6 березня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 09(40)/03

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(27.02-05.03.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Ситуація довкола України залишається головною проблемою у розвитку відносин між США та Росією, які набувають все більшої напруженості. Причинами цього є: з однієї сторони — відмова Д. Трампа під тиском Конгресу США від популістської проросійської риторики, а з іншої — провал сподівань Москви на можливість відновлення співробітництва з Вашингтоном, що відбувається на фоні збереження негативних тенденцій у російській економіці.

Виступ Президента США Д. Трампа перед Конгресом, 28 лютогоВиступ Президента США Д. Трампа перед Конгресом

Свідченням наведених проблем стала реакція Росії на ключові аспекти програмної промови Д. Трампа у Конгресі США 28 лютого ц. р. (вперше в якості президента США), які стосуються безпекової сфери. Незважаючи на відсутність прямих згадок про Росію та Україну, ця промова мала досить показовий характер з точки зору перспектив американо-російських стосунків.

Також Д. Трамп висловив наміри суттєво збільшити витрати на оборону країни (на 54 млрд дол. США — до 689 млрд дол. США). Крім того, президент США підтвердив свою позицію щодо ключового значення НАТО для Сполучених Штатів Америки. При цьому він ще раз наголосив на необхідності суворого дотримання країнами-членами Альянсу своїх зобов’язань щодо фінансування оборонної сфери.

Кандидат на посаду директора Розвідувального співтовариства США Д. Коутс під час слухань в Конгресі, 28 лютогоКандидат на посаду директора Розвідувального співтовариства США Д. Коутс під час слухань в Конгресі

Тим самим Д. Трамп фактично показав ставлення США до Росії, як потенційного противника, проти якого саме і спрямовано НАТО. Більш чітко дану позицію висловив кандидат на посаду директора Розвідувального співтовариства США Д. Коутс під час слухань у Конгресі 28 лютого ц. р.

Зокрема він висловив занепокоєння діями Росії зі «самоствердження на світовій арені», що супроводжується втручаннями у внутрішні справи інших країн. З огляду на це, Д. Коутс висловив наміри надати спеціальній комісії Конгресу США всі документи американських спецслужб, які стосуються спроб Росії вплинути на результати президентських виборів у США.

Чергова жорстка заява у відношенні режиму В. Путіна була зроблена також постійним представником США в ООН Н. Хейлі. За її словами, Вашингтон готовий «кинути виклик» Росії у випадку неправомірних дій Кремля. В зв’язку із зазначеним Н. Хейлі підтвердила негативне ставлення США до анексії Росією українського Криму та провокування напруженості на Донбасі.

Водночас 2 березня ц. р. Комітет Палати представників Конгресу США з бюджетних асигнувань схвалив рішення про виділення Україні 150 млн дол. США (із загального обсягу 350 млн дол. США військової допомоги в 2017 році), у т. ч. на придбання летальної зброї оборонного характеру (за виключенням ПЗРК).

Виступи Д. Трампа та представників його адміністрації, а також рішення Конгресу США щодо України були розцінені Москвою, як загроза безпеці Росії та початок нової гонки озброєнь. Так, у наведеному контексті були відмічені дії США та НАТО з нарощування військової присутності на сході Європи, а також надання допомоги країнам колишнього СРСР у протидії РФ. При цьому виділення коштів на військові потреби України було розцінено, як «перехід США до розряду учасників конфлікту в Україні».

За оцінками російських експертів, сумарні витрати США та інших країн НАТО на оборону в 2018 році становитимуть близько 900 млрд дол. США, що дозволить утримувати війська у складі понад 3,5 млн осіб та військовий кадровий резерв чисельністю 4,3 млн осіб. Разом з тим відмічається скорочення Росією своїх оборонних витрат через фінансові проблеми країни на 27,1 % у 2017 році та ще на 4 % у 2018 році. З урахуванням зазначених обставин у ході нещодавньої «урядової години» в Державній думі РФ міністр оборони Росії С. Шойгу висловив наміри Москви вжити «асиметричні заходи» у відповідь, в т. ч. шляхом нарощування ракетно-ядерних сил.

 

ІІ. Ситуація в зонах конфліктів на території України

У наведеній ситуації режим В. Путіна нарощує тиск на Україну та її західних партнерів шляхом посилення напруженості довкола зони конфлікту на Донбасі, а також подальшою мілітаризацією Кримського півострова.

2.1. Схід України (зона АТО)

В рамках такої політики Москви протягом останнього часу відбувається чергове загострення в зоні бойових дій на Донбасі. Свідченням цього є збільшення кількості обстрілів позицій сил АТО та мирних населених пунктів з піковою інтенсивністю до понад 100 за добу. При цьому найбільш складна ситуація зберігається в районі Авдіївки.

Водночас у плані демонстрації можливості визнання Росією самопроголошених республік на Донбасі, з 1 березня ц. р. російський рубль був введений у якості основної платіжної одиниці в «ЛНР». Крім того, лідери самопроголошених республік на Донбасі оголосили про «націоналізацію» українських підприємств на їх території, а також повну переорієнтацію місцевих економік на Росію.

Дії сепаратистів були відкрито підтримані міністром закордонних справ РФ С. Лавровим та прес-секретарем президента Росії Д. Песковим. За їх словами, «ДНР» та «ЛНР» «…не мали іншого виходу, оскільки були відторгнуті Україною». У свою чергу, за заявою глави комітету Державної думи Росії з питань СНД Л. Калашнікова, «…Росія може визнати самопроголошені республіки у випадку відмови України від виконання Мінських домовленостей».

Зазначені питання обговорювались у ході зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську 1 березня ц. р. Україна розцінила визнання Росією документів «ДНР» і «ЛНР», а також «націоналізацію» українських підприємств на окупованих територіях, як порушення Мінських домовленостей. Однак, позиція України не була сприйнята ані Москвою, ані сепаратистами. Більш того, Україні була висунута вимога допустити представників самопроголошених республік до українських підприємств, які знаходяться у звільнених районах Донбасу.

За результатами переговорів було досягнуто домовленості щодо припинення обстрілів Донецької фільтрувальної станції та розведення військ у районі Станиці Луганської, починаючи з 7 березня поточного року. Разом з тим представники сепаратистів фактично дезавуювали ці рішення. За заявою представника «ЛНР» В. Дайнего в інтерв’ю російському виданню «Спутник» (є одним із основних інструментів російської інформаційної війни), «…переговори про відведення озброєння зайшли у глухий кут».

 

2.2. Кримський півострів

Протягом тижня в Криму та довкола нього продовжувалось проведення навчань Чорноморського флоту РФ. Зокрема, малими протичовновими кораблями «Суздалец» та «Муромец» відпрацьовувались задачі пошуку та умовного знищення підводного човна противника. Крім того, 3 березня ц. р. були проведені тренування з висадки повітряного десанту в районі м. Джанкой на півночі Криму. В період навчань були активізовані заходи повітряної розвідки суміжних з Кримом районів материкової частини України. Для цього залучались вертольоти та аеростати «Рысь».

Водночас, у рамках підвищення бойового потенціалу угруповання ЗС РФ в окупованому Криму, здійснюються заходи з переозброєння 1096-го зенітно-ракетного полку (м. Севастополь) на ЗРК «Бук-М2». У подальшому на озброєння полку планується прийняти більш досконалі системи «Бук-М3». Поряд з цим, у другій половині поточного року ще один полк ППО в Криму буде переозброєний на ЗКР С-400.

Окрема увага Москви приділяється посиленню надійності особового складу російських військ в Криму. На початок 2017 року фактично було завершено процес переведення до інших регіонів РФ (в основному, на північ Росії) або звільнення у запас колишніх військовослужбовців ЗС України, які зрадили присязі та перейшли на службу до ЗС РФ після анексії українського Криму в березні 2014 року.

 

2 березня розпочалася раптова перевірка військ Південного військового округу ЗС РФ2 березня розпочалася раптова перевірка військ Південного військового округу ЗС РФ

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Поряд з наведеними аспектами, одним із основних елементів тиску Росії на Україну та її західних партнерів залишаються дії Кремля з демонстрації сили на Балтійському, Центральноєвропейському та Чорноморському операційних напрямках. Так, після раптових перевірок Повітряно-космічних сил та Західного військового округу ЗС РФ у лютому ц. р., 2 березня була розпочата раптова перевірка військ Південного військового округу ЗС РФ.

У ході раптової перевірки були підняті по тривозі з’єднання та частини ЗС Росії, дислоковані в окупованому Криму, а також у Карачаєво-Черкесії, Дагестані та Чечні. Загалом до перевірки були залучені близько 3 тис. військовослужбовців, а також понад тисячі одиниць бойової та спеціальної техніки, в т. ч. танки Т-72Б3, бойові машини піхоти БМП-3 та бронетранспортери БТР-82А. Відпрацьовувалися питання здійснення маршів на полігони, відбиття нападів диверсійних груп противника, а також бойових дій у складі підрозділів зі штатною зброєю.

Водночас були проведені навчання 4-ї армії ВПС і ППО Повітряно-космічних сил, яка оперативно підпорядковується Південному військовому округу ЗС РФ. Практично відпрацьовувалися завдання перебазування тактичної авіації на аеродроми оперативного розгортання та виходу зенітних ракетних комплексів на бойові позиції, а також відбиття повітряних ударів противника та нанесення ударів у відповідь. Залучалися близько 40 літаків Су-30М2, Су-27СМ3, Су-30СМ, Су-34, вертольоти Мі-8МТПР, а також ЗРК «Панцир-С1» та «С-300ПМ».

3 березня розпочалося спільне навчання підрозділів ПДВ Росії та ССО Білорусі3 березня розпочалося спільне навчання підрозділів ПДВ Росії та ССО Білорусі

Крім того, 3 березня ц. р. у районі російського міста Псков була розпочата активна фаза російсько-білоруських навчань за участю підрозділів Повітрянодесантних військ ЗС Росії та Сил спеціальних операції ЗС Білорусі. Згідно з офіційними повідомленнями російського та білоруського військових відомств, навчання проводиться в рамках реагування на посилення військової присутності США і НАТО в Європі, а також у плані підготовки СКШН «Захід-2017».

Водночас Росія продовжує застосування заходів «енергетичних війн» проти Європи та України. З кінця лютого ц. р. російська компанія «Газпром» суттєво скоротила обсяги подачі газу на вхід до української ГТС через газовимірювальну станцію «Суджа». Зазначений факт в оперативному режимі був доведений до Європейської комісії.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

На противагу провокативним діям Москви міжнародні організації та західні країни підтверджують підтримку України.

3.1. Міжнародні організації

ООН. 28 лютого ц. р. у рамках 34-ї сесії Ради ООН з прав людини у женевському Палаці націй була проведена зустріч на тему «Ситуація з правами людини в Криму». У заході взяли участь понад 70 представників країн-членів ООН та ряду міжнародних неурядових організацій. Учасники засідання засудили дії Росії з анексії Криму та переслідування противників режиму В. Путіна на Кримському півострові.

Європейський Союз. На минулому тижні керівництвом ЄС був зроблений ряд важливих кроків у напрямі завершення процесу спрощення візового режиму з Україною. За результатами переговорів між Радою ЄС, Європейським парламентом та Європейською комісією 28 лютого ц. р. було досягнуто попереднє позитивне рішення з даного питання. 2 березня ц. р. зазначене рішення було ухвалено на засіданні Комітету постійних представників (послів) Європейського Союзу.

Згідно з офіційною процедурою та планами роботи ЄС, питання спрощення візового режиму з Україною має бути розглянуто: 9 березня ц. р. Комітетом Європейського парламенту щодо свобод, юстиції та внутрішніх справ; 5 квітня ц. р. — на пленарному засіданні Європарламенту; 26 квітня ц. р. — на зустрічі послів ЄС; 11 травня ц. р. — Радою Європейського Союзу. Підписання договору очікується 15 травня ц. р., а введення його в дію — орієнтовно в першій половині червня ц. р.

1 березня до Латвії прибули 5 вертольотів Black Hawk зі складу 10-ї авіаційної бригади ЗС США1 березня до Латвії прибули 5 вертольотів Black Hawk зі складу 10-ї авіаційної бригади ЗС США

НАТО. 2 березня ц. р. Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг підтвердив відкритість Альянсу для України. Разом з тим, за його словами, Україна сама має прийняти рішення щодо здійснення такого кроку, а також виконати відповідні умови членства в Альянсі. В даному зв’язку Є. Столтенберг відкинув звинувачення Росії щодо порушення керівництвом НАТО взятих на себе зобов’язань в період розпаду СРСР. За заявою Генерального секретаря НАТО, такі зобов’язання жодним чином не стосувалися відмови Альянсу від прийняття нових членів.

Продовжуються заходи з посилення військової присутності США та НАТО на території країн Центрально-Східної Європи та Балтії. Зокрема, 1 березня ц. р. до Латвії були доставлені 5 вертольотів Black Hawk зі складу 3-го авіаційного батальйону 10-ї авіаційної бригади ЗС США.

Крім того, в квітні ц. р. на території Латвії планується розгортання мобільного Центру повітряного контролю та попередження (DCRC) ЗС ФРН. Центр є частиною системи контролю повітряного простору НАТО.

 

3.2. Провідні західні країни

США. Конгрес США продовжує дії з отримання можливостей посилення свого впливу на Д. Трампа та очищення його оточення від осіб, пов’язаних з Росією. 1 березня ц. р. на засіданні Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу США було прийнято рішення щодо початку розслідування фактів прихованих стосунків членів передвиборчого штабу Д. Трампа, а також співробітників його адміністрації з Москвою.

Фіона Хілл, директор Центру по США та Європі в Інституті БрукінгсаФіона Хілл, директор Центру по США та Європі в Інституті Брукінгса

Зокрема, такі звинувачення були висунуті на адресу генерального прокурора США Дж. Сешнса, старшого радника та зятя президента США Дж. Кушнера, а також двох інших радників передвиборчого штабу Д. Трампа — Дж. Гордона та К. Пейджа.

З урахуванням цього Д. Трамп реалізує нову кадрову політику, яка передбачає призначення на посади у його адміністрації противників РФ.

Зокрема, пост куратора Росії та Європи у Раді національної безпеки США запропоновано старшому науковому співробітнику Інституту Брукінгса Ф. Хілл — широко відомій негативним ставленням до В. Путіна. За оцінкою американського політичного консультанта Я. Бреммера, виходячи з останніх кадрових призначень Д. Трампа, «будь-які розмови про можливість зміни характеру відносин між США та Росією втрачають всякий сенс».

Зустріч міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля із Президентом України Петром Порошенко, 2 березняЗустріч міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля із Президентом України Петром Порошенко

ФРН. Посилену увагу до розвитку ситуації довкола України зберігає також Німеччина. Так, у ході візиту до України на 2–3 березня ц. р. міністр закордонних справ ФРН З. Габріель висловив занепокоєння черговою активізацією збройного протистояння на Донбасі. За його словами, зазначена ситуація є викликом безпеці всієї Європи, що вимагає від ФРН продовження зусиль зі сприяння миру на Сході України. При цьому З. Габріель визнав відповідальність Росії за продовження конфлікту. Свідченнями цього були названі визнання Росією паспортів «ДНР» та «ЛНР», а також схвалення Москвою дій лідерів сепаратистів з «націоналізації» українських підприємств. Водночас він наголосив на необхідності безумовного виконання Мінських домовленостей без будь-яких вимог до України щодо здійснення компромісів на користь Росії. З урахуванням наведених обставин З. Габріель підтримав ініціативу України щодо посилення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі, в т. ч. шляхом надання їй нового технічного обладнання.

Зустріч міністрів закордонних справ Великої Британії, Польщі та України Бориса Джонсона, Вітольда Ващиковського та Павла Клімкіна, 1 березняЗустріч міністрів закордонних справ Великої Британії, Польщі та України Бориса Джонсона, Вітольда Ващиковського та Павла Клімкіна

Велика Британія–Польща. Підтримка України була підтверджена також у ході спільного візиту до України 1 березня ц. р. глав зовнішньополітичних відомств Великої Британії Б. Джонсона та Польщі В. Ващиковського. Зокрема, в цьому плані ними була висловлена готовність приєднання їх країн до «нормандського» формату переговорів з урегулювання конфлікту на Донбасі.

Франція. Європейська спільнота здійснює послідовні кроки з протидії посиленню російського впливу в Європі. Так, 28 лютого ц. р. члени Європейського парламенту проголосували за зняття депутатської недоторканості з лідера французького «Національного фронту», кандидата у президенти Франції М. Ле Пен. Приводом для цього стало розміщення М. Ле Пен у мережі Інтернет знімків насильств з боку ісламських екстремістів.

Крім того, тривають заходи правоохоронних органів Франції з розслідування протиправної діяльності іншого проросійського кандидата на посаду глави французької держави — Ф. Фійона. Зокрема, 3 березня ц. р. французька поліція провела обшук у його будинку.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Росія. Ускладнення соціально-економічної ситуації в Росії призводить до подальшого поширення протестної активності в країні. Так, незважаючи на посилення репресій режиму В. Путіна проти опозиції, 27 лютого ц. р. у центрі Москви відбувся багатотисячний мітинг, присвячений пам’яті опозиційного політика Б. Немцова (був вбитий два роки тому).

У свою чергу, Об’єднання перевізників Росії, Міжрегіональна профспілка водіїв-професіоналів та асоціація «Дальнобійник» оголосили плани проведення загальноросійської акції протесту 27 березня ц. р. Акція готується у координації з рухом фермерів, який у цей же період планує провести «Тракторний марш» на Москву.

Вимоги учасників рухів протесту мають як економічний, так і політичний характер щодо відставки уряду Росії. Крім того, висловлюється недовіра президенту РФ, як гаранту російської Конституції. У випадку відмови російської влади від виконання вимог протестуючих, акції планується перевести у формат безстрокових страйків.

Молдова. На фоні гострого політичного протистояння в Молдові новий Президент країни І. Додон продовжує докладати зусиль зі зміцнення своєї влади. 1 березня ц. р. І. Додон вніс до парламенту Молдови законопроект про внесення змін до Конституції країни, які передбачають надання йому права на розпуск вищого законодавчого органу в «особливих випадках». Зокрема до таких випадків віднесена «відмова парламенту виконати волю народу щодо проведення консультаційних референдумів». Метою таких дій І. Додона є створення передумов для дострокових парламентських виборів з перспективою перемоги проросійських сил.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Позиції та дії Конгресу США, а також ключових посадових осіб в адміністрації Д. Трампа фактично не допускають можливості проросійських змін у політиці Вашингтону принаймні у найближчій перспективі. З огляду на це, слід очікувати подальшого посилення суперечностей між США та Росією з українського питання. Аналогічні суперечності зберігатимуться також і у відносинах між ЄС та НАТО і Російською Федерацією.

Так, західні країни та міжнародні організації продовжуватимуть підтримку нашої Держави та здійснюватимуть тиск на Росію. В цьому зв’язку визначальним чинником стануть рішення США та ЄС в березні ц. р. щодо продовження санкцій проти Росії, які були введені за анексію Криму. Крім того, показове значення матиме ставлення адміністрації Д. Трампа до рішень Конгресу (після їх ухвалення) про введення нових санкцій проти Кремля за втручання у президентські вибори в США.

У відповідь режим В. Путіна посилюватиме тиск на Україну та її західних партнерів шляхом провокування нового витку напруженості на Донбасі та демонстрації можливості визнання «ДНР» і «ЛНР». Зокрема, під приводом «транспортної блокади Україною самопроголошених республік», можливе прискорення процесу переорієнтації їх економік на Росію. При цьому Москва в жодному випадку не допустить розширення «нормандської четвірки» за рахунок країн, які не підтримують її позиції, а також заблокує можливе рішення ОБСЄ щодо направлення моніторингової місії до Криму (розгляд даного питання в ОБСЄ планується наприкінці березня поточного року).

Разом з тим продовження протистояння із Заходом вимагатиме від Росії збільшення фінансових витрат, насамперед на військові потреби та реалізацію її планів стосовно «ДНР» і «ЛНР». Зазначене поставатиме додатковим чинником навантаження на державний бюджет РФ, що призведе до подальшого погіршення соціально-економічної ситуації в Росії. У свою чергу, це стане потужним каталізатором підвищення протестної активності в країні. У такій ситуації режим В. Путіна з високою ймовірністю піде на посилення жорсткості репресій проти опозиції.

Такі дії Москви можуть бути використані Заходом як основа для розгортання нової масштабної кампанії тиску на керівництво РФ шляхом звинувачень російської влади у порушеннях прав людини. Тим самим буде створене додаткове підґрунтя для продовження санкцій проти Росії в червні–липні поточного року.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Загострення збройного протистояння на Донбасі з початку лютого поточного року фактично засвідчує остаточну відмову Москви від виконання Мінських домовленостей. З огляду на це, ситуація в зоні конфлікту і надалі зберігатиме підвищений рівень напруженості з періодичною активізацією бойових дій на окремих напрямках.

Насамперед, у цьому плані російсько-терористичні війська намагатимуться відновити втрачені позиції в районах міст Дебальцеве (Світлодарська дуга), Авдіївки (Донецьк) та Докучаєвська (на північному сході від Маріуполя). В той же час навіть відновлення своїх позицій на лінії фронту не зупинить Росію від подальшого «повзучого» просування вглибину території України. У наведеному контексті досить показовим та цинічним є застосування Росією тактики примушення сил АТО до здачі ключових опорних пунктів шляхом їх масованих обстрілів.

Окремою метою дій Москви з провокування напруженості на Донбасі може бути також відволікання уваги російського населення від економічних проблем Росії та переключення протестних настроїв в суспільстві на протистояння з Україною.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

В червні ц. р. Міністерство закордонних справ Великої Британії планує проведення міжнародної конференції з розгляду ситуації в Україні та довкола неї. За результатами конференції будуть підготовлені рекомендації щодо подальших форм допомоги США, НАТО та ЄС Україні, а також пропозиції з урегулювання конфлікту на Донбасі. В залежності від ситуації такі рекомендації можуть включати як послаблення, так і посилення міжнародних санкцій проти Росії.

 

www.reliablecounter.com