НЕЗАЛЕЖНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ГЕОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Підсумки розвитку ситуації в Китаї та довкола нього в 2017 році

 

2017 рік мав важливе значення у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього і засвідчив остаточний вихід країни на рівень провідного центра сили у світі. Виходячи з цього був фактично розпочатий процес формування нової двополярної системи світового устрою на чолі зі США та КНР.

Водночас тривав стійкий економічний розвиток Китаю, що сприяло як зміцненню країни, так і підвищенню добробуту її населення. На основі досягнутих успіхів уряд країни перейшов до інноваційної модернізації реформування китайської економіки та побудови середньозаможного суспільства.

На цьому фоні продовжувалось поглиблення співробітництва між КНР та Україною у торговельно-економічній та інвестиційній сферах. По суті, на сьогоднішній день Китай вже вийшов на рівень одного з провідних партнерів України, що в значній мірі дозволило компенсувати втрати української економіки від розриву зв’язків з Росією.

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації довкола КНР

Головною подією у політичному житті КНР став ХІХ з’їзд Комуністичної партії Китаю (КПК), який відбувся 18–24 жовтня 2017 року. У ході з’їзду були підведені підсумки розвитку країни, поставлені завдання на наступний п’ятирічний період, а також оновлені керівні органи КПК.

18–24 жовтня в Пекіні пройшов ХІХ з’їзд Комуністичної партії Китаю

Так, у доповіді Генерального секретаря КПК, Голови КНР Сі Цзіньпіна основним досягненням Китаю з часу попереднього з’їзду був названий вихід країни на якісно новий історичний рівень, який характеризується зростанням китайської економіки на базі новітніх технологій, зміцненням військового потенціалу Китаю в результаті проведення комплексної реформи збройних сил, а також посиленням міжнародних позицій та авторитету КНР.

Виходячи з цього Сі Цзіньпіном були поставлені завдання щодо подальшого розвитку країни, які включають: у період 2020–2035 років — завершення соціалістичної модернізації та виведення Китаю на рівень країн-лідерів інноваційного типу; протягом подальших 15 років — перетворення Китаю на багату та потужну, демократичну і цивілізовану соціалістичну державу світового рівня. За рахунок вирішення даних завдань передбачається досягнення стратегічної мети щодо відродження китайської нації.

Згідно з планами КПК основними шляхами реалізації згаданих намірів мають стати: продовження заходів з модернізації економічної системи країни; зміцнення єдності КНР; підвищення впевненості у власній культурі; перетворення в життя основних цінностей соціалізму з китайською специфікою; посилення відкритості КНР; підтримка процесів глобалізації світової економіки; активізація участі Китаю у заходах ООН та інших міжнародних організацій з підвищення рівня світової і регіональної безпеки.

Підходи, визначені Сі Цзіньпіном, були в повній мірі схвалені учасниками з’їзду.

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

В рамках реалізації планів зміцнення міжнародних позицій Китаю, а також створення потужних стимулів для росту китайської економіки посилена увага уряду країни приділялась розвитку стратегічної ініціативи «Економічний пояс Шовкового шляху» та «Морський шовковий шлях 21 століття» («Пояс і шлях»).

З часу започаткування КНР даного проекту відбувається стійке зростання обсягів торгівлі між його учасниками, які вже досягли рівня близько 900 млрд дол. США за рік. Водночас обсяги китайських інвестицій в економіку країн-учасниць «Поясу і шляху» склали понад 50 млрд дол. США. За рахунок цього було засновано 56 зон торговельно-економічного співробітництва, що сприяло створенню близько 200 тис. робочих місць.

Економічний пояс Шовкового шляху та Морський шовковий шлях 21 століття («Пояс і шлях»)

На основі отриманих результатів Китай перейшов до розширення масштабів «Поясу і шляху» за рахунок залучення до нього країн інших регіонів. На теперішній час реалізується декілька проектів у форматах «Пояс і шлях +», в т. ч. з країнами БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка), Південно-Східної, Центральної та Північно-Східної Азії, Центрально-Східної Європи, Африки та Південної Америки.

Протягом 2017 року найбільш показовий характер мали: Форум високого рівня «Поясу і шляху»; 5-й форум співробітництва Китай-Центральна Азія (проводився під гаслом «Створення мосту для співробітництва в регіоні Шовкового шляху, спільне сприяння миру, розвитку та процвітанню»); 9-й Форум високого рівня по співробітництву в Північно-Східній Азії; міжнародний симпозіум на тему «Синергетичний ефект співробітництва Китаю та Європи: ініціатива «Пояс і шлях» та механізми співробітництва між КНР та країнами Центрально-Східної Європи»; виставка ЕКСПО Китаю та арабських країн під егідою Форуму китайсько-арабської співпраці у форматі ініціативи «Пояс і шлях».

Все це перетворило «Пояс і шлях» на один із найбільш дієвих механізмів Пекіну з просування процесу глобалізації світової економіки як засобу формування Китаєм власної сфери впливу у світі.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

Виходячи з геополітичних цілей Китаю щодо закріплення за собою ролі провідного центра сили світового рівня, протягом 2017 року основні пріоритети китайської зовнішньої політики включали: побудову стратегічного партнерства зі США; активну участь у різного роду міжнародних організаціях; поглиблення взаємодії з ЄС; розвиток співробітництва з іншими країнами.

 

Так, у ході першої зустрічі президента США Д. Трампа та лідера КНР Сі Цзіньпіна в квітні поточного року було прийнято рішення щодо виведення стосунків сторін на якісно новий рівень. При цьому головними принципами діалогу двох країн були визначені відмова від конфронтації між ними та вирішення всіх спірних питань на основі взаємних компромісів. Водночас лідери двох країн досягли домовленості щодо активізації розвитку американсько-китайських зв’язків у всіх сферах. В подальшому згадані питання були розвинуті та конкретизовані під час зустрічей Д. Трампа та Сі Цзіньпіна на полях саміту G20 у липні 2017 року та візиту президента США до КНР у листопаді ц. р., а також у рамках переговорів представників двох країн на інших рівнях.

Разом з тим, США та КНР зберігають ряд розбіжностей і проблем, які насамперед стосуються загроз світовому лідерству США з боку Китаю, суперечностей сторін щодо впливу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також дисбалансу у торгівлі між двома країнами. З урахуванням цього у новій Стратегії національної безпеки США Китай визначається одним із основних суперників Сполучних Штатів Америки.

Зустрічі лідерів Китаю та США Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа

КНР бере активну участь у роботі ООН. У період головування КНР в Раді Безпеки ООН в липні 2017 року Китай виступив з рядом важливих ініціатив, в т. ч. щодо реформування РБ ООН, підвищення рівня безпеки в Африці, а також врегулювання конфліктів на Близькому Сході. Крім того, у ході роботи 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Китаєм порушувалися питання щодо всебічної підтримки процесу світової глобалізації, активізації міжнародної миротворчої діяльності, посилення допомоги країнам Африки.

Важливе значення мала участь КНР у самітах високого рівня Шанхайської організації співробітництва у Казахстані, БРІКС у Китаї, а також АТЕС у В’єтнамі та АСЕАН на Філіппінах. Активна діяльність Китаю з виведення роботи цих організацій на якісно новий рівень підвищило роль т. зв. «третього світу», а також сприяла консолідації довкола Китаю країн з економіками, що розвиваються.

 

Протягом року набули подальшого зміцнення зв’язки між Китаєм та Європейським Союзом. За результатами чергової зустрічі лідерів КНР і ЄС в червні 2017 року були досягнуті домовленості щодо поєднання китайської ініціативи «Пояс і шлях» з Європейською стратегією розвитку, найскорішого укладення китайсько-європейської інвестиційної угоди, а також продовження підтримки Європейським Союзом процесу приєднання КНР до Світової організації торгівлі. Все це сприяло збільшенню обсягів торгівлі між Китаєм та ЄС з 547 млрд дол. США у 2016 році до 560 млрд дол. США у 2017 році. Сумарний обсяг китайських інвестицій в економіку країн ЄС склав 74 млрд дол. США, а європейських в економіку Китаю — 115 млрд дол. США.

Зустріч лідерів Китаю та ЄС, Брюссель, 2 червня

Серед інших країн посилена увага КНР приділялась Росії, що було пов’язано як зі власними китайськими інтересами, так і спільними інтересами двох країн. При цьому підвищення взаємної зацікавленості Пекіну та Москви у поглибленні відносин сторін призвело до активізації контактів між ними на всіх рівнях. Протягом 2017 року відбулось п’ять особистих зустрічей лідера КНР Сі Цзіньпіна та президента Росії В. Путіна. В листопаді ц. р. була проведена зустріч глав урядів двох країн.

Наслідком цього стало відновлення позитивної динаміки торговельно-економічного співробітництва сторін. Після певного періоду спаду, з січня по вересень 2017 року загальний обсяг товарообігу між двома країнами зріс на 22,4 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 61,37 млрд дол. США. Китай фактично компенсував Росії ті втрати, які були понесені нею внаслідок скорочення обсягів торгівлі з ЄС через взаємні санкції.

 

До пріоритетів КНР входило також поглиблення співробітництва з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Південно-Східної Азії. Зокрема, у ході зустрічі лідерів країн-членів АТЕС в листопаді 2017 року Голова КНР Сі Цзіньпін висловився за необхідність поглиблення регіональної інтеграції, прискорення процесу створення Азіатсько-Тихоокеанської зони вільної торгівлі, а також проведення структурних реформ економік країн регіону. Водночас лідер КНР відмітив важливість Азіатсько-Тихоокеанського регіону, на який приходиться 60 % світового ВВП, майже половина обсягу світової торгівлі та 40 % населення планети. За словами Сі Цзіньпіна, виходячи з цього розвиток АТР сприятиме росту та глобалізації всієї світової економіки.

Голова КНР Сі Цзіньпін із лідерами країн-членів АТЕС, В’єтнам, 11 листопада

Наведені процеси супроводжувалися змінами у зовнішній політиці Китаю — від невтручання у внутрішні справи інших країн та регіонів до здійснення впливу на них у своїх інтересах. Однією з форм такого впливу є розширення китайського лобі у політико-економічних колах іноземних країн у спосіб реалізації спільних економічних проектів, а також формування позитивного іміджу Китаю та пропагування його інтеграційних ініціатив за допомогою активної інформаційної діяльності.

 

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Економічні досягнення КНР після ХVIII з’їзду Комуністичної партії Китаю

Послідовні зусилля керівництва КНР з розвитку економіки країни обумовили стійку тенденцію її стабільного росту протягом останніх п’яти років. Даний факт був констатований у ході підсумкової наради уряду Китаю по економічній роботі наприкінці грудня ц. р.

В ході наради були відмічені масштабні зміни в економіці КНР, які відбулись з 2012 року. Так, був наданий потужний імпульс структурним та інноваційним реформам китайської економіки, а її середній щорічний приріст становив близько 7 %, що стало найвищим показником у світі. При цьому внесок Китаю у світовий економічний розвиток склав понад 30 %, що визначило роль країни як «локомотива» та стабілізатора світової економіки

Активне зростання економіки КНР продовжувалося також у 2017 році. Свідченнями цього стали збільшення ВВП країни на 6,9 %. Крім того, розвиток економіки КНР набув більш здорового характеру, свідченнями чого стали: стабільне збільшення частки передових потужностей у промисловості країни; скорочення надлишкових та нерентабельних підприємств (насамперед важкої промисловості, в т. ч. сталеливарної та вугільної); зміцнення сектора послуг; зниження кредитних боргів корпоративного сектора; стабільність ситуації в сфері зайнятості (протягом року лише у містах Китаю було створено близько 12 млн нових робочих місць).

Все це стало наслідком заходів уряду КНР щодо: проведення вдалих економічних реформ; вдосконалення системи управління економічним комплексом країни; масового застосування новітніх технологій; державної підтримки малого та середнього бізнесу; створення сприятливого інвестиційного клімату в країні; розширення торговельно-економічного співробітництва КНР з іншими державами. Вагомий внесок в економічне зростання країни здійснила також реалізація проектів «Поясу і шляху».

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. З початку 2017 року ситуація в АТР набула суттєвого загострення, що створило реальну небезпеку виникнення збройного конфлікту в регіоні. Причиною цього став вихід ракетно-ядерної програми Північної Кореї на якісно новий рівень через створення КНДР міжконтинентальних балістичних ракет, здатних досягти території США, а також ядерних боєзарядів. Можливості таких систем були перевірені в ході реальних ракетних пусків та ядерних випробувань. Все це супроводжувалось активною антиамериканською риторикою керівництва Північної Кореї.

 

Дії КНДР викликали суттєве занепокоєння США та американських союзників в регіоні, що розцінили їх як пряму загрозу своїй безпеці. З огляду на це, США активізували спільні військові навчання з Південною Кореєю і Японією (в т. ч. за участю американських авіаносних ударних груп та літаків стратегічної авіації), а також розгорнули тактичну систему ПРО THAAD на території Південної Кореї.

Три авіаносні ударні групи ВМС США на чолі з авіаносцями «Теодор Рузвельт», «Рональд Рейган» і «Німітц» у західній частині Тихого океану, 12 листопада

Водночас за провідної ролі США Рада Безпеки ООН посилила санкції проти Північної Кореї, які включали: блокування зарубіжної діяльності компаній, пов’язаних з керівництвом країни; накладення ембарго на імпорт текстильної продукції виробництва КНДР; обмеження постачання нафти до Північної Кореї; введення заборони на роботу громадян КНДР в іноземних країнах. Однак це не зупинило Пхеньян.

 

У такій ситуації Китай також засудив дії Пхеньяну з реалізації його ракетно-ядерної програми та підтримав міжнародні санкції проти КНДР. Разом з тим, керівництво КНР виступило за необхідність мирного врегулювання ситуації довкола Північної Кореї. Водночас негативну реакцію Пекіну викликає посилення військової активності США в АТР та, в особливості, розгортання американської системи ПРО у Південній Кореї.

 

Діяльність Китаю у військовій сфері. В умовах загострення ситуації в АТР Китай зосередив зусилля на проведенні чергового етапу воєнної реформи в країні, яка передбачає остаточний перехід Народно-визвольної армії Китаю від принципів побудови, характерних для періоду Другої світової війни, до створення компактних, високоманеврених та високотехнологічних збройних сил. З цією метою був розпочатий комплекс заходів зі скорочення та оптимізації структури сухопутних військ з одночасним підвищенням значення ВПС, ВМС, ракетних з’єднань та кібервійськ. Тривала також реалізація масштабної програма розвитку ВМС КНР, в рамках якої був спущений на воду новий авіаносець.

Голова КНР Сі Цзіньпін проводить інспекцію Об’єднаного командного пункту Центральної військової ради КНР, 3 листопада

3.4. Наука та технології

Вагомим підґрунтям інноваційного росту КНР стали послідовні зусилля уряду країни з розвитку новітніх технологій за широким спектром різних напрямів. За оцінками експертів, протягом останніх п’яти років найбільш видатними науково-технічними досягненнями Китаю стали:

• початок роботи китайської космічної станції «Тяньгун-2» з космонавтами на борту, розробка та запуск важкої космічної ракети-носія «Великий похід-5», введення в дію системи космічної навігації «Бейдоу», спорудження одного з найбільших у світі радіотелескопів FAST з діаметром рефлектора 500 метрів;

Найбільший в світі радіотелескоп FAST в провінції Гуйчжоу (Китай)

• створення та початок практичних льотних випробувань першого китайського вузькофюзляжного пасажирського літака С919, початок масової експлуатації безпілотних літальних систем (включаючи введення в дію мережі логістичних повітряних перевезень), успішні випробування авіаційного біопалива на серійних літаках, у т. ч. при здійсненні трансконтинентальних перельотів;
• розробка та запуск першого в світі квантового комп’ютера, який за своїми параметрами значно випереджає сучасні комп’ютери; отримання значних успіхів у розробці штучного інтелекту, що дозволило перейти до практичної реалізації автоматизованих транспортних систем (метро, трамвайних ліній та автобусних маршрутів), виробничих ліній, систем управління містами, медичного забезпечення тощо;
• введення у практичну експлуатацію нових високошвидкісних транспортних засобів, зокрема потягу «Фусін», здатного розвивати максимальну швидкість 400 км/год та постійну швидкість 350 км/год, що призвело до революційних змін у транспортному сполученні країни;
• освоєння глибоководних родовищ енергоносіїв, зокрема початок видобутку «горючого льоду», що стало проривом в отриманні доступу до альтернативних джерел енергоносіїв; створення власного глибоководного батискафу «Цзяолун», здатного проводити дослідження океанського дна.

Занурення глибоководного пілотованого апарату «Цзяолун» у Маріанській западині

Згідно з планом розвитку КНР на 13-у п’ятирічку, до 2020 року Китай має стати «інноваційною державою» та світовим лідером у цій сфері.

ІV. Плани та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Основним підсумком розвитку відносин між КНР та Україною у 2017 році став вихід Китаю на рівень одного з найбільших економічних партнерів нашої держави. При цьому головними напрямами взаємодії сторін залишалась реалізація спільних проектів у галузях торгівлі, сільського господарства, науки та техніки, транспортної інфраструктури і енергетики.

Так, у 2017 році обсяг взаємної торгівлі між КНР та Україною склав понад 6,5 млрд дол. США (зріс на 14 % у порівнянні з минулим роком), а обсяг китайських інвестицій в українську економіку досяг близько 7 млрд дол. США. Зазначені кошти були спрямовані у розвиток: підприємств сільського, лісового та рибного господарства України — 39,6 %; промисловості — 19,4 %; оптової та роздрібної торгівллі — 14 %; ремонт автотранспортних засобів — 11,2 %; транспортної та поштової діяльності — 11 %. Обсяг інвестицій з України в економіку Китаю становить близько 1,5 млн дол. США і в основному спрямовується у промисловість та торговельні підприємства КНР.

Найбільшими інвестиційними проектами КНР в Україні є спорудження сонячних електростанцій, будівництво у Миколаївському торговому порту перевантажувального комплексу зернових та олійних культур потужністю 2,5 млн тонн, а також розвиток виробничих потужностей українського підприємства «Мотор Січ». Окремим напрямом розвитку співробітництва між КНР та Україною є також реалізація спільних проектів зі створення технопарків на українській території.

Засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР, Київ, 5 листопада

Крім того, Китай має високий рівень зацікавленості у підключенні України до китайської ініціативи «Пояс і шлях», яка передбачає створення єдиного транспортно-енергетичного коридору від Європи до Азіатсько-Тихоокеанського регіону. За поглядами китайських експертів, основними перевагами України у співробітництві з КНР у рамках концепції «Пояс і шлях» є географічне положення країни та зручна транспортна система (сухопутна, повітряна та морська), можливість української та китайської економіки доповнити одна одну, а також взаємний культурний інтерес.

У наведеному контексті важливе значення мало третє засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР, яке відбулось 5 листопада 2017 року у Києві. Учасники заходу підтвердили стратегічний характер партнерства двох країн, що створює сприятливі умови для виведення взаємодії сторін на якісно новий рівень. За результатами засідання була підписана низка документів, основним із яких став План дій Україна-КНР з реалізації ініціативи побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ століття».