20 березня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 11(42)/03

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(13.03–19.03.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Протягом минулого тижня головною резонансною подією у розвитку ситуації довкола України стала 3-я річниця анексії Росією українського Криму 18 березня 2014 року (дата підписання указу президента РФ В. Путіна щодо включення Кримського півострова до складу Росії). В контексті даної події з боку ЄС, США та інших західних країн була засвідчена незмінність негативного ставлення до збройної агресії Росії проти України.

Так, 13 березня цього року Рада Європейського Союзу продовжила санкції проти Росії за військову агресію та окупацію території України ще на 6 місяців. Причиною такого рішення була названа відсутність жодних аргументів для зміни режиму санкцій. Водночас 16 березня ц. р. Європейський парламент прийняв резолюцію «Українські політичні в’язні в Росії та ситуація в Криму». Резолюція закликає Раду ЄС підтримати позов України проти Росії у Міжнародному суді ООН, підтверджує незаконність анексії Росією українського Криму, а також визнає порушення прав людини на Кримському півострові. Крім того, Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні закликала всі країни-члени ООН приєднатися до санкцій проти Росії.

3-я річниця анексії Росією українського Криму3-я річниця анексії Росією українського Криму

Тверду позицію у відношенні Росії зберігає керівництво США. 16 березня ц. р. Державний департамент США виступив зі спеціальною заявою, в якій засудив анексію Криму Росією та утиски свобод громадян на півострові, а також висловив тверді наміри Вашингтону зберегти санкції проти Росії до повернення Криму Україні. Зазначені наміри були підтверджені американськими сенаторами під час комітетських слухань у верхній палаті Конгресу США на тему «Оцінка санкцій США проти Росії — наступні кроки». За словами представника Центру з питань санкцій та запобігання незаконному обігу фінансів Е. Лорбера, головною причиною цього є «…ворожа діяльність Москви, що становить загрозу інтересам США». Проявами такої діяльності були названі анексія Росією українського Криму та провокування конфлікту на Сході України, підтримка режиму Б. Асада в Сирії, а також втручання у хід президентських виборів у США.

У свою чергу, 15 січня ц. р. Управління Верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило доповідь щодо дотримання прав людини в Україні, в якій констатується наявність суттєвих проблем у цій сфері на окупованих територіях Донбасу та в анексованому Криму.

В цілому наведені обставини ще раз засвідчили провал спроб Москви вплинути на політику США та ЄС. З огляду на це, керівництво РФ переходить до нового етапу «гібридної» війни проти України в плані здійснення практичних кроків у напрямі можливості визнання «ДНР» і «ЛНР», як засобу тиску на Україну та її західних партнерів.

Зокрема, протягом останнього часу такими кроками стали: визнання Росією «паспортів» та інших «документів» самопроголошених республік; «націоналізація» українських підприємств на окупованих територіях; початок поставок вугілля із «ДНР» і «ЛНР» до Росії. Крім того, уряд РФ реалізує план залучення крупних підприємств російської металургійної галузі до співробітництва з профільними заводами, що знаходяться під контролем самопроголошених республік. На початку березня ц. р. пропозиції з цього приводу були висунуті керівникам російських холдингів «Металлоинвест» та «Северсталь».

При цьому Москва вдається до прямого шантажу України. Так, за заявою представника РФ в ОБСЄ О. Лукашевича 17 березня ц. р., Росія може відмінити своє рішення щодо визнання документів «ДНР» і «ЛНР» у випадку «виконання Україною Мінських домовленостей», у т. ч. припинення АТО, надання особливих статусів самопроголошеним республікам, а також припинення «блокади» Донбасу.

По суті, в рамках наведений дій Росія повторює сценарій, який свого часу був реалізований Москвою у відношенні Абхазії та Південної Осетії, а саме: надання військової допомоги самопроголошеним республікам, включення їх до економічної системи РФ, визнання квазідержавних утворень та встановлення стосунків з ними на основі політичних, економічних та військових договорів.

Водночас режим В. Путіна активізує заходи з дестабілізації обстановки та провокування політичної кризи в Україні. З цією метою використовується неоднозначне ставлення української громадськості та світової спільноти до рішень керівництва України щодо тимчасового призупинення транспортного сполучення з окупованими територіями Донбасу, а також введення санкцій проти російських банків, які працюють в Україні. На основі такої ситуації розгортається потужна інформаційна кампанія щодо внесення розколу в українське суспільство, а також дискредитації України перед Заходом.

Разом з тим керівництво РФ визнає значні негативні наслідки згаданих рішень України для Росії, які завдають суттєвих збитків російській фінансовій системі. За оцінками експертів, санкції України проти російських банків можуть призвести до втрати ними близько 5 млрд дол. США, а також підриву їх іміджу в інших країнах. З огляду на це, 17 березня ц. р. президент РФ В. Путін провів екстрене засідання Ради безпеки РФ для визначення можливих напрямів реагування на дії України.

Крім того, Москва здійснює пошук нових «точок дотику» зі США та ЄС, а також можливостей впливу на їх позиції із використанням чинника «боротьби з міжнародним тероризмом». Так, 17 березня ц. р., коментуючи зовнішньополітичні пріоритети Росії, міністр закордонних справ РФ С. Лавров у черговий раз висловив зацікавленість Москви у «створенні широкої антитерористичної коаліції на міжнародно-правовій основі для політико-дипломатичного врегулювання криз та конфліктів, насамперед на Близькому Сході». Він також висловився за «практичне втілення заяв США та ЄС про необхідність об’єднання зусиль світової спільноти для боротьби з міжнародними загрозами».

У цьому плані новим напрямом дій Москви може стати Лівія. Так, на минулому тижні лідери опозиційних сил Лівії вже звернулися до Росії з проханням надати допомогу для протидії терористам. Водночас американською розвідкою був відмічений факт розгортання підрозділів спеціального призначення ЗС РФ на території Єгипту поблизу кордону з Лівією. У жовтні минулого року підрозділ повітрянодесантних військ РФ (до роти зі складу 106-ї Тульської дивізії ПДВ плюс оперативна група) вже направлявся до Єгипту для проведення спільних навчань антитерористичної спрямованості.

Довідково:

Аналіз наявної інформації вказує на ознаки вивчення Кремлем можливості та підготовки спільної з Єгиптом воєнної операції в регіоні (Близького Сходу та Північної Африки), найбільш ймовірно, в Лівії, з тимчасовим розгортанням обмеженого контингенту ЗС РФ. За допомогою подібної операції на території Лівії В. Путін спробує змістити акцент з політичної підтримки Б. Асада в Сирії на зусилля по боротьбі з ІДІЛ у регіоні. Крім цього, Кремль отримає можливість розвивати його традиційну риторику щодо зусиль для стабілізації ситуації в країнах, де ситуація вийшла з-під контролю, як заявляє РФ, «…у результаті політики США». В разі ймовірного підключення до операції однієї з країн Євросоюзу (можливо, Франції або Італії тощо), Кремль також матиме можливість декларувати як відсутність ізоляції Росії, так і «прорив» у стосунках з ЄС.

За оцінками експертів «Борисфен Інтел», подібні зовнішньополітичні «дриблінги» Росії в регіоні спрямовані на формування конкуренції зі США, а також на створення конфронтаційних ситуацій, які дозволятимуть Москві відволікти увагу США від подій у Східній Європі (в т. ч. довкола України), посилити переговорні позиції з Вашингтоном, а в кінцевому рахунку — досягти з ним домовленості про розподіл зон впливу у світі.

 

ІІ. Ситуація в зонах конфліктів та території України

Розвиток ситуації довкола зон конфліктів на території України в повній мірі відповідає політиці Москви у відношенні нашої Держави.

 

2.1. Схід України (зона АТО)

Так, у ході чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську 15 березня ц. р. представник РФ на переговорах Б. Гризлов знову порушив питання щодо необхідності врегулювання конфлікту на Донбасі за т. зв. формулою Штайнмайєра (за трактовкою Москви, передбачає виконання Україною політичної частини «мирного плану» до виведення російських військ з окупованих територій Донбасу). Водночас прийняте 15 березня рішення РНБО України стосовно тимчасового призупинення транспортного сполучення з окупованими територіями Донецької та Луганської областей було розцінено як «порушення Мінських домовленостей».

У відповідь Україна підтвердила свою позицію щодо неприпустимості застосування «формули Штайнмайєра», як такої, що принципово суперечить українським інтересам. Крім того, було наголошено на неприйнятності дій Росії та лідерів самопроголошених республік стосовно визнання «документів» «ДНР» та «ЛНР», а також «націоналізації» українських підприємств на окупованих територіях. Разом з тим Україна висловила готовність продовжити обговорення питання відведення військ від лінії зіткнення сторін. Внаслідок збереження принципових розбіжностей сторін з основних питань переговорів зустріч в черговий раз завершилась безрезультатно.

На цьому фоні російсько-терористичні війська продовжували активні обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів (насамперед Авдіївки) з піковою інтенсивністю понад 100 за добу. За вже сталою «традицією» основний пік обстрілів прийшовся саме на день проведення зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську.

 

2.2. Кримський півострів

Третя річниця анексії українського Криму Росією широко використовувалася Москвою як чергова нагода для підтвердження «законності повернення півострова до складу Російської Федерації», а також «позитивних наслідків» даного акту. При цьому до святкових заходів залучалися також й іноземні представники, зокрема депутати Європейського парламенту та законодавчих органів ряду європейських країн, у т. ч. ФРН, Великої Британії, Чехії та Сербії. Як завжди, вони представляли різного роду радикальні, націоналістичні, проросійські та євроскептичні партії. За рахунок цього, всупереч твердим позиціям переважної більшості країн щодо невизнання «російської належності» Криму, режим В. Путіна намагався створити враження «підтримки політики Москви світовою спільнотою».

3 роки тому Росія провела нелегітимний референдум у Криму та незаконно анексувала Крим3 роки тому Росія провела нелегітимний референдум у Криму та незаконно анексувала Крим

На фоні загальної ейфорії з приводу «російського Криму» рядом засобів масової інформації РФ (у т. ч. проурядової спрямованості) було визнано ускладнення соціально-економічних проблем на півострові, включаючи: підвищення цін на житло та основні види товарів до рівня більш, ніж у Москві; зниження реальних доходів населення (в особливості працівників бюджетної сфери); погіршення умов інвестиційної діяльності на півострові, що значно ускладнює розвиток кримської економіки.

17 березня ц. р. правозахисною організацією Amnesty International оприлюднено доповідь щодо порушень прав людини в Криму. У доповіді відмічаються факти створення перешкод у роботі ЗМІ, тиску на адвокатів, а також переслідувань активістів, які виступають за свободу слова та зібрань на півострові. За оцінкою правозахисників, політичні репресії в Криму мають більш гострий характер, ніж на території самої Російської Федерації.

Крім того, в умовах активізації діяльності опозиційних сил Росії кримське питання постає одним із чинників відновлення політичного протистояння в РФ. Так, на відміну від попередніх років, Комуністична партія Росії відмовилась від святкування чергової річниці анексії Криму. За словами лідера КПРФ Г. Зюганова, «комуністи не мають наміру підігравати владі» та виступають за зміну соціально-економічного курсу країни. При цьому КПРФ планувала проведення акції під гаслами відставки уряду РФ, однак влада Москви не дала їй дозволу на такий захід.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

В рамках демонстрації військової потужності Росії тривають активні заходи оперативної та бойової підготовки ЗС РФ.

Раптові перевірки бойової готовності ЗС РФ та Росгвардіі

Так, 14 березня ц. р. були розпочаті чергові тренування Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) з виведенням на маршрути бойового патрулювання ракетних комплексів «Тополь-М» та «Ярс». До тренувань залучаються дев’ять полків РВСП в Іванівській, Новосибірській, Свердловській областях та в Алтайському краї. Відпрацьовуються питання виходу ракетних комплексів на польові позиції, їх інженерного обладнання та охорони.

Крім того, 13 березня ц. р. була розпочата раптова перевірка бойової готовності військ Південного військового округу ЗС РФ, у т. ч. на території Ставропольського та Краснодарського країв, Астраханської і Волгоградської областей, Чечні, Карачаєво-Черкесії та Адигеї, а також Вірменії і Абхазії. До перевірки залучаються близько 6 тис. військовослужбовців та 1,5 тис. одиниць озброєння, бойової і спеціальної техніки. В ході перевірки задіяні понад 20 штабів й інших органів управління.

Водночас була проведена раптова перевірка 14-ї армії ВПС та ППО, яка оперативно підпорядковується Центральному військовому округу ЗС РФ. У рамках перевірки відпрацьовувались завдання виведення тактичної авіації (винищувачів МіГ-31 та фронтових бомбардувальників Су-24) із під удару умовного противника та її перебазування з аеродромів постійної дислокації в Пермському краї та Челябінській області до Поволжя і Західного Сибіру.

У свою чергу, 13 березня ц. р., у рамках підготовки керівництва РФ до акцій протестів дальнобійників та фермерів (плануються з 27 березня ц. р.) була розпочата перевірка бойової готовності з’єднань та частин «Росгвардії» у Південному та Центральному федеральних округах Росії (вперше, з часу її створення). Відпрацьовуються питання боротьби з «терористичними та екстремістськими угрупованнями», а також посилення охорони важливих державних органів та об’єктів енергетичної, промислової і транспортної інфраструктури.

Продовжуються також заходи з нарощування угруповання ЗС РФ поблизу кордону України та в Чорноморському регіоні. Так, у Міністерстві оборони Росії були підтверджені плани розгортання у складі Південного військового округу ЗС РФ нової — 8-ї загальновійськової армії зі штабом у м. Новочеркаськ Ростовської області. Протягом 2017 року будуть сформовані штаб армії та бригада управління і зв’язку. За попередньою інформацією, 8-й армії підпорядковуватиметься 150-а мотострілецька дивізія, яка була розгорнута та набула оперативної готовності у 2016 році в районі м. Новочеркаськ.

Поряд з цим, за інформацією керівництва Грузії, з початку поточного року на території окупованої Росією Абхазії був розгорнутий зенітний ракетний комплекс С-300.

Водночас влада РФ продовжує застосування нових форм економічного тиску на Україну. Так, російський «Сбербанк» увів додаткові обмеження на зняття та перерахунок коштів українських клієнтів на території України та поза її межами. Згідно з новими правилами, юридичні особи не можуть перераховувати на рахунки в інших банках більше 3 млн гривень протягом доби. Крім того, протягом доби з карткового рахунку не можна зняти більше 20 тис. гривень.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. Поряд з політичною підтримкою України керівництво Європейського Союзу продовжує надання й фінансової допомоги нашій Державі. За заявою голови представництва ЄС в Україні Х. Мінгареллі, на початку квітня ц. р. Україна отримає другий кредитний транш у обсязі 600 млн євро. Виділення зазначених коштів здійснюється в рамках рішення ЄС у квітні 2014 року щодо надання Україні 11 млрд євро, в т. ч.: 1,6 млрд — кредитів; 1,4 млрд — грантів; 5 млрд — від Європейського банку реконструкції та розвитку; 3 млрд євро — від Європейського інвестиційного банку.

НАТО. Згідно з політичними рішеннями Північноатлантичного союзу щодо військового стримування Росії, командування НАТО здійснює заходи із забезпечення постійної присутності Об’єднаних ВМС НАТО в Чорноморському регіоні. 16 березня ц. р. до акваторії Чорного моря увійшов ракетний фрегат ВМС Франції La Fayette. Водночас 17 березня ц. р. до акваторії Чорного моря зайшов американський десантний корабель Carter Hall. Обидва корабелі візьмуть участь у спільному з Румунією навчанні Spring Storm–17, яке проходитиме поблизу румунського міста Констанца з 18 до 21 березня ц. р.

Довідково:

Ракетний фрегат ВМС Франції La Fayette побудований за технологією Stealth. Фрегат оснащений сучасними протикорабельними ракетами Exocet з дальністю дії 70 км та зенітним ракетним комплексом Crotale Naval. В останній раз корабель заходив до Чорного моря в 2015 році та, зокрема, здійснив візит до порту Одеса.

USS Carter Hall належить до серії десантних кораблів-доків і введений в дію у вересні 1995 року. Він має екіпаж до 400 осіб, може взяти на борт 500 морських піхотинців з військовою технікою та озброєнням. Засоби доставки на берег — 2 десантні кораблі на повітряній подушці LCAC, малі десантні кораблі, танки, десантні вертольоти.

 

Ракетний фрегат ВМС Франції La Fayette (F710) Американський десантний корабель Carter Hall (LSD-50)
Ракетний фрегат ВМС Франції La Fayette (F710) та американський десантний корабель Carter Hall (LSD-50) проходять Босфорську протоку

Крім того, 17 березня ц. р. до Естонії прибув перший підрозділ ЗС Великої Британії (130 військовослужбовців), який стане основою батальйонної тактичної групи (БТГ) НАТО на естонській території. Загалом чисельність БТГ становитиме 1,2 тис. військовослужбовців, в т. ч. зі складу збройних сил Великої Британії (800 осіб), а також Франції та Данії. На наступному тижні планується прибуття військової техніки, включаючи танки Chellenger 2, БМП Warrior та самохідні гаубиці AS-90.

 

3.2. Провідні західні країни

США. В рамках прийняття державного бюджету США на наступний фінансовий рік (починається з 1 жовтня 2017 року) адміністрація Д. Трампа демонструє незмінність своїх пріоритетів щодо забезпечення безпеки Сполучених Штатів Америки. Так, згідно з проектом основного фінансового документу, який був оприлюднений Д. Трампом 16 березня цього року, передбачається суттєве збільшення видатків на оборону США (на 30 %) за рахунок скорочення витрат на підтримку інших країн.

Незважаючи на це, керівництвом США було підтверджено рішення щодо виділення 54 млн дол. США для України. Насамперед, зазначені кошти будуть спрямовані на реалізацію програм боротьби з корупцією в Україні, сільське господарство, реформування системи державних закупівель та підвищення енергетичної безпеки

Директор Національної розвідки США Ден Коутс на церемонії приведення до присягиДиректор Національної розвідки США Ден Коутс на церемонії приведення до присяги

На цьому фоні продовжується процес формування нової адміністрації США. 15 березня ц. р. американський Сенат ухвалив рішення щодо призначення Д. Коутса (екс-сенатор від Республіканської партії) на посаду директора Національної розвідки Сполучених Штатів Америки. В ході парламентських слухань одним із основних завдань Д. Коутса було визначено розслідування втручань Москви у президентські вибори в США.

Німеччина. Розвиток ситуації довкола України став окремою темою першої зустрічі Президента США Д. Трампа та Федерального канцлера Німеччини А. Меркель. За результатами перемовин сторони висловили спільну позицію щодо необхідності мирного вирішення конфлікту в Україні. За словами А. Меркель, лише за таких умов можлива нормалізація відносин між Заходом та Росією. В свою чергу, в контексті посилення загроз трансатлантичній безпеці Д. Трамп підтвердив рішучу підтримку НАТО та наголосив на необхідності безумовного виконання всіма країнами-членами Альянсу своїх зобов’язань щодо фінансування оборонної сфери.

Велика Британія. Позиції США, як основної стримуючої сили Росії, в повній мірі розділяються Великою Британією. Так, в день 3-ї річниці анексії Криму Росією Міністерство закордонних справ Великої Британії виступило зі спеціальною заявою зі згаданого питання, в якій засудило дії режиму В. Путіна, підтримало територіальну цілісність України, а також виступило за необхідність безумовного повернення Кримського півострова Україні.

Франція. З наближенням президентських виборів у Франції (квітень–травень ц. р.) влада країни посилює тиск на проросійських кандидатів на посаду глави французької держави. 16 березня ц. р., після завершення попереднього розслідування, прокуратура Франції відкрила кримінальну справу проти кандидата від Республіканської партії Ф. Фійона. Політику висуваються звинувачення у розкраданні державних коштів та пособництві у їх нецільовому використанні.

Результати парламентських виборів в Нідерландах, березень 2017Результати парламентських виборів в Нідерландах, березень 2017

Нідерланди. Результати парламентських виборів у Нідерландах підтверджують тенденцію провалу спроб Москви здійснити вплив на розклад політичних сил у країнах ЄС та, відповідно, їх ставлення до Росії.

Так, за підсумками голосування 15 березня ц. р. перемогу отримала Народна партія за свободу та демократію (НПСД) на чолі з прем’єр-міністром країни М. Рютте, яка підтримує європейські цінності та виступає за більш тісну інтеграцію ЄС. Друге місце зайняла ультраправа Партія свободи Г. Вілдерса. За оцінками нідерландських експертів, нова правляча коаліція у парламенті Нідерландів включатиме НПСД, а також партії «Християнсько-демократичний заклик», «Демократи-66», «Християнський союз» та «Зелені ліві», що загалом визначатиме незмінність політики країни, в т. ч. щодо голосування в Сенаті Нідерландів (орієнтовно, у квітні ц. р.) за законопроект щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Туреччина. Всупереч сподіванням Москви на підтримку її позицій Анкарою, керівництво Туреччини зберігає тверді позиції з кримського питання. Так, на минулому тижні уряд Туреччини прийняв рішення щодо припинення поромного сполучення з Кримським півостровом, а також заборонив будь-яким турецьким суднам відвідувати окупований Крим. Прем’єр-міністр Туреччини Б. Йилдирим підтвердив позицію Анкари щодо засудження російської анексії Криму, а також підтримав територіальну цілісність України. Крім того, він відзначив зусилля українського уряду, спрямовані на вирішення проблем кримських татар.

 

 

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Президент РФ схвалив входження «військ» Південної Осетії до складу російської арміїПрезидент РФ схвалив входження «військ» Південної Осетії до складу російської армії

Російська Федерація. 14 березня ц. р. президент РФ В. Путін своїм розпорядженням схвалив пропозицію уряду про те, щоб підрозділи так званих збройних сил самопроголошеної Південної Осетії увійшли до складу російської армії. Іншими словами, незаконні збройні формування незаконно відірваної території суверенної Грузії отримають правовий статус частин регулярної армії іншої держави — Росії. Тобто, Росія фактично узаконює окупацію території Грузії.

На сьогодні ні Європейський Союз, ні США та й взагалі світова спільнота не зажадали від Москви негайних пояснень з даного питання. (При цьому Європейський Союз зажадав пояснень від України з приводу рішення про встановлення офіційної блокади ОРДЛО. А в Державному департаменті США заявили, що уважно відстежують ситуацію, пов'язану з транспортною блокадою окупованих районів Донбасу з боку української влади). Тобто, на думку незалежних експертів, Захід без будь-якої конкретної реакції «проковтнув» чергову провокаційну витівку режиму В. Путіна так само, як і всі попередні (узаконену «паспортизацію» «ДНР» і «ЛНР», подальшу «націоналізацію» українських підприємств в ОРДЛО, «зустрічну блокаду», оголошену Захарченко та інші).

Експерти небезпідставно задаються питаннями: якою буде наступна витівка В. Путіна? Адже в таких умовах зовсім не виключається визнання Москвою самопроголошених «ДНР» і «ЛНР», тим більше, що вже є і заяви Захарченко та Плотницького про підготовку як в «ДНР», так і в «ЛНР» референдумів про приєднання їх до Російської Федерації.

А яким у цьому випадку буде рівень «стурбованості» нинішнього постбрекзітного ЄС і нинішніх США при Трампі?

Грузія. Протягом останнього часу відбувається чергове ускладнення внутрішньої ситуації в Грузії. Так, 11–12 березня ц. р. у грузинському місті Батумі (Аджарія) відбулись масові безлади, пов’язані з виступами населення проти посилення жорсткості дій місцевої поліції. В ході безладів була здійснена спроба штурму будинку управління поліції м. Батумі, а також пошкоджена інфраструктура центральної вулиці міста.

За ствердженням керівництва Грузії, безлади були організовані опозиційними силами країни з метою підриву позицій діючої влади. Ряд незалежних експертів не виключають причетності до цього Росії, яка здійснює послідовні спроби дестабілізувати обстановку в Грузії з метою створення перешкод у процесі її європейської інтеграції. Свідченням зазначеного може бути виникнення безладів в Батумі одразу ж після рішення ЄС щодо спрощення візового режиму з Грузією.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

За оцінками західних та незалежних російських експертів, режим В. Путіна послідовно втрачає ресурси для продовження неоімперської політики Росії та утримання стабільності в країні, що пов’язано з негативним впливом західних санкцій на російську економіку. Дана проблема набуває особливої гостроти в умовах активізації різного роду опозиційних та протестних рухів в РФ, які планують розпочати масові акції наприкінці березня цього року.

Наведені обставини ще раз підтверджують критичну актуальність українського питання для Росії, яка намагається прискорити його вирішення на свою користь. У цьому плані слід очікувати застосування Росією нових форм шантажу України та тиску на неї, в т. ч. здійснення чергових кроків щодо демонстрації можливості визнання «ДНР» та «ЛНР». Водночас триватимуть активні дії Москви з дестабілізації обстановки та провокування політичної кризи в Україні на підґрунті розбіжностей в українському суспільстві стосовно шляхів вирішення конфлікту на Донбасі та інших важливих питань.

Керівництво РФ очевидно розуміє неможливість швидкої реставрації проросійської влади в Україні, яка б змогла прийняти вигідні для Росії рішення. З огляду на це, у поточній ситуації внутрішня нестабільність в Україні буде використовуватись Москвою для доведення «неспроможності української влади виконати Мінські домовленості», а отже й «відсутності підстав для продовження санкцій проти Російської Федерації».

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Виходячи зі стратегічних інтересів режиму В. Путіна, Москва продовжуватиме послідовні дії з підтримання напруженості в зоні конфлікту на Сході України. Зазначене матиме на меті як здійснення тиску на Україну та виснаженням її ресурсів, так і подальше загострення суперечностей в українському суспільстві стосовно Донбасу. Крім того, Росія намагатиметься отримати додаткове підґрунтя для звинувачень України у «порушеннях Мінських домовленостей».

Так, незважаючи на можливість досягнення нових мирних домовленостей, російсько-терористичні війська в жодному випадку не припинять обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів. При цьому, з метою провокування ЗС України на нанесення ударів у відповідь, такі обстріли й надалі будуть здійснюватись із житлових районів селищ та міст на окупованих територіях. Водночас через своїх представників у складі Спеціальної спостережної місії ОБСЄ на Донбасі Росія намагатиметься переконати західні країни та міжнародні організації у «невиконанні Україною своїх міжнародних зобов’язань».

Разом з тим не виключається можливість підготовки Москви до більш масштабних дій проти України. Свідченням цього є активізація заходів оперативної та бойової підготовки ЗС РФ на українському і європейському напрямках (у т. ч. проведення раптових перевірок військ Південного, Західного та Центрального військових округів ЗС РФ), як це відбувалось напередодні початку збройної агресії РФ проти України в 2014 році.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

26 березня ц. р. у Болгарії планується проведення дострокових парламентських виборів.

26 березня у Болгарії пройдуть дострокові парламентські вибори, попередні опитування26 березня у Болгарії пройдуть дострокові парламентські вибори, попередні опитування

За даними соціологічних досліджень, до нового парламенту країни можуть увійти п’ять партій, основними з яких є «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ, знаходиться на чітких проєвропейських позиціях) та коаліція «Болгарська соціалістична партія за Болгарію» (майже 30-процентний рейтинг, виступає за відміну санкцій та відновлення стосунків з Росією). Вважається, що результати парламентських виборів можуть закріпити перемогу соціалістів (після обрання президентом Болгарії Р. Радева у листопаді 2016 року) або послабити їх позиції у випадку отримання проєвропейськими партіями більшості у болгарському парламенті.