3 квітня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 13(44)/04

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(27.03–02.04.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Початок масових акцій протесту у Росії, так чи інакше, позначається і на її політиці стосовно України. Нагадаємо, що 26 березня ц. р. у Москві та близько ста інших міст Росії пройшли мітинги і демонстрації під гаслами відставки голови уряду РФ Д. Медведєва за причетність до корупції. У Москві на вулиці вийшло близько 20 тис. осіб.

Наступного дня, 27 березня, розпочали свою акцію протесту дальнобійники, яким не подобається підвищення транспортного податку, та фермери, що вирушили на тракторах до Москви з вимогами припинити порушення їх прав місцевими органами влади. Акції дальнобійників проходять у понад 20 містах та регіонах Росії, в т. ч. Санкт-Петербурзі, Дагестані, Північній Осетії, Татарстані, Астраханській, Саратовській, Ярославській, Читинській, Амурській, Оренбурзькій та іншій областях. А марш фермерів стартував із Краснодара та Ставрополя. 2 квітня ц. р. в центрі Москви відбулась нова акція протесту, організована партією «Нова опозиція». Акція проходила в формі т. зв. недільної прогулянки по місту, в т. ч. за участю представників націоналістичних рухів та організацій.

Протест дальнобійників в Дагестані, 31 березняПротест дальнобійників в Дагестані, 31 березня

Масштаб виступів громадян — найбільший з 2011 року (мітингів опозиції проти фальсифікації результатів президентських виборів у РФ). Цього разу брала участь і молодь, яка вважається «опорою режиму В. Путіна». За великим рахунком це засвідчить про провал внутрішньої політики Москви з консолідації російського населення (фактично — його «зомбування») на ідеях побудови «русского мира». Одночасно також продемонстровано й неможливість повного придушення всіх проявів невдоволення російського населення діями Кремля.

При цьому характер антивладних виступів підтверджує їх добре підготовлений, завчасно спланований та чітко організований характер, що свідчить про наявність єдиного координаційного центру управління діями протестуючих проти режиму В. Путіна. По суті, такі дії резонують з політикою Заходу зі стримування Москви політико-економічними санкціями.

Звернімо увагу, що внаслідок санкцій 2014–2015 років соціально-економічні проблеми у РФ загострилися, що викликало настрої протесту у російських громадян. У 2015–2016 роках на основі подібних настроїв були активовані дієві протестні виступи представників робітничого та середнього класів Росії. Одночасно «реанімувалася» й демократична опозиція Кремлю. Як наслідок — у 2016–2017 роках фактично розпочалися масові виступи єдиного фронту противників режиму В. Путіна.

В даний момент в рамках таких виступів проходить проба сил опонентів російської влади, опрацьовуються методи і способи їх дій, а заодно перевіряється реакція російського керівництва. Завдяки отриманим результатам визначатиметься подальша стратегія та тактика заходів з підриву позицій режиму В. Путіна із розрахунком виходу на пік активності у 2018 році, коли відбуватиметься підготовка та проведення президентських виборів.

Керівництво РФ, добре все це усвідомлюючи, намагається вжити жорстких заходів для утримання контролю над ситуацією. Під різними приводами були заарештовані лідер антикорупційних акцій О. Навальний та понад тисячу їх учасників у різних російських містах. Затримані також керівник Санкт-Петербурзького відділення Об’єднання перевізників (дальнобійників) А. Бажутін, лідери та організатори фермерського руху О. Волченко і М. Маслов. Переміщення автотранспортних засобів учасників акцій було заблоковане.

Ці події в Росії замовчуються або спеціально применшуються російськими ЗМІ, натомість для маскування активно висвітлюються проблеми в інших країнах, насамперед — в Україні. Однак слід звернути увагу, що масштаб акцій протесту та їх організований характер викликають у керівництва РФ відвертий острах. Президент РФ В. Путін навіть порівняв ці антивладні виступи з українським «Майданом» чи масовими соціальними заворушеннями в країнах Близького Сходу та Північної Африки (т. зв. «арабською весною»). І навіть більше, з початком таких акцій В. Путін та глава уряду РФ Д. Медведєв по суті гайнули із Москви під приводом поїздки до Арктичного регіону Росії. (До речі, за оцінками незалежних російських експертів, при нинішніх цінах на нафту і газ освоєння російських арктичних ресурсів є справою фінансово збитковою, а значить економічно недоцільною).

На цьому фоні стають нікчемними спроби Кремля впливати на політику Заходу стосовно Росії у спосіб втручання у вибори в США та країнах ЄС, підтримки різного роду проросійських, лівих, євроскептичних та популістських сил. Приклад — перемога партії «Громадяни за європейський вибір Болгарії» (ГЄРБ) на позачергових парламентських виборах 26 березня ц. р. Тим самим було створено підґрунтя для відновлення правоцентристського (проєвропейського) уряду країни, що пішов у відставку після обрання президентом Болгарії в листопаді 2016 року представника Болгарської соціалістичної партії Р. Радєва.

Результати позачергових парламентських виборів у Болгарії, що пройшли 26 березняРезультати позачергових парламентських виборів у Болгарії,
що пройшли 26 березня

В цей же день, за підсумками регіональних виборів на землі Саар у ФРН, перемога дісталася Християнсько-демократичному союзу (ХДС) на чолі з Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель, який набрав 40 % голосів. Своєю чергою, основну опозиційну партію ФРН проросійської та популістської спрямованості — «Альтернативу для Німеччини» підтримали лише 6 % виборців (мінімальний прохідний бар’єр). По суті, результати виборів у Саарі можуть вважатись певним тестом громадської думки німецького населення перед парламентськими виборами у вересні цього року.

Незмінність позицій провідних країн світу щодо політики режиму В. Путіна була підтверджена представниками «великої сімки» та ЄС під час зустрічі з Президентом України П. Порошенком 27 березня ц. р. у Києві. Так, члени G7 та Європейського Союзу мають намір продовжити економічні санкції щодо Росії та посилити тиск на неї задля стримування її агресії проти України. Про це свідчить рішення Європейського суду 28 березня ц. р. щодо визнання обґрунтованості санкцій ЄС проти російської компанії «Роснефть». Тим самим ще раз було підтверджено, що Європейський Союз визнає факт збройної агресії Росії проти України.

Підписання протоколу щодо підвищення координації в рамках Зони вільної торгівлі країн-членів ГУАМ, 27 березняПідписання протоколу щодо підвищення координації в рамках Зони вільної торгівлі країн-членів ГУАМ, 27 березня

До речі, Москва послідовно втрачає свої позиції й на пострадянському просторі, який вона вважає «зоною свого виняткового впливу». Досить лише звернути увагу на активізацію роботи групи ГУАМ (Організація за демократію та економічний розвиток; об’єднує Грузію, Україну, Азербайджан та Молдову) як альтернативне інтеграційне об’єднання країн колишнього СРСР. За результатами зустрічі голів урядів країн-учасниць організації 27 березня ц. р. досягнуто домовленості про активізацію створення в рамках ГУАМ зони вільної торгівлі.

За такого стану справ режим В. Путіна продовжує вести цинічну та подвійну політику з виправдання своїх дій та звинувачення України. 28 березня ц. р. міністр закордонних справ РФ С. Лавров виступив з черговою заявою щодо «непричетності Росії до конфлікту на Донбасі», а також «зацікавленості Москви у стабільній та дружній Україні». Але знову ж таки звинуватив Україну в «організації блокади Донбасу» та пообіцяв, що Кремль «вживатиме всіх можливих заходів для припинення таких дій з боку Києва». До речі, Росія відмовилась від участі в роботі «нормандської» групи переговорного процесу та продовжує активно провокувати збройний конфлікт на Сході України.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Поточна ситуація на Донбасі повністю відповідає політиці Росії стосовно України. Так, протягом тижня російсько-терористичні війська продовжували обстрілювати позиції сил АТО та мирні населені пункти, у т. ч. із застосуванням важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню. До того ж, за рішенням російського військового командування, додатково облаштовуються райони бойових дій підрозділів 1 та 2 армійських корпусів ЗС РФ на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

29 березня ц. р. у Мінську відбулася чергова зустріч представників Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з урегулювання конфлікту на Донбасі, які домовилися про перемир’я з 1 квітня ц. р. (напередодні Великодня), що було порушено російсько-сепаратистськими силами в цей же день. Водночас українська сторона ініціювала питання щодо «націоналізації» українських підприємств на території так званих «ДНР» та «ЛНР», а також обміну полоненими, однак так і не дочекалася конструктивної відповіді.

 

2.2. Кримський півострів

Не зважаючи на розростання акцій протесту в Росії, її керівництво «закручує гайки» в Криму. Минулого тижня силові структури Росії провели чергову серію арештів активістів кримсько-татарського народу. За вже звичною практикою всім інкримінували «причетність до екстремістської діяльності».

Протидіючи окупантам, 30 березня ц. р. Меджліс кримськотатарського народу оскаржив у Європейському суді з прав людини рішення Росії про заборону діяльності Меджлісу і навів факти систематичних незаконних переслідувань кримських татар окупаційною владою півострова.

 

2.3. Інші аспекти в діях Російської Федерації проти України та Заходу

Засідання колегії Міністерства оборони Росії, 27 березняЗасідання колегії Міністерства оборони Росії, 27 березня

У відповідь на тиск з боку США, НАТО та ЄС російське керівництво не припиняє нарощування свого військового потенціалу та демонстрації військової сили. За виступом міністра оборони Росії С. Шойгу на колегії МО РФ 27 березня ц. р., протягом останніх трьох років бойова міць військових округів ЗС Росії зросла майже вдвічі. Зокрема, у зазначений період лише на озброєння Центрального військового округу (ВО) ЗС РФ (тилова база для Західного та Південного ВО) надійшло 3,1 тис. сучасних зразків озброєння, бойової та спеціальної техніки. В такий спосіб переоснащено сім з’єднань. Загалом, на сьогоднішній день рівень оснащеності військ сучасними зразками О та ВТ становить 58,3 %. До 2020 року даний показник планується підвищити до 70 %.

Водночас збільшується чисельність особового складу збройних сил Росії. 28 березня президент РФ В. Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності ЗС Росії до 1 903 051 осіб. За рахунок цього передбачається укомплектування нових органів управління, а також з’єднань та частин російської армії і флоту. З урахуванням особового складу Російської гвардії — до 340 тис. військовослужбовців, військових формувань ФСБ — близько 250 тис. військовослужбовців, а також воєнізованих структур МНС та інших відомств, загальний штат силових структур Росії (без МВС) наближається до 3 млн осіб. Для порівняння — чисельність особового складу ЗС СРСР становила близько 4 млн осіб. При цьому населення Радянського Союзу на той час становило майже 300 млн, у той час як чисельність населення Російської Федерації на сьогодні становить близько 150 млн.

Все це супроводжується активними заходами оперативної та бойової підготовки ЗС РФ, у т. ч. Ракетних військ стратегічного призначення.

29 березня ц. р. розпочалося чергове командно-штабне навчання РВСП з виходом на маршрути бойового патрулювання рухомих ракетних комплексів «Тополь-М» та «Ярс». До навчання залучаються частини 54-ї ракетної дивізії (н.п. Тейково, Іванівська обл.) 27-ї ракетної армії (штаб — м. Владимир). Загалом — більш ніж 3 тис. військовослужбовців та понад 200 одиниць бойової і спеціальної техніки.

Крім того, на минулому тижні пройшли тактичні навчання: 2-ї гвардійської мотострілецької Таманської дивізії (Московська обл.) 1-ї гвардійської танкової армії Західного ВО ЗС РФ; ряду авіаційних з’єднань 4-ї та 6-ї армій ВПС і ППО (оперативно підпорядковуються Південному та Західному ВО ЗС РФ); артилерійських частин та підрозділів спеціального призначення Південного ВО (на полігонах у Ростовській області та Інгушетії).

Тривали також навчання окупаційний військ Росії і в Криму. Зокрема, ракетний корабель на повітряній подушці «Самум», малий ракетний корабель «Мираж» та ракетний катер «Р-239» провели одночасні ракетні стрільби на різних полігонах у Чорному морі.

Одночасно Росія активізує політику державного тероризму проти України та її західних партнерів. Так, логічним продовженням заходів Москви з провокування напруженості у відносинах між Україною та Польщею став обстріл польського консульства у Луцьку 29 березня ц. р. Підтвердженням високої ймовірності причетності Росії до інциденту є виконання обстрілу відразу ж після завершення Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща 27–28 березня ц. р. у Варшаві. Учасники асамблеї засудили дії режиму В. Путіна з анексії Криму та провокування конфлікту на Донбасі, а також звернулися до США та ЄС з пропозицією продовжити санкції проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей та повернення Криму Україні.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

Підтримуючи Україну, міжнародні організації та західні країни посилюють тиск на Москву також і в питаннях порушення прав людини в Росії. Так, США та країни ЄС засудили дії керівництва РФ щодо розгону акцій протесту 26 березня ц. р. і закликали російську владу звільнити всіх затриманих. При цьому ряд німецьких політиків виступили з пропозицією оголосити бойкот чемпіонату світу з футболу в Росії у 2018 році. Такі обставини створюють додаткове підґрунтя як для продовження США та ЄС санкцій проти Росії в червні поточного року, так і для застосування ними нових засобів тиску на Російську Федерацію.

 

3.1. Міжнародні організації

Європейський Союз. За рішенням Європейського Союзу, з 28 березня ц. р. запроваджений спрощений візовий режим між ЄС та Грузією. Зазначене стосується всіх європейських країн окрім Великобританії та Ірландії. Рішення Європейського Союзу стосовно Грузії свідчить про наявність позитивних перспектив також і для завершення процесу спрощення візового режиму між ЄС та Україною.

НАТО. Керівництво НАТО уточнює основні завдання та напрями діяльності Альянсу з урахуванням змін, які спостерігаються у світі та Європі.

Ці питання розглядались 31 березня ц. р. у Брюсселі міністрами закордонних справ країн-членів організації на саміті Північноатлантичного союзу. Учасники саміту погодилися, що необхідно нарощувати зусилля Альянсу для протидії загрозам з боку Російської Федерації. При цьому Державний секретар США Р. Тіллерсон підтвердив позицію Вашингтона щодо всебічної підтримки НАТО, а також висловився за продовження тиску на Росію з метою припинити її збройну агресію проти України. Він виступив і за розширення участі Альянсу у боротьбі з тероризмом та закликав усіх членів Північноатлантичного союзу до безумовного виконання своїх зобов’язань щодо фінансування оборонної сфери.

Учасники засідання міністрів закордонних справ країн НАТО, 31 березняУчасники засідання міністрів закордонних справ країн НАТО, 31 березня

У контексті саміту Альянсу були проведені засідання Ради Росія-НАТО на рівні послів (30 березня ц. р.) та Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ (31 березня ц. р.).

На засіданні Ради Росія-НАТО представники НАТО закликали росіян натиснути на підконтрольні їм збройні формування на Донбасі, щоб примусити їх виконувати мінські домовленості. Були також засуджені дії Москви з визнання легітимності документів «ДНР» та «ЛНР». Посли НАТО підтвердили позицію Альянсу щодо незаконності анексії Росією українського Криму.

Під час засідання Комісії Україна-НАТО глави зовнішньополітичних відомств Альянсу висловили спільну стурбованість загостренням ситуації на Донбасі та підтвердили наміри НАТО не припиняти надання допомоги Україні. Державний секретар США Р. Тіллерсон відкрито визнав збройну агресію Росії проти України, а також висловив наміри Сполучених Штатів Америки зберегти санкції проти Росії до виконання нею мінських домовленостей та повернення Криму Україні. Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг та Р. Тіллерсон закликали Україну зберегти курс на реформи та посилити боротьбу з корупцією.

На цьому фоні триває посилення військової присутності НАТО в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії. На минулому тижні на військову базу Тапа в Естонії прибула остання партія бронетанкової техніки багатонаціональної бойової тактичної групи НАТО. Техніка належить французькому підрозділу і включає бойові машини піхоти VBCI, бронемашини VAB та танки Leclerc.

Європейська народна партія. На Конгресі Європейської народної партії учасники форуму ухвалили резолюцію, в якій закликали країни Європейського Союзу розробити довгостроковий план допомоги Україні — так званий «План Маршалла для України».

«Європейський союз і країни-члени мають розробити двосторонні і багатосторонні програми, що включають негайну військову, гуманітарну і економічну підтримку, просування демократичних реформ і підтримку довгострокової зовнішньої політики України в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції», — записано в резолюції, якою засуджується російська агресія проти України, що загрожує стабільності на континенті. Також в ЄНП визнали наявність значного прогресу у реформах в Україні з часів Революції гідності, попри на російську агресію.

 

3.2. Провідні західні країни

Відкриті слухання у Комітеті Сенату США з питань розвідки, 30 березняВідкриті слухання у Комітеті Сенату США
з питань розвідки, 30 березня

США. Конгрес США продовжує розслідувати втручання Росії у президентські вибори. 30 березня ц. р. у Сенаті США відбулись відкриті слухання з даного питання, під час яких голова Комітету Сенату США з питань розвідки Р. Берр та деякі інші американські сенатори звинуватили Росію у наданні інформаційної підтримки передвиборчій кампанії Д. Трампа, а також у цілеспрямованій дискредитації Х. Клінтон. Було наведено факти хакерських атак російських спецслужб на американські інформаційні (кібернетичні) системи. Зважаючи на ці та інші звинувачення, до Палати представників Конгресу США 28 березня ц. р. було внесено законопроект щодо введення нових санкцій проти Російської Федерації («Про протидію ворожим діям Росії-2017»). Зауважимо, що 27 березня ц. р. у Сенаті США був представлений проект резолюції «Осуд незаконної російської агресії в Україні у зв’язку з третіми роковинами анексії Криму», співавторами якої виступили сенатори від Республіканської та Демократичної партій.

Франція. З наближенням президентських виборів у Франції посилюється тиск французької влади на проросійських кандидатів на посаду глави держави. 28 березня ц. р. правоохоронні органи Франції порушили кримінальну справу проти дружини лідера Республіканської партії Ф. Фійона — Пенелопи Фійон з питання її фіктивного працевлаштування у французькому парламенті. Раніше кримінальну справу було відкрито проти самого Ф. Фійона — за розтрату декількох сотень тисяч євро, які були виплачені його родичам за нібито роботу в державних органах.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Молдова. Політична ситуація в Молдові ускладнюється, що викликане посиленням суперечностей між тамтешніми проросійськими та прозахідними силами. Так, минулого тижня президент Молдови І. Додон ініціював проведення конституційного референдуму з питань: розширення повноважень глави держави (в т. ч. щодо надання йому права розпуску парламенту та призначення дострокових виборів); скорочення кількості депутатів у вищому законодавчому органі зі 101 до 71; відміни закону про переведення кредитів ЄС (1 млрд дол. США), які були привласнені попереднім урядом, у розряд державного боргу; заміни шкільного предмету «Історія румун» на «Історію Молдови». Провести конституційний референдум попередньо планується 24 вересня ц. р.

Своєю чергою, за заявою спікера молдовського парламенту А. Канду, правляча проєвропейська коаліція порушить питання щодо виходу Молдови зі складу СНД у тому випадку, якщо І. Додон підпише меморандум про співробітництво країни з Євразійським економічним союзом (попередньо планується 3–4 квітня ц. р.). З огляду на приблизну рівність кількості прихильників європейської та євразійської моделей розвитку Молдови, зазначені суперечності можуть викликати політичну кризу та активне громадянське протистояння в країні.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Поширення протестної активності в Росії в умовах незмінності позицій Заходу щодо неї створює критичну ситуацію для російського керівництва. Так, з одного боку, подальша конфронтація Кремля з Україною та Заходом зберігатиме підстави для розвитку кризових процесів в РФ, а з іншого — відмова від такого курсу фактично означатиме політичну смерть режиму В. Путіна. Дане питання набуває особливої гостроти з огляду на плани опозиції продовжити акції протесту, в т. ч. з приєднанням до них інших політичних сил. Так, за ініціативою партії «Відкрита Росія», 29 квітня ц. р. планується проведення нової акції протесту в Москві під гаслом «Надоел!». До участі в акції запрошуються також й інші опозиційні партії та рухи.

29 квітня в Росії пройде акція протесту «Надоел!»29 квітня в Росії пройде акція протесту «Надоел!»

За таких обставин єдиною можливістю для керівництва РФ зберегти свої позиції в Росії є подальше зміцнення системи державної влади в країні з одночасним посиленням жорсткості репресій проти опозиції. Саме цим і пояснюються силовий розгін Кремлем акцій протесту 26 березня ц. р., блокування маршів дальнобійників і фермерів, масове затримання їх лідерів та учасників.

Свої наміри дотримуватися такої лінії поведінки В. Путін продемонстрував у виступі з нагоди Дня Російської гвардії 27 березня ц. р. Він висунув вимогу до силових структур країни «…жорстко реагувати на будь-які спроби дестабілізації громадського порядку в Росії». На підкріплення такої вимоги урядом Росії було ухвалене рішення про оснащення «Росгвардії» новими спеціальними технічними засобами з протидії акціям протесту.

До речі, аби знизити рівень протестних виступів, керівництво РФ демонструватиме свою готовність до боротьби з корупцією, що є однією з основних вимог учасників акцій протесту. Зокрема, 28 березня ц. р. глава уряду РФ Д. Медведєв підписав розпорядження щодо внесення до Державної думи проекту Закону «Про вдосконалення правового регулювання в сфері протидії легалізації незаконних доходів».

Водночас Росія вживатиме всіх можливих заходів для якнайшвидшого досягнення своїх цілей стосовно України. Москва в основному намагатиметься зосереджуватись на дестабілізації внутрішньої обстановки в Україні та підриві її стосунків з країнами-партнерами. Найбільш ймовірно, що Росія діятиме як через певні політичні сили в українському суспільстві, так і у спосіб подальшої активізації політики державного тероризму проти нашої Держави. Так, після обстрілу консульства Польщі у Луцьку не виключаються напади на іноземних громадян, у т. ч. дипломатів, з Польщі, Литви, США, ФРН, Франції, Канади та інших країн-партнерів України.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Намагаючись тиснути на Україну, Росія і надалі провокуватиме збройне протистояння на Донбасі. При цьому, незважаючи на чергові домовленості щодо перемир’я з 1 квітня ц. р., режим В. Путіна може піти на різке загострення конфлікту з метою створити привід для визнання самопроголошених республік (чи, принаймні, демонструвати таку можливість), як це спостерігалося у Грузії в 2008 році.

Крім того, провокації Кремля на Сході України матимуть на меті відвернути увагу російського населення від акцій протесту, а також, незважаючи на всі проблеми, демонструвати непохитність курсу Москви. Дані питання стають особливо актуальними для керівництва РФ в умовах найбільшого рівня протестної активності в Росії саме у південних регіонах країни — поблизу зони конфлікту на Донбасі.

Крім того, в плані протистояння з НАТО Москва посилюватиме військову активність в Криму та Чорноморському регіоні, а також на Центральноєвропейському і Балтійському напрямках. Тому триватиме підготовка СКШН «Захід-2017», що супроводжуватиметься різноманітними маневрами та навчаннями оперативно-тактичного рівня, в т. ч. ракетно-ядерної складової ЗС РФ.

 

5.3. Інші важливі події, що впливатимуть на інтереси і безпеку України

У найближчій перспективі однією з ключових подій, що суттєво позначатиметься на ситуації в ЄС та подальшій політиці Європейського Союзу стосовно Росії і України, стануть результати першого туру президентських виборів у Франції в квітні ц. р. З огляду на динамічний розвиток передвиборчих процесів у цій країні, можливість приходу до влади конкретних політичних сил спрогнозувати важко. При цьому найбільш небажаним для України може бути обрання на посаду президента французької держави лідера руху «Національний фронт» М. Ле Пен, яка виступає за відміну санкцій ЄС проти Росії. Разом з тим, як свідчить досвід (у т. ч. — обрання Д. Трампа президентом США), передвиборні заяви кандидатів жодним чином не гарантують їх безумовного виконання.

Водночас важливе значення для України з точки зору розвитку її відносин з НАТО матиме візит до України делегації Ради Північноатлантичного союзу, який планується в 2017 році. Візит буде приурочений до 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО і має продемонструвати незмінність позицій Альянсу щодо підтримки нашої Держави.