11 квітня 2014

Чи здатні українці боронитися самостійно?

Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень "Борисфен Інтел" надає можливість аналітикам висловити свою точку зору стосовно конкретної політичної, економічної, безпекової, інформаційної ситуації в Україні та в світі в цілому, на основі особистих геополітичних досліджень та аналізу.

 

Зауважимо, що точка зору авторів
може не співпадати з редакційною

Валерій ШВЕЦЬ, професор

Крим здано росіянам без жодного пострілу. Втрачене все озброєння, а його в Криму було чимало і не найгіршого. Втрачений увесь український флот, що дислокувався на півострові, втрачена більшість особового складу української армії, який просто перейшов на бік ворога. Перейшов не з ідейних міркувань і не через страх, а за обіцянку більших грошей, тобто, продався ворогові.

За всю писемну історію України, починаючи з часів Київської Русі, — це наша найганебніша поразка. Ніхто за неї не взяв на себе відповідальність. Ніхто з вищих військових і цивільних керівників країни не застрелився відповідно до кодексу офіцерської честі. Нікого не покарано за цю національну ганьбу

За всю писемну історію України, починаючи з часів Київської Русі, — це наша найганебніша поразка. Ніхто за неї не взяв на себе відповідальність. Ніхто з вищих військових і цивільних керівників країни не застрелився відповідно до кодексу офіцерської честі. Нікого не покарано за цю національну ганьбу. Чи те, що сталося, є наслідком некомпетентності і непрофесійності наших військових і цивільних керманичів, чи наслідком зради? Ситуація, яка склалася, навіть не обговорюється як ганебна. Вона взагалі не обговорювалась серйозно на засіданнях Верховної Ради, на відміну від питання про акцизи на тютюн або ще щось. Верховна Рада обговорює безліч справді серйозних питань, але всі вони втрачають сенс, якщо ми втратимо нашу державу.

Наші військові — «герої». Вони не піддалися на провокації. А якби піддалися і просто виконували, а не порушували, вимоги військових статутів, — що тоді? Це дало б привід Росії розпочати повномасштабну війну проти України. А хіба Росії потрібний хоча б якийсь привід для агресії? А що її спонукало до нападу на Україну? Підготовка до такого нападу, судячи з його організованості, мала розпочатися ще задовго до подій на Майдані. А чому, власне, російські танки ще не захопили Одесу чи Київ? Одеса — місто російської слави. От вам і привід. Київ — мати міст руських. От вам і ще один привід. Дарма, що Московія — історичні області росіян між річками Окою і верхів’ями Волги з містами Ярослав, Ростов, Суздаль, Володимир тощо — жодного дня не входили до складу Київської Русі і Руссю ніколи не називалися. Як не входили? А от і в історії написано. В якій історії? Історії Російської імперії, перший варіант якої був створений ще Карамзіним, і відтоді, аж до нашого часу, не зазнав принципових змін.

Карамзін "Історія держави Російської"
Карамзін «Історія держави Російської»
Фото http://az.lib.ru/img/

Але ж добре відомо, що «Історія держави Російської» — це не науковий, а художній твір, а Карамзін ніколи професійним істориком не був. Дарма. Сила російського народу — в його невігластві. Замість детального аналізу — проста і зрозуміла формула. «Грабуй награбоване» — більшого ідеологічного обґрунтування для трагедії, що розпочалася у 1917 році, виявилося і не потрібно. «Знищимо українських буржуазних контрреволюціонерів» — і розпочалася Перша кривава багаторічна російсько-українська війна. «Не дозволимо українським куркулям задушити революцію кістлявою рукою голоду» — і переможений у війні український народ був пограбований до такої міри, що в Україні розпочався голод 1921 року, що забрав мільйони життів. «Знищимо куркулів як клас» — і декілька мільйонів українців були виселені до Сибіру, а понад 7 мільйонів — знищені Голодомором. Далі — Друга світова війна, далі — Друга російсько-українська війна вже на теренах Західної України, третій Великий голод 1946—1947 років. І завжди все відбувалося під простими і зрозумілими гаслами. До речі, й окупація Криму відбувалася під подібним гаслом. «Врятуємо російськомовне населення Криму від бандерівців» — таким було це гасло. Годі намагатись зрозуміти його сенс. Саме ці слова можна було почути від російських солдатів, коли вони наважувалися хоч щось казати.

"Уничтожим кулаков как класс!" — и несколько миллионов украинцев были выселены в Сибирь
«Знищимо куркулів як клас!» - І кілька мільйонів українців були виселені до Сибіру

 Фото http://ru.wikipedia.org/

Пересічна російська людина нагадує істоту у стані гіпнозу, якій гіпнотизер каже: «На рахунок «три» ви розплющите очі». Число «три» тут особливої ролі не грає. Конкретні вчинки людини під гіпнозом — також. Росіяни були у стані гіпнозу всю свою історію. Це ідеальний імперський народ. Ним легко маніпулювати. Українці відрізняються від росіян не тільки ментально, але й генетично, і то дуже сильно. Стан гіпнозу для них не є характерним. Проте штучний добір радянських часів зробив свою справу. Українців десятки років знищували фізично. Насамперед знищували людей, здатних самостійно мислити, самостійно діяти. Знищували тих, яких у побуті часто називають агресивними. Насправді — це переважно люди з активною життєвою позицією. Таких у нормальному суспільстві не більше за 10%, але без них суспільство ніколи не буває самодостатнім. Живими залишали покірних. Саме такі люди потрібні імперії. Меншою мірою це стосується Західної України, однак і там, за визнанням самих місцевих мешканців, ситуація радикально змінилася після масових репресій 1950-х. Тут репресій і знищення зазнали понад 10% населення.

Как «зомбирует» телевизор
Як «зомбує» телевізор. Знаменитий лікар-гіпнолог розповів про те, хто впливає на наш мозок за допомогою «ящика» і як боротися з контролем свідомості

Фото http://volgograd.yabloko.ru/

Найбільший відсоток смирних людей саме серед росіян як головного носія імперської ідеї. Але за радянських часів їх стало чимало і серед українців. Відділивши для себе частину території Радянського Союзу, українці не зробили те саме з інформаційним простором. Інформаційним простір залишився спільним — тобто російським. Наслідки ми бачимо в Криму. Наслідки ми ще побачимо і на материковій Україні. У мене таке враження, що у вишах Одеси половина професури старшого віку радісно очікує російські танки на вулицях нашого міста. На щастя, серед студентів таких обмаль, але вони також є. Основне джерело зомбування людей — телебачення. Усі роки незалежності воно працювало переважно проти України. Я пригадую слова Ігоря Лосєва, видатного публіциста сучасної України: «Як довго може існувати держава, телебачення якої спрямоване проти неї?» Приклад Криму показав, що недовго. Державна влада валиться при першому ж невеликому струсі.

Заява колишнього голови МО України адмірала І. Тенюха про те, що у Сухопутних військах - лише 6 тис. боєздатних військовослужбовців, викликало шок
Заява колишнього голови МО України адмірала І. Тенюха про те, що у Сухопутних військах - лише 6 тис. боєздатних військовослужбовців, викликало шок. Виникло питання: хто винен, що держава, в 1991 р. мала на своїй території майже 800 000 угруповання військ, в 2014 році раптом виявилася однією з найбільш безпорадних держав світу (у співвідношенні о\с боєздатних частин і підрозділів до чисельності населення)?

Фото http://uapress.info/

Події в Криму засвідчили, що єдина команда, яку вміють виконувати наші військові, — це команда «не стріляти». Чи вміють вони виконувати команду протилежну — впевненості немає. Не можна захистити Батьківщину без готовності і вміння виконувати команду стріляти.

Cухі пайки у військові частини ЗС України будуть розподілені найближчим часом
За словами Островського (начальника відділу реалізації міжнародних договорів головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу ЗС України, полковника), сухі пайки у військові частини ЗС України будуть розподілені найближчим часом
 
Фото https://censor.net.ua/

Який мій прогноз? Ціллю Росії є не Крим. Крим — це завдання мінімум, і воно вже напрочуд легко розв’язане. Ціллю Росії є вся Україна. Агресія триватиме. Росія зупиниться лише тоді і там, коли і де зустріне справжній опір. Наскільки реальні наші подальші територіальні втрати? Цілком реальні. І що менший опір ми чинитимемо, то більшими вони будуть. Можливий і варіант окупації всієї України. Але час Російської імперії спливає. Лік пішов на роки.

Західні ЗМІ: Стратегічною метою Путіна є не Крим, а перетворення України на конфедерацію
Західні ЗМІ: Стратегічною метою Путіна є не Крим, а перетворення України на конфедерацію

Фото http://ruskline.ru/

Велика війна ще тільки попереду, а бюджет Росії перенапружений. Вже зараз у Росії військовий бюджет воєнного часу. Він становить більше 20% загального бюджету країни і ще 25% складають його закриті статті, що також пов’язані з війною. Добре відомо: якщо тривалий час військовий бюджет країни перевищує 5%, то це прирікає країну на прогресуючу бідність. Росія розпочала докорінне переозброєння своєї армії, яке планує завершити у 2015 — 2016 роках. Чи дадуть їй це зробити? Думаю, що ні. У Росії є проблема з нестачею нормальних солдатів: не алкоголіків, не наркоманів, осіб без судимостей і просто фізично та психічно здорових. Тому в її планах на майбутнє українській молоді відводиться особливе місце. Вона із задоволенням бере до себе на службу колишніх українських вояків. Значна кількість наших вояків у Криму порушила присягу, ставши на бік ворога. На мою думку, їх чекатиме не матеріальна винагорода за зраду, на яку вони так сподіваються, а роль гарматного м’яса у тій великій війні, до якої Росія так старанно готується. Або у тій війні, яку вже зараз веде Росія на теренах України. Той, хто у двобої виявляє слабкість, провокує супротивника на ще більшу агресію. Такими слабаками є ми. І неминуча трагедія недалекого майбутнього — те, що по обидва боки лінії вогню гинутимуть українці. Одні захищатимуть свою Батьківщину, інші — відроблятимуть свої Іудині срібляки.

Ми повернемося на втрачені землі. Ми повернемось і на наші інші етнічні землі, що входять до складу Росії. До речі, частина з них передана до складу Росії в обмін на приєднання Криму до України. Якою буде Україна на новітній карті Європи — залежатиме від того, наскільки ми здатні самі бороти свою державу і свій народ, а не лише чекати, поки за нас це зроблять інші країни, як би добре вони до нас не ставилися.

Яким є головний міф, що деморалізує наших вояків і збиває з пантелику наших громадян? Це міф про те, що ми і росіяни — брати-слов’яни

Яким є головний міф, що деморалізує наших вояків і збиває з пантелику наших громадян? Це міф про те, що ми і росіяни — брати-слов’яни. Тільки зруйнувавши цей міф, ми здатні підвищити боєздатність нашої армії і зцементувати наше суспільство навколо ідеї справді вільної, незалежної і процвітаючої неньки України. На нашому боці практично весь цивілізований, за винятком деяких країн-ізгоїв, світ. Пам’ятаймо, хто був у цій Третій російсько-українській війні нашим ворогом, і хто — нашим другом.

«Чорноморські новини», № 26, 3 квітня 2014 року
http://chornomorka.com/archive/a-3732.html