27 березня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 12(43)/03

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(20.03–26.03.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Аналіз розвитку ситуації у світі, в Європі та довкола України дозволяє зробити висновок про початок нового, більш гострого та конфліктно-небезпечного характеру етапу протистояння між Росією та Заходом. Причиною цього є посилення жорсткості дій США, НАТО та ЄС зі стримування Росії за всіма напрямами, що фактично «заганяє» режим В. Путіна у «глухий кут» критичних для нього проблем. За таких обставин керівництво РФ переходить до прямого військового шантажу США та Європи, в т. ч. у ядерній сфері.

Наслідком наведеної тенденції стало зростання конфронтації сторін фактично до рівня нової «холодної війни» з реальною небезпекою їх збройного зіткнення. Насамперед це стосується Центрально-Східної Європи (в т. ч. України) а також Чорноморського та Балтійського регіонів, де безпосередньо перетинаються інтереси Росії та Заходу. Саме в цих регіонах і спостерігається основна військова активність Російської Федерації та США/НАТО.

***

Так, у другій половині березня ц. р. у збройних силах Росії на єдиному оперативному фоні було проведено комплекс заходів з оперативної та бойової підготовки (О та БП), в рамках яких опрацьовувався сценарій повномасштабного військового конфлікту РФ з Україною та НАТО на Південно-Західному стратегічному напрямку (в Чорноморському регіоні). Як і під час СКШН «Кавказ-2016», задум такого сценарію передбачав два варіанти, а саме: відбиття можливої спроби України, за підтримки НАТО, відновити контроль над Кримом, а також проведення повномасштабної наступальної операції зі створення сухопутного коридору з території Росії до Криму та Придністров’я.

До заходів О та БП залучались війська Південного військового округу (ВО) ЗС РФ (у т. ч. що дислоковані на території окупованого Криму), а також окремі з’єднання та частини Західного та Центрального військових округів, Повітряно-Космічних сил (ПКС), Повітряно-десантних військ (ПДВ), Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) та Чорноморського флоту Російської Федерації.

Комплекс заходів О та БП включав: перевірку бойової готовності військ Південного ВО, 4-ї (штаб м. Ростов-на-Дону) та 14-ї (штаб м. Єкатеринбург) армій ВПС і ППО; тактичні навчання окремих з’єднань 1-ї танкової та 20-ї загальновійськової армій Західного ВО; виведення на маршрути бойового патрулювання мобільних ракетних комплексів «Тополь-М» та «Ярс» зі складу РВСП; спільні навчання підрозділів ПДВ, ПКС та Чорноморського флоту РФ в окупованому Криму.

Висадка десанту з борту російського ВДК «Цезарь Куников» на полігоні Опук в окупованому КримуВисадка десанту з борту російського ВДК «Цезарь Куников» на полігоні Опук в окупованому Криму

Навчання в Криму проводились в період 17–23 березня ц. р. на полігоні Опук та в інших районах півострова за участю батальйонних тактичних груп (БТГр) від 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд, м. Новоросійськ), 56-ї десантно-штурмової бригади (дшбр; м. Камишин) та 11-ї дшбр (м. Улан-Уде). Також залучались сили та засоби Чорноморського флоту РФ та 4-ї армії ВПС та ППО. Загалом у навчаннях брали участь понад 2,5 тис. десантників та близько 600 одиниць бойової і спеціальної техніки.

Сценарій навчань передбачав відбиття нападу супротивника на Крим (у т. ч. захоплення Керченської переправи) за допомогою морських та повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних груп. Виходячи із зазначеного, опрацьовувались наступні задачі: створення угруповання військ швидкого реагування для посилення ЗС Росії в Криму; ведення протидесантної оборони у взаємодії з ЧФ РФ; знищення супротивника в глибині території Криму при підтримці авіації ПКС; ліквідація диверсійно-розвідувальних груп; оборона визначених рубежів та районів; взяття під контроль важливих об’єктів.

У цьому плані основними елементами навчань стали: підняття по тривозі з’єднань ПДВ та перекидання до Криму трьох батальйонних тактичних груп із використанням автомобільного, залізничного, авіаційного та морського транспорту (на підготовчому етапі навчань — з 13 по 19 березня ц. р.); висадка морського та повітряного десантів (в т. ч. БТГр 7-ї дшд з борту великого десантного кораблі «Цезарь Куников» та БТГр 11-ї і 56-ї дшбр з борту літаків і вертольотів); ведення оборонних та наступальних дій (під час основного етапу навчань — з 20 по 23 березня ц. р.).

Водночас в Криму пройшло контртерористичне навчання прикордонних військ ФСБ РФ. За сценарієм група терористів захопила морське судно та заручників з числа судової команди, після чого вийшла в море з метою здійснення теракту на одній із газодобувних платформ «Чорноморнафтогазу» (у 2014 році були захоплені Росією у України). У відповідь спеціальним підрозділом прикордонних військ була проведена контртерористична операція з нейтралізації терористів та звільнення заручників. При цьому на захоплене судно був висаджений безпарашутний десант з вертольотів та штурмова група з катерів.

Курсанти Інституту ВМС України на борту одного з кораблів 2-ї Постійної протимінної групи ОВМС НАТО № 2 (SMNCMG2) в Одеському портуКурсанти Інституту ВМС України на борту одного з кораблів 2-ї Постійної протимінної групи ОВМС НАТО (SMNCMG2) в Одеському порту

***

В цей же період у рамках виконання політичних рішень керівництва Північноатлантичного союзу щодо постійної військово-морської присутності Альянсу в Чорноморському регіоні, до акваторії Чорного моря увійшло шість бойових кораблів країн-членів НАТО. До виконання навчально-бойових завдань залучались десантний корабель ВМС США «Carter Hall» (мав на борту експедиційний батальйон морської піхоти), ракетний фрегат ВМС Франції «La Fayette», а також з’єднання 2-ї Постійної протимінної групи ОВМС НАТО (SMNCMG2) у складі штабного корабля ВМС Польщі «ORP K.X. Czernicki» та морських тральщиків ВМС Іспанії «ESPS Duero», ВМС ФРН «FGS Rottweil» та ВМС Туреччини «TCG Alanya».

За участю з’єднання ОВМС НАТО № 2 у західній частині Чорного моря пройшло навчання мінно-тральних сил, після чого кораблі завітали до порту Одеса. Водночас десантний корабель ВМС США «Carter Hall» взяв участь у навчанні «Spring Storm-2017» в Румунії.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Дії Росії в зоні конфлікту на Донбасі в повній мірі відповідають політиці Кремля, що прагне посилити військовий тиск на Україну та її західних партнерів у спосіб активних обстрілів позицій сил АТО та мирних населених пунктів, залучаючи до цього російсько-терористичні війська.

За рішенням військового командування РФ, збільшується чисельність особового складу 1-го та 2-го армійських корпусів збройних сил Росії на окупованих територіях України до 50 тис. осіб. Для цього ж у «ДНР» та «ЛНР» розпочалася мобілізація близько 10 тис. резервістів з числа місцевого населення віком до п’ятдесяти років.

На цьому фоні режим В. Путіна продовжує демонструвати можливе визнання «ДНР» і «ЛНР». Так, 20 березня ц. р. під егідою Державної думи РФ у Лівадійському палаці в Криму відбувся форум, присвячений «подальшій долі Донбасу». У заході брали участь депутати російської Держдуми, ватажки «ДНР» та «ЛНР», представники окупаційної влади Криму. Центральною темою форуму стало обговорення перспектив інтеграції самопроголошених республік до складу Росії.

Водночас у Державній думі РФ розглядається питання щодо спрощення процедури надання російського громадянства жителям «ДНР» та «ЛНР», впровадження низки інших пільг, зокрема, щодо дозволу на проживання в Росії, реєстрації та отримання права на роботу.

 

2.2. Кримський півострів

Характерною особливістю ситуації довкола Криму є безумовна зміна ставлення керівництва РФ та російського суспільства до питання анексії Росією Кримського півострова. Так, В. Путін відмовився від участі у публічних заходах, присвячених святкуванню 3-ї річниці даної події. Причиною може бути небажання президента РФ асоціювати себе з кримським питанням внаслідок остаточного провалу його сподівань на можливість міжнародного визнання «російської належності» півострова, а також через негативні наслідки від захоплення Криму. Факт таких наслідків вперше на офіційному рівні визнав прес-секретар президента РФ Д. Пєсков.

Від відзначення 3-ї річниці цієї анексії відмовилась також влада Татарстану, яка виконувала роль одного з основних каналів впливу Кремля на кримських татар. Замість акції на підтримку «приєднання Криму до Росії» в центрі Казані пройшов санкціонований владою мітинг клієнтів «Татфондбанка» та «Интехбанка», які постраждали від банкрутств цих фінансових установ. Раніше глава Татарстану Р. Мінніханов відкрито виступав проти вилучення частини доходів республіки на користь Криму.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Президент РФ В. Путін під час зустрічі з вищим командуванням силових структур РФ, 23 березняПрезидент РФ В. Путін під час зустрічі з вищим командуванням силових структур РФ, 23 березня

З метою демонстрації своєї військової потуги Москва продовжує нарощування бойового потенціалу ЗС РФ. За заявою президента Росії В. Путіна під час зустрічі з вищим командуванням силових структур РФ 23 березня ц. р., головним пріоритетом у сфері військового будівництва країни залишається зміцнення стратегічної ядерної складової російської армії та флоту. Так, до кінця 2020 року частку нових систем озброєнь у стратегічних ядерних силах планується довести до 60 %, а за окремими параметрами — і до 90 %.

В рамках практичної реалізації таких планів до кінця поточного року буде завершено переозброєння 39-ї ракетної дивізії (штаб м. Новосибірськ) 33-ї ракетної армії (РА) РВСП на нові мобільні ракетні комплекси «Ярс». Триватиме розробка та прийняття на озброєння нових ракетних систем, у т. ч. МБР РС-28 «Сармат». Контролюючи хід виконання цих планів, минулого тижня міністр оборони Росії С. Шойгу здійснив інспекційну поїздку до Сибірського регіону РФ і відвідав штаб та з’єднання 33-ї РА.

Підвищується і бойова міць сил загального призначення, які відіграють ключову роль у наземних операціях. Так, арсенали сухопутних військ поповнять сучасні танки на базі платформ «Армата» і «Курганец», самохідні артилерійські установки «Коалиция СВ».

Російське військове командування посилює корабельний склад Чорноморського флоту РФ. У поточному році ЧФ РФ отримає ще три підводні човни проекту 636.3 (носії крилатих ракет «Калибр») — «Краснодар», «Колпино» та «Великий Новгород». З 2015 року ЧФ РФ вже отримав три аналогічні підводні човни — «Новороссийск», «Ростов-на-Дону» та «Старый Оскол». У Севастополі ремонтується підводний човен «АЛРОСА».

Продовжується підготовка до проведення стратегічного командно-штабного навчання «Захід-2017» на білоруській та російській територіях у період 14–20 вересня 2017 року. Президент Білорусі О. Лукашенко 20 березня ц. р. затвердив задум проведення цього навчання. За його словами, у опрацюванні елементів навчання безпосередньо на території Білорусі братимуть участь 3 тис. російських військовослужбовців, близько 280 одиниць бойової техніки, до 30 літаків і вертольотів. Аналогічну кількість військовослужбовців буде залучено і від білоруських збройних сил. Загалом, за офіційними джерелами Білорусі та Росії, у навчанні «Захід-2017» (включно з заходами, що відбуватимуться на російській території) братимуть участь до 13 тис. військовослужбовців.

Зазначимо, що Росія посилює економічний тиск на Україну. 22 березня ц. р. Державна дума Росії ухвалила законопроект, що забороняє грошові перекази із РФ до України з використання іноземних платіжних систем. Рішення ухвалене у відповідь на постанову Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня ц. р. щодо санкцій проти російських фінансових установ, які працюють на українській території.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

В умовах застосування Росією нових форм тиску для України дуже важлива підтримка міжнародних організацій та західних країн.

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. Під час останнього засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС 15 березня ц. р. у Страсбурзі представники Європейського парламенту засудили порушення Росією прав людини в Криму та на Донбасі, висловлюючи тверді позиції Європарламенту щодо всебічного сприяння заходам Європейського Союзу з підтримки України у політичній та економічній сферах (у т. ч. щодо просування українських товарів на європейський ринок).

25 березня лідери Європейського союзу підписали «Римську декларацію»25 березня лідери Європейського союзу підписали «Римську декларацію»

25 березня ц. р., за підсумками саміту Європейського Союзу у Римі з нагоди 60-ї річниці заснування ЄС, лідери Європейського союзу підписали політичну декларацію (під назвою «Римська декларація»), яка визначає стратегію розвитку організації на майбутнє. За документом, основні зусилля ЄС будуть спрямовані на побудову безпечної Європи, зміцнення єдності Європейського Союзу та укріплення його позицій на світовій арені, економічне процвітання європейських країн, забезпечення високих соціальних стандартів. В той же час, зважаючи на різні рівні розвитку європейських країн та певні відмінності у їх інтересах, було висловлено думку щодо можливості «різношвидкісної» інтеграції країн-членів Європейського Союзу.

НАТО. 20 березня ц. р. під час засідання Комітету НАТО з питань партнерства та колективної безпеки обговорювалося подальше надання допомоги Україні в питаннях зміцнення оборонної сфери, приведення її до стандартів Північноатлантичного союзу. Керівництво НАТО висловило тверді наміри продовжити таку послідовну роботу.

Не припиняється і посилення військової присутності НАТО в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії. Зокрема, 20 березня ц. р. до Естонії прибув підрозділ ЗС Франції чисельністю 50 військовослужбовців, який увійде до складу багатонаціональної бойової групи Альянсу на естонській території. Раніше (17 березня) до Естонії прибув британський військовий підрозділ чисельністю 130 військовослужбовців. До квітня ц. р. до Естонії будуть направлені ще три групи військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Данії, а також бойова та спеціальна техніка. 23 березня ц. р. до Литви прибуло понад 100 військовослужбовців з Нідерландів. У складі багатонаціональної бойової групи НАТО в Литві вже дислоковані 400 німецьких військовослужбовців та 100 бельгійських.

 

3.2. Провідні західні країни

Командувач Європейським командуванням ЗС США, головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, генерал Кертіс Скапаротті виступає на слуханнях в Комітеті Сенату США з питань збройних сил, 23 березняКомандувач Європейським командуванням ЗС США, головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, генерал Кертіс Скапаротті виступає на слуханнях в Комітеті Сенату США з питань збройних сил, 23 березня

США. Військове керівництво США підтверджує своє сприйняття Росії, як одного з основних своїх супротивників. За словами командувача Європейським командуванням ЗС США (EUCOM), головнокомандувача Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі генерала К. Скапаротті під час сенатських слухань у Конгресі США, новий оперативний план EUCOM вперше за останні 25 років передбачає відбиття можливої агресії росіян. Це обґрунтовувалося агресивністю політики Москви, що створює пряму загрозу безпеці Західного світу.

К. Скапаротті наголосив на необхідності максимального посилення підтримки Збройних Сил України, які ведуть жорстку боротьбу з Росією. Тому американський генерал висловився за надання Україні летальної зброї.

ФРН. На противагу Москві в її намаганні підірвати єдність ЄС політичні сили ФРН виступають за зміцнення Європейського Союзу. 19 березня ц. р. у Франкфурті-на-Майні, Мюнхені, Гамбургу, Дрездені, Лейпцигу, Вісбадені, Дюссельдорфі та інших містах ФРН пройшли масові мітинги на підтримку єдиної та демократичної Європи напередодні виборів у Франції і Німеччині. Ініціював акцію громадський рух «Пульс Європи», що виступає проти поширення популізму та російського впливу в країнах Європейського Союзу.

Франція. Керівництво Франції демонструє солідарність з Україною у питанні анексії Росією українського Криму. 21 березня ц. р. МЗС Франції виступило зі спеціальною заявою щодо підтримки територіальної цілісності України та засудження дій режиму В. Путіна із захоплення Криму. Висловлювалася і стурбованість мілітаризацією Росією Кримського півострова, а також порушенням прав кримських татар.

Нідерланди. За підсумками парламентських виборів в Нідерландах, що пройшли 15 березня ц. р., перемогла Народна партія за свободу і демократію (НДСП) на чолі з прем’єр-міністром країни М. Рютте. Нідерландські експерти вважають, що НДСП зможе сформувати парламентську коаліцію з партіями аналогічної спрямованості, що виступають за зміцнення Об’єднаної Європи. Тому виявилися марними зусилля Росії щодо зміцнення своїх позицій в Європі у спосіб підтримки популістських політичних сил радикально-націоналістичної, євроскептичної та проросійської спрямованості. Перемога на парламентських виборах НДСП окреслює сприятливу перспективу з ратифікації верхньою палатою парламенту Нідерландів (Сенатом, орієнтовно у квітні ц. р.) Угоди про асоціацію Україна–ЄС.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

На фоні наведених вище подій новою суттєвою перешкодою в реалізації неоімперської політики Кремля постає поширення протестів в Росії, що супроводжуються також виступами опозиції в Білорусі, яка є основним союзником Російської Федерації.

Затримання учасниці «Дня Волі» в Мінську, 25 березняЗатримання учасниці «Дня Волі» в Мінську, 25 березня

Білорусь. 25 березня ц. р. у центрі Мінська відбувся мітинг, присвячений «Дню Волі» — черговій річниці проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки, — який цьогоріч супроводжується виступами, що тривають понад місяць з приводу т. зв. «податку на дармоїдів». Ця подія в Мінську проходила без участі лідерів опозиції. В ній брали участь кілька тисяч громадян, яким так і не вдалося згуртуватися в одну колону через протидію силовиків. Гаслами учасники мітингів вимагали: відновлення демократичних свобод в країні; встановлення соціально-економічних гарантій для усіх громадян; відміну нещодавно ухваленого закону про стягнення податку на «дармоїдство».

Мінський мітинг жорстоко розігнали білоруські силові структури. За різними джерелами, вони заарештували від 700 — до 1000 осіб, включно з 30 журналістами. На виправдання таких дій білоруський президент О. Лукашенко звинуватив США та ФРН у підготовці збройних провокацій на білоруській території, в т. ч. у спосіб фінансування екстремістів через неурядові фонди в Польщі та Литві. Раніше О. Лукашенко вже повідомляв про «підготовку бойовиків у таборах на території України для участі у діях зі дестабілізації Білорусі».

Незважаючи на це, 26 березня ц. р. на Жовтневій площі в Мінську, а також у Бресті та Бобруйську відбулись нові акції протестів проти арештів учасників мітингу з нагоди «Дня Волі». У відповідь влада Білорусі продовжила репресії проти опозиції. Загалом в цей день були затримані близько 100 осіб, у т. ч. правозахисники та журналісти.

США та Європейський Союз засудили дії білоруської влади (розцінивши їх як порушення демократії та свободи слова) та висунули вимогу звільнити всіх заручників.

Характерна особливість мітингів, що пройшли в Мінську, — вони сталися напередодні масових акцій протесту в Росії.

Росія. 26 березня ц. р. у Москві, Санкт-Петербурзі, Владивостоці, Новосибірську, Катеринбурзі, Кемерово, Іркутську, Красноярську, Барнаулі, Томську, Оренбурзі, Білгороді, Тамбові, Краснодарі, Махачкалі та інших (близько 100) містах Росії відбулись масові акції протесту під гаслами «Росія проти Путіна» та «Геть корупціонерів із російського уряду». Ініціатором та організатором акцій виступили опозиційна «Партія прогресу» та «Фонд боротьби з корупцією» на чолі з О. Навальним.

Затримання учасниці антикорупційного маршу в Москві, 26 березняЗатримання учасниці антикорупційного маршу в Москві, 26 березня

У Москві антикорупційний марш (взяли участь понад 25 тис. осіб) був розігнаний поліцією із застосуванням сили, світлошумових гранат та сльозогінного газу. Затримано близько 700 учасників акції, у т. ч. О. Навальний та весь персонал «Фонду боротьби з корупцією». Аналогічні методи застосовувалися російською владою у Владивостоці, Новосибірську та Краснодарі. На відміну від Санкт-Петербургу (в акції брали участь до 10 тис. осіб), де поліція відійшла та фактично не створювала перешкод проведенню мітингу.

Російська економіка. Підсумки функціонування російської економіки за січень–лютий поточного року спростовують твердження керівництва РФ про нібито «адаптацію Росії до західних санкцій». Так, за даними Росстату, протягом перших двох місяців 2017 року індекс промислового виробництва у річному вимірі скоротився на 0,3 %, хоча уряд Росії сподівався саме на його зростання (за підсумками 2016 року склало 1,6 %), як на «локомотив» з відновлення позитивної динаміки розвитку країни. За оцінками експертів, причиною падіння цього показника є втрата надії російського бізнесу на те, що США та ЄС скасують свої санкції проти Росії. Та цього не сталося, що помітно скоротило інвестиції до економіки РФ. До того ж, з лютого ц. р. в черговий раз падають ціни на нафту, що є одним із визначальних чинників впливу на економічну ситуацію в Росії.

Всупереч заявам Кремля щодо «зростання реальних доходів населення», Росстат констатував зниження і цього показника на 4,1 % у порівнянні з січнем–лютим 2016 року. Все це свідчить про дієвість т. зв. плану «Анаконда», який реалізується Заходом для економічного придушення Росії.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Загострення протистояння між Росією та Заходом зайвий раз демонструє, що режиму В. Путіна не вдасться реалізувати свої цілі стосовно України. Інакше кажучи, компромісу зі США та ЄС з українського питання не буде.

За такої ситуації слід очікувати на подальше нарощування Росією тиску на Україну з метою примусити її виконати російські умови «врегулювання» конфлікту на Донбасі. При цьому Москва не відмовиться від демонстрації можливого визнання «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, в квітні поточного року в рамках ухвалення Державною думою РФ законодавчих актів про спрощення процедури надання російського громадянства жителям колишніх радянських республік можливе ухвалення і низки преференцій для населення окупованих територій українського Донбасу. Як це спостерігалося у Абхазії та Південній Осетії, Росія може розпочати підготовку до підписання двосторонніх угод з самопроголошеними республіками на Сході України в економічній, а потім і в політичній сферах.

Разом з тим новим проблемним аспектом у реалізації планів Кремля стосовно України може стати початок масових акцій протестів в Росії з кінця березня поточного року. При цьому основними центрами протестної активності є Москва, а також південні регіони країни, які знаходяться у безпосередній близькості до окупованих територій Донбасу. Так, з 27 березня ц. р. планується нова серія виступів опозиційних сил в Москві під гаслами боротьби з корупцією, а також старт маршів фермерів та дальнобійників із Краснодарського і Ставропольського країв до столиці Російської Федерації. Окремою проблемною зоною є західні райони Ростовської області, де тривають акції протесту російських шахтарів. Оскільки Кремль вдається до звичної практики силового вирішення проблем з будь-якими своїми супротивниками, згадана ситуація може призвести до заворушень як у російській столиці, так і на півдні РФ — фактично у тиловій зоні російських військ на Сході України.

Пожвавилася діяльність ісламських екстремістів на Північному Кавказі РФ. 24 березня ц. р. бойовики кавказького осередку «Ісламської держави» напали на військову частину Російської гвардії у Наурському районі Чечні, де загинули шість російських військовослужбовців та кілька отримали поранення. Напад було здійснено на 140-й артилерійський полк 46-ї окремої бригади оперативного призначення, яка бере участь у бойових діях Росії в Сирії.

У цілому наведених фактів досить, щоб дійти висновку: обстановка в Росії дестабілізується, що певним чином відволікає увагу та ресурси режиму В. Путіна від України. А напад на військову частину Російської гвардії в Чечні саме напередодні початку масових акцій протесту росіян підтверджує цілеспрямований та організований характер дій певних сил з провокування заворушень у Російській Федерації.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Активність з початку лютого поточного року бойових дій на Донбасі все ж таки не дозволила Москві досягти поставлених цілей стосовно України. Конфлікт затягується, а західні санкції проти РФ зберігатимуться. Очевидно, слід очікувати, що Кремль вдасться до нових форм впливу на Україну.

Однією з таких форм може стати збільшення терористичної активності, як у тиловій зоні АТО, так і на решті території України. Росія намагатиметься завдати збитки нашому військовому потенціалу, поширити панічні настрої в українському суспільстві, продемонструвати «неспроможність української влади гарантувати безпеку в країні».

Прикладом політики державного тероризму Москви проти України є вбивство 23 березня ц. р. у Києві екс-депутата Державної думи Росії від КПРФ Д. Вороненкова, який наприкінці минулого року переїхав до України, отримав українське громадянство та мав свідчити у справі державної зради колишнього президента України В. Януковича. Це вбивство є продовженням послідовних дій режиму В. Путіна з ліквідації свідків його злочинів щодо України. Така тема стає особливо актуальною для Кремля в умовах розгляду Міжнародним судом ООН позову України проти Росії та ще демонстрацією західними спецслужбами можливості блокування рахунків російської верхівки за кордоном. Останні публікації в європейських та американських ЗМІ схем незаконного виведення коштів із РФ з наведенням конкретних банків в країнах як колишнього СРСР, так і Європейського Союзу, досить переконливо про це доводять. У контексті можливого теракту Росії проти України трактується також і вибух боєприпасів на складах у Балаклеї Харківської області.

Зауважимо, що масштаби і характер заходів з оперативної та бойової підготовки збройних сил Росії, у т. ч. в окупованому Криму, свідчать про готовність Москви до відновлення військового наступу на Сході України з метою захопити м. Маріуполь, вийти на західні кордони Донецької та Луганської областей, а у перспективі — створити сухопутний коридор до Кримського півострова і Придністров’я.

Ще однією метою активних бойових дій Росії на Донбасі може бути відволікання уваги російських громадян від внутрішніх проблем країни, а також виправдання жорстких дій силових структур з придушення акцій протесту опозиції.

 

5.3. Інші важливі події, що матимуть вплив на інтереси і безпеку України

За заявою представника Міжнародного валютного фонду Дж. Райса, протягом найближчого часу Рада директорів МВФ повернеться до розгляду планів з подальшої реалізації програми розширеного фінансування України (зокрема, щодо виділення чергового траншу фінансового кредиту Україні в обсязі 1 млрд дол. США). Засідання керівництва МВФ з цього питання мало відбутися 20 березня поточного року, однак його перенесли з метою оцінки проблем, пов’язаних з блокадою транспортного сполучення України з окупованими районами Донбасу. Незважаючи на рішення МВФ, 24 березня ц. р. представництво ЄС в Україні висловило тверді наміри Європейського Союзу виділити Україні другий транш макрофінансової допомоги в обсязі 600 млн євро.

На посилену увагу заслуговують заходи (події) світового та регіонального масштабів, що, без сумніву, матимуть вплив як на інтереси, так і безпеку України вже у найближчому майбутньому, а саме:

  • 25 травня ц. р. — саміт НАТО у новій штаб-квартирі в Брюсселі (передбачається участь президента США Д. Трампа в рамках його першого закордонного візиту);
  • 7–8 липня ц. р. — саміт лідерів країн-членів G20 («Великої двадцятки») в Гамбурзі;
  • червень ц. р. — ювілейний саміт ОЧЕС (з питань безпеки в Чорноморському регіоні) у Стамбулі.