КНР Лі Кецян зустрівся з прем’єр-міністром Люксембургу К. Бетелем. Обговорюючи китайсько-люксембурзькі стосунки в контексті загальних інтересів Китаю в Європі, сторони погодилися продовжити реалізацію спільних проектів у галузях інвестицій, фінансів, космічних технологій, металургії, авіації та комунікацій.

 

Досить успішно розвиваються відносини Китаю з країнами інших регіонів, у т. ч. АТР та Південної Америки. Так, на переговорах міністри закордонних справ КНР Ван І та Сінгапуру В. Балакрішнан домовилися активізувати взаємодію в рамках реалізації проектів «Поясу і шляху», а також програм розвитку АСЕАН. І дійшли згоди, що необхідно прискорити процес прийняття Кодексу поведінки в Південно-Китайському морі, як однієї з передумов стабільності в регіоні.

І вже 16 червня ц. р. у Пекіні відбувся другий китайсько-бразильський розгорнутий стратегічний діалог на рівні керівників МЗС, під час якого сторони обмінювалися думками про причину виникнення світових та регіональних проблем, про перспективу співробітництва між КНР та Бразилією.

Водночас досить демонстраційним було встановлення дипломатичних відносин між Китаєм та Панамою, коли остання при цьому вирішила розірвати дипломатичні відносини з Тайванем. Завдяки політичним зрушенням Панама розраховує і поглибити торговельно-економічні зв’язки з КНР.

Міністри закордонних справ Панами І. Сант Мало і Китаю Ван І підписують спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин, Пекін, 13 червня
Міністри закордонних справ Панами І. Сант Мало і Китаю Ван І підписують спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин, Пекін, 13 червня

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Рівень доданої вартості промислової продукції в Китаї, %
Рівень доданої вартості промислової продукції
в Китаї, %

Висока ефективність політики китайського уряду підтверджуються базовими показниками економічного росту КНР. За даними її Державного статистичного управління, в травні поточного року добавлена вартість продукції промисловості країни зросла на 6,5 %. А з січня по травень цього ж року обсяг роздрібних продаж у КНР збільшився на 10,7 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Збільшуються також обсяги внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку КНР. Так, протягом перших п’яти місяців 2017 року цей показник зріс на 8,6 % у порівнянні з тим же періодом 2016 року і досяг майже 3 млрд дол. США. Зважаючи на це, уряд КНР намагається покращувати інвестиційний клімат країни. Зокрема, ухвалене рішення про державну підтримку та заохочення приватних інвестицій в автомобільну галузь Китаю. При цьому перевага надається тим інвесторам, які вкладають кошти в виробництво автомобілів на нових джерелах енергії.

Залученню іноземних інвестицій та рекламуванню китайської продукції сприяли 28-й Харбінський міжнародний торговельно-економічний ярмарок та 4-а Китайсько-Російська виставка ЕКСПО, які відбулись у м. Харбін 15–19 червня ц. р., де пройшло кілька десятків презентацій, конференцій та круглих столів, у т. ч. зустріч представників торговельно-економічних палат країн-учасниць китайської ініціативи «Пояс і шлях».

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Основним джерелом напруженості в Азійсько-Тихоокеанському регіоні все ще залишається ситуація, яка спостерігається довкола Північної Кореї. З огляду на те, що керівництво КНДР категорично відмовляється зважати на вимоги РБ ООН щодо припинення ракетно-ядерної програми, США вдаються до серйозних заходів з демонстрації сили в АТР.

Наприкінці червня поточного року в районі Корейського півострова має відбутися друге спільне навчання ВПС США та Південної Кореї, у якому братимуть участь два американські бомбардувальники В-1В та корейські винищувачі F-15. Крім того, 20 червня до порту Південної Кореї на острові Чеджудо увійшов есмінець КРЗ «Dewey» 7-го флоту ВМС США.

Стратегічний бомбардувальник B-1B і есмінець УРО USS Dewey (DDG 105)

Такі дії Сполучених Штатів КНДР розцінила як «підтвердження агресивності політики Вашингтону в Азійсько-Тихоокеанському регіоні» і виступила з черговими погрозами про можливе застосування ракетно-ядерної зброї проти США та їх союзників в АТР.

Занепокоєння військовою активністю США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні висловив також Китай, при цьому закликаючи всі сторони утриматись від дій, що можуть збільшити протистояння в регіоні.

 

13 червня у Пекіні відбувся перший китайсько-німецький діалог високого рівня з безпеки
13 червня у Пекіні відбувся перший китайсько-німецький діалог високого рівня з безпеки

На цьому фоні виглядає логічним, що особливу увагу Китай приділяє поглибленню взаємодії з провідними європейськими країнами у безпековій сфері.

13 червня у Пекіні відбувся перший китайсько-німецький діалог високого рівня з безпеки за участю відповідального секретаря Політико-юридичної комісії ЦК КПК Ван Юнціна та статс-секретаря Федеральної канцелярії ФРН, відповідального за координацію спецслужб К. Фріче. Сторони обмінялись думками з питань співробітництва у боротьбі з тероризмом, транскордонною організованою злочинністю та нелегальною міграцією і дійшли згоди щодо визначення конкретних форм дій за згаданими напрямами.

 

Аналогічні питання розглядали під час своєї зустрічі заступник голови Центральної військової ради КНР Фань Чанлун та міністр оборони Іспанії М. Долорес 13 червня ц. р. у Мадриді. Вони ж порушували тему зміцнення міжармійських зв’язків, як частини міждержавних відносин.

 

3.4. Наука та технології

Одним із пріоритетів керівництва КНР залишається забезпечення високих темпів розвитку науки та сучасних технологій. Наприклад, у 2016 році лише міська влада Пекіна виділила на згадані потреби 21,8 млрд дол. США. При цьому частка науково-технічних інновацій у зростанні економіки міста перевищила 60 %. Завдяки цьому Китай виходить на передові позиції в світі в сферах науки та техніки, в галузі освоєння космічного простору — включно.

15 червня ц. р. Китай запустив у космос перший рентгенівський космічний телескоп Hard Х-ray Modulation Telescope (HXMT), що спостерігатиме за чорними дірами. Телескоп вагою 2,5 тонн було виведено на орбіту заввишки 550 км ракетою-носієм «Changzhen-4B» («Великий похід-4В») з космодрому Цзюцюань, розташованого в пустелі Гобі.

15 червня Китай запустив у космос перший рентгенівський
космічний телескоп HXMT

Того ж дня вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-1» завершив другу орбітальну дозаправку космічної лабораторії «Тяньгун-2», яка тривала дві доби і стала черговим випробуванням китайських технологій у цій галузі.

Водночас розробляються нові види космічної техніки, зокрема космоплан з горизонтальним зльотом та посадкою. На сьогоднішній день китайська аерокосмічна корпорація CASIC вже завершила технічне проектування апарату (включно з фюзеляжем та двигуном) та приступатиме до його будівництва. Новий космоплан буде стартувати зі звичайного аеродрому як літак, однак матиме достатню потужність для виходу на навколоземну орбіту та стикування з космічною станцією. У такий спосіб значно знижується вартість доставки на станцію людей і вантажів.

 

У КНР є значні успіхи у розвитку та реалізації нових технологій в галузі залізничного сполучення. 13 червня між містами Нінбо та Юйяо у провінції Чжецзян (Східний Китай) пущено перший пасажирський потяг зі швидкістю до 160 км/год. Згодом швидкість потягу збільшиться до 200 км/год. А у пекінському метрополітені розпочалося дослідження з експлуатації першої в країні повністю автоматизованої гілки з потягами без машиністів.

 

IV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

КНР зацікавлена у співпраці з Україною, у активі якої значний науково-технічний потенціал та цінні природні ресурси. Зокрема, значний інтерес у Китаю викликає Український Інститут електрозварки (ІЕЗ) ім. Є.О. Патона з його сучасними технологіями електрозварювальних робіт світового рівня. Так, у рамках співробітництва між Харбінським інститутом зварювання та ІЕЗ ім. Є.О. Патона реалізується низка спільних проектів з проведення науково-дослідних робіт та розробки відповідного промислового обладнання. Крім того, ІЕЗ ім. Є.О. Патона виконує замовлення китайських підприємств, які працюють у галузях літако- та кораблебудування, космосу, залізничного та трубопровідного транспорту.

Китай відверто зацікавлений у налагодженні зв’язків з окремими українськими регіонами. Це підтвердив Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей під час зустрічі з керівництвом міста Житомир та Житомирської області 13 червня поточного року. За його словами, китайські інвестори готові вкладати кошти у проекти, які пропонує Житомирщина, в т. ч. у будівництво житла, транспортної інфраструктури та ювелірного заводу з переробки бурштину. Зараз на території Житомирської області діють два підприємства з китайським капіталом — «Юнайтед Сістем Адміністрейшн» (оренда нерухомого майна) та «Виробниче підприємство Валс» (виготовлення будівельних металевих конструкцій). Експортно-імпортні операції Житомирської області з Китаєм складають понад 5 % від її загального товарообороту.

Посол КНР в Україні Ду Вей на зустрічах із керівництвом Житомиру та Житомирської області, 13 червня

Минулого тижня було підписано План співробітництва на 2017–2019 роки між китайським містом Ічан (провінція Хубей) та містом Запоріжжя. Документом передбачаються взаємні візити представників адміністрації та бізнесових кіл обох міст, обміни вчителями та студентами, розвиток зв’язків в інших галузях, у т. ч. туризму та торгівлі.