КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(01.08-07.08.2016 р.)
I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України
Очевидна підготовка Росії до розширення масштабів збройної агресії проти України значно підвищує актуальність питання підтримки нашої Держави з боку її західних союзників та партнерів. У цьому зв’язку особливе значення для України матимуть результати президентських виборів у США в листопаді поточного року.
Після офіційного визначення кандидатів у президенти США від Республіканської та Демократичної партій, а саме — Д. Трампа та Х. Клінтон, передвиборча кампанія у Сполучених Штатах Америки увійшла в активну та завершальну стадію. При цьому одним із основних питань, що використовуються обома кандидатами в рамках своїх політичних програм, є ситуація довкола України. Як і раніше, Д. Трамп та Х. Клінтон займають діаметрально протилежні позиції у відношенні збройної агресії Росії проти України, а також її наслідків для світової і європейської безпеки.
Так, на початку серпня ц. р. Д. Трамп виступив з черговими резонансними заявами щодо можливості перегляду США санкційної політики у відношенні Росії та визнання Вашингтоном «російської належності Криму», а також «загрози виникнення третьої світової війни у випадку силових дій США з повернення Кримського півострова Україні». Крім того, Д. Трамп поставив під сумнів виконання Сполученими Штатами Америки своїх зобов’язань перед членами НАТО щодо надання їм допомоги у випадку нападу Росії.
На відміну від цього, Х. Клінтон демонструє чіткі наміри зберегти незмінність зовнішнього курсу США, в т. ч. з питання надання допомоги Україні у її протистоянні з режимом В. Путіна. Позиція Х. Клінтон підтримується президентом США Б. Обамою, а на сьогодні вже й більшою частиною американського населення. За даними останніх соціологічних досліджень, після скандальних заяв Д. Трампа Х. Клінтон відновила своє лідируюче положення у передвиборчих рейтингах та вже випереджує свого суперника на 9 %.
Зазначені обставини підтверджують неадекватність політики Д. Трампа, яка має суто популістський характер і розрахована на маргінальні та люмпенізовані верстви американського населення. У цьому плані він майже подібний до колишнього президента України В. Януковича, який також робив ставку на аналогічну частину українського суспільства, а також підконтрольні йому кримінальні структури.
Головним консультантом передвиборчих кампаній В. Януковича та Д. Трампа виступав і зараз виступає американський лобіст Пол Манафорт. З огляду на катастрофічні наслідки таких консультацій як для самого В. Януковича, так і в цілому для України, вважається, що не менш негативний ефект вони матимуть і для Д. Трампа та США.
ІІ. Збройна агресія Росії проти України
2.1. Схід України (зона АТО)
Ситуація в зоні конфлікту на Сході України зберігала підвищений рівень напруженості і характеризувалася продовженням російсько-терористичними військами активних обстрілів позицій сил АТО та мирних населених пунктів з піковою інтенсивністю — понад 70 за добу. При цьому, як і на попередньому тижні, найбільш інтенсивні дії противника відмічались на Донецькому (в районах Авдіївки, Невельського, Зайцевого, Нижнього Лозового, Опитного, Луганського), Маріупольському (в районах Водяного, Красногорівки, Гранітного, Новотроїцького, Мар’їнки, Старогнатівки, Широкіно) та Луганському напрямках (в районі Світлодарської дуги).
Водночас Росія та її союзники на Донбасі вживають спеціальні інформаційні заходи, які мають на меті виправдання їх дій з посилення збройного протистояння на Сході України. Зокрема, поширюються чутки щодо підготовки Україною масштабної наступальної операції, яка нібито може розпочатись у період з 8 по 12 серпня ц. р. Розповсюдження зазначених чуток супроводжується погрозами лідерів «ДНР» і «ЛНР» «…надати адекватну відповідь порушенням Україною Мінських домовленостей».
Крім того, триває перекид додаткових важких озброєнь для російсько-терористичних військ на окупованих територіях України, в т. ч. бронетанкової техніки та реактивних систем залпового вогню. Відмічаються також дії російських терористів з нарощування госпітального фонду для прийому поранених. Так, у Горлівці та ряді інших міст самопроголошених республік всі медичні заклади переорієнтовуються на хірургічний профіль.
У ситуації, що склалася, показовим кроком Москви стало визнання представниками РФ у СЦКК (Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню і стабілізації) факту застосування бойовиками важких озброєнь у «…відповідь на обстріли зі сторони ЗС України». Тим самим формуються додаткові підстави для виправдання можливості розширення Росією збройного протистояння на Донбасі.
На цьому фоні 3 серпня ц. р. відбулось чергове засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську. Як і раніше, головна увага учасників переговорів приділялась питанням припинення вогню, розведення сторін та обміну полоненими. Цілком очікувано жодних конкретних рішень прийнято не було. Зазначене ще раз підтверджує повну неефективність мінського формату переговорів, який використовується Росією виключно для затягування процесу вирішення конфлікту на Сході України, а також нав’язування нашій Державі та світовій спільноті власного бачення ситуації на Донбасі. Свідченням цього стала заява представника РФ у Тристоронній контактній групі Б. Гризлова щодо необхідності прийняття у її рамках рішень про надання особливих статусів «ДНР» та «ЛНР».
Наступне засідання Тристоронньої контактної групи планується провести 26 серпня ц. р. У ситуації очікуваної активізації бойових дій на Донбасі, в ході цієї зустрічі російська сторона може висунути Україні нові ультимативні вимоги, насамперед, щодо визнання самопроголошених республік, згоди на проведення виборів у «ДНР» і «ЛНР» на російських умовах, а також надання амністії бойовикам.
У контексті наведених тенденцій резонансною подією на окупованих територіях України став замах 5 серпня ц. р. на т. зв. главу «ЛНР» І. Плотницького. Причиною зазначеного може бути як загострення боротьби за владу у самопроголошених республіках, так і вихід лідерів сепаратистів із-під контролю Москви, яка розпочала їх вибіркову ліквідацію. Але у любому випадку даний факт буде використаний Москвою та сепаратистами для звинувачень України у тероризмі і активізації бойових дій в зоні конфлікту.
2.2. Кримський півострів
Дії керівництва РФ з ліквідації автономії Криму супроводжуються заходами Москви з посилення контролю за інформаційним простором півострова, що має на меті недопущення посилення антиросійських настроїв серед кримського населення. Зокрема, на початку серпня ц. р. в Криму була заблокована чергова серія електронних сайтів, у т. ч. телеканалів ATR, «Крим.Реалії», ТРК «Черноморская» та «События Крыма».
Водночас проводиться ротація бойових підрозділів ЗС РФ на кордоні між окупованим Кримом та Херсонською областю України. Зокрема, в період з 27 по 30 липня ц. р. з Краснодарського краю РФ до Криму була переміщена батальйонна тактична група зі складу 247 десантно-штурмового полку 7-ї десантно-штурмової дивізії (Новоросійськ), яка замінила батальйонну тактичну групу 11-ї окремої десантно-штурмової бригади з місцем постійної дислокації в Улан-Уде (Республіка Бурятія). Разом з тим, дійсною метою таких дій Росії може бути приховане посилення угруповання російських військ на півночі Кримського півострова в рамках підготовки до повномасштабного наступу Росії на Україну.
2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу
В рамках реалізації політики протистояння із Заходом, Росія нарощує масштаби інформаційного впливу на європейські країни. Так, з початку поточного року витрати Москви на її інформаційні проекти у Великобританії були збільшені на 100 млн фунтів. Насамперед, ці кошти витрачені на відкриття офісу та організацію трансляції програм російських телерадіоканалів Russia Today і Sputnik у Лондоні та Единбурзі. За оцінками британських експертів, саме це в значній мірі і стало причиною посилення євроскептичних настроїв у Великобританії, що у кінцевому підсумку і призвело до виходу країни з Європейського Союзу.
Нові напрями інформаційної війни РФ застосовуються і проти України. Зокрема, з метою міжнародної дискредитації нашої Держави, ЗМІ РФ та підконтрольні Росії засоби масової інформації західних країн поширюють інформацію щодо причетності українських спецслужб до вбивства одного із лідерів російської опозиції Б. Нємцова.
Крім того, Росія продовжує проведення провокаційних дій проти країн НАТО у Балтійському регіоні. Черговим проявом таких дій Москви стало порушення російським підводним човном виключної морської економічної зони Латвії 4 серпня ц. р.
ІІІ. Україна та міжнародні організації і провідні західні країни
3.1. Міжнародні організації
Європейський Союз. Керівництво Євросоюзу висловлює глибоке занепокоєння планами Росії та Туреччини відновити реалізацію проекту побудови газопроводу «Турецький потік» по дну Чорного моря в обхід території України. За заявами представників керівних органів Європейського Союзу, зазначене створює реальну загрозу посилення залежності країн ЄС від російських енергоносіїв.
3.2. Провідні західні країни
Провідні західні країни продовжують демонструвати позитивне ставлення до України. При цьому, в більшості випадків проросійські дії окремих політичних сил цих країн засуджуються або блокуються на урядовому чи парламентському рівнях.
США. Особливе значення для України має відновлення американським суспільством прискіпливої уваги до російської агресії проти нашої Держави, що сталось через заяви кандидатів у президенти США стосовно їх поглядів на розвиток американо-російських відносин. Так, 31 липня ц. р. в інтерв’ю американському агентству новин «АВС» Д. Трамп зробив заяву стосовно основних напрямів зовнішньої політики, яку він проводитиме, у разі перемоги на виборах. Зокрема, Д. Трамп продемонстрував дружнє ставлення до Росії та висловив наміри визнати російську анексію Криму.
У зв’язку з цим, 2 серпня ц. р. президент США Б. Обама заявив про незмінність намірів американської сторони добиватися від Росії імплементації Мінських угод та припинення агресії проти України. Через це, за словами президента США, американо-російські відносини залишаються «складними».
На фоні посилення проросійської орієнтації передвиборної кампанії Д. Трампа та підтримки Х. Клінтон з боку діючого керівництва США, відновився розрив у рейтингах кандидатів на пост президента США на користь кандидата від Демократичної партії. За даними останніх соціологічних опитувань, Х. Клінтон випереджає Д. Трампа приблизно на 9 %.
Франція. Незважаючи на прояви проросійських настроїв в країні, керівництво Франції продовжує виступати за збереження територіальної цілісності України у її міжнародно-визнаних кордонах. 2 серпня ц. р. Міністерство закордонних справ Франції підтвердило українську належність Криму та відкинуло причетність офіційного Парижу до візиту групи французьких парламентарів на окупований Кримський півострів 29-31 липня ц. р. Зазначені дії представників парламенту Франції були розцінені, як такі, що повністю суперечать позиції керівництва країни.
Італія. На офіційному рівні аналогічну позицію займає і керівництво Італії. 3 серпня ц. р. Палата депутатів Італії прийняла резолюцію «Напрями європейської та зовнішньої політики Італії у контексті останніх подій у світі», яка рекомендує уряду країни вжити всіх необхідних заходів для забезпечення реалізації Мінських домовленостей. Водночас був відхилений проект резолюції опозиційної партії «Рух 5 зірок», в якому містився заклик до керівництва Італії стосовно негайного скасування санкцій проти Росії.
ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України
Росія. Всупереч офіційним заявам керівництва РФ щодо «подолання кризових процесів в країні», економічна ситуація в Росії набуває подальшого ускладнення. За даними аналітиків Вищої школи економіки РФ, підсумки першого півріччя 2016 року засвідчили падіння економіки Росії на 1,5 % у річному вимірі. Зазначене є значно більше, ніж прогнозувалося як російськими, так і західними експертами. При цьому відмічається прискорення темпів скорочення ВВП РФ від 1,2 % у першому кварталі — до 1,4 % у другому.
Крім того, російськими експертами погіршено прогноз стосовно темпів скорочення Резервного фонду РФ. Так, за підсумками першого півріччя 2016 року зазначені резерви знизилися на 32,5 %. З огляду на це, повна вичерпаність Резервного фонду Росії очікується не у 2017 році, як це передбачалося раніше, а вже у поточному році. Наведені тенденції засвідчують збереження суттєвих проблем у російській економіці та ускладнюють можливості Москви з реалізації її цілей стосовно України.
На цьому фоні досить широкий резонанс в Росії викликала друга річниця указу президента РФ В. Путіна від 6 серпня 2014 року щодо введення контрсанкцій проти іноземних країн, які застосували санкції проти Російської Федерації. З однієї сторони, зазначені дії Москви продовжують знаходити підтримку представників державної влади РФ, які називають їх «гідною відповіддю Заходу»; з іншої — викликають все більше невдоволення російського населення через зростання цін на продовольчі товари та скорочення їх асортименту.
Так, згідно з рішенням «Россельхознадзора», в рамках згаданого вище указу В. Путіна, лише з початку цього року в Росії було знищено 7,5 тис. тонн продовольчих товарів іноземного виробництва. При цьому, за останні два роки споживчі ціни в РФ зросли на 24 %, а продовольчі — на близько 30 % (в т. ч. ціни на м’ясо та молоко збільшились на 20 %, рибну продукцію — на 40 %, плодоовочеву продукцію — на 30 %, крупи та бобові — на 65 %, соняшникову олію — на 55 %, цукор — на 40 %). Водночас підтверджується неспроможність Росії забезпечити повне та якісне імпортозаміщення продовольчих товарів.
Проблеми тероризму та екстремізму. Проблеми тероризму та екстремізму зберігають свою актуальність як для провідних країн, так і країн «третього світу». З початку серпня ц. р. відбулась нова серія проявів даних проблем, включаючи: напад молодого чоловіка сирійського походження на перехожих у центрі Лондона (загинула одна особа та п’ятеро отримали поранення); вибух у турецькому місті Анталья під час проведення мітингу на підтримку діючого президента країни Т. Ердогана (отримали поранення дві особи); захоплення ісламськими екстремістами групи туристів в Афганістані (загинули десять осіб), а також обстріл будівлі парламенту Косова.
В цій ситуації Китай, Пакистан, Афганістан та Таджикистан виступили з ініціативою щодо створення спільного антитерористичного альянсу, який отримав попередню назву «Чотиристоронній механізм координації та співробітництва». Відповідна угода з цього приводу була укладена 4 серпня ц. р. у ході зустрічі міністрів оборони цих чотирьох країн у північно-західній китайській області Сіньцзян. Головним завданням нового об’єднання є посилення боротьби з ісламським екстремізмом, який постає суттєвою проблемою для усіх країн регіону.
V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу
5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України
Російська Федерація. У найближчій перспективі головним чинником впливу на національні інтереси і безпеку України поставатимуть дії Росії з підготовки до можливості розширення масштабів військового вторгнення до нашої Держави. Так, в серпні-вересні цього року у Збройних силах РФ планується проведення комплексу масштабних заходів оперативної і бойової підготовки, які, за певних обставин, можуть перерости у відкриту агресію проти України (і не тільки проти України!).
Основним із таких заходів має стати стратегічне командно-штабне навчання (СКШН) «Кавказ-2016» у Південному військовому окрузі ЗС РФ (поблизу зони конфлікту на Донбасі). У 2008 році саме таке навчання стало прологом збройної агресії Росії проти Грузії.
В рамках підготовки СКШН «Кавказ-2016» з 15 серпня ц. р. передбачається початок навчання з матеріально-технічного забезпечення російських військ у ході проведення наступальної операції на Південно-Західному стратегічному напрямку.
У подальшому, стратегічному командно-штабному навчанню «Кавказ-2016», проведення якого заплановано на вересень ц. р., передуватиме цілий ряд окремих, але пов’язаних між собою єдиним оперативним фоном та задумом, навчань, маневрів та тренувань зі зв’язку, логістики, розвідки, РЕБ, ППО, інших родів військ тощо.
Агресія проти України восени цього року з нанесенням максимальних втрат українським Збройним Силам може бути здійснена Росією також і з метою демонстрації успіхів політики Кремля напередодні парламентських виборів в Росії (вибори в Держдуму РФ заплановані на 18 вересня ц. р.), а також дискредитації «провальної української політики» діючого керівництва США з метою сприяння перемозі Д. Трампа на президентських виборах (президентські вибори в США заплановані на 8 листопада ц. р.).
Крім того, відволікання уваги керівництва США на внутрішні проблеми, пов’язані з президентськими виборами, створюватиме сприятливі умови для реалізації Росією її планів стосовно України.
Росія-КНР-БРІКС. Особлива увага керівництва РФ приділятиметься зміцненню міжнародних позицій країни та посиленню протидії західним санкціям у рамках підготовки до саміту «Великої двадцятки» (G20) на початку вересня ц. р. у КНР. У цьому зв’язку в Москві вже висловлюють сподівання на можливість поглиблення стратегічного партнерства з Китаєм як на двосторонньому, так і багатосторонньому (міжнародному) рівнях, в плані посилення взаємодії між двома країнами у вирішенні світових проблем в економічній та безпековій сферах.
Зокрема, у наведеному контексті відмічається припинення тенденції падіння обсягів товарообігу між Росією та КНР (розпочалось у 2014 році у зв’язку із західними санкціями проти РФ), а також налагодження співробітництва між Китаєм та Євразійським економічним союзом з перспективою створення спільної зони вільної торгівлі. Поряд з цим Кремль висловлює задоволення позицією Пекіну, який відмовляється приєднуватись до санкцій США та ЄС стосовно Росії і виступає проти політики тиску на Москву.
З урахуванням зазначеного режим В. Путіна покладає вагомі надії на зустрічі лідерів Росії та КНР, а також групи БРІКС, які мають відбутись на полях саміту G20 у Китаї.
Слід також очікувати спроб РФ використати саміт G20 для виправдання своєї політики у відношенні України, а також перекладання на неї «відповідальності за порушення Мінських домовленостей». За рахунок цього Москва намагатиметься вплинути на позиції країн-членів ЄС напередодні чергового (проміжного) перегляду Європейським Союзом (у жовтні ц. р.) санкційної політики у відношенні Росії.
США. Керівництво США зберігає чіткі позиції з питань підтримки України та стримування режиму В. Путіна. За заявою президента США Б. Обами 1 серпня ц. р., Вашингтон за будь-яких умов продовжуватиме надання допомоги Україні та зберігатиме відданість справі захисту союзників по НАТО в умовах агресивних дій РФ. США залишаться центром та головною об’єднуючою силою Північноатлантичного союзу, як найсильнішого альянсу у світі.
Зазначені наміри Вашингтону супроводжуються практичними заходами зі зміцнення бойового потенціалу збройних сил країни, включаючи їх стратегічний ракетно-ядерний потенціал. Так, Національне управління ядерної безпеки США розпочало виробництво удосконаленої ядерної бомби В61-12. Згідно з планами Міністерства оборони США, це дозволить зберегти ядерний паритет з Росією в умовах розгортання Москвою нових мобільних ракетних комплексів «Тополь-М».
В той же час Б. Обама не виключив можливості поглиблення співробітництва між США та Росією у питанні боротьби з «Ісламською Державою» у Сирії. Причиною цього була названа активізація терористичної діяльності ісламських екстремістів в усьому світі, включаючи США, що вимагає об’єднання зусиль світової спільноти у протидії даній загрозі.
5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України
Наведені вище фактори і тенденції підвищують загрозу подальшого загострення збройного протистояння на Донбасі вже протягом найближчого часу: наприкінці першої декади серпня ц. р. — напередодні 25-ї річниці незалежності України. Такі дії Росії матимуть на меті нанесення моральних збитків патріотичним почуттям українського суспільства, а також підготовку до більш масштабного наступу вглибину території України восени цього року.
Зазначене може бути здійснено Росією під приводами «відбиття нападу України» на «ДНР»/«ЛНР» або проведення «гуманітарної» чи «миротворчої операції». Для створення враження агресії з боку нашої Держави Москвою можуть бути організовані масштабні збройні провокації в зоні конфлікту на Сході України, включаючи обстріли житлових кварталів мирних населених пунктів, підконтрольних бойовикам. Все це буде супроводжуватись гучними заявами керівництва РФ на всіх рівнях, в т. ч. у Раді безпеки ООН та інших міжнародних організаціях, зі звинуваченнями України у порушеннях Мінських домовленостей.
Водночас, за даними західних спецслужб, під керівництвом глави Чеченської Республіки Р. Кадирова здійснюється підготовка резонансних терористичних актів у Москві, Києві та Криму. Відповідальність за них буде покладена на громадян України з числа кримських татар, що стане приводом для проведення масових «зачисток» на Кримському півострові. При цьому кримські татари будуть протиставлені також і Україні, що значно ускладнить можливості їх підтримки з боку нашої Держави. Крім того, резонансні теракти у Москві та інших містах Росії, а також у Криму, здійснені громадянами України, можуть бути використані режимом В. Путіна, як ще один «привід» для розширення масштабів збройної агресії проти нашої Держави.
