18 липня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (10.07–16.07.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Керівництво КНР приділяє посилену увагу розвитку співробітництва з країнами Центрально-Східної Європи, які мають важливе значення для Китаю з точки зору виходу до ЄС. 15–17 липня ц. р. у Бухаресті пройшов форум «Діалог політичних партій Китаю та країн ЦСЄ 2017 року». У заході взяли участь член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, член Секретаріату ЦК КПК Лю Юньшань, а також представники керівництва, політичних партій та бізнесових кіл країн Центрально-Східної Європи, Балтії і Балканського регіону.

В ході форуму обговорювались напрями поглиблення міждержавного співробітництва у форматі «16+1» як частини китайської ініціативи «Пояс і шлях».

Учасники формату «16+1»Довідково:

Формат «16+1» — ініціатива Китаю, суть якої полягає в активізації співпраці з 11 країнами-членами ЄС і 5 Балканськими країнами (Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Латвія, Литва, Македонія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Естонія) в галузях інвестицій, транспорту, фінансів, науки, освіти і культури.

У рамках цього формату в сфері економіки Китай визначив 3 пріоритетні напрями потенційної співпраці: інфраструктура, високі технології і зелені технології.

 

Виступаючи на форумі, Лю Юньшань висловив зацікавленість Китаю у поглибленні взаємодії з країнами регіону ЦВЄ у торговельно-економічній, науково-технічній та гуманітарній сферах. У цьому зв’язку він відмітив роль політичних партій та інших громадських організацій, які створюють платформи і канали для діалогу як на дво-, так і багатосторонньому рівнях.

У Бухаресті пройшов форум «Діалог політичних партій Китаю та країн ЦСЄ 2017 року»
У Бухаресті пройшов форум «Діалог політичних партій Китаю та країн ЦСЄ 2017 року»

Важливість активізації діалогу у форматі «16+1» була підтверджена також і представниками політичних партії країн ЦСЄ, в т. ч. спікером нижньої палати парламенту Чехії, заступником голови Чеської соціал-демократичної партії Я. Гамачеком, секретарем вищого виконавчого комітету Польської народної партії П. Згожельским, спікером парламенту Сербії М. Гойкович та ін. Під час виступів вони визнали значення КНР як одного з найбільших партнерів Європи, а також підвели попередні підсумки виконання Плану дій щодо співробітництва в рамках ініціативи «Пояс і шлях», який був підписаний у минулому році в Ризі.

Також на полях форуму були проведені окремі зустрічі Лю Юньшаня із президентом палати депутатів румунського парламенту, лідером Соціал-демократичної партії Румунії Л. Драгня та прем’єр-міністром країни М. Тудосе. В ході переговорів Лю Юньшань надав позитивну оцінку китайсько-румунським відносинам, а також результатам реалізації спільних економічних проектів. При цьому обидві сторони висловили зацікавленість у розширенні участі Румунії в китайській ініціативі «Пояс і шлях», яка була названа найбільш важливою стратегією розвитку в 21-му столітті.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Керівництво КНР здійснює заходи з підвищення ефективності реалізації проектів ініціативи «Пояс і шлях» за рахунок розширення можливостей інформаційного обміну між її країнами-учасницями. Так, у китайському місті Сіань провінції Шеньсі створено Консорціум по телерадіомовленню країн «Шовкового шляху». Згідно з установчим документом, консорціум є громадською організацією та об’єднує 27 китайських і 10 іноземних радіомовних і телевізійних станцій. Передбачається створення платформи для комунікацій та обміну інформацією, а також виготовлення спільних програм з важливих питань, що стосуються діяльності «Поясу і шляху».

Поряд з цим продовжується реалізація спільних проектів з розвитку інфраструктури транспортних комунікацій між Європою та КНР. Зокрема на минулому тижні уряд Казахстану прийняв рішення щодо приєднання країни до транзитного коридору «Західна Європа — Західний Китай». Протягом трьох років у Східно-Казахстанській області планується провести реконструкцію автомобільних шляхів на напрямах: Алмати — Усть-Каменогорськ та Омськ — Майкапшагай. Роботи будуть проводитись за рахунок коштів Ексімбанка КНР. У рамках проекту передбачається також розвиток казахстанських районів, прилеглих до цієї автотраси.

Ділянка транзитного коридору «Західна Європа — Західний Китай» через Казахстан
Ділянка транзитного коридору «Західна Європа — Західний Китай»
через Казахстан

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Форум співробітництва між містами-побратимами та місцевими урядами країн БРІКС-2017
Форум співробітництва між містами-побратимами та місцевими урядами країн БРІКС-2017

Поряд із США та ЄС, одним із пріоритетів зовнішньої політики КНР залишається зміцнення зв’язків з країнами групи БРІКС, у т. ч. на регіональному рівні. Так, 11–13 липня ц. р. у китайському місті Ченду провінції Сичуань був проведений форум співробітництва між містами-побратимами та місцевими урядами країн БРІКС-2017. За результатами форуму прийнята «Ініціатива Ченду», яка передбачає створення більш гнучких механізмів міжнародних контактів у гуманітарній, торговельно-економічній, науково-технічній та туристичній сферах.

 

Водночас продовжується розвиток відносин Китаю з іншими провідними країнами світу. 13 липня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч Голови КНР Сі Цзіньпіна з генерал-губернатором Канади Д. Джонсоном. Під час переговорів була відмічена наявність спільних інтересів двох країни, що створює підґрунтя для побудови відносин стратегічного партнерства між ними. В цьому зв’язку була досягнута домовленість щодо прискорення роботи над підготовкою угоди про створення китайсько-канадської зони вільної торгівлі. Крім того, сторони дійшли згоди стосовно поглиблення співробітництва у вирішенні світових та регіональних проблем, а також інтенсифікації обмінів у сферах освіти, культури та спорту.

 

Зустріч голови ПК ВСНП Чжан Децзяна з президентом Португалії М. Ребелу ді Созой, 12 липня
Зустріч голови ПК ВСНП Чжан Децзяна з президентом Португалії М. Ребелу ді Созой, 12 липня

Тривають і міжпарламентські контакти КНР з країнами-партнерами. 10–12 липня ц. р. голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (ПК ВСНП) Чжан Децзян здійснив офіційний візит до Португалії. Перебуваючи у Лісабоні, він зустрівся з президентом Португалії М. Ребелу ді Созой, прем’єр-міністром країни А. Коштой та спікером парламенту Едуардо Ферро Родрігесом. В ході переговорів була відмічена важливість інтенсифікації китайсько-португальського діалогу в контексті посилення взаємодії між Китаєм та Європейським Союзом.

Чжан Децзян підкреслив значення Португалії як кінцевого пункту «Поясу і шляху» на узбережжі Атлантичного океану. З урахуванням зазначеного голова ПК ВСНП висловив наміри КНР збільшити обсяги інвестицій у португальську економіку. В свою чергу, керівництво Португалії гарантувало підтримку роботи китайського бізнесу на португальській території, в т. ч. через прийняття відповідних законів парламентом країни.

На цьому фоні показовий характер мало відкриття 11 липня ц. р. першого прямого авіаційного рейсу між Португалією та Китаєм за маршрутом Лісабон-Пекін-Ханчжоу. За статистичними даними, у середньому щорічно Португалію відвідує близько 200 тис. китайських громадян.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Динаміка зовнішньої торгівлі Китаю
Динаміка зовнішньої торгівлі Китаю

Економіка КНР продовжує демонструвати стійку тенденцію позитивного розвитку. Так, за даними Головного митного управління Китаю, протягом першого півріччя цього року експорт країни зріс на 15 %, а імпорт — на 25,7 %. З урахуванням таких результатів та через зростання внутрішньої торгівлі, в січні–червні 2017 року сукупний прибуток державних підприємств КНР центрального підпорядкування збільшився на 15,5 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 106,1 млрд дол. США.

Наслідком цього стало також збільшення фінансових надходжень до державного бюджету КНР. Згідно з інформацією Міністерства фінансів Китаю, в червні цього року до бюджету надійшло 1,7 трлн юанів (251,8 млрд дол. США), що на 8,9 % більше, ніж у червні 2016 року.

Крім того, зростають обсяги інвестицій у китайську економіку. В червні 2017 року прямі іноземні інвестиції у підприємства материкової частини Китаю склали 14,82 млрд дол. США, тобто на 2,3 % більше, ніж в червні минулого року. В цей же період обсяг кредитів, виданих у національній валюті, склав 7,97 трлн юанів, що на 436,3 млрд юанів більше, ніж у першому півріччі 2016 року.

Голова КНР Сі Цзіньпін на нараді уряду та представників фінансових установ Китаю
Голова КНР Сі Цзіньпін на нараді уряду та представників фінансових установ Китаю

З метою закріплення наведених тенденцій уряд КНР продовжує вживати заходів з підтримки бізнесової діяльності в країні. 12 липня ц. р. Державна рада КНР прийняла директиву, яка містить перелік заходів зі сприяння росту масового підприємництва для забезпечення інноваційного розвитку країни. Зокрема планується покращення методів управління, усунення бюрократичних бар’єрів, а також виділення додаткових коштів для підтримки бізнесменів-початківців.

Водночас посилена увага керівництва КНР приділяється вдосконаленню роботи фінансової системи країни. Зазначене питання обговорювалось у ході спеціальної наради уряду та представників фінансових установ Китаю 14–15 липня ц. р. за участю Голови КНР Сі Цзіньпіна. Лідер КНР підкреслив ключове значення стабільності роботи фінансових органів як основи соціально-економічного розвитку країни, а також поставив завдання щодо підвищення ефективності фінансового забезпечення китайської економіки, попередження фінансових ризиків, а також проведення фінансових реформ. З метою вирішення зазначених завдань передбачається вжиття комплексу заходів щодо покращення фінансового регулювання, вдосконалення фінансових ринків, оздоровлення правопорядку у фінансовій сфері та прискорення трансформації моделі фінансового розвитку.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Головним джерелом нестабільності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні залишається загострення проблем довкола ракетно-ядерної програми Північної Кореї. Так, у відповідь на чергову серію ракетних пусків в КНДР США та Південна Корея провели спільні навчання ВПС двох країн із залученням американських стратегічних бомбардувальників В-1В Lancer. Крім того, США підготували проект резолюції Ради  Безпеки ООН щодо посилення санкцій проти КНДР за ракетні випробування. Текст резолюції переданий для ознайомлення та узгодження членам РБ ООН.

10 липня посол Китаю в США Цуй Тянькай відвідав 7-й раунд китайсько-американського стратегічного діалогу
10 липня посол Китаю в США Цуй Тянькай відвідав 7-й раунд китайсько-американського стратегічного діалогу

Зі свого боку, Китай продовжує виступати за мирне вирішення ситуації довкола Корейського півострова. Зазначена позиція КНР була підтверджена послом Китаю в США Цуй Тянькаем під час 7-го раунду китайсько-американського стратегічного діалогу 10 липня ц. р. За його словами, Китай та США мають спільні цілі щодо недопущення створення ядерної зброї Північною Кореєю. Однак КНР не підтримує методи дій США щодо силового тиску на КНДР.

Разом з тим, в умовах посилення напруженості в АТР Китай зберігає високий рівень власної військової активності в регіоні. Зокрема на минулому тижні в районі Південно-Китайського моря та західної частини Тихого океану були проведені масштабні навчання ВПС НВАК з відпрацюванням питань дій китайської авіації у дальніх морських зонах. До участі у навчанні залучались винищувачі та бомбардувальники (в т. ч. стратегічні Xian Н-6К), а також літаки дальнього радіолокаційного виявлення і наведення. За ствердженням керівництва НВАК, навчання підтвердили високий рівень готовності Військово-повітряних сил країни, а також їх здатність вирішувати завдання із забезпечення безпеки Китаю на дальніх кордонах.

Продовжуються також заходи з розширення військової присутності Китаю у важливих для нього регіонах світу. 12 липня ц. р. була офіційно відкрита база забезпечення НВАК у Джибуті в районі Африканського рогу. Завданням бази є матеріально-технічне забезпечення китайських військових підрозділів, які беруть участь у конвоюванні суден на океанських маршрутах вздовж Східної Африки, а також у миротворчих та гуманітарних місіях в Африці. Рішення щодо створення бази було прийнято на основі домовленості між урядами КНР та Джибуті.

База забезпечення НВАК Китаю у Джибуті
База забезпечення НВАК Китаю у Джибуті

3.4. Наука та технології

Китай лідирує у світовому виробництві вітряної енергії
Китай лідирує у світовому виробництві вітряної енергії

Уряд КНР надає важливого значення розвитку технологій альтернативної енергетики, що має на меті зниження залежності країни від імпорту енергоносіїв та негативних наслідків використання вуглеводнів для світової екології. За даними міжнародних експертів, на сьогоднішній день Китай вже вийшов на перше місце у світі за виробництвом такої енергії та фактично випередив США. Зокрема, в 2016 році на КНР приходилось 40 % глобального росту виробництва альтернативної енергії, в т. ч. 100 % — приросту атомної енергетики. За рахунок цього Китай другий рік поспіль скорочує обсяги емісії парникових газів.

Водночас у КНР продовжується реалізація широкого спектру космічних програм. З 2018 року Китай планує розпочати надання послуг комерційних запусків космічних апаратів (КА) з морської платформи. Така платформа буде створена на базі вантажного судна і буде придатна для пусків ракет серії «Чжанчжен» («Великий похід»). Створення плавучого космодрому дозволить здійснювати запуски ракет з екваторіальної зони, що знизить вартість виведення КА на орбіту Землі. На сьогодні Китай вже здійснив понад 60 комерційних запусків КА на замовлення інших країн, у т. ч. із застосуванням ракет типу «Чжанчжен», які, за оцінками незалежних експертів, є одними з найбільш надійних у світі.

Крім того, посилена увага керівництва КНР приділяється проведенню океанологічних досліджень. 12 липня ц. р., за участю науково-дослідного судна «Сян’янхун-03», була розпочата 45-а китайська океанологічна експедиція. В ході експедиції планується проведення досліджень за дев’яти напрямами, в т. ч. вивчення природних ресурсів на шельфах морів і океанів, а також глибоководного середовища. Експедиція організована Державним океанологічним управлінням КНР і включає фахівців Інституту океанографії, Інституту геофізики Академії наук КНР та Ханчжоуського університету електронної науки і техніки.

 

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР та Україною

Одним із основних напрямів співробітництва між Китаєм та Україною залишається інвестиційна діяльність. Зокрема, плани такої діяльності на подальшу перспективу розглядались у ході зустрічі першого віце-прем’єр-міністра, міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва з делегацією Експортно-імпортного банку Китаю 12 липня ц. р.

Зустріч в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України із представниками китайської компанії «TBEA International Ltd»
Зустріч в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України із представниками китайської компанії «TBEA International Ltd»

Основна увага сторін приділялась проектам організації залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль» («Повітряний експрес»), будівництва автомобільної дороги М-22 Полтава-Олександрія (на ділянці об’їзду міста Кременчук) з мостовим переходом через р. Дніпро, а також розвитку інфраструктури транспортування та зберігання зернових.

У свою чергу, 13 липня ц. р. заступник міністра енергетики і вугільної промисловості України Н. Бойко та представники китайської компанії «TBEA International Ltd» обговорили питання спільної реалізації проекту спорудження вітрової електростанції потужністю 500 МВТ у Миколаївській області. Проект є складовою частиною державної програми збільшення частки відновлювальної енергетики в енергетичному балансі України. В рамках проекту передбачається створення близько тисячі робочих місць на етапі будівництва електростанції та ста — для її обслуговування.