5 вересня 2016

Експрес-аналіз подій тижня № 14/09

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

(29.08-04.09.2016 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

На минулому тижні одним із визначальних чинників впливу на інтереси України стала підготовка зустрічей лідерів США, ФРН, Франції та президента РФ В. Путіна, запланованих на полях саміту «Великої двадцятки» (G20) у Ханчжоу (КНР) 4-5 вересня ц. р.

Головною темою переговорів має стати розгляд ситуації довкола України у контексті визначення перспектив виконання Мінських домовленостей, як основної передумови зниження напруженості на Донбасі та можливості пом’якшення західних санкцій проти Росії.

При цьому Федеральний канцлер Німеччини А. Меркель та Президент Франції Ф. Олланд відмовились від зустрічі з В. Путіним у тристоронньому форматі та погодились лише на двосторонні переговори. Тим самим була знівельована спроба президента РФ вивести Україну за межі чотирьохстороннього «нормандського» формату переговорів та забезпечити вирішення українського питання на користь Росії без участі нашої Держави.

Напередодні переговорів усіма сторонами були надані власні оцінки зі згаданих вище аспектів, що стосуються України. Загалом ФРН та Франція висловили готовність до діалогу з Росією та зацікавленість у відновленні співробітництва з нею, однак чітко підтвердили можливість послаблення санкцій проти Російської Федерації лише у випадку виконання Москвою Мінських домовленостей. У цьому зв’язку, як підтвердження фактичної відмови Росії від дотримання своїх зобов’язань, ними була відмічена тенденція загострення збройного протистояння на Донбасі.

Наведені принципи та підходи були озвучені у ряді заяв та коментарів Федерального канцлера Німеччини А. Меркель та Президента Франції Ф. Олланда. При цьому А. Меркель прямо визнала факт введення російських військ на Донбас у 2014 році. В той же час лідери ФРН та Франції висловили наміри продовжити дипломатичні зусилля з урегулювання конфлікту на Донбасі та наголосили на необхідності найскорішого відновлення переговорів у «нормандському» форматі.

Більш жорстку позицію стосовно Росії продемонстрували США. За заявою Державного департаменту США, «…на сьогоднішній день не може бути й мови про нормалізацію американо-російських стосунків, що пов’язано з рядом принципових проблем, насамперед, провокуванням Москвою напруженості на Донбасі та анексією Росією Криму».

Зі свої сторони, Росія відкидала свою причетність до загострення ситуації на Донбасі та перекладала на Україну всю відповідальність за порушення Мінських домовленостей. Зокрема стверджувалось про «невиконання Україною своїх зобов’язань» щодо надання особливих статусів «ДНР» і «ЛНР» з визначенням цього у Конституції України, прийняття закону про амністію бойовикам та проведення місцевих виборів на Донбасі. Крім того, на підґрунті російських провокацій в Криму керівництво України обвинувачувалось у «проведенні політики державного тероризму». У той же час, з метою недопущення подальшого підриву міжнародного іміджу Росії, керівництво РФ не виключало можливості повернення до переговорів у форматі «Нормандської четвірки».

З огляду на принципові розбіжності між західними країнами та Росією з «українського питання», його обговорення на G20 неминуче викличе гостру дискусію сторін зі взаємним тиском одна на одну.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Головною подією у розвитку ситуації в зоні конфлікту на Сході України стало досягнення домовленості щодо припинення вогню з 1 вересня ц. р. Домовленість була закріплена в ході відеоконференції представників Тристоронньої контактної групи та схвалена лідерами ФРН і Франції, як членами «нормандської групи».

Введення «режиму тиші» дозволило призупинити бойові дії на Донбасі, однак не виключило можливості їх відновлення. Так, незважаючи на досягнуті домовленості, противник продовжував обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів із середньою інтенсивністю до 10-12 за добу (із застосуванням стрілецької зброї, гранатометів та бронетранспортерів).

Крім того, привертає увагу координація дій військ противника на окупованих територіях України та Збройних сил РФ на території Росії. Зокрема, під час проведення раптової перевірки військ Південного, Західного та Центрального військових округів ЗС РФ, російсько-терористичні війська (сили) на Донбасі також синхронно переводились у підвищені ступені бойової готовності.

 

2.2. Кримський півострів

Міністерство фінансів США розширило список компаній, які потрапили під західні санкції проти Росії. Так, під санкції Вашингтона потрапили російські компанії, які є підрядниками на будівництво Керченського моста в окупований Крим. Йдеться про компанії «Мостотрест» і «СГМ-Міст».

При цьому санкції щодо «Мостотресту» вступлять в силу з 1 жовтня ц. р. Ця компанія до 2015 року належала російським олігархам Ігорю і Аркадію Ротенбергам. «Мостотрест» на даний момент виступає субпідрядником будівництва Керченського моста.

«СГМ-Міст» — це компанія, яка є генеральним підрядником будівництва Керченського моста. Також вона є «дочкою» компанії «Стройгазмонтаж», який, у свою чергу, належить Аркадію Ротенбергу.

Крім того, під санкції США потрапило держпідприємство «Управління федеральних автомобільних доріг «Тамань». Останнє є формальним замовником будівництва Керченського моста.

Також до списку санкцій потрапило Судноремонтне підприємство «Звездочка» (головний офіс у Северодвінську, з філією у Севастополі).

Внутрішня і безпекова ситуація в Криму та довкола нього залишалась без суттєвих змін. На виконання розпорядження В. Путіна тривали заходи силових структур РФ з посилення охорони кордонів півострова. Зокрема, проводився моніторинг адміністративного кордону Криму з Херсонською областю, а також розвідка позицій українських Збройних Сил на континентальній частині України із застосуванням вертольотів та безпілотних літальних апаратів.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

На фоні підготовки саміту G20 Росія продовжувала заходи з масштабної демонстрації воєнної сили перед Україною та її західними партнерами.

Підготовка до СКШН «Кавказ-2016» на території окупованого КримуЗгідно з розпорядженням В. Путіна, у період з 25 по 31 серпня ц. р., в рамках підготовки СКШН «Кавказ-2016», була проведена раптова перевірка з’єднань та частин Південного, Західного та Центрального військових округів (ВО), а також Чорноморського та Північного флотів, Повітряно-космічних і Повітрянодесантних військ Збройних сил Росії. В рамках перевірки здійснювались заходи з переведення ЗС РФ у вищі ступені бойової готовності, посилення угруповання військ поблизу кордонів України та в окупованому Криму, а також прикриття їх розгортання та нанесення превентивних ударів по об’єктах противника.

Так, з початком перевірки була введена підвищена бойова готовність для сил та засобів ППО Південного ВО, а також посилені їх бойові можливості за рахунок перельоту на передові аеродроми літаків-винищувачів Су-27 і МіГ-29/МіГ-29УБ (у т. ч. 20 одиниць до Криму) та передислокації до районів оперативного призначення підрозділів зенітно-ракетних та радіотехнічних військ. Відпрацьовувались питання захисту повітряного простору РФ, у т. ч. з виконанням завдань перехоплення повітряних цілей літаками винищувальної авіації та здійснення стрільб розрахунками зенітних ракетних комплексів С-400 «Триумф», С-300 «Фаворит» і зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь-С1».

Водночас, була розгорнута система управління Південного ВО військового часу, зокрема польові командні пункти 58-ї та 49-ї армій, а також підпорядкованих їм з’єднань і частин. При цьому проводились випробування сучасних засобів закритого цифрового та космічного зв’язку.

На цьому фоні були проведені заходи з нарощування угруповання ЗС РФ на Південно-західному стратегічному напрямку.

Перший ешелон військ посилення включав підрозділи бригад спеціального призначення (СП) Західного та Центрального ВО, які були перекинуті до Південного ВО літаками військово-транспортної авіації Іл-76 (на дальність до 1,5 тис. км). По прибуттю до району дій підрозділам СП були поставлені розвідувально-пошукові та протидиверсійні завдання.

В рамках першого ешелону на передові аеродроми Південного ВО були передислоковані літаки фронтової бомбардувальної авіації Су-24, Су-25СМ та Су-34 зі складу 4-ї армії ВПС та ППО. Для забезпечення прийому додаткової кількості літаків у прифронтовій зоні поблизу кордонів України інженерними військами ЗС РФ було побудовано декілька польових аеродромів з довжиною злітно-посадкової смуги 1,6 км.

Другий ешелон військ посилення включав підрозділи мотострілецьких, танкових, артилерійських та ракетних військ, а також армійської авіації (вертольоти Мі-28Н, Мі-35М і Мі-24), які передислоковувались до Південного ВО із глибини території РФ своїм ходом та із застосуванням залізничного транспорту, а також частково повітряним шляхом. При цьому проводилось виконання завдань зі здійснення маршів та повітряного прикриття колон і районів зосередження наземних військ.

У рамках протидії заходам противника зі зриву процесу розгортання російських військ відпрацьовувались задачі нанесення повітряних ударів по: оперативно-тактичним резервам та розвідувально-диверсійним групам на маршрутах висування їх колон — вертольотами армійської авіації; пунктам управління, артилерійським та ракетним позиціям противника у тактичній зоні — літаками фронтової авіації; іншим важливим об’єктам противника в оперативно-стратегічній та оперативній зонах — літаками дальньої (стратегічної) бомбардувальної авіації Ту-160, Ту-95М та Ту-22М3 шляхом умовного нанесення ракетно-бомбових ударів.

Для управління діями авіації та ведення розвідки залучались літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50М та А-50У, які виконували функції повітряних командних пунктів.

Завершальним етапом перевірки стало проведення тактичних навчань міжвидового угруповання військ, за участю підрозділів мотострілецьких, танкових та артилерійських бригад, радіаційного та хімічного і біологічного захисту, а також інженерних військ. Відпрацьовувались питання оборонних та наступальних операцій, а також рейдових дій в тилу противника.

В ході перевірки окремо проводились навчання Чорноморського флоту Росії та угруповання російських військ в Криму, які вирішували завдання формування корабельних ударних та десантних груп, висадки морського десанту (реально — на мисі Опук) та блокування Керченської протоки.

На єдиному оперативному фоні з перевіркою Південного, Західного та Центрального ВО ЗС РФ проводились також навчання Ракетних військ стратегічного призначення Збройних сил Російської Федерації, чим фактично була продемонстрована готовність Москви до застосування ядерної зброї, як «головного аргументу» у реалізації її геополітичних інтересів.

Після завершення перевірки російські війська в основному залишились на своїх позиціях поблизу кордонів України.

 

Угруповання ЗС РФ довкола України у березні 2014 рокуВсе це мало аналогічний характер з тим, що здійснювалося керівництвом РФ весною-влітку 2014 року — напередодні та в період окупації Росією Криму, а також на початку Україною АТО на Донбасі та з подальшим вторгненням російських військ до Донецької і Луганської областей.

Практично, в рамках цієї раптової перевірки поблизу кордону України було створено потужне угруповання ЗС Росії (з урахуванням російських військ на окупованих територіях Криму і Донбасу) — до 100 тис. військовослужбовців, яке, за оцінками військових спеціалістів, спроможне здійснити широкомасштабну операцію проти нашої Держави як продовження навчання «Кавказ-2016».

 

На цьому фоні Москва продовжувала провокаційну діяльність проти України. Так, 27 серпня ц. р. Росія звинуватила нашу Державу у посиленні «русофобської істерії» та «порушеннях міжнародних домовленостей щодо забезпечення безпеки іноземних установ на території України». Прикладом цього була названа «…добре спланована акція з нападу радикалів на Російський культурний центр в Україні», який ніби-то стався відразу ж після зустрічі представників «Россотрудничества» (одна із основних державних структур РФ з організації та координації заходів «гібридної війни» проти України) та українських правоохоронних органів з обговорення питань посилення захисту російських закладів в Україні.

Крім того, в рамках розвитку провокації довкола Криму було оприлюднене повідомлення про ніби-то «…викриття спецслужбами ЛНР планів переміщення диверсійно-терористичної групи ЗС України з території ЛНР до Кримського півострова через Росію».

Водночас, в Росії знову була поставлена під сумнів легітимність української влади. 28 серпня ц. р. радник президента РФ С. Глазьєв виступив з заявою щодо «…незаконності керівництва України, яке прийшло до влади в результаті державного перевороту в 2014 році». З огляду на це, він наголосив і на «…незаконності всіх рішень Президента та Верховної Ради України». Формально заява С. Глазьєв стала відповіддю на оголошення йому Генеральною прокуратурою України підозри у злочинах проти національної безпеки України (на основі записів СБУ переговорів С. Глазьєва та директора інституту країн СНД К. Затуліна щодо організації заворушень в Криму, Одесі та на Запоріжжі у 2014 році). Разом з тим, враховуючи авторитарний характер влади в Росії, С. Глазьєв міг зробити таку заяву лише з особистої санкції В. Путіна, який також неодноразово висловлював сумніви щодо легітимності керівництва України.

Все це має на меті здійснення тиску на Україну та Європу з метою примушення їх до виконання російських умов «врегулювання» конфлікту на Донбасі, а також дискредитацію нашої Держави перед світовою спільнотою в інтересах зміни санкційної політики США і ЄС у відношенні Росії. Разом з тим, провокації Кремля проти України, а також демонстрація сумнівів щодо «законності українського керівництва» можуть бути використані Росією, як підґрунтя для військового нападу на нашу Державу.

 

ІІІ. Україна та міжнародні організації і провідні західні країни

Дії Росії з демонстрації військової сили перед Європою та Україною викликають суттєве занепокоєння міжнародних організацій та західних країн, які висловлюють готовність надати адекватну відповідь Москві.

 

3.1. Міжнародні організації

НАТО. В ході візиту до Румунії 29 серпня ц. р. заступник Генерального секретаря НАТО А. Вершбоу наголосив на збільшенні кількості навчань та раптових перевірок ЗС РФ, що проводяться Росією без попереднього повідомлення інших країн, як це передбачається міжнародними угодами. За заявою представника НАТО, зазначені дії Москви підвищують нестабільність в регіоні та призводять до подальшого погіршення відносин між Росією і Північноатлантичним союзом. З огляду на це, НАТО продовжуватиме заходи з посилення своєї військової присутності в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії.

Європейський Союз. Проблеми посилення загроз європейській безпеці з боку Росії, а також загострення ситуації на Донбасі стали предметом спеціальної зустрічі міністрів закордонних справ ФРН, Франції та Польщі («Веймарського трикутника») 30 серпня ц. р. За результатами обговорення згаданих питань була прийнята Спільна декларація про майбутнє Європи, яка, зокрема, передбачає підтримку Стратегії стабілізації східних та південних районів ЄС. У цьому зв’язку визнається за необхідне активізувати співробітництво країн Європейського Союзу у безпековій сфері, а також сприяти зміцненню європейського потенціалу НАТО. Крім того, члени «Веймарського трикутника» звернулись до керівництва ЄС із закликом посилити підтримку України у стабілізації обстановки на Донбасі.

 

3.2. Провідні західні країни

США–ЄС. За заявою координатора Державного департаменту США з питань санкцій Д. Фріда, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз підготували спільний план дій на випадок здійснення Росією повномасштабного військового вторгнення до України. Зокрема зазначений план передбачає посилення санкцій проти Російської Федерації. Крім того, планується вжити і ряд інших заходів, які поки-що не розголошуються. Як відмітив Д. Фрід, «…якщо станеться найгірше, Україна не залишиться наодинці з найбільш потужно озброєним та агресивним режимом світу».

На підтвердження такої позиції, 1 вересня ц. р. США ввели санкції проти російських компаній, які займаються будівництвом моста через Керченську протоку, ряду дочірніх підприємств «Газпрому», а також представників окупаційної влади Криму та «ДНР» і «ЛНР».

Великобританія. Незважаючи на плани виходу країни з ЄС, керівництво Великобританії зберігає стійкі позиції з підтримки політики Європейського Союзу у відношенні збройної агресії Росії проти України. Зокрема, 29 серпня ц. р. МЗС Великобританії закликало Росію повернути Крим Україні та звинуватило Москву у порушеннях прав людини на Кримському півострові.

Зазначена позиція була підтверджена міністром закордонних справ Великобританії Б. Джонсоном під час зустрічі з главою МЗС України П. Клімкіним 1 вересня ц. р.

У свою чергу, британський портал Bellingcat оприлюднив результати досліджень, які доводять участь у бойових діях проти України в період 2014-2015 років не менше десяти тисяч російських військовослужбовців.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, що стосуються національних інтересів України

На фоні провокування Москвою збройних провокацій на Донбасі відбувається подальше ускладнення соціально-економічної ситуації у сусідніх районах Росії. Свідченням цього є збільшення кількості учасників акцій протестів у російському місті Гуково та ряді інших населених пунктів, у зв’язку з невирішеністю проблеми затримок видачі зарплат шахтарям компанії «Кингкоул». При цьому мітингувальники вже висувають вимоги щодо відставки губернатора Ростовської області, а також місцевих мерів та прокурорів.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

У найближчій та середньостроковій перспективі головним чинником впливу на розвиток ситуації довкола України стануть результати переговорів між лідерами США, ФРН і Франції та президентом РФ В. Путіним на полях саміту G20 у КНР.

Так, якщо провідні західні країни підуть на поступки Росії, Москва неминуче висуне Україні жорсткі та безкомпромісні (фактично, ультимативні) вимоги щодо виконання нашою Державою російських умов «врегулювання» ситуації на Донбасі. Такі вимоги будуть супроводжуватись активізацією бойових дій на Донбасі, а також заходами РФ з демонстрації сили поблизу українських кордонів, зокрема в рамках СКШН «Кавказ-2016». При цьому не виключатиметься також і проведення Росією наступальних операцій проти України — від локальних до значно більш широких масштабів.

У випадку, якщо США, ФРН та Франція продемонструють збереження жорсткості позицій у відношенні Росії і підтвердять готовність продовжити та посилити санкції проти неї, режим В. Путіна може піти на певні компроміси в плані виконання окремих положень Мінських домовленостей, зокрема щодо відведення важких озброєнь від лінії зіткнення сторін. Разом з тим, Москва зберігатиме свої основні цілі у відношенні України та постійно намагатиметься їх реалізувати на вигідних для себе умовах.

У разі, якщо західні партнери України обмежаться лише закликами до Росії стосовно необхідності виконання Мінських домовленостей та черговими попередженнями про можливість продовження політико-економічних санкцій, ситуація довкола нашої Держави зберігатиме нинішній «перманентно невизначений» характер. При цьому Росія продовжить реалізацію стратегії виснаження України та провокування нестабільності в нашій Державі з метою створення умов для зміни української влади. Водночас триватиме кероване Росією періодичне загострення ситуації на Донбасі, як засобу тиску на Україну та її західних партнерів.

Протягом найближчого часу індикаторами розвитку ситуації за одним із наведених сценаріїв стануть: особливості проведення навчання «Кавказ-2016» та його висвітлення у засобах масової інформації; можливі зміни у позиціях та діях Росії і західних країн стосовно України; перспективи відновлення переговорів у форматі «Нормандської четвірки» та їх результати; розвиток ситуації в зоні конфлікту на Донбасі.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Виходячи з попереднього досвіду, досягнення домовленостей щодо припинення вогню в зоні конфлікту на Донбасі не зупинить Росію від продовження збройної агресії проти України. По суті, тимчасове призупинення бойових дій (перш за все, провокаційних обстрілів позицій українських військ та місцевих населених пунктів) російсько-терористичними військами (силами) уздовж лінії розмежування сторін слід розглядати лише як наміри Москви покращити свій імідж та продемонструвати певну «добру волю». У цьому зв’язку, як відмічалося вище, подальший розвиток ситуації у зоні конфлікту на Сході України буде залежати від результатів зустрічі лідерів США, ФРН, Франції та Росії.

 

5.3. Інші важливі події, які матимуть вплив на інтереси і безпеку України

На наступному тижні в рамках Європейського Союзу планується проведення ряду заходів, які матимуть важливе значення для національних інтересів нашої Держави з точки зору як її європейської інтеграції, так і послаблення можливостей Росії з досягнення своїх цілей у відношенні України.

Так, на 5 вересня ц. р. призначено засідання Комітету з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європейського парламенту для обговорення у другому читанні доповіді депутата Марії Габріел про лібералізацію візового режиму між ЄС та Україною. У випадку прийняття позитивного рішення з даного питання, візовий режим може бути спрощено вже на початку 2017 року. Разом з тим, перешкодою для цього є ряд внутрішній проблем в Україні.

Водночас на наступному тижні планується зустріч послів країн-членів Європейського Союзу з розгляду питання щодо продовження адресних санкцій проти громадян РФ, причетних до порушення територіальної цілісності України. Зокрема, це стосується візових обмежень та «замороження» рахунків 146 осіб і 37 компаній.

 

www.reliablecounter.com