КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(19.12-25.12.2016 р.)
I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України
Незважаючи на спроби Росії приховати та виправдати свої дії у відношенні України, в цілому світова спільнота залишається на стороні нашої Держави та зберігає негативне відношення до політики режиму В. Путіна. Так, 19 грудня ц. р. Генеральна асамблея (ГА) ООН підтримала український проект резолюції «Положення у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)». Документ вперше на офіційному рівні ООН називає Російську Федерацію країною-окупантом, а також підтверджує вимоги до Москви щодо припинення утисків кримського населення та звільнення всіх незаконно затриманих осіб.
Резолюція ГА ООН доповнює резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи від 12 жовтня ц. р. «Політичні наслідки російської агресії в Україні», яка по суті називає Росію країною-агресором. Зазначені акти постають вагомим чинником зміцнення міжнародних позицій України у протистоянні з Росією, підривають авторитет режиму В. Путіна, а також створюють підґрунтя для посилення тиску світової спільноти на Російську Федерацію. За оцінками незалежних експертів, визнання Росії, як країни-агресора і окупанта та сторони конфлікту, надає можливість порушити питання щодо позбавлення Російської Федерації права голосу в РБ ООН та притягнення її до Міжнародного суду (трибуналу) ООН.
Реалізації такої можливості сприятиме рішення ООН щодо створення спеціального трибуналу, який з початку 2017 року розпочне розгляд позову України до Росії з питання анексії Криму режимом В. Путіна.
У свою чергу, підтримка нашої Держави з боку Європейського Союзу була підтверджена в ході Третього засідання Ради асоціації Україна-ЄС 19 грудня 2016 року. В рамках зустрічі керівництвом ЄС було продемонстровано підвищення рівня довіри до України, що дозволило конкретизувати та перевести до практичної площини плани Європейського Союзу з надання допомоги нашій Державі.
Так, під час засідання представниками ЄС були констатовані значні успіхи України в проведенні політичних, економічних, юридичних та інших реформ в країні, а також у боротьбі з корупцією в українській державній сфері. Виходячи з цього Європейський інвестиційний банк виділив пакет фінансової допомоги Україні, в т. ч.: 600 млн євро — на реалізацію цільових інвестиційних програм (дешевий кредит); 366 млн євро — на розвиток транскордонної інфраструктури, включаючи модернізацію прикордонних переходів (безповоротно); 104 млн євро — на реформування державної служби (безповоротно).
Водночас високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ф. Могеріні акцентувала увагу на позитивних наслідках створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Свідченням цього було названо зростання обсягів товарообігу між Україною та ЄС на 6 % за останні 10 місяців — до 41 % у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України. Наслідком зазначеного стало зниження торгівельно-економічної залежності України від Росії, яка на сьогодні займає лише 8 % у зовнішньоторговельному балансі нашої Держави.
Разом з тим, Ф. Могеріні наголосила на необхідності найшвидшого переходу від створення законодавчої бази реформ в Україні до їх практичної реалізації. Були також висловлені плани Європейського інвестиційного банку посилити моніторинг витрат виділених коштів — від участі у розробці відповідних проектів до оцінки результатів їх виконання.
Окрема увага учасників засідання приділялась розвитку ситуації на Донбасі. Ф. Могеріні визнала факт посилення напруженості в зоні конфлікту, підтвердила тверду позицію ЄС з підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, а також висловила наміри Брюсселю продовжити дипломатичні зусилля з імплементації Мінських домовленостей.
Збереження чітких і безкомпромісних позицій у відношенні України та Росії було продемонстровано також керівництвом Північноатлантичного союзу в ході засідання Ради Росія-НАТО 19 грудня ц. р. Під час обговорення ситуації довкола нашої Держави, Генеральний секретар Альянсу Є. Столтенберг підтримав незалежність та територіальну цілісність України, а також звинуватив Росію та підконтрольних їй бойовиків у загостренні ситуації на Донбасі до найвищого рівня за останні декілька місяців. Крім того, Є. Столтенберг висловив суттєву занепокоєність проведенням Росією раптових військових навчань.
На цьому фоні становлять інтерес позиції керівництва РФ з основних питань зовнішньої та внутрішньої політики країни, які були окреслені президентом Росії В. Путіним у підсумковому інтерв’ю для засобів масової інформації 23 грудня ц. р. У цілому основні тези інтерв’ю повторюють послання глави російської держави Раді Федерації РФ 1 грудня ц. р. і включають ствердження про «провідну роль Росії у світі та перевагу її військового потенціалу над любими противниками», «незмінність політики Москви, незважаючи на західні санкції», «вихід Росії з кризи, включаючи зростання російської економіки», а також «непричетність Росії до подій в Україні». Крім того, В. Путін окремо зупинився на кримському питанні та висловив наміри Москви продовжити заходи з його інтеграції до складу Росії (в т. ч. у плані завершення проекту побудови мостового переходу через Керченську протоку). Тим самим В. Путін фактично висловив наміри Москви щодо продовження її неоімперської політики, в т. ч. і у відношенні України. В той же час, у явному дисонансі з такими намірами, він висловив сподівання на можливість покращення відносин зі США та іншими західними країнами.
Поряд з наведеними аспектами, окремою резонансною тенденцією у розвитку ситуації довкола України стала чергова активізація терористичної діяльності ісламських екстремістів, що є відповіддю на втрату ними своїх позицій в Сирії. Протягом останнього часу свідченнями зазначеного стали масштабні теракти в Туреччині, ФРН та ряді інших країн, а також вбивство посла Росії в Анкарі. Наведені факти вже використовуються Москвою з метою реанімації ідеї відновлення стосунків між Росією та Заходом на підґрунті «спільної боротьби з міжнародним тероризмом». Желаете получить много ярких эмоций и бонусов в лучших интернет-казино Украины не внося депозит? Знаменитое онлайн казино Вавада https://casino-vavada.club/ предлагает популярные игровые автоматы для игры и дарит каждому гэмблеру щедрые бонусы.
ІІ. Збройна агресія Росії проти України
2.1. Схід України (зона АТО)
Ситуація в зоні конфлікту на Сході України в значній мірі визначалась наслідками масштабної атаки російсько-терористичних військ 18 грудня ц. р. на позиції сил АТО поблизу селища Луганське на Світлодарській дузі (район м. Дебальцеве). Так, провал спроб покращити своє тактичне положення, а також втрата важливої ділянки місцевості в результаті контратаки українських сил, викликали вкрай нервову реакцію противника. Протягом тижня російсько-терористичні війська продовжували активні наступальні дії на даному напрямку з метою витиснення ЗС України із займаних позицій. Водночас були активізовані обстріли позицій сил АТО на всій лінії фронту.
Все це супроводжувалось активною інформаційною кампанією зі звинуваченнями України у «розгортанні наступальних дій з метою захоплення м. Дебальцеве». Крім того, загострення ситуації на Світлодарській дузі трактувалося, як «тривожний сигнал для Києва», а також свідчення «неприйнятності політики України щодо Донбасу, в т. ч. українського підходу до визначення принципів імплементації Мінських домовленостей».
Водночас через різного роду «громадських діячів» та «експертів», у т. ч. представників державних установ РФ, продовжувались погрози щодо можливості прямого застосування Росією військової сили проти України. Зокрема, прикладом цього стала заява «провідного експерта» Центру воєнно-політичних досліджень Московського державного інституту міжнародних відносин (університет МЗС Росії) щодо «необхідності нанесення Росією ударів по Збройним Силам України у випадку порушення ними перемир’я та переходу у наступ». На думку російського «експерта», для нанесення таких ударів мають бути застосовані авіація, крилаті ракети та дальнобійна артилерія, як це робиться Росією в Сирії.
У свою чергу, керівництвом самопроголошених республік була висловлена можливість проведення «референдумів» щодо приєднання «ДНР» і «ЛНР» до Російської Федерації у разі «невиконання Україною Мінських домовленостей». Попередньо представники КПРФ у Державній думі Росії вже виступили з ініціативою щодо підготовки звернення до В. Путіна про визнання «результатів» такого «референдуму».
Загалом наведені обставини дозволяють зробити висновок про перехід Росії на якісно новий рівень тиску на Україну у військовій та політичній сферах з метою примушення нашої Держави до виконання російських умов «врегулювання» конфлікту на Донбасі. Зазначене набуває особливої актуальності для режиму В. Путіна в умовах продовження ЄС санкцій проти Росії, а також демонстрації Конгресом США жорстких та непримиримих позицій у відношенні Російської Федерації.
Наведені наміри Росії були підтверджені під час чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську 21 грудня ц. р. Так, російська сторона продовжувала докладати зусиль з нав’язування Україні т. зв. формули Штайнмайєра щодо порядку проведення виборів у «ДНР» і «ЛНР» та визначення їх статусів. При цьому з метою здійснення тиску на Україну представники РФ та її маріонеток на Донбасі, як і раніше, використовували практику маніпулювання питаннями обміну полоненими та розведення військ.
У відповідь Україна відкинула можливість переходу до політичних аспектів врегулювання конфлікту на Донбасі до вирішення всіх безпекових проблем, що залишається принциповою позицією нашої Держави. В даному зв’язку була відмічена активізація бойових дій в зоні збройного протистояння, насамперед на Світлодарській дузі. Водночас Україна підтвердила свої вимоги щодо повернення сторін до лінії розмежування, яка була зафіксована у Меморандумі від 19 вересня 2014 року. Виходячи з цього було наголошено на необхідності демілітаризації м. Дебальцеве, а також районів н. п. Саханка, Кумачово та Комсомольське на півдні Донецької області. Крім того, українська сторона знову порушила питання стосовно відновлення роботи КПП Золоте.
За підсумками переговорів була прийнята заява про необхідність всеосяжного, стійкого та безстрокового припинення вогню напередодні новорічних свят, починаючи з 24 грудня ц. р. Крім того, було підписане рамкове рішення щодо розведення сил і засобів на визначених ділянках фронту.
Дії Росії в зонах конфліктів на території України були рішуче засуджені керівництвом США, НАТО та ЄС. Так, у зв’язку з нападом російсько-терористичних військ на позиції сил АТО 18 грудня ц. р. Державний департамент США звинуватив Росію у порушенні Мінських домовленостей, а також поклав на неї пряму відповідальність за події на Світлодарській дузі.
З урахуванням наведених обставин, а також резолюції ГА ООН від 19 грудня ц. р., США розширили список осіб та компаній, проти яких вводяться санкції у зв’язку з їх причетністю до анексії Москвою Криму та провокування конфлікту на Донбасі.
Напад російсько-терористичних військ на позиції сил АТО засудили також Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг та високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ф. Могеріні.
2.2. Кримський півострів
Керівництво РФ докладає зусиль щодо нівелювання міжнародного резонансу резолюції РБ ООН про визнання фактів окупації Росією українського Криму та порушень прав людини на півострові. Так, «глава» Криму С. Аксенов назвав резолюцію «упередженим пропагандистським штампом, який не має нічого спільного з реальністю». При цьому він висловив готовність прийняти міжнародних спостерігачів у випадку надання відповідного дозволу В. Путіним. Водночас була розпочата підготовка делегації «представників» Криму, які мають надати ООН «докази масштабних позитивних змін на півострові після його приєднання до Росії». Крім того «уряд» Криму висловив наміри направити до ООН аналогічний проект резолюції щодо «порушення прав людини в Україні».
На цьому фоні Міністерство освіти та науки Росії підтримало ініціативу «Громадської палати Криму» щодо включення до загальноросійських шкільних підручників теми «кримської весни». Зазначене має на меті переконання молоді у «справедливості та законності возз’єднання Криму з Росією», а не його насильницької анексії Москвою.
2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу
В умовах збереження протистояння між Росією та Заходом режим В. Путіна продовжує докладати зусиль з нарощування військового потенціалу РФ, а також його демонстрації перед США і Європою.
Так, у ході колегії Міністерства оборони Росії 22 грудня ц. р. президент РФ В. Путін поставив завдання уряду та оборонному відомству країни щодо зміцнення стратегічних ядерних сил Російської Федерації за рахунок прийняття на озброєння нових ракетних комплексів, здатних гарантовано долати існуючі та перспективні системи ПРО противників. При цьому був зроблений акцент на розгортанні США системи протиракетної оборони в Європі та реалізації програми модернізації ядерних бомб, які зберігаються у європейських країнах.
У свою чергу, міністр оборони РФ С. Шойгу оприлюднив плани Москви щодо подальшого посилення угруповань російських військ на Західному, Південно-Західному та Арктичному стратегічних напрямках. Крім того, за його словами, у 2017 році оснащення російських збройних сил новими системами озброєння буде доведене до понад 60 %. Зокрема, в цьому зв’язку С. Шойгу відмітив масштабне переозброєння Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) ЗС РФ. Так, у 2016 році в РВСП отримали понад 40 міжконтинентальних балістичних ракет, у т. ч. 23 нових мобільних комплекси «Ярс», якими були переозброєні чотири полки РВСП.
Під час свого виступу на колегії Міністерства оборони РФ С. Шойгу фактично зарахував Збройні Сили України до сил НАТО та звинуватив українське військове командування у «маренні походом на Москву».
Водночас, у відповідь на пролонгацію Євросоюзом санкцій проти Росії з українського питання, режим В. Путіна відновив застосування активних засобів енергетичного тиску на ЄС та Україну. Так, у ході тристоронніх переговорів у форматі ЄС-Україна-Росія, російська сторона відмовилась від підписання додаткової угоди (додатку до комерційного контракту) щодо постачання газу до нашої Держави, чим зірвала прийняття всього «зимового пакету». Як і попередні два роки, додаткова угода мала закріпити зобов’язання «Газпрому» щодо постачання газу в повному обсязі, незастосування принципу «бери та плати», а також неврахування передоплати в залік поставок газу в окуповані райони Донбасу.
Для надання ситуації більш гострого характеру глава «Газпрому» О. Міллер виступив з погрозами щодо можливості обмеження Росією поставок газу до ЄС у випадку його «несанкціонованого відбору Україною». При цьому, він голослівно заявив про нібито «наявність значних проблем в Україні, яка закачала у свої газосховища критично низькі обсяги газу і вже розпочала його відбір».
Крім того, на противагу курсу європейської інтеграції України, режим В. Путіна посилює інформаційну кампанію з нав’язування українському суспільству ідей «руського світу». Зокрема, стверджується про «відновлення позитивного ставлення до Росії більшої частини українського населення», а також «неприйняття ним дій керівництва України на Донбасі». Збільшується також кількість заяв та оцінок російських політиків щодо «доцільності поглиблення інтеграційних процесів на пострадянському просторі» та «об’єднання потенціалів Росії, Білорусі, України і Казахстану».
ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни
3.1. Міжнародні організації
Парламентська асамблея Ради Європи. Незважаючи на ряд розбіжностей з українського та російського питань, переважна більшість європейських країн підтримує тверді позиції ЄС стосовно Росії. 20 грудня ц. р. ПАРЄ прийняла резолюцію щодо неможливості повного відновлення прав російської делегації в організації до повернення Росією Криму Україні, а також виконання Мінських домовленостей. Тим самим були підтверджені аналогічні резолюції ПАРЄ, прийняті в 2014 та 2015 роках.
3.2. Провідні західні країни
США. 19 грудня ц. р. Колегія виборців США (включає представників американських штатів від Республіканської та Демократичної партій) ухвалила обрання Д. Трампа президентом Сполучених Штатів Америки. Згідно з Конституцією США, дане рішення має бути затверджено Конгресом країни, який розгляне його в січні 2017 року.
На цьому фоні керівництво США продовжує демонструвати досить суперечливі підходи до питань американської політики у безпековій сфері. Так, після консультацій представників Д. Трампа з керівництвом Пентагону, 20 грудня ц. р. був оприлюднений документ щодо поглядів нової адміністрації США на загрози безпеці країни, з переліку яких були виключені дії Росії. В той же час Д. Трамп виступив за розвиток та зміцнення стратегічного ядерного потенціалу США, як головного чинника стримування противників.
Висновки нової адміністрації США щодо Росії викликали нерозуміння та стурбованість в американському оборонному відомстві, яке продовжує вважати політику режиму В. Путіна головним викликом Сполученим Штатам Америки. Аналогічну позицію займають і більшість членів Конгресу США. Так, за заявами сенаторів від Демократичної партії, Конгрес США буде жорстко боротися з будь-якою спробою наступної адміністрації змінити американську політику стосовно Росії. В цьому плані можливі дії Д. Трампа щодо укладення угод з В. Путіним, які поставлять під загрозу суверенітет України або безпеку союзників по НАТО, викличуть різку опозицію як з боку Демократичної, так і Республіканської партій.
Свідченням такої позиції Конгресу США є вимоги високопоставлених представників обох парламентських партій щодо проведення ретельного розслідування заходів Росії зі здійснення впливу на результати президентських виборів у США.
Крім того, 23 грудня ц. р. діючий Президент США Б. Обама затвердив оборонний бюджет країни на 2017 рік, який передбачає виділення 4,1 млрд дол. США на реалізацію заходів зі стримування Росії, в т. ч. 350 млн дол. США — на підтримку України.
Нідерланди. Згідно з повідомленням державного інформаційного каналу країни Telegraaf TV, Верхня палата Сенату (парламенту) Нідерландів готова підтримати ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом з тими поправками, які були узгоджені в ході консультацій між нідерландським урядом та ЄС. З високою ймовірністю більшість голосів буде отримано і у Нижній палаті Сенату. Голосування з питання ратифікації Нідерландами угоди між Україною та ЄС планується в січні 2017 року.
ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України
Росія. З наближенням кінця 2016 року аналітичні структури РФ підводять підсумки соціально-економічного розвитку країни за минулий період. При цьому на фоні оптимістичних заяв керівництва Росії (в т. ч. зроблених у підсумковому інтерв’ю В. Путіна) щодо «подолання основних проблем російської економіки», реальні оцінки зберігають досить невтішний характер. Так, за даними Академії народного господарства та держслужби РФ, падіння реальних доходів населення з жовтня 2014 року по жовтень 2016 року склало 12,3 %. При цьому реальна зарплата скоротилася на 8,7 %, а реальний розмір пенсій — на 7 %. У свою чергу, за результатами опитувань, проведених Росстатом, від 20 % до 40 % російських громадян (у залежності від регіону) вважають себе бідними та не мають достатніх коштів для придбання продуктів харчування і товарів першої необхідності.
Ускладнення соціально-економічних проблем в Росії супроводжується посиленням протестної активності російського населення, яка переходить із регіонального на федеральний рівень. Так, після невдалих спроб вирішити проблему повернення боргів по виплаті заробітної плати шахтарям Ростовської області РФ на рівні місцевих органів влади, на минулому тижні планувалась акція протесту активістів шахтарського руху в Москві. Разом з тим, такі наміри були заблоковані силовими структурами Росії, які перекрили виїзди з основних шахтарських центрів, зокрема м. Гуково.
Фактично на сьогоднішній день в Росії вже створено, як мінімум, три організованих протестних рухи соціально-економічної спрямованості, які об’єднують шахтарів Ростовської області, фермерів Краснодарського краю та інших регіонів РФ, а також власників і водіїв автотранспортних підприємств міжміських та міжрегіональних («дальнобійних») сполучень. При цьому діяльність зазначених рухів намагається очолити ряд опозиційних сил Росії як «несистемного», так і «системного» (фактично, підконтрольного Кремлю) характеру, зокрема КПРФ.
V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу
5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України
За оцінками спецслужб провідних країн світу, з наближенням Новорічних та Різдвяних свят очікується подальша активізація міжнародних терористичних організацій, що підвищує рівень загроз здійснення ними нових терактів з чисельними людськими жертвами. Такі теракти не виключаються і в Україні.
У свою чергу, Росія продовжуватиме використання зазначеної ситуації у власних інтересах для відновлення стосунків із Заходом. При цьому, як і на початку прямого втручання Москви у збройний конфлікт в Сирії, режим В. Путіна намагатиметься впевнити західні країни у доцільності зміни їх позицій з українського питання на користь Росії.
Водночас підвищення терористичних загроз в Європі стане ще одним напрямом інформаційної кампанії Росії з підриву передвиборчих позицій правлячих політичних сил ФРН та Франції на підґрунті демонстрації «неспроможності» їх лідерів «забезпечити безпеку у своїх країнах», а також «небажання співробітничати з Росією у боротьбі з ісламським екстремізмом».
5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України
Успіхи сил АТО з відбиття наступу російсько-терористичний військ на Світлодарській дузі створюють ряд негативних наслідків для самопроголошених республік на Донбасі та режиму В. Путіна, який стоїть за ними. Насамперед, це стосується провалу їх спроб отримати важливі тактичні позиції для проведення більш масштабного наступу з відтискування Збройних Сил України від м. Дебальцеве (як важливого транспортного вузлу), а також встановлення контролю над Вуглегірською ТЕС. Крім того, успішні дії сил АТО безумовно підривають морально-бойовий дух противника (російсько-терористичних сил).
З огляду на зазначене, слід очікувати спроб «ДНР»/«ЛНР» та Росії отримати «реванш» як на Світлодарській дузі, так і на інших ділянках лінії фронту на Донбасі. Свідченням цього є продовження дій противника з посилення угруповання своїх військ в районі м. Дебальцеве, в т. ч. виведення на передові позиції важкого озброєння, забороненого Мінськими домовленостями. При цьому, як і раніше, заява Тристоронньої контактної групи у Мінську від 21 грудня ц. р. про необхідність припинення вогню жодним чином не зупинить ні «ДНР» та «ЛНР», ні Російську Федерацію.
Крім того, слід очікувати подальших дій Росії з нівелювання значення резолюції ГА ООН стосовно Криму шляхом розгортання інформаційної кампанії з виправдання анексії українського півострова Росією та демонстрації «позитивних наслідків» такого акту, а також звинувачень української влади у «порушеннях прав людини в Україні». Крім того, будуть активізовані заходи з організації візитів до Криму різного роду делегацій «іноземних представників», а також направлення звернень до міжнародних структур з роз’ясненнями «дійсної ситуації на Кримському півострові».
Водночас, Москва здійснюватиме пошук нових засобів впливу на Україну з метою примушення нашої Держави до виконання російських умов «врегулювання» конфлікту на Донбасі. Зокрема, з цією метою може бути розпочато процес (або його імітація) приєднання «ДНР» та «ЛНР» до Росії.
