1 серпня 2016

Експрес-аналіз подій тижня № 9/07

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

(25.07.-31.07.2016 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Протягом минулого тижня головним чинником впливу на розвиток ситуації в Україні та відносини нашої Держави із Заходом стали події, пов’язані з резонансною провокацією Росії в рамках організації т. зв. «хресної ходи» прочан Української православної церкви Московського патріархату.

Зазначене стало фактичною репетицією сценарію масштабної дестабілізації обстановки в Україні, яка планується на кінець літа — осінь цього року. На поточному етапі цілями таких дій Москви стали відпрацювання практичних питань організації акцій протестів у сучасних політичних умовах в Україні, перевірка рішучості дій керівництва України та можливостей українських силових структур з протидії антидержавним виступам у країні, внесення конфліктного потенціалу у суспільство нашої Держави, а також дискредитація української влади перед світовою спільнотою.

Так, проблеми, які виникли довкола «хресної ходи» (у т. ч. дії правоохоронних органів України з упорядкування ходу проведення заходу, факти виявлення вибухових пристроїв на маршруті руху прочан, випадки окремих сутичок) були розцінені російськими політиками та ЗМІ, як доказ «авторитарного та антинародного характеру керівництва України», а також як прояви «громадянського протистояння в Україні». Крім того, «хресна хода» називалася «демонстрацією негативного ставлення населення до політики Києва на Донбасі». Аналогічні оцінки надавалися й окремими проросійськими політиками та деякими ЗМІ західних країн.

Все це подавалося в одному контексті з новими проявами тероризму та екстремізму в ряді країн світу, які включали: стрілянину у нічному клубі в американському місті Форт Майєрс (штат Флорида); теракт в іракському місті Ель-Халіс 25 липня ц. р.; підрив терористом-смертником автомобіля поблизу військової бази миротворчої місії Африканського союзу в Сомалі; захоплення і вбивство заручників у церкві міста Руан у Франції (Нормандія) 26 липня ц. р., а також подвійний теракт у Сирії 27 липня ц. р.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Ситуація в зоні АТО залишалась без суттєвих змін і характеризувалась продовженням обстрілів позицій ЗС України та мирних населених пунктів з боку російсько-терористичних військ.

Крім того, тривали дії розвідувально-диверсійних груп противника і робота снайперів. Водночас, відмічалися ознаки продовження підготовки Росії до подальшої активізації бойових дій на Сході України. Свідченням цього стало перекидання на окуповані території України додаткової кількості важкого озброєння з Росії. Досить показовий характер має також розгляд МВС РФ питання щодо спрощення процедури допуску біженців до Росії. Зокрема відпрацьовується алгоритм дій органів державної влади РФ на випадок екстреного та масового прибуття фізичних осіб з території іноземних держав. Все це пов’язується з очікуванням «другої хвилі біженців з Донбасу до Росії».

В той же час, соціально-економічна ситуація у «ДНР» і «ЛНР» набуває подальшого ускладнення. Так, у Донецьку, Горлівці, Макіївці та ряді інших міст на території окупованих районів України відбулись чергові акції протестів місцевих підприємців з вимогами відміни нового закону про оподаткування малого та середнього бізнесу. Як стверджують підприємці, підвищення податків та введення додаткових бюрократичних процедур фактично унеможливлює їх підприємницьку діяльність.

На цьому фоні 27 липня ц. р. у Мінську відбулось чергове засідання Тристоронньої контактної групи. Головна увага приділялась обговоренню питань модальності виборів на Донбасі; узгодження лінії розмежування сторін та відведення військ; відновлення пошкодженої інфраструктури; обміну заручниками та полоненими.

Українська сторона висловила стурбованість загостренням збройного протистояння на Донбасі та обстрілами бойовиками безпілотних літальних апаратів ОБСЄ. Крім того, Україна в черговий раз порушила питання щодо повернення під її контроль східної ділянки державного кордону та допуску до нього представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

За підсумками переговорів були досягнуті лише певні домовленості щодо відбудови системи управління залізничним рухом та відновлення електричних мереж. Інші проблемні питання залишилися без вирішення.

 

2.2. Кримський півострів

В умовах збереження суттєвих проблем в Криму та довкола нього керівництво Російської Федерації вживає радикальних заходів з посилення свого контролю над ситуацією на півострові. Так, 28 липня ц. р. президент РФ В. Путін підписав указ про ліквідацію Кримського федерального округу (КФО), як окремої одиниці, та приєднання його до Південного федерального округу Росії. Крім того, звільнені з посад та переведені до інших регіонів повноважний представник президента РФ у Кримському федеральному окрузі О. Белавенцев (призначений представником президента РФ у Північно-Кавказькому ФО) та «губернатор» Севастополя С. Меняйло (призначений представником президента РФ у Сибірському ФО). Був також відправлений у відставку і т. зв. уряд Севастополя.

Виходячи з інтересів Росії стосовно Криму, причинами таких рішень є створення юридичного підґрунтя для унеможливлення повернення Кримського півострова Україні та поглиблення інтеграції Криму в РФ, а також остаточна ліквідація можливості прийняття місцевою владою будь-яких неузгоджених з Кремлем рішень. Крім того, вважається, що ліквідація статусу Криму, як окремого суб’єкта РФ, надасть російській стороні додаткових можливостей з протидії західним санкціям у відношенні кримських підприємств.

Все це створює нове підґрунтя для зміцнення позицій Росії в Криму та виключення кримської тематики із переговорного процесу. В той же час, режим В. Путіна по суті ліквідував основи російської ідеології на кримському напрямі, яка реалізовувалась 25 років і передбачала максимальне посилення автономного статусу Кримського півострова. Така ідеологія вже стала основою світогляду цілого покоління кримчан, що навряд чи тепер залишиться без наслідків.

З урахуванням зазначеного, влада РФ демонструє підвищену увагу до вирішення економічних проблем Кримського півострова. Минулого тижня відбувся візит до Криму голови уряду РФ Д. Медведєва, який представив програму розвитку транспортного сполучення на півострові. За словами Д. Медведєва, цього року на згадані цілі планується додатково виділити 5 млрд руб.

Водночас тривають дії Росії з демонстрації «міжнародного визнання російської належності півострова». 29-31 липня ц. р., за запрошенням Москви, у Криму перебувала делегація французьких парламентарів, які взяли участь у святкуванні дня ВМФ РФ. Очолював делегацію депутат Національних зборів Франції від «Республіканців», екс-міністр транспорту Тьєррі Маріані.

 

2.3. Інші аспекти діяльності Російської Федерації проти України та Заходу

У рамках протидії тиску з боку західних країн режим В. Путіна продовжує політику провокування сепаратизму на їх території. Так, на початку серпня ц. р. у Москві планується проведення чергової конференції лідерів сепаратистських рухів, у т. ч. зі США та ЄС. На конференцію будуть запрошені також представники «ДНР» і «ЛНР», що в черговий раз підтверджує пряму причетність Кремля до організації збройного конфлікту на Донбасі, а також засвідчує наміри Кремля щодо поширення «гібридного» хаосу на Європу.

Водночас тривали заходи РФ з демонстрації сили на Західному стратегічному напрямку. За заявою міністра оборони РФ С. Шойгу, протягом останніх трьох років Росія сформувала потужне угруповання військ на своєму південному фланзі, оснащене сучасним озброєнням. Так, у Південному військовому окрузі ЗС РФ були сформовані чотири нові дивізії, дев’ять бригад (в т. ч дві ракетні, оснащені комплексами «Искандер-М») та 22 полки, а також розгорнуто самодостатнє угруповання військ в Криму. На озброєння даного угруповання та Чорноморського флоту і Каспійської флотилії РФ було поставлено понад чотири тисячі нових і модернізованих зразків озброєння, включаючи берегові ракетні комплекси «Бастіон» і «Бал», підводні човни і ракетні катери з сучасними крилатими ракетами «Калібр», зенітні ракетні комплекси С-300В, С-400, «Бук-М2» та ракетні гарматні комплекси «Панцирь-С1». Все це було пов’язано С. Шойгу з реагуванням Росії на посилення військової присутності НАТО в країнах Центрально-Східної Європи, а також на поточну ситуацію в Україні.

Водночас тривали провокації Росії у Чорноморському регіоні. Зокрема, 26 липня ц. р. у рамках розвідки багатонаціонального навчання «Сі Бриз-2016» два кораблі Чорноморського флоту РФ здійснили провокаційне наближення до територіальних вод України. У свою чергу, за заявою Міністерства оборони Болгарії, протягом липня ц. р. військові літаки Росії більш ніж десять разів порушували повітряний простір країни.

30 липня ц. р. у Росії були розпочаті армійські міжнародні навчання-ігри «АрМИ-2016», які проводяться на полігонах РФ та Казахстану, а також в акваторіях Балтійського, Чорного та Каспійського морів. У цих навчаннях беруть участь військові підрозділи з 19 країн-партнерів Росії, що мають власні суперечності із Заходом, у тому числі з Білорусі, Казахстану, Китаю, Ірану, Пакистану та Венесуели. Особливістю навчання стало проведення одного із тренувань на полігоні «Раєвський» під Новоросійськом, тобто поблизу зони конфлікту на Донбасі. До тренувань залучається підрозділ 7-ї десантно-штурмової гірської дивізії (м. Новоросійськ), яка брала участь в окупації Криму та бойових діях на території Східної України. Тим самим, Росія демонструє підтримку її позицій з боку ряду країн, що має принципово важливе значення для неї в рамках протистояння зі США та НАТО.

Заява С. Шойгу та згадані вище навчання розцінюються в Росії, як остаточне визнання України її стратегічним противником, а також чергове попередження Києву щодо необхідності виконання російських умов «врегулювання» ситуації на Донбасі.

 

ІІІ. Україна та міжнародні організації і провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

НАТО. 28 липня ц. р. керівництво НАТО підтвердило незмінну позицію Альянсу щодо невизнання приєднання Криму до Росії та засудило військову діяльність РФ на півострові. Крім того, на Росію була покладена відповідальність за погіршення ситуації з дотриманням прав людини в Криму, насамперед, щодо дискримінації кримських татар.

ОБСЄ. У ситуації, що склалася довкола агресії Росії проти України, досить суперечливі позиції займає ОБСЄ.

Так, за заявою посла США при цій організації Д. Байєра, будь-які розмови з Росією щодо європейської безпеки мають починатися з питання щодо Криму. Він також визнав виконання Україною більшої частини Мінських домовленостей. В той же час, на думку Д. Байєра, введення озброєної Поліцейської місії на Донбасі можливе лише після стабілізації обстановки в зоні конфлікту.

У свою чергу, заступник голови Спеціальної моніторингової місії на Донбасі О. Хуг поклав відповідальність за насильства на Донбасі як на Росію, так і на Україну.

 

3.2. Провідні західні країни

Провідні західні країни продовжують демонструвати підтримку України у її протистоянні з Росією. Разом з тим, негативне значення для нашої Держави мають позиції окремих політиків та політичних сил, які фактично підтримують інтереси Російської Федерації.

США. За заявою посла США в Україні Дж. Паєтта, за будь-яких умов головним принципом американської політики залишатиметься підтримка незалежності та територіальної цілісності України. У цьому плані США продовжать тиск на Росію, а також надання допомоги у зміцненні Збройних Сил України та приведенні їх до стандартів НАТО.

Заява Дж. Паєтта була підтверджена речником Державного департаменту США Дж. Кірбі. За його словами, США не знімуть санкції з Росії доки Москва не припинить окупацію Криму. Крім того, він висловив занепокоєння США посиленням російської військової присутності на кордоні України та в Криму. За поглядами керівництва США, зазначене не відповідає зобов’язанням Москви щодо зниження насильства в Україні. Було також наголошено на неприпустимості силових змін кордонів в Європі.

У рамках практичної реалізації політики підтримки України минулого тижня США передали Україні чергову партію нелетальної зброї, а саме: 24 розвідувальні БПЛА. Найближчим часом планується передача Україні ряду інших технічних засобів розвідки та зв’язку (в т. ч радіолокаційних станцій контрбатарейної боротьби).

Водночас 26 липня ц. р. у Лаосі в рамках заходів Асоціації країн Південно-Східної Азії відбулась чергова (друга за десять діб) зустріч Державного секретаря США Дж. Керрі та міністра закордонних справ Росії С. Лаврова. Обговорювались ситуація довкола України та Сирії. Сторони досягли домовленості «перейти від констатації існуючих проблем до розробки дорожніх карт їх вирішення».

Разом з тим, негативним чинником для України та її європейських партнерів є підвищення передвиборчого рейтингу кандидата у президента США від Республіканської партії Д. Трампа, який знову випередив рейтинг кандидата від демократів Х. Клінтон (48 % проти 45 %). Вважається, що у разі обрання Д. Трампа новим президентом США, це може призвести до змін у політиці Вашингтона у напрямі зближення його з Москвою. Так, під час прес-конференції 27 липня ц. р. Д. Трамп виловив наміри переглянути питання статусу Криму та політики санкцій проти Росії (після цього, він відразу ж був запрошений Росією відвідати Крим).

У зв’язку із зазначеним, Президент США Б. Обама не виключив можливості спроб впливу Росії на хід президентських виборів у США з метою сприяння подальшому росту рейтингу Д. Трампа. На підтвердження цього був названий факт злому російськими хакерами комп’ютерної системи Національного комітету Демократичної партії США, в результаті чого відбувся масштабний виток закритої інформації.

Крім того, Б. Обама відмітив також і інші факти хакерських атак Росії на енергетичні та транспортні системи США. З огляду на це, він не виключив можливості введення нових санкцій проти Російської Федерації.

Нідерланди. Незважаючи на поширення проросійських настроїв у Нідерландах, керівництво країни демонструє тверді позиції щодо притягнення до відповідальності винних у теракті проти літака Boeing-777 рейсу МН-17 авіакомпанії Malaysian Airlines, який був збитий 17 липня 2014 року в небі над окупованим Донбасом. 24 липня ц. р. прокуратура Нідерландів відкрила кримінальну справу з даного питання. Відповідальними за теракт називаються проросійські терористи, які застосували у своїх цілях зенітний ракетний комплекс «Бук-1М» ЗС Росії. Після завершення розслідування, справа буде передана до Гаазького міжнародного трибуналу з військових злочинів.

Бельгія. Відкриті проросійські позиції займає ряд політичних сил Бельгії. 25 липня ц. р. представник опозиційної «Народної партії» Бельгії А. Каркасі зареєстрував у парламенті країни проект резолюції щодо скасування санкцій проти Росії. Необхідність цього була обґрунтована «непричетністю Москви до збройного конфлікту на Донбасі». Незважаючи на досить низький рейтинг «Народної партії» в Бельгії, поява даного документу засвідчує продовження Москвою активних дій з реалізації своєї «гібридної політики» в країнах Європейського Союзу.

ФРН. Резонансні терористичні акти у ФРН використовуються проросійськими політичними силами країни з метою підриву позицій Федерального канцлера Німеччини А. Меркель. 29 липня ц. р. лідери ряду опозиційних сил, зокрема партії «Альтернатива для Німеччини», піддали критиці міграційну політику глави німецького уряду та закликали її піти у відставку.

За таких обставин більш відверті проросійські позиції демонструє і міністр закордонних справ ФРН Ф. Штайнмайєр. В інтерв’ю німецьким ЗМІ він виказав думку щодо необхідності покращення відносин з Росією та поступового скасування санкцій проти неї. Крім того, він виступив за надання «особливого статусу» самопроголошеній Придністровській Молдавській Республіці, як передумови недопущення переходу придністровського конфлікту у гарячу фазу. У той же час, за оцінками більшості експертів, такий крок може бути використаний Росією як прецедент для посилення тиску на Україну та провідні міжнародні організації з питання надання «особливих статусів» так званим «ДНР» і «ЛНР».

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

США — країни Балтії. У контексті виконання своїх зобов’язань щодо підтримки країн Балтії, 25 липня ц. р. США направили до Естонії 8 штурмовиків А-10. Літаки братимуть участь у спільних тренуваннях ВПС двох країн. Зазначене є частиною плану США щодо ротаційної присутності американських ВПС у країнах Центрально-Східної Європи та Балтії (був прийнятий у 2014 році після початку збройної агресії Росії проти України).

Європа — інформаційна політика Росії. У європейських країнах набуває все більшого розуміння упереджений та відверто брехливий характер інформаційних дій Росії, що супроводжують її зовнішню та внутрішню політику. Зазначене було відмічено під час громадянського форуму ЄС-Росія, який відбувся у Хорватії 25 липня ц. р. Під час заходу була представлена доповідь щодо початку Москвою масштабної інформаційної війни проти України та її західних союзників після анексії Росією Криму та організації збройного конфлікту на Донбасі.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

У найближчій перспективі головною проблемою для України залишатиметься активізація дій Росії з дестабілізації внутрішньополітичної та соціально-економічної обстановки в нашій Державі. Виходячи з аналізу результатів «хресної ходи», Росією будуть сплановані нові резонансні акції більш провокаційного та конфліктного характеру.

При цьому, Москва буде використовувати у своїх цілях негативні для України тенденції у розвитку воєнно-політичних процесів у світі та Європі, насамперед активізацію проявів тероризму і екстремізму, популістські заяви та дії кандидата у президенти США Д. Трампа, а також поширення проросійських настроїв в країнах ЄС. Зокрема, у цьому зв’язку слід очікувати інспірування Росією нових заяв представників проросійських сил західних країн з критикою ситуації в Україні та дій української влади, а також вимог зняття санкцій з Росії та відновлення співробітництва з нею.

В той же час, початок сезону літніх відпусток обумовлюватиме зниження уваги європейських політичних сил до ситуації довкола України. Зазначене може бути використано Росією, як додатковий сприятливий чинник для організації провокацій в нашій Державі, особливо напередодні та в ході святкування 25-ї річниці незалежності України.

 

5.2. Перспективи розвитку подій в зонах конфліктів на території України

Дії керівництва Росії з провокування внутрішньої напруженості в Україні будуть супроводжуватись і продовженням активних бойових дій на Донбасі. Зазначене матиме на меті розпорошення уваги та зусиль української влади, а також виснаження ресурсів і деморалізацію силових структур нашої Держави на фоні організації Москвою масових акцій протестів в Україні.

Водночас, у рамках підготовки чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську 3 серпня ц. р. Росія виступатиме з черговими вимогами до України щодо визнання «особливих статусів» «ДНР» і «ЛНР», започаткування прямих переговорів з ними, а також надання офіційної згоди на проведення виборів на їх території без будь-яких попередніх умов.

Наведені вимоги висуватимуться Росією і в ході переговорів зі США, ФРН та Францією, як основними західними партнерами України у процесі врегулювання конфлікту на Донбасі.

Разом з тим, 11-12 серпня ц. р. Комітет ООН з питань ліквідації расової дискримінації планує розгляд проблеми погіршення становища національних меншин в Криму. У попередній доповіді комітету констатується наявність в України багатих культурних традицій та відсутність таких проблем до окупації Росією Кримського півострова.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України.

9 серпня ц. р. планується візит Президента Туреччини Р. Ердогана до Російської Федерації. Головною темою його переговорів з президентом РФ В. Путіним стане пошук можливостей налагодження відносин між двома країнами, які набули суттєвого ускладнення після знищення 24 листопада 2015 року турецькими ВПС російського літака Су-24. Вирішення цього питання має важливе значення як для Туреччини, так і для Росії.

Так, Анкара сподівається отримати підтримку Москви в умовах загострення внутрішньої ситуації в Туреччині внаслідок спроби військового перевороту в країні. У свою чергу, Росія розраховує на зміцнення своїх міжнародних позицій, а також демонстрацію неспроможності США та ЄС забезпечити міжнародну ізоляцію Кремля. Крім того, передбачається створення спільної групи з реалізації російського проекту побудови газопроводу «Турецький потік» по дну Чорного моря в обхід України.

Відновлення стосунків між Туреччиною та Росією змусить Анкару послабити критику політики Москви щодо України та Сирії. Тим самим, будуть внесені також і додаткові розбіжності в НАТО.

На цьому фоні досить тривожним фактором виглядають звинувачення турецьких ЗМІ (у т. ч. державних) на адресу України у зв’язках із заколотниками в Туреччині. Зокрема, стверджується про існування у Києві та Одесі спеціальних шкіл, де вивчають ідеї турецького проповідника Ф. Гюлена, який вважається Анкарою організатором спроби державного перевороту.

 

www.reliablecounter.com