27 лютого 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 08(39)/02

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(20.02-26.02.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

20 лютого ц. р. минуло рівно три роки після перемоги «Революції гідності» в Україні, яка відкрила нову епоху в історичному розвитку нашої Держави. Всупереч всім проблемам Україна нарешті вийшла із «сірої зони» між Заходом та Сходом і зайняла чіткий курс на вступ до НАТО і ЄС.

Третя річниця Революції гідності в УкраїніТретя річниця Революції гідності в Україні

В цей же день три роки тому режим В. Путіна розпочав збройну агресію проти України, що мало на меті недопущення європейських перспектив нашої Держави. Разом з тим, такі дії Москви призвели до радикальних змін у ситуації в світі, який фактично повернувся до стану «холодної війни» між Росією та Заходом. При цьому Росія зайняла місце колишнього СРСР в якості нової «імперії зла».

У наведеній ситуації, як і у випадку Радянського Союзу, суттєвим стримуючим чинником неоімперської політики Москви стали жорсткі позиції США, НАТО та ЄС у плані проведення послідовної політики тиску на Росію. Незмінність такої політики була підтверджена в ході Мюнхенської конференції з питань міжнародної безпеки 17–19 лютого ц. р., а також у рамках подальших кроків західних країн.

Так, 20 лютого ц. р. Державний департамент США виступив зі спеціальною заявою з приводу чергової річниці перемоги «Майдану», в якій були відмічені значні успіхи, досягнуті Україною у розвитку державності та побудови демократичного суспільства. Водночас були підкреслені наміри США продовжити надання всебічної допомоги Україні.

Показовий характер мали також виступи постійних представників в ООН від США — Н. Хейлі та Великої Британії — М. Рікрофта під час засідання РБ ООН з питань нерозв’язаних конфліктів у Європі 21 лютого ц. р., яке було ініційоване Україною. Так, коментуючи зазначене питання, Н. Хейлі назвала дії Росії з дестабілізації України — «…одним із найсерйозніших викликів для всієї Європи». При цьому вона наголосила на неможливості покращення відносин між США та Росією за рахунок інтересів України. Крім того, представник США підтвердила незмінність намірів Вашингтону щодо виконання своїх зобов’язань перед НАТО, яке було названо «найпотужнішим Альянсом у світі». У свою чергу, за заявою М. Рікрофта, ЄС та країни «великої сімки» (G7) продовжать тиск на Росію до повного виконання нею Мінських домовленостей.

23 лютого Президент США Д. Трамп заявив про нарощування американського ядерного потенціалу23 лютого Президент США Д. Трамп заявив про нарощування американського ядерного потенціалу

На цьому фоні черговий нищівний удар по перспективам відновлення російсько-американських відносин наніс Президент США Д. Трамп. 23 лютого ц. р. (на фоні святкування в Росії «Дня захисника Вітчизни», що традиційно супроводжувалося активізацією військової істерії в РФ) він висловив наміри вжити заходів з нарощування американського ядерного потенціалу для відновлення лідируючих позицій США. У наведеному контексті Д. Трамп відмітив факт розгортання Росією нових ракетних систем у порушення американо-російського Договору про ракети середньої і меншої дальності (РСМД). Крім того, Д. Трамп піддав критиці Договір між Росією та США щодо заходів з подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО–3), назвавши його таким, що «не відповідає американським інтересам».

Зазначені події засвідчили повний провал зусиль режиму В. Путіна зі здійснення впливу на позиції західних країн та міжнародних організацій із застосуванням прихованих заходів політичного, дипломатичного, спеціального та інформаційного характеру, включаючи втручання у президентські вибори в США.

Водночас була продемонстрована і неспроможність МЗС Росії забезпечити реалізацію російських інтересів у зовнішній сфері, в т. ч. у рамках Ради Безпеки ООН. У цьому плані досить показовим фактом стала «раптова» смерть постійного представника РФ в ООН В. Чуркіна — головного провідника політики тотальної брехні режиму В. Путіна. Постпред Росії при ООН став шостим російським дипломатом, які пішли з життя у різних країнах світу протягом останніх трьох місяців. За деякими оцінками, це в певній мірі нагадує масові «зачистки» лідерів російських терористів на Донбасі, які також не виправдали надій Москви на швидке вирішення «українського питання».

Разом з тим, позиції США, НАТО та ЄС ставлять Росію перед критичною для неї дилемою, а саме: продовження збройної агресії проти України, незважаючи на західні санкції, або перехід до поступок у плані виконання Мінських домовленостей. Очевидно, що обидва з цих варіантів є неприйнятними для Москви, оскільки, у першому випадку, означатимуть економічний крах Росії, а в другому — політичну смерть режиму В. Путіна.

З огляду на зазначене, відмічається перехід Росії до більш активної політики впливу на Україну з метою примушення її до виконання російських умов «врегулювання» конфлікту на Донбасі.

У цьому зв’язку головним напрямом зусиль Кремля постає створення передумов для проведення дострокових парламентських виборів в Україні вже до літа поточного року. Так, за даними Служби безпеки України, з цією метою планується дестабілізація обстановки в нашій Державі за сценарієм «третього Майдану». Зокрема, свідченням цього є спроби Росії загострити ситуацію довкола питання блокади активістами окупованих територій Донбасу, а також внести розкол між політичними силами правлячої парламентської коаліції в Україні.

Крім того, Росія посилює тиск на Україну в плані демонстрації можливості визнання «ДНР» та «ЛНР», а також їх підтримки. Саме це мав на меті указ президента РФ щодо визнання паспортів та інших документів самопроголошених республік (рішення щодо цього було прийнято в рамках більш масштабної програми Росії зі спрощення процедури надання російського громадянства жителям колишніх радянських республік; ухвалення цієї програми Державною думою РФ планується в березні ц. р.).

Водночас на минулому тижні депутатами Державної думи РФ був зроблений ще ряд «програмних» заяв з даного питання. Зокрема, депутат Держдуми В. Ніконов припустив можливість надання Москвою масштабної військово-технічної допомоги «ДНР» та «ЛНР». У свою чергу, віце-спікер Держдуми РФ П. Толстой визнав «…право жителів Донбасу на самовизначення на рівні з жителями Криму».

Наведена політика Москви супроводжується заходами силового тиску на Україну та демонстрації військової потужності РФ перед США і Європою, а також діями Кремля зі зміцнення своїх позицій в Криму та недопущення можливості виникнення соціальних заворушень в Росії на соціально-економічному підґрунті.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Проявом наведеної політики Москви є активізація Росією бойових дій на Донбасі, незважаючи на домовленості про припинення вогню, які були досягнуті під час зустрічі «нормандської четвірки» 18 лютого ц. р. Так, 24 лютого ц. р. фактично на всій лінії фронту були посилені обстріли позицій сил АТО з усіх видів наземного озброєння з інтенсивністю понад 100 за добу. Щоденно українські військовослужбовців несуть відчутні втрати пораненими і вбитими. При цьому бойові дії противника ведуться на всіх напрямках уздовж лінії зіткнення сторін, в т. ч. із зосередженням головних зусиль на напрямках Авдіївки, Світлодарської дуги та на східних підступах до Маріуполя.

Крім того, з метою приховування своїх дій російська сторона цинічно створює перешкоди у діяльності Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ на Донбасі. Так, 24 лютого ц. р. бойовики здійснили напад на патруль спостерігачів ОБСЄ та захопили безпілотний літальний апарат СММ.

 

21 лютого в Криму були затримані близько двадцяти кримськотатарських активістів21 лютого в Криму були затримані близько двадцяти кримськотатарських активістів

2.2. Кримський півострів

У рамках політики Москви з викорінення потенційних противників в Криму, окупаційна влада півострова посилює репресії проти кримських татар. Зокрема, 21 лютого ц. р. в Криму були затримані близько двадцяти активістів з числа кримськотатарського населення, які протестували проти незаконного обшуку в будинку журналіста А. Наумлюка. Затримані звинувачуються у порушенні законодавства про масові зібрання та екстремізмі.

Водночас російська сторона продовжує спроби залучення іноземних інвесторів до Криму з числа країн, які офіційно не підтримують західні санкції проти Росії. Так, «законодавчі збори» Севастополя здійснюють підготовку «російсько-китайського туристичного форму», який планується навесні цього року.

Крім того, 21 лютого ц. р. міністр закордонних справ РФ С. Лавров під час зустрічі з главою МЗС Швеції М. Вальтерсом запросив шведських представників відвідати Крим для ознайомлення з «позитивними змінами на півострові», які відбулись після його «приєднання до Росії».

Наведені дії Росії супроводжуються заходами з демонстрації сили на Кримському півострові. Так, в день 3-ї річниці з початку збройної агресії Росії проти України були проведені навчання з підвищення бойової готовності Чорноморського флоту РФ. У рамках навчання здійснювались польові виходи та тренування підрозділів 126-ї окремої бригади берегової охорони, 810-ї окремої бригади морської піхоти та 8-го артилерійського полку на полігонах «Опук» та «Заречное». Такі ж заходи проводились і у польових таборах російських військ на півночі Криму. Також була активізована повітряна розвідка прикордонних районів України.

При цьому Росія вже фактично не приховує факт заздалегідної підготовки анексії Кримського півострова. Зокрема, даний факт був визнаний т. зв. народним мером Севастополя — депутатом «законодавчих зборів» міста О. Чалим. За його словами, переворот в Криму планувався ще в 2004–2005 роках у зв’язку з «Помаранчевою революцією» в Україні.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

З метою залякування США та Європи, а також у відповідь на плани Д. Трампа щодо зміцнення американського ядерного потенціалу, режим В. Путіна повертається до активного використання теми ракетно-ядерної зброї Росії. Так, за заявою віце-прем’єр-міністра РФ Д. Рогозіна (курує роботу оборонно-промислового комплексу РФ), у Російській Федерації завершується розробка нової міжконтинентальної балістичної ракети, здатної долати систему ПРО США. Найближчим часом дана МБР буде прийнята на озброєння ЗС РФ.

У свою чергу, 22 лютого ц. р. в інтерв’ю для ЗМІ головнокомандувач Сухопутними військами ЗС РФ генерал-полковник О. Салюков акцентував увагу на переозброєнні більшої частини (80 %) ракетних з’єднань російської армії на нові оперативно-тактичні ракетні комплекси «Искандер-М». За його словами, протягом поточного року новими ОТРК будуть оснащені ще два ракетних з’єднання.

Міністр оборони Росії С. Шойгу під час «урядової години» в Державній думі РФМіністр оборони Росії С. Шойгу під час «урядової години» в Державній думі РФ

Водночас продовжується нарощування угруповання російських військ на українському напрямку. За словами міністра оборони Росії С. Шойгу під час «урядової години» в Державній думі РФ 22 лютого ц. р., до кінця поточного року планується завершення процесу розгортання трьох мотострілецьких дивізій у Смоленській, Воронізькій та Ростовській областях (144-ї мсд у м. Єльня, 3-ї мсд у м. Богучар та 150-ї мсд у м. Новочеркаськ; на даний час здійснюється будівництво військових містечок).

Крім того, в зв’язку з загостренням суперечностей між Росією та Японією з приводу островів Курильської гряди, посилюється також і угруповання ЗС РФ на Східному напрямку. Дане питання обговорювалось 17 лютого ц. р. у ході засідання Колегії Міноборони Росії. Були підтверджені плани розгортання нової мотострілецької дивізії на Курильських островах. Для прикриття з моря островів та баз Тихоокеанського флоту РФ (зокрема, місць дислокації 10-ї та 25-ї дивізій підводних човнів; включають ракетоносці класу «Борей») здійснюються заходи з переозброєння берегових частин на нові протикорабельні ракетні комплекси «Бастион».

Підвищуються також можливості ЗС РФ з ведення війн в інформаційному просторі. Так, з урахуванням досвіду сучасних війн та збройних конфліктів, у т. ч. в Україні та Сирії, керівництвом Росії прийнято рішення про створення військ інформаційних операцій.

На цьому фоні в рамках заходів Москви з протидії процесу посилення військової присутності НАТО на Східному напрямку, планується організація провокацій проти підрозділів Альянсу, що прибувають до країн Центрально-Східної Європи та Балтії. Зокрема, за даними зовнішньої розвідки Естонії, через естонські рухи проросійської орієнтації здійснюється підготовка конфліктів (у т. ч. сутичок і бійок на вулицях та у розважальних закладах) між місцевим населенням та військовослужбовцями британського підрозділу, який розгортається на території країни.

Водночас керівництво РФ посилює заходи економічного тиску на Україну та її західних партнерів. 22 лютого ц. р. Державна дума РФ ухвалила в першому читанні законопроект № 21966-7, який забороняє пряме переведення громадянами грошей до України. Згідно з новими правилами, переведення коштів буде можливим лише через банківські рахунки. За ствердженням російських законодавців, зазначені зміни спрямовані на «усунення негативних наслідків заборони діяльності російських платіжних систем на території України».

В свою чергу, з метою зміцнення режиму контрсанкцій проти іноземних країн, Міністерство фінансів РФ підготувало законопроект щодо заборони торгівлі в Росії підсанкційними товарами, які надходять з інших країн-членів Євразійського економічного союзу.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

У відповідь на чергове посилення агресивності політики режиму В. Путіна західні країни та міжнародні організації продовжують послідовну реалізацію стратегії стримування Росії.

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. 23 лютого ц. р. нижня палата парламенту Нідерландів схвалила ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Голосування у верхній палаті (Сенаті) очікується вже після запланованих в наступному місяці виборів до нижньої палати парламенту Нідерландів. При цьому більшість нідерландських експертів прогнозує прийняття позитивного рішення з даного питання. Зазначене завершить процес ухвалення угоди та дозволить приступити до її практичної імплементації у повному обсязі.

До північної-східної Польщі (м. Ожиш) буде направлено близько тисячі американських військовослужбовцівДо північної-східної Польщі (м. Ожиш) буде направлено близько тисячі американських військовослужбовців

НАТО. В плані виконання рішення Варшавського саміту НАТО щодо посилення військової присутності Альянсу в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії, на минулому тижні була завершена передислокація до Литви німецького військового підрозділу. До складу батальйонної тактичної групи НАТО в цій країні увійде 450 військовослужбовців ЗС ФРН зі штатним озброєнням, включаючи танки Leopard-2 та бронетранспортери Marder.

Крім того, згідно з повідомленням штабу Європейського командування ЗС США, в квітні ц. р. до північної-східної Польщі (м. Ожиш) буде додатково направлено близько тисячі американських військовослужбовців з бойовою технікою.

 

3.2. Провідні західні країни

Генерал-лейтенант Герберт Макмастер замінить Майкла Флінна на посаді Радника Президента США з питань з питань національної безпекиГенерал-лейтенант Герберт Макмастер замінить Майкла Флінна на посаді Радника Президента США з питань з питань національної безпеки

США. Керівництво США підтверджує перехід країни до проведення прагматичної політики у відношенні Росії на основі власних інтересів. Так, 20 лютого ц. р., замість Майкла Флінна, який скомпрометував себе несанкціонованими зв’язками з Росією, на посаду радника президента США з питань національної безпеки був призначений генерал у відставці Герберт Макмастер. Новий радник Д. Трампа є бойовим генералом (брав участь у операціях США в Іраку і Афганістані) та прихильником твердої політики стосовно Москви. Зокрема, у своїх заявах Г. Макмастер неодноразово відмічав недостатню жорсткість реакції світової спільноти, в т. ч. США, на анексію Росією українського Криму та розпалювання Кремлем збройного протистояння на Донбасі.

Крім того, підтримка України з боку провідних політичних сил США була продемонстрована в ході конференції з питань безпеки і американо-українських відносин, яка була організована в середині лютого ц. р. Радою з питань зовнішньої політики, Атлантичною Радою та Українським Конгресовим комітетом Америки. У конференції брав участь екс-глава СБУ І. Смєшко, який виступив з доповіддю щодо відновлення бойової потужності ЗС України до рівня гарантованого захисту країни при можливій повномасштабній агресії з Росії. При цьому І. Смешко відмітив розуміння США сутності збройної агресії Росії проти України, як війни проти всього західного світу, а також наявність значного потенціалу співробітництва між США та Україною, у т. ч. в оборонній сфері.

Свідченням зазначеного є збільшення кількості американських політиків та експертів, які виступають за надання летальної зброї Україні. Зокрема, 22 лютого ц. р. сенатор Д. Дербін та конгресмен М. Квіглі від Демократичної партії закликали адміністрацію США зробити все можливе для забезпечення обороноздатності України, включаючи передачу їй озброєння та військової техніки. Необхідність цього була обґрунтована продовженням Росією збройної агресії проти України на Донбасі.

Зазначені факти викликають негативну реакцію та роздратування керівництва РФ, яке називає їх проявами «русофобської політики Вашингтону», що «створює суттєву загрозу перспективам покращення американо-російських відносин».

Франція. Розвиток ситуації у Франції засвідчує фактичний провал планів Росії щодо здійснення впливу на результати виборів глави французької держави. Так, за даними соціологічних досліджень, до другого туру президентських виборів у Франції можуть вийти центрист Е. Макрон та лідер «Національного фронту» проросійської орієнтації М. Ле Пен. При цьому рейтинг Е. Макрона на 15 % перевищує рейтинг його суперниці.

За оцінками експертів, причиною послаблення позицій М. Ле Пен та інших проросійських кандидатів є розслідування їх корупційної діяльності правоохоронними органами Франції.

Велика Британія. Незважаючи на особливе ставлення Великобританії до ЄС, уряд країни продовжує демонструвати солідарність зі США та Європейським Союзом щодо здійснення тиску на Росію. 21 лютого ц. р. нижня палата Парламенту Великобританії схвалила законопроект, який передбачає «заморожування» активів та введення візових обмежень у відношенні осіб, звинувачених у порушеннях прав людини (аналог т. зв. Акту Магнитського, прийнятого у США в 2012 році). Насамперед, маються на увазі посадові особи РФ, причетні до збройної агресії проти України.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів і безпеки України

Росія. В умовах ускладнення економічної ситуації в країні керівництво РФ активізує заходи з попередження можливості виникнення соціальних заворушень в країні. З цією метою посилюються переслідування лідерів та активістів основних опозиційних партій та протестних рухів в Росії.

Так, напередодні Всеросійського з’їзду фермерів у Москві, 21 лютого ц. р. правоохоронні органи РФ порушили кримінальну справу проти лідера протестного руху «Ввічливі фермери» О. Волченко за «дачу хабара». Крім того, 20 лютого ц. р. був проведений обшук у московському офісі партії «Иная Россия», а також затримані декілька її активістів.

Незважаючи на це, відбувається подальша активізація дій опозиційних сил Росії. Зокрема, рух «Новая оппозиция» планує проведення систематичних акцій протестів у Москві та інших містах РФ під економічними і політичними гаслами. В рамках підготовки таких акцій здійснюються заходи з налагодження взаємодії між «Новой оппозицией» та іншими протестними рухами, в т. ч. фермерів, дальнобійників та робітників вугільної галузі.

Румунія. Масові акції протестів в Румунії проти постанови румунського уряду щодо пом’якшення антикорупційного законодавства змусили парламент країни відмінити дане рішення. Фактично, зазначене стало першим політичним програшем правлячої Соціал-демократичної партії (СДП), яка отримала перемогу в ході парламентських виборів у грудні 2016 року, за прихованої підтримки з боку Росії.

Конфлікт навколо Нагірного КарабахуКонфлікт навколо Нагірного Карабаху

Азербайджан-Вірменія. В ніч на 25 лютого між азербайджанськими збройними силами та формуваннями невизнаної Нагірно-Карабаської республіки відбулася збройна сутичка.

За повідомленням офіційного Баку, «…вірменські сили спробували вторгнутися на територію Азербайджану уздовж лінії конфлікту на Карабаху», в результаті чого загинуло декілька азербайджанських військовослужбовців.

Натомість у вірменському оборонному відомстві оголосили про спробу азербайджанського наступу на позиції карабських сепаратистів, а також звинуватили Баку у поширенні дезінформації та спробі зірвати процес мирного врегулювання конфлікту.

Водночас у т. зв. міністерстві оборони невизнаної Нагірно-Карабаської республіки заявили, що їх сили відбили напад противника.

Протистояння між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває з початку 1990-х. Останній гострий спалах конфлікту відбувся у квітні минулого року, забравши більше ста життів з обох сторін.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Аналіз дій Росії дозволяє уточнити раніше зроблений прогноз щодо спрямованості політики Москви з реалізації її геополітичних цілей стосовно України. Так, у березні–квітні ц. р. основні зусилля Москви будуть зосереджені на провокуванні політичної напруженості в Україні з перспективою створення ситуації парламентської кризи в нашій державі вже у другій половині весни поточного року. Як мінімум, зазначене дозволить Кремлю задекларувати «неспроможність України забезпечити виконання Мінських домовленостей», а отже і «відсутність підстав для продовження санкцій проти Росії». Як максимум — Москвою планується забезпечити передумови для проведення дострокових парламентських виборів в Україні.

На цьому фоні слід очікувати збереження складних відносин між Росією та США, НАТО і ЄС, що буде супроводжуватись заходами взаємного тиску сторін, у т. ч. й шляхом демонстрації військової сили. В свою чергу, це призводитиме до подальшого зростання напруженості та посилення воєнної активності довкола України.

Разом з тим, дії Росії з дестабілізації обстановки в Україні жодним чином не гарантуватимуть їх успіху. З огляду на це зберігатиметься й висока ймовірність продовження Заходом санкцій проти РФ в червні поточного року. З урахуванням таких перспектив режим В. Путіна продовжуватиме кроки з попередження можливості виникнення кризових процесів у Росії шляхом зміцнення поліцейського режиму, а також вжиття надзвичайних заходів з підтримки російської економіки. Зокрема, свідченням критичного стану економічної ситуації в РФ є рішення російського уряду про можливість допуску іноземних інвесторів до оборонно-промислового комплексу Росії.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Головним чинником впливу на розвиток ситуації в зонах конфліктів на території України поставатимуть згадані вище напрями дій Росії у відношенні нашої Держави. Так, з метою здійснення тиску на Україну режим В. Путіна продовжуватиме збройні провокації на Донбасі незважаючи на будь-які мирні домовленості. Крім того, Москва і надалі блокуватиме розробку та прийняття «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей.

Крім того, Росія може вийти і з Мінського переговорного процесу, використовуючи такий крок як засіб тиску на керівництво України та розпорошення його зусиль у випадку виникнення масових заворушень в Україні. Зокрема, реальність зазначеної загрози була підтверджена Генеральним секретарем ОБСЄ Л. Заньєром у ході засідання РБ ООН з питань нерозв’язаних конфліктів в Європі 21 лютого ц. р. Аналогічну думку висловив новий міністр закордонних справ ФРН З. Габріель, який визнав фактичну недієвість усіх, навіть «найбільш інтенсивних» переговорів з урегулювання ситуації на Донбасі.

 

Президент Європейської комісії Жан-Клод ЮнкерПрезидент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

Керівництво Європейського Союзу уточнює стратегію розвитку ЄС з урахуванням змін воєнно-політичної ситуації в світі та Європі. Так, на наступному тижні Європейська комісія планує представити концепцію подальшої діяльності організації. 24 лютого ц. р. глава Єврокомісії Ж.-К. Юнкер оприлюднив основні підходи, визначені у документі, що передбачають перехід до більш ліберальної моделі функціонування об’єднаної Європи. Зокрема, це стосується можливості надання права членам ЄС самостійно визначати рівень їх інтеграції в єдиному співтоваристві. Разом з тим, за словами Ж.-К. Юнкера, на сьогоднішній день жодна з країн-кандидатів не готова до членства в ЄС, внаслідок чого наступний етап розширення Європейського Союзу можливий не раніше 2020 року.

 

www.reliablecounter.com