3 травня 2017

Експрес-аналіз подій тижня № 17(48)/05

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
(24.04–02.05.2017 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

26 квітня ц. р. Рада Європи на рівні послів Європейського Союзу підтримала рішення Європейського парламенту щодо спрощення візового режиму ЄС з Україною. Наступним та фактично останнім кроком на цьому шляху має стати ухвалення даного питання Радою міністрів ЄС у травні поточного року. Тим самим Європейський Союз підтвердив підтримку України, а також визнав успіх її реформ.

Загиблий під час вибуху автомобіля СММ ОБСЄ 23 квітня в т. зв. «ЛНР» громадянин США, парамедік Джозеф СтоунНа цьому фоні наприкінці квітня поточного року спостерігався черговий сплеск напруженості у відносинах між Заходом та Росією. Причина — напад 23 квітня у т. зв. «ЛНР» на патруль Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ; доказ французькими спецслужбами факту застосування режимом Б. Асада хімічної зброї в Сирії та нові випадки втручання росіян у комп’ютерні мережі західних країн, зокрема, під час підготовки президентських виборів у Франції.

Та найбільш резонансним став підрив автомобіля СММ, що є продовженням систематичного тиску Росії та її донбаських маріонеток на Місію ОБСЄ. Як заявив перший заступник голови СММ А. Хуг, з часу заснування місії у січні 2015 року зафіксовано близько 200 випадків стрільби в напрямку та поблизу патрулів Місії ОБСЄ, які контролюють зону АТО. При цьому А. Хуг вказав на цілеспрямований характер теракту проти патруля СММ 23 квітня з застосуванням зброї вибіркової дії.

Такі вчинки Росії жорстко осудили західні країни та міжнародні організації. Водночас США, НАТО, ЄС та деякі західні країни засвідчили свою підтримку України.

 

США. Незмінність ставлення Вашингтону до вчинків режиму В. Путіна підтвердив 23 квітня ц. р. Державний секретар США Р. Тіллерсон у телефонному спілкуванні з Президентом України П. Порошенком. За словами глави зовнішньополітичного відомства США, Вашингтон дотримуватиметься санкцій проти Росії доти, поки вона повністю не виконає Мінські домовленості та не поверне Крим Україні. Президент України, в зв’язку з нападом терористів на представників ОБСЄ, відзначив важливість активізації розгляду питання про введення до зони конфлікту під егідою ООН міжнародного миротворчого контингенту.

Сенатські слухання у Конгресі США на тему «Протистояння Росії: подальша оцінка можливостей для санкцій», 27 квітняБільш жорстку позицію щодо Росії продемонстрували члени Конгресу США під час сенатських слухань 27 квітня ц. р. на тему «Протистояння Росії: подальша оцінка можливостей для санкцій». Обговорюючи це питання, вони надали оцінку Росії, як «найнебезпечнішому супротивнику США у світі», а також «головному джерелу нестабільності у Європі». У наведеному контексті зазначалося, що Росія не виконує Мінські домовленості, що і стало головною причиною інциденту з патрулем СММ ОБСЄ. Тому наголошувалось на необхідності «…встановити чітку «червону лінію» для Росії, а також конкретно пояснити Кремлю, які наслідки передбачені за її перетин». У цьому плані більшість із учасників слухань висловились за продовження цільових санкцій проти Російської Федерації. А деякі сенатори виступили за надання летальної зброї Україні.

 

 

НАТО. Аналогічну оцінку діям Росії надав Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг на засіданні Комісії Україна-НАТО 25 квітня ц. р., підкресливши непохитність позицій Альянсу щодо підтримки України, а також висловившись за продовження надання допомоги у зміцненні Збройних сил України та всієї її оборонної сфери. Про таку підтримку свідчитиме візит до України делегації Північноатлантичної ради влітку цього року.

 

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ф. Могеріні під час зустрічі з міністром закордонних справ РФ С. Лавровим, 24 квітняЄвропейський Союз. Своє негативне ставлення до політики Росії продемонструвало також керівництво ЄС. За словами Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Ф. Могеріні під час зустрічі з міністром закордонних справ РФ С. Лавровим 24 квітня ц. р., саме Росія несе головну відповідальність за порушення Мінських домовленостей. При цьому вона наголосила на принциповому характері позиції ЄС щодо невизнання законності анексії Росією Криму, а також щодо збереження санкцій проти неї до врегулювання ситуації довкола України. Підсумовуючи переговори, Ф. Могеріні відзначила наявність глибинних суперечностей між ЄС та Росією з ключових проблем міжнародної безпеки, і ще раз підкреслила, що відновлення стратегічного співробітництва між Брюсселем та Москвою неможливе без зміни політики Росії.

Аналогічну думку висловили учасники Міжнародного круглого столу на тему «Глобальна стратегія ЄС: Роль, місце та внесок України», який відбувся 24 квітня ц. р. у Києві. За заявою голови представництва Європейського Союзу в Україні Х. Мінгареллі, ЄС вимагає від Росії повного виконання Мінських домовленостей, і лише потім може розпочати з нею діалог з питань спільної боротьби проти тероризму. Водночас він відзначив, що спроба Москви підірвати єдність ЄС провалилася. Х. Мінгареллі підкреслив значення України як пріоритетного партнера ЄС у політичній, економічній та безпековій сферах. Базою такого партнерства було названо Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Зважаючи на спільні інтереси, Х. Мінгареллі повідомив, що ЄС твердо налаштований надалі сприяти Україні у її реформуванні та зміцненні української економіки.

Підтримали Україну та засудили дії Росії також представники деяких провідних західних країн, зокрема міністри закордонних справ Канади Х. Фріланд і Великої Британії Б. Джонсон.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

Незважаючи на очевидний провал своєї політики на українському напрямі, керівництво РФ намагається цього не визнавати і вперто підтримує напруженість на Донбасі та закріплює свої позиції в Криму.

Зокрема, про це свідчить ставлення керівництва РФ до ініціативи керівництва України щодо розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі як основної гарантії недопущення розширення масштабів конфлікту. За словами прес-секретаря президента РФ Д. Пєскова, це питання має узгоджуватися з лідерами «ДНР» та «ЛНР», які, до речі, вже відкрито виступили проти цього.

Також Москва фактично відмовилась від виконання рішення Міжнародного суду ООН, яке зобов’язує її утриматись від обмежень діяльності Меджлісу кримських татар. Коментуючи таке рішення, міністр закордонних справ РФ С. Лавров пообіцяв, що Росії «продовжить боротьбу з екстремістами в Криму».

 

2.1. Схід України (зона АТО)

Наслідком такої політики Росії стала цілком передбачувана безрезультативність зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську 26 квітня ц. р., де розглядалися попередні підсумки розслідування нападу на патруль Місії ОБСЄ. По суті, сторони лише домовилися про продовження роботи підгрупи з безпекових питань.

На цьому фоні російсько-терористичні війська, після завершення свята Великодня, знову активізували обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів із середньою інтенсивністю до понад 50 протягом доби. Найбільш складна ситуація, як і раніше, спостерігається в районі Авдіївки та на Приморському напрямку.

Необхідно зауважити, що фактична зупинка роботи українських підприємств, які були «націоналізовані владою» «ДНР» та «ЛНР», ускладнює економічну ситуацію у самопроголошених республіках. Цілком природно, що сподівання сепаратистів на можливість економічної допомоги з боку Росії також були марними. Так, заступник міністра економічного розвитку РФ С. Назаров заявив, що «…Росія не потребує вугілля з ДНР та ЛНР». Тим більше, що Москва не спроможна підтримувати власні вугільні підприємства на півдні країни (зокрема, у Ростовській області), які збанкрутували внаслідок неконкурентоспроможності їх продукції.

 

2.2. Кримський півострів

Відкриття курортного сезону в окупованому Криму, Алушта, 1 травняЗ наближенням курортного сезону питання туристичної привабливості Криму стає надто актуальним. Адже інтерес російських громадян до Криму після тимчасового періоду ейфорії 2014–2015 років таки зменшується. За оцінками незалежних експертів, причина — в неспроможність кримської курортної бази конкурувати з курортами інших країн, в т. ч. Туреччини, Єгипту та Болгарії. Наприклад, відпочинок в Криму більш ніж втричі дорожчий ніж в Туреччині, і зовсім непорівнянний за якістю обслуговування.

Крім того, додатковою проблемою для туристичної галузі на півострові є заходи окупаційної влади з посилення поліцейського режиму. Це відлякує туристів, особливо молодь. По суті, відпочинок в Криму приваблює лише тих російських громадян, у яких немає права виїзду за кордон (у т. ч. військовослужбовців, осіб з боргами тощо).

 

2.3. Інші аспекти дій Російської Федерації проти України та Заходу

Режим В. Путіна намагається тиснути на Україну за допомогою енергетичного чинника. За заявою глави російської компанії «Газпром» О. Міллера, в зв’язку з планами введення в дію експортного газопроводу «Північний потік-2», з 2019 року Росія може в декілька разів зменшити обсяги транспортування газу через Україну. Таким чином Росія фактично уникне залежності від української газотранспортної системи, а Україна втратить можливість впливати на РФ у сфері газового транзиту. Крім того, «Газпром» збільшив претензії до української компанії «Нафтогаз України» в арбітражному суді у Стокгольмі з 31,7 до 37,0 млрд дол. США за поставки газу в 2013–2014 роках.

 

Триває також активна військова діяльність РФ поблизу кордонів України та на окупованому Кримському півострові. Минулого тижня в Криму відбулися навчання окремої ракетно-артилерійської бригади з практичними пусками крилатих ракет шахтного базування комплексу «Утес» (був захоплений у ЗС України під час окупації та анексії Криму Росією у 2014 році).

Також нарощується корабельний склад Чорноморського флоту Росії. Після завершення ходових випробувань до складу ЧФ РФ включено новий фрегат проекту 11356 «Адмирал Эссен». Зараз корабель перебуває у русі з Балтійського моря до Севастополя.

Пуск крилатої ракети комплексу «Утес» в окупованому Криму, 25 квітня Російський фрегат «Адмирал Эссен» на переході до Севастополя

До речі, про справжній стан справ у Збройних силах РФ засвідчив інцидент з розвідувальним кораблем «Лиман» Чорноморського флоту Росії (здійснював перехід для виконання завдань в районі Сирії), який затонув біля протоки Босфор 27 квітня ц. р. внаслідок зіткнення з цивільним вантажним судном. Цей факт свідчить як про низький рівень вишколу екіпажу корабля, так і про незадовільний стан його радіонавігаційного обладнання. Нагальність таких проблем підтвердили також наслідки бойового застосування авіаційної групи важкого авіаносного крейсера «Адмирал Кузнецов» у російській операції в Сирії. Через технічні неполадки спеціального обладнання корабля було втрачено два палубних літаки.

Розвідувальний корабель ЧФ РФ «Лиман» і місце його загибелі Розвідувальний корабель ЧФ РФ «Лиман» і місце його загибелі

Загалом внаслідок військової авантюри режиму В. Путіна в Сирії Росія втратила: близько 40 військовослужбовців (за даними незалежних джерел — до 70); п’ять вертольотів — два Мі-8АМШТ, два Мі-35М та один Мі-28; три літаки — Су-24 (збитий літаками ВПС Туреччини) та палубні МіГ-29 і Су-33; а тепер уже і розвідувальний корабель «Лиман». При цьому Росія не змогла досягти жодної поставленої стратегічної мети з відновлення співробітництва із Заходом на підґрунті спільної боротьби з тероризмом, а також надання реальної підтримки режиму Б. Асада.

Досить показовим є також факт вимушеного направлення авіаносного крейсера «Адмирал Кузнецов» на капітальний ремонт після походу до Сирії. Вартість ремонтних робіт, які планується провести в період 2017–2020 років, оцінюється в суму 40 млрд рублів. Для порівняння — вартість будівництва стратегічно важливого для Росії мосту через Керченську протоку визначена у суму 200 млрд рублів.

 

ІІІ. Україна, міжнародні організації та провідні західні країни

3.1. Міжнародні організації

НАТО. В рамках реагування Альянсу на посилення військової активності Росії на території країн Балтії продовжуються навчання ОЗС НАТО «Summer Shield». Під час навчання 24 квітня ц. р. пара новітніх літаків F-35А ВПС США вперше здійснила переліт до Естонії. Загалом вісім літаків F-35А зі складу 34-ї ескадрильї 388-го авіакрила ВПС США та 466-ї ескадрильї 419-го авіакрила резерву ВПС США (авіабаза постійної дислокації Хілл, штат Юта) тимчасово дислокуються на авіабазі Лейкенхіт у Великій Британії.

Літаки F-35 Lightning II з авіабази ВПС США Хілл, штат Юта Есмінець Королівських ВМС Великої Британії HMS «Daring»

За рішеннями Варшавського саміту Північноатлантичного союзу (8–9 липня 2016 року), військове командування НАТО продовжує заходи з забезпечення постійної присутності ОВМС НАТО в Чорноморському регіоні. Зокрема, на минулому тижні до Чорного моря увійшов есмінець Королівських ВМС Великої Британії HMS «Daring».

 

3.2. Провідні західні країни

Перші 100 днів президента Д. ТрампаСША. 29 квітня ц. р. минуло рівно 100 днів з часу офіційного вступу Д. Трампа на посаду президента США. Характерною особливістю цього періоду став початок практичної реалізації Д. Трампом його стратегічної концепції «Америка — понад усе!». При цьому більш глибоке його ознайомлення з реальною ситуацією у світі, а також тиск на нього з боку Конгресу США призвели до зміщення пріоритетів такої концепції з економічної у воєнно-політичну сферу. Внаслідок цього США фактично перейшли до більш жорсткого протистояння з Росією та тими країнами, які загрожують їх інтересам та безпеці. В цьому плані був підтверджений також і стратегічний характер відносин США з НАТО. По суті, демонстрацією жорсткості позицій США на міжнародній арені став випробувальний пуск міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III з авіабази Ванденберг у Каліфорнії напередодні знакової дати перебування Д. Трампа на президентській посаді.

Заходи Д. Трампа з захисту економічних інтересів США засвідчили про наявність суттєвих суперечностей та проблем у цій сфері. Так, стратегічні пріоритети збереження позитивних відносин з КНР, як другою за своїм потенціалом країною світу, змусили Д. Трампа відмовитись від своїх передвиборчих намірів щодо запровадження обмежень на торговельно-економічне співробітництво з Китаєм. Крім того, він відмінив своє попереднє рішення щодо виходу США із Північноамериканської угоди про вільну торгівлю з Мексикою та Канадою.

По суті, Д. Трамп реалізував лише окремі свої передвиборчі обіцянки у сфері внутрішньої політики країни, зокрема, щодо посилення охорони кордону з Мексикою, призупинення надання дозволів на в’їзд біженців деяких проблемних країн, а також запровадження більш жорстких умов з надання дозволів на роботу в США.

Нідерланди. Незважаючи на прояви євроскептичних та проросійських настроїв у певних політичних колах Нідерландів, в цілому керівництво країни визнає наявність загроз з боку Росії. За оцінкою нідерландської розвідки, сьогодні найбільші виклики європейській безпеці створюють міжнародний тероризм та дії РФ. У цьому плані, насамперед, відзначаються зусилля Москви з дестабілізації обстановки в Нідерландах та інших західних країнах, а також спроби підриву єдності ЄС і НАТО.

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які стосуються національних інтересів України

29 квітня в містах Росії відбулась акція «Надоел!»
29 квітня в містах Росії відбулась акція «Надоел!»
29 квітня в містах Росії відбулась акція «Надоел!»

Російська Федерація. Характерною особливістю травневих свят у Росії стала чергова серія акцій протесту, які проводили різні опозиційні до режиму В. Путіна рухи. Так, 29 квітня ц. р. у Москві, Санкт-Петербурзі, Тулі, Тамбові, Кемерово та інших містах РФ пройшла акція «Надоел!» з вимогою до В. Путіна не висувати свою кандидатуру на четвертий президентський термін. Ініціатором акції стала партія «Открытая Россия» на чолі з М. Ходорковським. А 1 травня ц. р. КПРФ організувала масові акції з нагоди Дня праці, під час яких лунало невдоволення соціально-економічною політикою уряду РФ.

При цьому спостерігалися деякі якісні зміни у діях опозиції, які починають зачіпати основи російської влади. Так, поширюється процес об'єднання різних опозиційних рухів РФ з перспективою їх спільної участі у місцевих виборах, які плануються в деяких регіонах Росії найближчим часом. Це відкриває реальні перспективи для зміни балансу політичних сил у суб’єктах федерації РФ та, відповідно, послаблення контролю над ними з боку Кремля. Цікаво, що на боці опозиції вже виступили місцеві законодавчі збори Республіки Татарстан та Астраханської області Росії, які підтримали вимоги учасників акцій протесту.

Зважаючи на ці обставини, керівництво РФ посилює тиск на опозицію, намагаючись перешкоджати її діяльності. Для цього вдається до репресій проти учасників акцій протесту, поширює інформаційну кампанію з дискредитації лідерів опозиції, насамперед О. Навального, який висунув свою кандидатуру на посаду президента РФ в рамках підготовки президентських виборів у 2018 році.

Відчутно обмежується в Росії діяльність іноземних структур, які в тій чи іншій мірі підтримують опозицію. Так, 26 квітня ц. р. Генеральна прокуратура РФ визнала «небажаними в Росії» ще кілька іноземних неурядових організацій, включно з «Институтом современной России» (фінансується США).

Додатковою серйозною проблемою в Росії є активізація діяльності ісламських екстремістів в окремих районах країни. За заявою директора ФСБ РФ О. Бортнікова, останнім часом на території РФ спостерігається збільшення кількості осередків «Ісламської Держави». Такі осередки виявлено у різних регіонах країни, в т. ч. Санкт-Петербурзі, Дагестані, Астрахані та навіть на Сахаліні.

Зважаючи на ці обставини, керівництво РФ продовжує нарощувати бойові можливості Федеральної служби військ національної гвардії Росії («Росгвардії»). Зокрема, ухвалене рішення про оснащення частин Росгвардії реактивними піхотними вогнеметами «Шмель». Сьогодні 200 таких вогнеметів вже є на озброєння частин Росгвардії у підмосковному м. Балашиха. Фактично, це свідчить про підготовку правоохоронних структур РФ, які виконують внутрішні функції, до силових дій в умовах міста.

Балканський півострів. На Балканському півострові зберігається складна ситуація, а деякі факти свідчать, що Росія причетна до провокування конфліктів у деяких країнах регіону. Зокрема, 27 квітня ц. р. члени націоналістичного руху «За єдину Македонію», який підтримує Росія, напали на будівлю парламенту Македонії. Приводом для цього було обрання спікером парламенту етнічного албанця Талата Хафері.

Схожі провокації можливі і в Чорногорії. Так, у відповідь на рішення Скупщини (парламенту) про приєднання Чорногорії до НАТО, МЗС РФ виступило зі спеціальною заявою, оголошуючи, Росія залишає за собою право на «застосування адекватних заходів у відповідь».

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події та тенденції, що матимуть найбільш важливе значення для України

З огляду на непоступливість позицій США, НАТО, ЄС та Росії з основних проблемних питань у їх відносинах, слід очікувати подальше загострення протистояння між Заходом та Російською Федерацією. При цьому США та їх західні партнери нарощуватимуть свій тиск на Москву.

Так, президент США Д. Трамп повідомив, що посилюватиме протидію політиці Москви, яка намагається збільшувати свій вплив на світовій арені. В цьому плані США зберігатимуть санкції проти неї, а також можуть перейти до застосування нових, більш потужних засобів стримування режиму В. Путіна.

Зокрема, за оцінками російських експертів, одним із таких кроків може бути «заморожування» міжнародних активів Росії, які зберігаються в американських банках. Водночас США можуть активізувати підтримку опозиційних сил в РФ. Крім цього, не виключається можливість прямих силових дій США проти союзників Росії, зокрема Сирії, Іраку та Ірану, а також надання летальної оборонної зброї Україні.

За твердженнями прибічників Кремля, все це робиться з метою зберегти роль США як одноосібного лідера у світі. Відзначаються також деякі внутрішні причини зміни ставлення Д. Трампа до Росії. Так, у листопаді 2018 року в США планується проведення проміжних виборів третини Сенату та повністю — Палати представників. Зважаючи на це, Д. Трамп змушений дотримуватися жорсткого курсу до режиму В. Путіна, як того вимагає більшість політичних сил США.

Інтерв’ю министра иностранных дел России С. Лаврова журналу EsquireПодібні негативні для Росії перспективи вже фактично визнаються і російським керівництвом. Так, на погляд міністра закордонних справ Росії С. Лаврова, нинішня ситуація у міжнародних відносинах за багатьма напрямами значно гірша від тієї, що була за часів «холодної війни» з СРСР. Причиною була названа «відмова США та інших західних країн від гри за чіткими правилами, як це було у період глобального протистояння між двома протилежними блоками». Водночас С. Лавров відзначив зростання конфронтації між Заходом та Росією, а також сказав, що Москва може виступити з ініціативою створення нової системи міжнародної безпеки «з визначенням «червоних ліній» для РФ, які б не насмілилась переступити жодна з країн».

Разом з тим, за оцінкою С. Лаврова, на відміну від колишнього СРСР, нинішні можливості Росії не дозволяють їй створити адекватні противаги Заходу на основі стратегічного балансу сил сторін. До того ж Росія продовжує втрачати свої міжнародні позиції та економічний потенціал. Зважаючи на такі обставини, С. Лавров зробив досить песимістичний прогноз щодо подальшої ситуації довкола Росії (до речі, за що й отримав у журналістських колах прозвище «сумної коняки»).

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зонах конфліктів на території України

Зважаючи на незмінність політики Москви стосовно України, слід очікувати, що росіяни продовжуватимуть збройні провокації в зоні АТО на Донбасі. Не виключено, що у зв’язку з планами Міжнародного суду ООН щодо переходу до розгляду суті позову України проти Росії, остання не вдаватиметься до активних наступальних дій та обмежуватиметься обстрілами позицій сил АТО та мирних населених пунктів середньої інтенсивності. При цьому вона намагатиметься максимально приховати свою роль у підтриманні напруженості в регіоні.

У такій ситуації не виключається можливість застосування російсько-терористичними військами тактики «повзучого» наступу в плані спроб витиснення сил АТО із найбільш важливих для «ДНР» та «ЛНР» районів на Приморському, Донецькому та Луганському напрямках.

Крім того, зберігатиметься ймовірність періодичної активізації дій супротивника, зокрема на фоні свята Дня перемоги. Можливі також і нові провокаційні напади на співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі. Кожен з таких випадків буде супроводжуватись активною інформаційною кампанією РФ зі звинуваченнями України.

 

5.3. Інші важливі події, що впливатимуть на інтереси і безпеку України

У найближчій перспективі важливе значення для України матимуть підсумки другого туру президентських (7 травня ц. р.) та парламентських (в червні ц. р.) виборів у Франції. Зважаючи на результати першого туру президентських виборів, досить ймовірною є остаточна перемога лідера руху «Вперед» Е. Макрона. У такому випадку політика Франції не зазнає суттєвих змін, у т. ч. в питанні підтримки України та продовження тиску на Росію.

Результати першого туру президентських виборів у Франції

У такій ситуації досить показовий характер мають намагання лідера партії «Національний фронт» М. Ле Пен покращити свій рейтинг завдяки пом’якшенню критичної риторики стосовно ЄС. Крім того, вона вийшла зі складу партії, яка дискредитувала себе відверто популістською та проросійською політикою. Такі кроки М. Ле Пен можуть певним чином вплинути на виборчий процес у Франції. Це підвищує непередбачуваність їх підсумків, що в значній мірі залежатимуть від голосів виборців, які голосували за інших кандидатів.

Підсумки президентських виборів у Франції стануть також і індикатором майбутніх парламентських виборів у цій країні.