11 липня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (03.07–09.07.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Керівництво КНР продовжує реалізацію стратегічного курсу підтримки процесів глобалізації світової економіки на основі китайських інтересів як провідної держави світу. Пріоритетність даного питання була підтверджена Головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном у виступі на саміті «великої двадцятки» (G20) у Гамбурзі 7–8 липня ц. р.

Лідер КНР відмітив позитивні тенденції у розвитку світової економіки з перспективою росту 3,5 % у поточному році, що є найкращим показником за останні роки. За словами Сі Цзіньпіна, зазначене стало наслідком спільних зусиль країн G20 з реалізації плану створення інноваційної, динамічної та інтегрованої системи міжнародних відносин в економічній сфері, який був прийнятий на зустрічі «великої сімки» (G7) у китайському місті Ханчжоу восени минулого року.

Голова КНР Сі Цзіньпін серед учасників саміту G20 в Гамбурзі
Голова КНР Сі Цзіньпін серед учасників саміту G20 в Гамбурзі

В той же час Сі Цзіньпін визнав збереження глобальних економічних проблем, що потребує продовження спільних дій з їх вирішення. В цьому зв’язку Голова КНР висунув ряд пропозицій, які включають: посилення відкритості світової економіки, вдосконалення системи управління світовими економічними процесами, а також застосування новітніх технологій у всіх сферах економіки.

У цьому контексті був приведений приклад китайської ініціативи «Пояс і шлях», яка побудована саме на таких принципах і може служити моделлю взаємовигідного економічного співробітництва між різними країнами як на регіональному, так і на світовому рівнях.

 

Під головуванням Сі Цзіньпіна на полях саміту G20 була проведена неформальна зустріч лідерів країн групи БРІКС. Сторони обмінялись думками з найбільш важливих аспектів політичної та економічної ситуації в світі, а також питань, що стосуються «великої двадцятки». Учасники зустрічі дійшли згоди щодо важливості поглиблення координації економічної діяльності у рамках БРІКС та сприяння посиленню прозорості світової економіки. Крім того, Голова КНР наголосив на необхідності розширення участі організації у вирішенні проблем світової та регіональної безпеки, в т. ч. врегулюванні регіональних конфліктів.

 

Візити Голови КНР Сі Цзіньпіна в Росію та Німеччину
Візити Голови КНР Сі Цзіньпіна в Росію та Німеччину

В Гамбурзі відбувся ряд двосторонніх зустрічей Сі Цзіньпіна з лідерами інших провідних країн світу, а саме: президентом США Д. Трампом; федеральним канцлером Німеччини А. Меркель; президентом Франції Е. Макроном; президентом Південної Кореї Мун Чже Іном; прем’єр-міністром Великобританії Т. Мей; головою уряду Японії С. Абе та прем’єр-міністром Сінгапуру Лі Сієн Луном. Під час переговорів була підтверджена готовність сторін до виведення їх відносин на якісно новий рівень стратегічного партнерства, включаючи поглиблення взаємодії між ними на міжнародній арені, координацію стратегій розвитку, а також посилення співробітництва в рамках ініціативи «Пояс і шлях». Зокрема, в цьому плані найбільш показовий характер мала домовленість між Сі Цзіньпіном та А. Меркель щодо поєднання китайської стратегії «Зроблено в Китаї — 2025» та німецької програми «Індустрія — 4,0».

 

Крім того, 3–4 липня ц. р., прямуючи до ФРН для участі у саміті G20, Голова КНР Сі Цзіньпін здійснив візит до Москви, де відбулись його зустрічі з президентом РФ В. Путіним та головою російського уряду Д. Медведєвим. Лідери КНР та Росії відмітили важливість поглиблення взаємодії двох країн в інвестиційній, енергетичній, сільськогосподарській, гуманітарній та міжрегіональній сферах, а також у реалізації китайської ініціативи «Пояс і шлях» та російського проекту побудови Євразійського економічного союзу.

Була висловлена готовність продовжити тісну координацію дій у рамках ООН, Шанхайської організації співробітництва та «великої двадцятки». При цьому, серед спільних зовнішньополітичних пріоритетів були названі: вирішення проблеми Корейського півострова; забезпечення стабільності у Північно-Східній Азії; врегулювання сирійської кризи, а також протидія небезпеці мілітаризації космічного простору та перетворенню в зону військового протистояння.

За результатами зустрічі були підписані План дій по реалізації Договору про добросусідство, дружбу та співробітництво між Росією та КНР на 2017–2020 роки, а також ряд угод щодо поглиблення зв’язків китайських і російських підприємств та фінансових установ. Зокрема, Сі Цзіньпін і В. Путін підтримали домовленість між Російським фондом прямих інвестицій і Банком розвитку Китаю про створення спільного інвестиційного фонду обсягом у 65 млрд юанів.

Візит Сі Цзіньпіна до Москви широко коментувався російськими ЗМІ, які назвали його «головною подією в розвитку співробітництва між РФ і КНР у 2017 році» та «свідченням успіху у переорієнтації економічних зв’язків Російської Федерації із Заходу на Схід». При цьому було зроблено окремий наголос на «спільності позицій Росії і Китаю у протистоянні зі США».

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

КНР докладає значних зусиль з підвищення ефективності реалізації китайської ініціативи «Пояс і шлях» на глибокій науково-технічній основі.

Так, на минулому тижні у Пекіні під егідою Державного фонду природничих наук був проведений міжнародний симпозіум на тему «Підтримка співробітництва наукових спеціалістів — спільно створимо майбутнє «Поясу і шляху». Обговорювались питання підтримки розвитку співробітництва між країнами-учасницями китайської ініціативи. Учасники заходу дійшли згоди щодо необхідності посилення взаємодії сторін у галузі фундаментальних досліджень фінансово-економічних процесів у регіонах, що входять до ініціативи «Пояс і шлях».

Одночасно в Державному фінансовому інституті КНР (Пекін) відбулась конференція представників фінансових органів країн, що розвиваються, з вивчення досвіду співробітництва по лінії «Південь-Південь» в рамках ініціативи «Пояс і шлях». Головна увага учасників заходу була присвячена шляхам вирішення проблем фінансового забезпечення відповідних проектів у галузях інфраструктурного будівництва, енергетики, довколишнього середовища, розвитку середніх і малих підприємств, охорони здоров’я та освіти, а також залучення людських ресурсів.

Конференція з вивчення досвіду співробітництва по лінії «Південь-Південь» в рамках ініціативи «Пояс і шлях»
Конференція з вивчення досвіду співробітництва по лінії «Південь-Південь» в рамках ініціативи «Пояс і шлях»

Китайська ініціатива «Пояс і шлях» продовжує викликати суттєвий інтерес і в країнах інших регіонів.

Так, у ході 29-го саміту Африканського союзу, що пройшов в Адіс-Абебі (Ефіопія), був відмічений позитивний вплив участі африканських країн у проектах «Поясу і шляху» на розвиток їх національних економік. За словами учасників саміту, ця ініціатива розширює доступ країн Африки до сучасних технологій, а також фінансових кредитів та інвестицій. Крім того, вони отримують додаткові можливості інтеграції у світову економіку.

Учасники 29-го саміту Африканського союзу в Адіс-Абебі
Учасники 29-го саміту Африканського союзу в Адіс-Абебі

За ініціативою Азербайджану, група підтримки «Поясу і шляху» була створена також у Парламентській асамблеї ОБСЄ. Метою роботи даного органу стане координація заходів з реалізації спільних економічних проектів країн Європейського, Центральноазіатського, Каспійського та Азіатсько-Тихоокеанського регіонів. Перед групою ставиться завдання сприяння розвитку транспортних коридорів, а також спрощення процедур торгівлі та перевезень.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Постійний представник КНР при ООН, Посол Лю Цзеі
Постійний представник КНР при ООН, Посол Лю Цзеі

1 липня ц. р. Китай перебрав на себе тимчасове головування у Раді Безпеки ООН. За словами Постійного представника КНР при ООН Лю Цзеі, протягом китайського головування в РБ ООН буде проведено два відкритих дискусійних засідання, в т. ч. з питань посилення безпеки в Африці та врегулювання ситуації в зонах конфліктів на Близькому Сході.

Зокрема, планується розглянути особливості та перспективи розвитку ситуації довкола Сирії, Ємену, Іраку та Лівану, Південного Судану, Демократичної Республіки Конго та Бурунді. Поряд з цим буде проведений моніторинг роботи представництв ООН у Західній Африці та регіоні Сахель.

До плану головування Китаю в РБ ООН входить прийняття резолюцій щодо продовження мандату миротворчих сил ООН на Кіпрі та Місії ООН з надання допомоги Іраку, а також відправки другої групи спостерігачів ООН до Колумбії.

Окремим напрямом роботи КНР у РБ ООН стане вирішення загальних питань підвищення ефективності роботи Ради Безпеки на основі принципів об’єктивності, справедливості, прозорості та відкритості. Для обговорення даних питань в липні ц. р. планується візит до Пекіну голови 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН М. Лайчака.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Рівень зростання обсягів роздрібної торгівлі в Китаї
Рівень зростання обсягів роздрібної торгівлі в Китаї

Вагомим підґрунтям для реалізації зовнішньої політики КНР залишається стійкий економічний розвиток країни. За даними Державного статистичного управління КНР, протягом І-го півріччя 2017 року обсяг роздрібної торгівлі в країні зріс на 10,3 %, а в травні 2017 р. — на 10,7 %. При цьому збільшується частка продажів через мережу Інтернет, що є наслідком застосування інноваційних технологій у торговельній галузі Китаю. Зокрема онлайн-продажі зросли на 26 %, в той час як у звичайних магазинах та торгівельних центрах — на близько 7,5 %.

Зберігається позитивна динаміка зростання обсягів золотовалютних резервів КНР. Протягом червня 2017 року фінансові резерви Китаю зросли на 3,2 млрд дол. США — до 3,0568 трлн дол. США. Загалом, з початку цього року золотовалютні запаси Китаю зросли на 46,3 млрд дол. США. За оцінкою Державного управління валютного контролю КНР, зазначена тенденція сприяє посиленню стабільності фінансової системи країни, а також залученню іноземних інвестицій.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Протягом минулого тижня чергове загострення ситуації в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відбулося через проведення ракетних випробувань Північною Кореєю. Так, 4 липня ц. р. з полігону у провінції Пхенан-Пукто (північно-західний регіон КНДР) був здійснений перший вдалий пуск міжконтинентальної балістичної ракети «Хвасон-14». Згідно з офіційним повідомленням Академії національної оборони Північної Кореї, ракета піднялась на висоту 2,8 тис. км та пролетіла 933 км, вразивши задану ціль у відкритому морі.

За пуском ракети особисто спостерігав лідер КНДР Кім Чен Ин, який надав високу оцінку успіхам в реалізації національної ракетно-ядерної програми. Кім Чен Ин наголосив на «отриманні його країною здатності наносити удари по любій частині світу». У наведеному контексті була відмічена «готовність КНДР надати гідну відсіч США та американським союзникам в регіоні у випадку їх нападу на Північну Корею».

4 липня Північна Корея здійснила вдалий пуск
міжконтинентальної балістичної ракети

Пуск КНДР нової балістичної ракети викликав значний негативний резонанс у світі. Так, президент США Д. Трамп назвав такі дії новою ескалацією кризи в АТР та закликав світову спільноту посилити тиск на Пхеньян. Водночас він звинуватив Китай, Росію та інших торговельно-економічних партнерів Північної Кореї у порушенні рішень РБ ООН щодо введення санкцій проти КНДР. Крім того, у відповідь на пуск балістичної ракети, США та Південна Корея провели військові навчання в районі Корейського півострова. Позицію США підтримали також Японія та керівництво Європейського Союзу.

 

5 липня ц. р., за ініціативою США, ситуація довкола ракетних випробувань КНДР була розглянута на спеціальному засіданні РБ ООН. Постійний представник США при ООН Н. Хейлі виступила за розширення міжнародних санкцій проти Північної Кореї, а також посилення тиску на країни, які підтримують Пхеньян. Крім того, вона не виключила можливості застосування США військової сили для захисту своєї безпеки. Аналогічні погляди були продемонстровані Великобританією та Францією.

Дії Північної Кореї зі створення ракетно-ядерної зброї були засуджені також Китаєм та Росією. Разом з тим вони відкинули пропозиції західних країн щодо введення додаткових санкцій у відношенні КНДР. Водночас КНР та Російська Федерація закликали США та їх союзників в АТР відмовитись від проведення військових навчань в районі Корейського півострова та інших заходів з демонстрації сили.

Спеціальне засідання Радбезу ООН по ситуації довкола ракетних випробувань КНДР, 5 липня

Зазначена ситуація була використана Росією як черговий привід для демонстрації «стратегічного партнерства» з КНР на противагу суперечностям між Китаєм та США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Зокрема, проявом цього стали спільні заяви Росії та КНР з приводу ситуації довкола ракетно-ядерної програми КНДР, а також підтримка Москвою негативного ставлення Пекіну до дій США з розгортання американської системи ПРО на території Південної Кореї.

 

Окремою китайсько-американською проблемою у безпековій сфері залишається відношення сторін з приводу територіальних суперечностей в АТР. Зокрема, на минулому тижні корабель ВМС США в черговий раз наблизився до Парасельського архіпелагу, який є об’єктом претензій з боку КНР, Тайваню та В’єтнаму. За заявою командування ВМС США, американський флот провів тренування з забезпечення «безпеки мореплавства». Крім того, Державний департамент США підтвердив невизнання Вашингтоном претензій Пекіну щодо його суверенітету над островами.

У відповідь МЗС Китаю звинуватило США у «незаконному проникненні на китайську територію», а також здійсненні «серйозної політичної та військової провокації». Для підтвердження свого суверенітету над Парасельськими островами Китай направив до району архіпелагу додаткову кількість бойових кораблів. Одночасно продовжуються навчання загону бойових кораблів ВМС НВАК КНР на чолі з авіаносцем «Ляолян» (колишній український авіанесучий крейсер «Варяг»). До складу загону входять ракетні есмінці «Цзинань» та «Іньчуань», а також ракетний фрегат «Янтань».

 

3.4. Наука і технології

Високошвидкісні потяги в Китаї
Високошвидкісні потяги в Китаї

З огляду на стрімке зростання обсягів внутрішніх перевезень у КНР, керівництво країни посилює увагу до питань розвитку національної транспортної інфраструктури із застосуванням новітніх технологій. Так, протягом минулого року було введено в експлуатацію 2,6 тис. високошвидкісних потягів. Крім того, продовжуються заходи з розвитку відповідних залізничних ліній. Зокрема, до 2020 року загальну протяжність високошвидкісних магістралей планується збільшити з нинішніх 22 тис. км до 32 тис. км, а до 2030 року — до 45 тис. км.

Здійснюється розробка нових потягів, здатних отримувати електроенергію, як від контактної мережі, так від внутрішніх електричних батарей великої ємкості. За рахунок цього планується покращити можливості забезпечення транспортного сполучення у регіонах КНР зі слабо розвинутою залізничною мережею, зокрема у Внутрішній Монголії.

 

Продовжується співробітництво між КНР та провідними західними компаніями в галузі авіабудування. Так, європейська компанія Airbus розпочала демонстраційний показ у КНР нового важкого вертольоту Н215 (відноситься до відомого сімейства вертольотів Super Puma/Cougar). При цьому демонструються можливості літального апарату з транспортування пасажирів і вантажів, виконання завдань в інтересах поліції, гасіння пожеж, моніторингу ліній електропередач тощо. На сьогоднішній день компанія Airbus лідирує на китайському авіаційному ринку та планує й надалі зміцнювати свої позиції.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

На противагу економічним війнам Росії проти України, КНР впевнено та послідовно займає російську нішу на українському ринку. На сьогоднішній день Китай вже є одним із основних торговельних партнерів України. Так, у 2016–2017 роках частка Китаю у зовнішній торгівлі України досягла 12 %, що майже зрівнялося з часткою Російської Федерації. Зокрема, за 5 місяців поточного року до України було ввезено 675 тис. тонн товарів китайського виробництва на загальну вартість 1,9 млрд дол. США, що на 25 % більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Візит до КНР делегації Державного космічного агентства України
Візит до КНР делегації Державного космічного агентства України

Водночас продовжується активне співробітництво між Китаєм та Україною у космічній та інфраструктурній галузях. На минулому тижні відбувся візит до КНР делегації Державного космічного агентства України за участю представників КБ «Південне ім. М. К. Янгеля». Українська делегація зустрілась з керівництвом Китайської національної космічної адміністрації та Китайської корпорації аерокосмічної науки.

Під час переговорів була відмічена висока динаміка реалізації спільних проектів у рамках Програми українсько-китайського співробітництва у космічній галузі на 2016–2020 роки, а також досягнуто домовленості щодо розширення їх переліку. У цьому контексті була відмічена можливість залучення України до планів КНР з дослідження Місяцю та Марсу, а також розбудови інформаційного космічного коридору в рамках ініціативи «Пояс та шлях» (становить собою інтегровану супутникову систему навігації, зв’язку та дистанційного зондування Землі).

Крім того, на минулому тижні був підписаний Меморандум про співробітництво між китайською CRBC (China Road and Bridge Corporation) та Укравтодором щодо реалізації проекту реконструкції дороги М-14/Е-58 «Одеса-Миколаїв-Херсон». Проект передбачає розширення магістралі до чотирьох смуг та створення об’їзду міста Миколаїв. Загальна протяжність дороги становитиме близько 200 км.