5 грудня 2017

Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (27.11–03.12.2017)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Керівництво КНР продовжує проведення активної політики зі зміцнення китайських позицій у світі за рахунок розвитку співробітництва з іншими країнами у різного роду міжнародних форматах. У цьому плані важливе значення мала участь прем’єра Державної ради Китаю Лі Кецяна у 6-й зустрічі глав урядів КНР та шістнадцяти країн Центрально-Східної Європи (формат «16+1») 26–29 листопада ц. р. у Будапешті (Угорщина) та 16-му засіданні Ради глав урядів країн-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) 30 листопада – 1 грудня ц. р. у Сочі (РФ).

 

Виступаючи на саміті Китаю та країн ЦСЄ в Будапешті, Лі Кецян відмітив важливе значення формату «16+1» як платформи для поглиблення взаємодії між Китаєм та країнами ЦСЄ. За словами голови китайського уряду, подібна платформа є корисним доповненням зв’язків КНР з ЄС та складовою частиною здорового і збалансованого розвитку процесів світової глобалізації. Для забезпечення успішної реалізації таких перспектив голова уряду КНР висунув п’ять ініціатив, які включають:

  • розширення масштабів торговельно-економічної співпраці сторін, а також заохочення лібералізації та спрощення торгівлі і інвестицій;
  • активізацію заходів учасників формату «16+1» з розвитку транспортних комунікацій в регіоні, в т. ч. сухопутних, повітряних і морських;
  • більш широке застосування практики створення індустріальних парків у сферах виробничих потужностей, енергетики, логістики та сільського господарства;
  • посилення фінансової підтримки співробітництва у форматі «16+1», зокрема за рахунок створення Міжбанківської асоціації Китай-країни ЦСЄ та початку другого етапу роботи Фонду інвестиційного співробітництва Китай-країни ЦСЄ;
  • нарощування культурних та гуманітарних обмінів.
Зустріч глав урядів КНР та країн Центрально-Східної Європи
(формат «16+1»)

За оцінкою Лі Кецяна, все це дозволить закріпити успіхи у зміцненні відносин сторін, які були досягнуті протягом п’яти років з часу заснування формату «16+1», та добитися нових результатів.

Так, з 2012 року Китай та країни ЦСЄ встановили понад 20 інституційних платформ по співробітництву в торговельно-економічній сфері, сільському господарстві, охороні здоров’я та туризмі. Крім того, була розпочата реалізація ряду важливих ініціатив, зокрема щодо будівництва угорсько-сербської залізниці та «китайсько-європейського сухопутно-морського експрес-шляху».

За рахунок цього інвестиції Китаю в країни ЦСЄ зросли більш ніж в два рази — з 3 до 9 млрд дол. США, а щорічний приріст експорту сільськогосподарської продукції до КНР становив 13,7 %. З урахуванням зазначеного Лі Кецян висловив готовність Китаю збільшити обсяги китайських інвестицій у реалізацію спільних проектів з країнами регіону, а також наростити імпорт їх товарів. Зокрема, Державний банк розвитку Китаю надасть кредит в розмірі 2 млрд євро для розширення фінансового співробітництва сторін. Ще 1 млрд євро виділить Фонд інвестиційного співробітництва КНР та країн ЦСЄ.

 

Показовий характер мав також саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Сочі. У ході заходу прем’єр Держради КНР надав високу оцінку організації як ефективному формату співробітництва країн-учасниць в сферах безпеки і економіки. При цьому Лі Кецян назвав ШОС взірцем міжнародних відносин нового типу, які характеризуються взаємоповагою, справедливістю та спільним виграшом. Виходячи з досягнутих успіхів, прем’єр Держради КНР виступив з низкою пропозицій щодо об’єднання зусиль, зміцнення взаємодовіри та спільної побудови суспільства з єдиною долею. Зокрема, такі пропозиції включають:

  • забезпечення стабільності в регіоні, що потребує найскорішого введення в дію Концепції ШОС по боротьбі з екстремізмом, побудови правового механізму забезпечення безпеки, а також поглиблення взаємодії у боротьбі з наркотиками та транскордонною злочинністю;
  • прискорення процесу стиковки стратегій розвитку та переведення його у практичну площину, що сприятиме зниженню загроз виникнення регіональних конфліктів та підвищенню геополітичної стабільності;
  • створення єдиного регіонального ринку на основі Угоди про спрощення торговельних процедур, для чого мають бути використані позитивні тенденції, пов’язані з покращенням світової економіки та ростом глобальної торгівлі;
  • побудову зручної системи взаємопов’язаності, включаючи стиковку планів розвитку транспорту, стандартизацію технологій, а також підвищення ефективності регіональної логістики;
  • поглиблення взаємодії в галузі виробничих потужностей та інновацій, в т. ч. шляхом спрощення інвестиційних процедур, побудови зразкових зон промислового співробітництва та реалізації крупних проектів;
  • зміцнення гуманітарної співпраці, яка має охоплювати культуру, науку і техніку, охорону здоров’я, захист довколишнього середовища, спорт та туризм.
Засідання Ради глав урядів країн-членів Шанхайської
організації співробітництва

Для підтримки роботи Шанхайської організації співробітництва за згаданими напрямами Китай ініціюватиме виділення необхідних коштів із фондів Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, Фонду Шовкового шляху та Міжбанківського об’єднання ШОС.

Глави урядів країн-членів ШОС підтримали Лі Кецяна та висловили наміри активізувати взаємодію в рамках організації. Насамперед в цьому плані були названі регіональна торгівля, енергетика, сільське господарство, інвестиції, наукові інновації, цифрова економіка, а також забезпечення миру та стабільності в регіоні.

За підсумками засідання було прийнято спільне комюніке, в якому відмічається важливість продовження широкого рівноправного міжнародного співробітництва в цілях надання нового імпульсу оздоровленню світової економіки, забезпеченню економічної та фінансової стабільності, а також підтримки сталого, динамічного, збалансованого та інклюзивного росту. В цьому зв’язку головним завданням ШОС називається підвищення рівня життя та забезпечення безпеки населення країн-учасниць організації.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Ініціатива КНР «Пояс і шлях»

Позитивні результати діяльності «Поясу і шляху» сприяють розширенню географії учасників організації. 24 листопада ц. р. у Бангкоку (Таїланд) відбувся політичний симпозіум з питань розвитку цієї китайської ініціативи. У заході взяли участь понад 150 представників з 30 країн-учасниць Економічної та соціальної комісії для Азії та Тихого океану (ЕСКАТО). Обговорювалися можливості використання платформи ЕСКАТО для поєднання стратегій розвитку країн регіону в рамках «Поясу і шляху».

У ході розгляду згаданих планів був відмічений високий рівень взаємної доповнюваності ініціативи «Пояс і шлях» та процесу регіональної інтеграції ЕСКАТО, а також наявність широкого простору для співробітництва в цій сфері. Була висловлена готовність ЕСКАТО продовжити підтримку будівництва «Поясу і шляху» в регіоні шляхом координації політики та поглиблення співробітництва у реалізації спільних проектів. У наведеному контексті серед пріоритетних напрямів взаємодії сторін були названі транспорт, енергетика, торгівля, інформаційні технології та гуманітарні обміни.

 

Важливе значення для розвитку «Поясу і шляху» має відкриття спеціальних дослідницьких установ з даної тематики в країнах-учасницях китайської ініціативи. 22 листопада ц. р. у столиці Болгарії м. Софія був підписаний меморандум про заснування спільного дослідницького центру Китаю та країн Центрально-Східної Європи по інвестиційному співробітництву та будівництву транспортної інфраструктури. Центр буде спеціалізуватися на наданні консультативних послуг у згаданих галузях для країн ЦСЄ. За поглядами засновників нової структури, вона стане найважливішою платформою для просування і розширення інвестиційного партнерства між бізнесовими структурами КНР та країн Центрально-Східної Європи.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Правляча Комуністична партія Китаю (КПК) здійснює активний розвиток зв’язків з провідними політичними силами інших країн. 30 листопада – 3 грудня ц. р. у Пекіні був проведений діалог на вищому рівні між КПК та політичними партіями світу. Захід проходив на тему «Будівництво спільної долі для людства, спільне створення процвітаючого світу: відповідальність політичних партій». Обговорювались питання консолідації зусиль КПК та її партнерів у формуванні нового, безпечного та вигідного для всіх світового устрою.

Діалог на вищому рівні між Комуністичною партією Китаю
та політичними партіями світу

Центральною подією форуму став виступ Генерального секретаря КПК, Голови КНР Сі Цзіньпіна, який висловив готовність Комуністичної партії Китаю до поглиблення взаємодії зі всіма іншими дружніми партіями та передачі їм досвіду державного будівництва. При цьому Голова КНР відмітив важливе значення 19-го з’їзду КПК, який відкрив новий етап у розвитку Китаю та створив сприятливі передумови для посилення відкритості країни. В свою чергу, це надало можливість і для налагодження більш тісних відносин між КПК та політичними силами інших держав.

В той же час, за словами Сі Цзіньпіна, Китай поважає державні та політичні устрої іноземних країн і не буде нав’язувати їм китайську модель розвитку. Насамперед КПК буде здійснювати внесок у захист миру та безпеки у світі.

 

Розвиток міжнародного співробітництва КНР у рамках різного роду багатосторонніх форматів супроводжується поглибленням двосторонніх зв’язків Китаю з провідними країнами світу. 24 листопада ц. р. у Пекіні було проведено 4-е засідання китайсько-французького механізму діалогу високого рівня у сфері гуманітарного обміну. Захід проходив під спільним головуванням віце-прем’єра Державної ради КНР Лю Яньдун та міністра закордонних справ Франції Ж. Ле Дріана.

Засідання китайсько-французького механізму діалогу високого рівня
у сфері гуманітарного обміну

Учасники засідання відмітили значні успіхи, які були досягнуті за чотири роки роботи згаданого механізму у сферах освіти, науки, техніки, культури, охорони здоров’я та ЗМІ. Загалом було реалізовано понад 180 спільних проектів. Виходячи з цього сторони досягли згоди щодо розширення напрямів співробітництва в т. ч. за рахунок розвитку взаємодії в галузі науково-технічних інновацій, а також створення нових брендів гуманітарних обмінів в сферах освіти, спорту, молоді та туризму.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Китайська урядова програма
«Зроблено в Китаї 2025»

Вагомою складовою економічних успіхів КНР є державна підтримка національних виробників. Наприкінці листопада поточного року Державна рада Китаю розпочала створення показових зон державного рівня для підтримки програми «Зроблено в Китаї 2025». Програма є першим етапом стратегічного плану Пекіну з перетворення КНР із сьогоднішнього промислового гіганта на одну з провідних країн-лідерів за сукупним промисловим потенціалом. Протягом даного етапу передбачається проведення інноваційної модернізації китайської промисловості.

В рамках показових зон органами регіональної влади, керівниками підприємств, представниками бізнесових кіл та науковцями будуть розроблятись та реалізовуватись диференційовані програми економічного розвитку виходячи з місцевих умов та переваг. При цьому будуть заохочуватись зусилля, спрямовані на модернізацію традиційних виробництв, пошук ефективних моделей інтегрованого військового та цивільного розвитку, а також розкриття інноваційного потенціалу та збільшення обсягів фінансування інноваційної діяльності.

Водночас уряд КНР продовжує заходи з підвищення відкритості китайського ринку. Так, Державна рада Китаю розглядає питання щодо чергового зниження митних зборів на імпорт низки споживчих товарів, у т. ч. одяг, взуття, сумки, ексклюзивні продукти харчування, ліки, побутову хімію та предмети повсякденного вжитку. У середньому тарифи планується скоротити з 17,3 % до 7,7 %. Зниження тарифів здійснюється втрете з 2015 року.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. Протягом минулого тижня ситуація довкола Корейського півострова набула чергового загострення, що стало наслідком проведення КНДР нових ракетних випробувань в ніч на 29 листопада ц. р. Ракета «Хвасон-15» пролетіла 960 км та впала на відстані 250 км від японської префектури Аоморі — у виключній економічній морській зоні Японії. Максимальна висота польоту становила 4,5 тис. км. Попереднє ракетне випробування було здійснено Північною Кореєю у середині вересня ц. р. Ракета «Хвасон-12» досягла висоти 770 км та пролетіла 3,7 тис. км, у т. ч. над японським островом Хоккайдо. Коментуючи дане питання, Центральне телебачення КНДР оголосило про створення країною повноцінних ракетно-ядерних сил.

За оцінками експертів, ракета «Хвасон-15» може мати максимальну дальність до 13 тис. км та нести ядерний боєзаряд (дальність російської МБР «Тополь-М» становить 12 тис. км). Тим самим під загрозою ядерної атаки опиняється вся територія США (в т. ч. все Східне узбережжя — від Бостона до Майамі) та вся Західна Європа, включаючи Ісландію. При цьому відмічається наявність у Пхеньяну близько 60 ядерних боєзарядів (у т. ч. водневa боєголовкa потужністю 120 кт у тротиловому еквіваленті), а також запасів урану та плутонію, здатних забезпечити виробництво до шести нових боєприпасів цього виду за рік.

Нові ракетні випробування КНДР в ніч на 29 листопада 

З огляду на такі дії КНДР, 29 листопада ц. р. було проведено екстрене засідання РБ ООН. Генеральний секретар ООН та члени Ради Безпеки рішуче засудили черговий запуск ракети Північною Кореєю, а також назвали його прямим порушенням вимог світової спільноти. За результатами засідання був прийнятий заклик до керівництва КНДР утриматись від подальших провокацій, відмовитись від своєї ракетно-ядерної програми та повернутись до справжнього і конструктивного діалогу з міжнародним співтовариством.

 

Різкі політичні заяви з приводу чергових ракетних випробувань КНДР були зроблені керівництвом США та інших провідних західних країн. Так, за словами президента США Д. Трампа, Вашингтон має широкий спектр можливостей щодо посилення тиску на КНДР та застосує їх на практиці. Водночас президент США закликав всі країни-члени ООН розірвати дипломатичні стосунки з Північною Кореєю, а також припинити торгівлю з нею. В цьому зв’язку Д. Трамп зробив особливий наголос на необхідності відмови Китаю від експорту нафти до КНДР, що змусить її сісти за стіл переговорів.

 

В свою чергу, у відповідь на дії КНДР Південна Корея провела військові навчання ракетних підрозділів із залученням сухопутних, морських та військово-повітряних сил. Зокрема, були випробувані балістична ракета «Хьонму-2» з дальністю 300 км, ракета «Хесон-2» класу «корабель-земля» з дальністю до 1 тис. км та ракета «Спайс-2000» класу «повітря-земля» з дальністю 57 км.

 

На відміну від більшості інших країн світу, керівництво Російської Федерації продовжує демонструвати подвійність стандартів своєї політики у відношенні КНДР. Так, з однієї сторони Москва засудила ракетні випробування Північної Кореї, а з іншої — виступила проти її міжнародної ізоляції.

 

3.4. Наука та технології

Керівництво КНР надає особливого значення підвищенню інтелектуального потенціалу країни як однієї з основних передумов успішної реалізації планів інноваційного розвитку китайської економіки. На минулому тижні у Центральному виставковому центрі в м. Чженчжоу (провінція Хенань, центральний Китай) відбулась церемонія запуску програми «Залучення талантів зі всього світу — запорука потужного майбутнього регіону». У заході взяли участь представники понад 150 компаній, зацікавлених у реалізації інноваційних проектів та залученні до регіону спеціалістів різного профілю (як громадян КНР, так і іноземців).

Згідно з програмою, до 2020 року передбачається створення «пулу вчених та спеціалістів», що дозволить вивести науковий потенціал провінції на якісно новий рівень. Зокрема, до виконання різного роду програм та проектів планується залучити понад 100 професіоналів світового рівня, до тисячі спеціалістів високого класу та значну кількість молодих таланів. Для заохочення фахівців вводяться одноразові фінансові виплати від 500 тис. до 5 млн юанів. На реалізацію програми виділено 10 млрд юанів (близько 1,5 млрд дол. США).

 

Прикладом успішної реалізації інноваційних проектів КНР є розвиток технологій виробництва та застосування біопалива. Наприкінці листопада поточного року був здійснений перший трансконтинентальний рейс Пекін–Чикаго пасажирського літака Boeing 787 на біокеросині. Пальне було вироблено китайською компанією шляхом зміщування використаної харчової рослинної олії з авіаційним керосином у співвідношенні 15:85. Використання такого виду пального дозволяє скоротити викиди вуглеводу, а також підвищити безпеку та ефективність польотів.

Прибуття до Чикаго з Пекіна літака Boeing 787,
заправленого біокеросином

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Головним інтересом Китаю у розвитку співробітництва з Україною є значення Української держави як однієї з основних складових частин «Поясу і шляху» в Центрально-Східній Європі. Виходячи з цього КНР бере активну участь у розвитку української транспортної інфраструктури.

Зокрема, 28 листопада ц. р. Державне агентство автомобільних доріг України та китайська компанія Sinohydro Corporation Limited підписали контракт про співробітництво у реалізації проекту реконструкції Північної об’їзної дороги м. Житомир, як складової траси М06 Київ–Чоп. Контракт укладено в рамках проекту «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва» — «Пан’європейські коридори».

Підписання контракту між Укравтодором та китайською компанією Sinohydro Corporation Limited про реконструкцію траси М06 Київ–Чоп

Вартість контракту 42,3 млн євро. Проект фінансується за рахунок кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку. Роботи розпочнуться вже навесні 2018 року. Термін виконання робіт — 2 роки. Незалежним інженером з технічного нагляду за виконанням робіт є італійська компанія IRD Engineering S.r.l.

Автомобільна дорога М06 Київ–Львів–Чоп перетинає Україну зі Сходу на Захід із вихідом до країн ЄС. Це основний транзитний коридор через територію України, який забезпечує вихід на Угорщину, Словаччину та Польщу. Дорога включена до європейського маршруту Е40, входить до Європейського транспортного коридору № 3 та міжнародного коридору Європа–Азія.

 

Водночас набуває поглиблення взаємодія між Україною та КНР в галузі освоєння космічного простору. 20–23 листопада ц. р. у Пекіні було проведено 4-е засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва в космічній галузі. У заході взяли участь представники Державного космічного агентства України та Китайської національної космічної адміністрації, а також українських та китайських підприємств відповідного профілю.

Засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва
в космічній галузі

Під час засідання були підведені проміжні підсумки виконання Програми українсько-китайського співробітництва в галузі космосу на 2016–2020 роки, а також підписаний Протокол та ухвалено оновлену редакцію Програми. Крім того, українська делегація відвідала низку організацій та підприємств космічної галузі Китаю, де були обговорені перспективи співпраці сторін у реалізації різних космічних проектів.