24 квітня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 16(47)/04

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(17.04–23.04.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

19 квітня ц. р. Міжнародний суд ООН ухвалив проміжне рішення про застосування за позовом України тимчасових запобіжних заходів проти Росії щодо порушення нею прав людини в Криму, а також фінансової підтримки терористів на Донбасі. Згідно цього рішення суд зобов’язав керівництво РФ не обмежувати дії інституцій кримських татар, зокрема, діяльності Меджлісу, а також гарантувати доступність освіти українською мовою в Криму. Суд також висунув вимогу до Росії та України утриматись від будь-яких дій, що можуть погіршити або продовжити спір у суді чи зробити його більш складним для вирішення.

Міжнародний суд ООН також визнав свою юрисдикцію щодо розгляду позову України з питання порушення Росією Конвенції про запобігання фінансування тероризму. Таким чином, зазначена справа була офіційно взята до розгляду судом, що створило юридичні передумови для проведення відповідного розслідування. В той же час, через «…відсутність на даному етапі переконливих доказів щодо підтримки Російською Федерацією терористів», суд утримався від запровадження запобіжних заходів проти Росії у згаданій сфері.

В цілому проміжне рішення Міжнародного суду ООН має позитивне значення для України, оскільки визнає її претензії до Росії або бере їх до розгляду. При цьому Росія опиняється у досить складній для себе ситуації стосовно Меджлісу кримських татар. Так, з одного боку, поновлення роботи Меджлісу дасть змогу кримським татарам відновити боротьбу з режимом В. Путіна в Криму, а з іншого — подальша заборона на дію даного органу — означатиме невиконання Росією рішення Міжнародного суду з відповідними моральними та правовими наслідками. Крім того, суд закликав Росію виконати Мінські домовленості, що фактично означає визнання її стороною конфлікту, а не «посередником у переговорах», як це вона стверджує.

Позиція Міжнародного суду ООН демонструє, що Україні необхідно більш ретельно готувати докази про причетність Росії до провокацій та підтримки збройного конфлікту на Донбасі. Це покладає особливу відповідальність на відповідні міністерства і відомства (в т. ч. спецслужби) України, які саме і мають забезпечити такі докази.

 

Нині важливе значення мають поточні події в Росії, так як вони безпосередньо позначаються на її можливостях здійснювати тиск на Україну. Так, загальну обстановку у Російській Федерації охарактеризував голова російського уряду Д. Медведєв під час свого виступу перед депутатами Державної думи РФ 19 квітня ц. р.

Як і слід було сподіватися, у його виступі було зроблено акцент на «…успіхах уряду РФ у вирішенні економічних та соціальних проблем країни», в т. ч. на «…відновленні позитивної динаміки економічного зростання», «збільшенні зарплат та пенсій», «підвищенні якості медичного обслуговування», а також «зростанні рівня народжуваності в країні».

Зведений індекс регіональної економічної активності в РФ

Зведений індекс регіональної економічної активності в РФ

Як завжди він фактично проігнорував офіційні дані статистичних органів РФ, а також оцінки незалежних російських та іноземних експертів, що зовсім інші за характером і змістом. Так, за даними Зовнішньоекономічного банку Росії, з початку поточного року обсяг ВВП в РФ знизився на 0,4 %. При цьому негативні тенденції превалювали у більшості провідних галузей економіки РФ та у російських регіонах.

За останніми оцінками експертів Вищої школи економіки РФ, після короткого періоду певного зниження темпів падіння економіки країна опинилася на порозі нової стагнації. Протягом перших 3-х місяців 2017 року у 46 із 82 російських регіонів, де проводились дослідження, спостерігалося скорочення економічної активності, у 22 — вона залишалася на попередньому рівні, і лише у 14 — набула певного зростання. При цьому регіони з позитивною динамікою сформували не більше 6 % від ВВП Росії, що практично не позначилося на загальній економічній ситуації.

Все це збільшує соціально-економічну та політичну напруженість в Росії, що фактично і визнає Д. Медведєв. Коментуючи майбутні президентські вибори у РФ (плануються у березні 2018 року), він відзначив «серйозність політичної боротьби, яка триває в Росії», закликаючи російське суспільство «не допустити переростання такої боротьби у війну».

 

Про актуальність цієї проблеми свідчать акції протесту, що проходять у різних регіонах Росії. Насамперед, це страйк дальнобійників, які фактично перейняли методи українських «майданів» з організації постійно діючих таборів у районах найбільш важливих автомобільних шляхів РФ. Через страйк водіїв вже виникли перебої з поставками продовольства та товарів першої необхідності у понад 30 регіонах Росії.

Розширює спектр своїх дій і опозиція. Зокрема, лідер «Партії прогресу» та засновник «Фонду боротьби з корупцією» О. Навальний розпочав кампанію зі збору одного мільйону підписів російських громадян на свою підтримку як кандидата у президенти РФ (сьогодні вже є понад 300 тис. підписів, що становить мінімальну кількість для реєстрації в ЦВК). Акція використовується як засіб агітації, вербування волонтерів та розширення географії прихильників.

Проводяться і заходи з широкого залучення молоді до опозиційної діяльності. Зокрема, партія «Яблоко» (лідер Г. Явлінський) створила молодіжну фракцію, яка вже працює у більш ніж десяти регіонах. Основні гасла фракції: скасування в Росії обов’язкового військового обов’язку; звільнення політичних в’язнів, а також припинення втручання РФ у внутрішні справи України.

З огляду на небезпечність таких кроків для режиму В. Путіна, влада РФ збільшує тиск на опозицію. Загалом на сьогоднішній день порушено понад 600 карних справ проти учасників мітингів та демонстрацій 26 березня цього року. Загальна сума штрафів за «порушення порядку» становить близько 3 млн рублів. Але проводяться нові затримання учасників акцій протесту, які систематично відбуваються у вихідні дні. Зокрема, 16 квітня ц. р. були затримані кілька сотень осіб у Москві, Санкт-Петербурзі, Сочі, Тюмені та інших містах Російської Федерації.

Також керівництво РФ посилює контроль над регіонами країни шляхом кадрових змін у керівних органах місцевої влади. У квітні ц. р. були змінені глави Мордовії та Республіки Марій Ел.

Особливо кремлівське керівництво намагається підвищити силові можливості для протидії виступам опозиції. Передбачається оснащення бойовою та спеціальною технікою Федеральної служби військ національної гвардії РФ («Росгвардії»), зокрема, 81–мм гарматами. Аналіз заявки «Росгвардії» на держзакупівлю демонструє, що нове озброєння планується встановити на машинах РХМ-ВВ, УРАЛ-ВВ, «Торнадо», «Патруль-СН», СПМ-3 «Медведь». Багаторазова 81-мм гармата матиме два блоки стовбурів по шість стволів в кожному. Вона встановлюватиметься на платформі з горизонтальним і вертикальним наведенням. За планом цей зразок буде розроблено вже до кінця листопада 2018 року. Сума контракту становитиме близько 10,5 млн рублів.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

У теперішній ситуації керівництво РФ продовжує вести подвійну політику, як стосовно України, так і її західних партнерів. З одного боку Москва демонструє свою готовність до мирного вирішення конфлікту на Донбасі та продовження переговорів у «нормандському» форматі, а з іншого — всіляко затягує процес реального врегулювання ситуації на сході України. Про це свідчать телефонні переговори лідерів «нормандської» четвірки 18 квітня ц. р., які завершилися лише декларацією «миролюбних» намірів В. Путіна без покладання на себе будь-яких конкретних обов’язків.

Аналогічним чином Москва демонструє, що у неї немає будь-яких зобов’язань щодо самопроголошених республік на Донбасі, які вона створила та використовує для здійснення тиску на Україну. Про це свідчить фактична розвал економіки «ДНР» та «ЛНР» після «націоналізації» українських підприємств, що сталося на їх території знову ж таки за підказкою Кремля.

Після певного зниження інтенсивності бойових дій на Донбасі в Пасхальні свята російсько-терористичні війська знову почали активно обстрілювати позицій сил АТО та мирні населені пункти щонайменше 50 разів протягом доби.

 

2.2. Кримський півострів

Одним із основних напрямів політики Кремля стосовно Криму є спроба довести «міжнародне визнання російської належності півострова», а також залучити іноземні інвестиції у кримську економіку попри західні санкції. У рамках практичної реалізації таких намірів минулого тижня в Криму відбувся т. зв. ІІІ Ялтинський міжнародний економічний форум.

Як стверджує окупаційна влада Криму, у цьому заході брали участь близько 1,5 тис. політиків та представників різних бізнесових структур, у т. ч. понад 200 підприємців із 50 країн (що нібито на третину більше, ніж минулого року). Серед «найбільш представницьких делегацій» як завжди згадуються європейські «друзі» Росії, а саме Італія, яка направила на форум «щонайменше 50 політиків, чиновників та бізнесменів».

Стверджується, що у форумі брали участь «бізнесмени і політики» з Бразилії, Великобританії, Німеччини, ФРН, Греції, Ізраїлю, Кіпру, Австрії, Китаю, Кореї, Латвії, Монголії, Нової Зеландії, Польщі, Палестини, США, Туреччини, Фінляндії, Чехії, Швейцарії, Японії тощо. І висловлюється сподівання про «можливість підписання контрактів на суму у понад 100 млрд рублів».

Характерною особливістю форуму є те, що він проходив на фоні рішення Міжнародного суду ООН, яке фактичного визнає факт порушень Росією прав людини в Криму.

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

В умовах триваючої збройної агресії Росії проти України, а також посилення протистояння між РФ та Заходом, основним напрямом оперативної і бойової підготовки (ОБП) російських збройних сил залишається опрацювання різних сценаріїв військових конфліктів з Україною та США і НАТО.

Саме такий сценарій був покладений в основу заходів ОБП під час підсумкової перевірки Західного та Південного військових округів ЗС Росії за зимовий період навчання у березні–квітні ц. р. Зокрема, в рамках цих заходів опрацьовувалися завдання з підготовки та ведення наступальної операції на Балтійському напрямку, а також оборонних (стримуючих) операцій на Українському і Чорноморському напрямках.

Виходячи зі змісту та спрямованості заходів ОБП ЗС РФ, задумом наступальної операції у Балтійському регіоні передбачалися удари з території Білорусі вздовж південного кордону Литви в напрямку Калінінградської області РФ з метою створити т. зв. Сувалкський коридор. Зокрема, такі дії опрацьовувались під час спільного тактичного навчання батальйонних тактичних груп 106-ї повітряно-десантної дивізії ЗС РФ (штаб м. Тула) та 103-ї окремої повітряно-десантної бригади Сил спеціальних операцій ЗС Білорусі на території Вітебської області Республіки Білорусь. Виконувались завдання розвідувально-пошукових дій з метою визначення маршрутів висування основних сил, а також захоплення та утримання передових рубежів.

В цей же період проходили навчання Балтійського флоту (БФ) РФ з опрацювання питань висадки морського десанту силами 336-ї бригади морської піхоти БФ (м. Балтійськ, Калінінградська обл.), а також нанесення ракетно-бомбових ударів по об’єктах супротивника силами ракетних кораблів та підводних човнів і морської авіації. Окремі елементи наступальної операції на Балтійському напрямку опрацьовувались також на навчаннях з’єднань та частин 1-ї танкової армії (штаб н.п. Баківка Московської обл.) та 6-ї армії ВПС та ППО (штаб м. Санкт-Петербург) Повітряно-космічних сил (ПКС) Росії.

Сценарій оборонної операції в Чорноморському регіоні передбачав відбиття нападу супротивника на Крим із використанням морських та повітряних десантів, диверсійних груп. Таким чином вирішувалися наступні завдання: створення угруповання військ швидкого реагування для посилення ЗС Росії в Криму; ведення протидесантної оборони у взаємодії з ЧФ РФ; знищення супротивника в глибині території Криму за підтримки тактичної та армійської авіації; ліквідація диверсантів і встановлення контролю над важливими об’єктами.

Згадані питання опрацьовувалися на спільних навчаннях в Криму наприкінці березня ц. р. за участю батальйонних тактичних груп 7-ї десантно-штурмової дивізії (м. Новоросійськ), а також 56-ї десантно-штурмової бригади (дшб; м. Камишин) і 11-ї дшб (м. Улан-Уде). А на єдиному оперативному фоні у квітні ц. р. на Кримському півострові пройшло навчання 126-ї окремої бригади Чорноморського флоту РФ. Окремі елементи оборонної операції опрацьовувались під час навчань корабельних сил та морської авіації ЧФ РФ, а також з’єднань 49-ї та 58-ї загальновійськових армій Південного військового округу, 4-ї армії ВПС та ППО ПКС ЗС Росії.

На тактичних навчаннях 20-ї загальновійськової армії Західного ВО ЗС Росії та визначених сил 4-ї та 6-ї армій ВПС та ППО ПКС РФ вирішувалися завдання зі стримування України та здійснення тиску на неї.

Загалом підсумкова перевірка Західного та Південного військових округів ЗС РФ, а також з’єднань інших видів та родів військ, які дислокуються на їх території, стала ключовим елементом підготовки стратегічного командно-штабного навчання «Захід-2017» (планується у вересні поточного року), а також продемонструвала можливі сценарії військових дій Росії проти України та її західних партнерів.

Росія продовжує також демонструвати силу у Середземноморському регіоні. Так, для посилення корабельного угруповання ВМС РФ у Середземному морі до узбережжя Сирії направлені корвети «Сообразительный» та «Бойкий» зі складу Балтійського флоту РФ.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

Активізація військових дій Росії на Європейському напрямку викликає адекватну реакцію США та НАТО, які проводять симетричні військові заходи з підвищення безпеки Європи. Водночас західні партери України, підтримуючи її, посилюють тиск на Росію і в інших сферах.

 

3.1. Міжнародні організації

НАТО. В рамках практичної реалізації рішень Варшавського саміту Північноатлантичного союзу (липень 2016 року) щодо посилення військової присутності Альянсу в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії, до середини квітня поточного року було фактично завершено розгортання багатонаціональних бойових груп НАТО в Польщі, Литві, Латвії та Естонії.

Минулого тижня на території Литви розпочалося військове навчання ОЗС НАТО Summer Shield, під час якого опрацьовується сценарій можливого збройного конфлікту з Росією у Балтійському регіоні. Розглядається і варіант дій Росії методами «гібридної» війни, які вона застосовувала в Криму та на Донбасі.

У навчанні беруть участь близько 1,2 тис. військовослужбовців зі США, Канади, Великобританії, ФРН, Люксембургу, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Болгарії, Словаччини, а також нейтральної Швеції. До навчань залучаються багатоцільові літаки Eurofighter ВПС ФРН (авіабаза Емарі; 335 км від Санкт-Петербургу) та F-16 ВПС Нідерландів (авіабаза Шауляй), які виконують завдання з контролю повітряного простору над Балтійським регіоном.

Одночасно тривають заходи з посилення бойового потенціалу Командування ЗС США в Європі (що є основним компонентом Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі). У квітні ц. р. на авіабазі Лейкенхіт Великобританії розмістилися перші шість (з восьми) новітніх багатофункціональних винищувачів п’ятого покоління F-35 ВПС США.

 

3.2. Провідні західні країни

США. Президент США Д. Трамп продовжує політику жорсткого тиску на всіх потенційних супротивників Сполучених Штатів Америки, які загрожують їх безпеці. Так, 18 квітня ц. р. він доручив Раді національної безпеки США проаналізувати відповідність американським інтересам т. зв. ядерної угоди, укладеної з Іраном (передбачає зняття частини санкцій з Ірану в зв’язку з виконанням ним вимог РБ ООН та МАГАТЕ стосовно іранської ядерної програми). Президент США почав підозрювати Іран в тому, що той підтримує міжнародний тероризм. Підтвердженням рішучості позиції США стосовно Ірану стало запровадження додаткових санкцій проти цілого ряду осіб та організацій, які беруть участь у реалізації планів Тегерану зі створення нових балістичних ракет.

В рамках виконання своїх передвиборних обіцянок Д. Трамп підписав указ, який передбачає більш жорсткі умови видачі американських робочих віз для висококваліфікованих спеціалістів. Передбачається також посилити захист американського ринку за деякою групою товарів. Після консультацій з Д. Трампом Міністерство фінансів США відхилило прохання американської компанії ExxonMobil про надання їй дозволу на відновлення співробітництва з російською компанією «Роснефть» (зокрема, щодо освоєння шельфу Чорного моря).

Велика Британія. Керівництво Великобританії демонструє свою підтримку України та готовність продовжувати тиск на Росію до повного виконання нею Мінських домовленостей та повернення Україні Криму. Таку позицію підтвердила прем’єр-міністр Великобританії Т. Мей на зустрічі з Президентом України П. Порошенком 18 квітня ц. р. у Лондоні.

Хоча досить неоднозначною є ситуація довкола планів виходу Великобританії зі складу Європейського Союзу. Так, через гострі розбіжності у даному питанні парламент країни, за ініціативою Т. Мей, 8 червня ц. р. планує провести дострокові вибори британського парламенту. Згідно з оцінками деяких експертів, підсумки виборів можуть призвести до зміни складу парламенту та уряду Великобританії, а також до порушення ними питання щодо повторення референдуму про членство країни в ЄС.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

Російська Федерація – пострадянський простір. Розвиток ситуації на пострадянському просторі підтверджує, що політика Москви з просування ідей «руського світу» в країнах колишнього СРСР фактично провалилася. За даними європейської дослідницької організації Euromonitor International, з 1994 по 2016 роки частка російськомовного населення Казахстану скоротилася з 33 % до 20 %, Естонії — з 40 % до 33 %, Латвії — з 29 % до 23 %, Грузії — до 1,1 %. Суттєве зменшення кількості російськомовного населення спостерігається і в Україні. По суті, русифікація триває лише в Білорусі, де кількість російськомовних громадян збільшилась з 50 % до 71 %.

Словаччина. Характерна особливість розвитку ситуації в Словаччині – посилення критичного ставлення населення країни до словацького уряду, очолюваного Р. Фіцо. На минулому тижні у Братиславі та інших міста Словаччини пройшли масові акції протесту проти корупції у словацькому уряді. Протестуючі виступили з гаслами про відставку міністра внутрішніх справ Р. Каліняка, глави поліції Т. Гаспара та інших чиновників, які перешкоджають у розслідуванні гучних корупційних скандалів. Демонстрантів підтримує президент Словаччини А. Кіска.

По суті, ця ситуація аналогічна з подіями у Румунії на початку проточного року. Так, акції протесту у Словаччині можуть бути віддзеркаленням загострення боротьби між прозахідними політичними силами, що підтримують А. Кіску, та партією SMER-SD («Курс — соціальна демократія») на чолі з Р. Фіцо, який виступає за відновлення зв’язків з Росією.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

Сьогодні основним стримуючим чинником розширення масштабів збройної агресії Росії проти України залишається політика тиску США на режим В. Путіна з метою підтримати нашу державу. Знаменно, що після обрання Д. Трампа президентом США питання стримування Росії дістало нове значення – як один з ключових елементів стратегії Вашингтону з підвищення провідної ролі США у світі. Так, США підтвердили серйозність своїх намірів щодо збереження санкцій проти Росії через українське питання, американський Конгрес демонструє свою негативну реакцію на втручання Москви у президентські вибори в США. До цього можна віднести і триваюче активне співробітництво США з НАТО у Європі (в т. ч. у плані нарощування американської військової присутності в країнах ЦСЄ і Балтії).

Новими резонансними проявами такої стратегії Вашингтону стали заяви Д. Трампа про необхідність посилити ядерний потенціал ЗС США, а також нанесення ракетного удару по базі ВПС Сирії, скидання надпотужної бомби на район в Афганістані, де зосередилися терористи, та демонстрація військової сили Північній Кореї.

Все це має на меті, незважаючи на опір будь-яких супротивників, у т. ч. і Росії, продемонструвати рішучість та непохитність позицій керівництва США у справі реалізації концепції «Америка понад усе!». В той же час, розпорошуючи зусилля та ресурси Росії, США відволікають її від України. Так, окрім видатків на продовження збройної агресії проти України (в т. ч. на нарощування угруповання військ на кордоні з Україною, підтримку «ДНР» і «ЛНР» та інтеграцію Криму до складу РФ), Росія змушена витрачати значні сили на забезпечення адекватної відповіді США.

З огляду на стратегічний характер таких цілей Вашингтону, слід очікувати, що він і далі проводитиме політики тиску на Росію. Такий тиск посилюватиметься по мірі загострення проблем у американсько-російських відносинах. До речі, за заявою радника президента США з питань національної безпеки Г. Макмастера, Сполучені Штати Америки мають зайняти більш жорстку позицію щодо Росії через те, що вона продовжує збройну агресію проти України, веде підривні дії в Європі, а також підтримує режим Б. Асада в Сирії.

США посилюватимуть свій тиск на союзників та партнерів Росії, насамперед Сирію, Іран та Північну Корею. Не виключається також, що США активізують заходи з підтримки опозиційних сил в РФ, що сприятиме розширенню масштабів їх акцій протесту. Таким чином США послідовно «заганятимуть» Росію у «глухий кут» критичних для неї проблем зовнішнього та внутрішнього характеру з кінцевою метою змінити владу в РФ або, принаймні її політику.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

У найближчій перспективі може відчутно вплинути на ситуацію в зоні конфлікту на Донбасі розгляд Міжнародним судом ООН суті позову України проти Росії. Терміни переходу суду до розгляду даного питання будуть визначатися у травні поточного року. Р Аби Україна не змогла довести факту підтримки «ДНР» та «ЛНР» Москвою, остання намагатиметься докласти для цього всіх можливих зусиль. У цьому плані режим В. Путіна буде змушений посилити таємність заходів з постачання зброї та боєприпасів самопроголошеним республікам чи участі російських громадян у бойових діях на сході України. Це певним чином може понизити рівень збройного протистояння на Донбасі.

Щоправда, Росія у жодному разі не зважиться на мирне врегулювання ситуації на основі Мінських домовленостей та продовжуватиме свої провокації в зоні конфлікту. Вона зберігатиме потужне угруповання військ на кордоні з Україною, що здатне виступити на боці «ДНР» та «ЛНР» у будь-який момент. Сценарії таких дій РФ опрацьовуються на навчаннях Західного та Південного військових округів Збройних сил Росії. Прагнучи підвищити бойові можливості, Кремль продовжить розгортання нових з’єднань та об’єднань російських військ на українському напрямі, зокрема 8-ї загальновійськової армії у Південному ВО (у Ростовській області).

 

5.3. Інші важливі події, що позначатимуться на інтересах і безпеці України

Для розвитку процесу європейської інтеграції України дуже важливо завершити процес спрощення візового режиму з ЄС. Так, 26 квітня ц. р. Комітет постійних представників ЄС має ухвалити рішення Європейського парламенту з даного питання, що було ухвалене 6 березня ц. р. Питання спрощення візового режиму з Україною 11 травня ц. р. буде подано на затвердження Ради ЄС, а до 18 травня передбачається підписання відповідного документу.

23 травня ц. р. Сенат (верхня палата) парламенту Нідерландів має розглядати питання ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Позитивне рішення нідерландських сенаторів фактично означатиме завершення процесу ухвалення цієї угоди та дозволить активізувати заходи з її практичної реалізації.